ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09 липня 2019 року

Справа № 280/1241/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лазаренка М.С.,

за участю секретаря судового засідання Дєткова Р.О.,

за участю:

представника позивача Гладкого В.К. ,

представника відповідача Кондратенко Є.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» (71401, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 359, код ЄДРПОУ 31694896)

до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546)

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , Товариство з обмеженою відповідальністю «Росія», звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держпраці у Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 517/573/АВ/П/МГ-ФС від 12 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 26.03.2019 відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 23.04.2019.

Ухвалою суду від 23.04.2019 відкладено підготовче засідання на 21.05.2019.

Ухвалою суду від 25.04.2019 задоволено заяву Фізичної Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» про забезпечення позову, зупинено стягнення за виконавчим документом - постановою про накладення штрафу №ЗП 517/573/АВ/П/МГ-ФС від 12 березня 2019 року, що видана Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області, до набрання законної сили судовим рішенням в даній справі.

Ухвалою суду від 21.05.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 25.06.2019.

25.06.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 09.07.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно складено оскаржувану постанову, якою на позивача накладено штраф у розмірі 292 110,00 грн. за порушення вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 Закону України № 108. Крім того, у акті інспекційного відвідування також зазначено, що за даними Держстату величина ІСЦ (індексу споживчих цін) в 2018 році перевищила поріг інфляції в листопаді 2018 року. Однак, за таких обставин висновок відповідача про порушення позивачем законодавства про працю у зв`язку з непроведениям індексації заробітної плати не ґрунтується на законі та є безпідставним. Згідно з даними акта інспекційного відвідування щодо перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації в листопаді 2018 року, індексація заробітної плати працівників позивача мала бути здійснена з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цій за листопад 2018року (грудень 2018 року), тобто з 1 січня 2019року. В той же час, індексація заробітної плати проводиться в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати, а перегляд розміру мінімальної заробітної плати був здійснений з 1 січня 2019 року і цей розмір становить суму 4173,00грн. Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2019року перевищила мінімальну заробітну плату, яка була встановлена з 1 січня 2018 року, на 750,00грн., що значно перевищує розмір індексації заробітної плати працівників позивача, яка мала бути проведена у зв`язку з перевищенням порогу індексації у листопаді 2018 року. Отже, у зв`язку з перевищенням величини індексу споживчих цін порогу індексації у листопаді 2018 року, як зазначено у акті інспекційного відвідування, індексація заробітної плати працівників позивача у січні 2019 року проводитись не повинна. Також, у постанові, що оскаржується, зазначена підстава для накладення штрафу у сумі 292 110, 00грн. абз.4 ст. 2 ст. 265 КЗпП України. Таким чином, відповідач наклав на позивача штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, а саме: по 41 730,00 грн. за кожного із семи працівників позивача, індексація заробітної плати яких не проведена. В то й же час, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника на підставі абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці. З 1 січня 2018 року мінімальний розмір оплати праці встановлений законом у сумі 3723 ,00грн. У постанові, що оскаржується зазначено, що штатним розписом позивача, введеним в дію з 01.01.2018р. всім працівникам встановлений посадовий оклад в розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 3723,00грн. Актом інспекційного відвідування від 18.02.2019р. № ЗП 517/573/АВ не встановлено, що позивач не дотримується мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Навпаки, у пункті 6.3. розділу 1 акта інспекційного відвідування зазначено, що розмір заробітної плати працівників позивача за повністю виконану місячну(годинну) норму праці не менший за розмір мінімальної заробітної плати. Отже, оскільки позивач не допустив виплати своїм працівникам заробітної плати нижче мінімальної державної соціальної гарантії, передбачена абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України відповідальність застосована до позивача протиправно.

Представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» відмовити. 22.04.2019 від представника відповідача до канцелярії суду надійшов відзив (вх..16008), відповідно до якого, зазначає, що 02.04.2018 та 29.08.2018 на адресу Управління Держпраці у Запорізькій області надійшла інформація Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вх. № 3463-08 та вх.№ 10115-08). 31.01.2019 Головним управлінням видано наказ № 245 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «РОСІЯ» з питань додержання законодавства про працю у термін до 18.02.2019. На підставі наказу оформлено направлення від 05.02.2019 № 166 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: - порядок укладання трудових відносин; - оплата праці; - використання праці неповнолітніх. У період з 07.02.2019 по 18.02.2019 інспектором праці у присутності головного бухгалтера ТОВ «РОСІЯ» Цимбал М.І. проведено інспекційне відвідування ТОВ «РОСІЯ» з питань додержання законодавства про працю. Так, за результатами перевірки позивача складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю від 18.02.2019 № ЭП517/573/АВ, який повністю відповідає вимогам частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», уніфікованій формі Акту, затвердженій наказом Міністерства соціальної політики України № 1338. а також містить детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну норму законодавства. У зв`язку з вищенаведеними порушеннями винесено Припис про усунення виявлених порушень від 18.02.2019 № ЗП517/573/АВ/П. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятої постанови. Проведене інспекційне відвідування позивача здійснено відповідно до вимог чинного трудового законодавства та з належним дотриманням прав позивача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають

Суд, вислухавши думку представників сторін, розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

02.04.2018 та 29.08.2018 на адресу Управління Держпраці у Запорізькій області надійшла інформація Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (вх. № 3463-08 та вх.№ 10115-08).

31.01.2019 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області видано наказ № 245 про проведення інспекційного відвідування Фізичної особи-підприємця Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» з питань додержання законодавства про працю у термін до 18.02.2019. На підставі наказу оформлено направлення від 05.02.2019 № 166 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: оплата праці; порядок порядок укладення трудових відносин; використання праці неповнолітніх.

Так, інспектором праці Оселедчик Валентиною Вікторівною було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» з 07.02.2019 по 18.02.2019 року, під час якого було встановлено і порушення законодавства про працю, а саме виявлено порушення ч.6 ст. 95 КЗпП України та ст..33 Закону України №108.

За результатом інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» відповідачем складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП 517/573/АВ від 18 лютого 2019 року.

У зв`язку з вищенаведеними порушеннями відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП 517/573/АВ/П від 18.02.2019 року.

Інспектором праці 28.02.2019 складено протокол про адміністративне правопорушення № ЗП517/573/АВ/П/ПТ щодо Бойко Сергія Івановича , під час виконання посадових обов`язків, маючи організаційно-розпорядчі функції, допустив порушення законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За результатами розгляду справи про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Росія» заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області винесено постанову 12.03.2019 №ЗП 517/573/АВ/П/МГ -ФС про накладення на Товариство з обмеженою відповідальністю «Росія» штрафу в розмірі 292110,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття відповідачем постанови звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року №295.

Відповідно до п. 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Як встановлено під час судового розгляду справи Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСІЯ» (код платника податку 31694896), юридичне місце знаходиться (проживання): 71401, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка , вул. Центральна, 359, види економічної діяльності є: код КВЕД 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Пункт 5 Порядку № 295 визначає виключний перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань. Зокрема, такою підставою є: інформація Пенсійного фонду України та його територіальних органів (підпункт 6).

31.01.2019 Головним управлінням видано наказ № 245 про проведення інспекційного відвідування ТОВ «РОСІЯ» з питань додержання законодавства про працю у термін до 18.02.2019. На підставі наказу оформлено направлення від 05.02.2019 № 166 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: - порядок укладання трудових відносин; - оплата праці; - використання праці неповнолітніх.

07.02.2019 позивачу було вручено направлення на проведення заходу державного нагляду, що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ «РОСІЯ» Цимбал М.І. «Ознайомлена».

Відповідно до пункту 4. Порядку № 295, порядок складення та форми акта, довідки, припису, вимоги визначаються Мінсоцполітики. Міністерством соціальної політики України видано наказ Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів за № 1338 від 18.08.2017, яким затверджено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 встановлено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Так, інспектором праці Оселедчик Валентиною Вікторівною було проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» з 07.02.2019 по 18.02.2019 року, під час якого було встановлено і порушення законодавства про працю, а саме виявлено порушення ч.6 ст. 95 КЗпП України та ст..33 Закону України №108.

За результатом інспекційного відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» відповідачем складено Акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ЗП 517/573/АВ від 18 лютого 2019 року.

У відповідності до пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

У відповідності до пункту 21 Порядку № 295 якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Акт особисто підписано та отримано один примірник директором ТОВ «РОСІЯ» Бойко С.І. та головним бухгалтером Цимбал М.І . Зауважень або заперечень від Бойко С.І. та Цимбал М.І. не надходило.

У зв`язку з вищенаведеними порушеннями відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень № ЗП 517/573/АВ/П від 18.02.2019 року.

Припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування /п. 23 Порядку № 295/.

Пунктом 24 Порядку № 295 визначено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень /п. 25 Порядку № 295/.

За приписами пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (надалі Порядок № 509), штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

- акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади;

- акта документальної виїзної перевірки ДФС, її територіального органу, в ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом пункту 10 Порядку № 509 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

З огляду на те, що відповідачем у ході перевірки встановлено порушення ТОВ «РОСІЯ» положень ч.6 ст. 95 КЗпП України та ст..33 Закону України №108, 12.03.2019 Управлінням Держпраці у Запорізькій області прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЗП 517/573/ АВ/ П/ МГ- ФС.

Норми та гарантії в оплаті праці, передбачені ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями.

Це, зокрема: норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше 18-ти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов`язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров`я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв`язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам у разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи в польових умовах тощо встановлюються Кодексом законів про працю України й іншими актами законодавства України.

У період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна зарплата підлягає індексації згідно із чинним законодавством (ст. 33 Закону України «Про оплату праці»).

Статтею 95 КЗпП передбачено, що зарплата підлягає індексації в установленому законодавством порядку.

Оскільки індексація заробітної плати передбачена КЗпП України, вона є мінімальною державною гарантією, тому заперечення позивача з цього приводу судом до уваги не беруться.

Згідно з абзацом другим пункту 11 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Абзацом третім цього ж пункту Порядку передбачено, що індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Абзацом першим пункту 11 Порядку встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

За даними Держстату виличина ІСЦ перевищила поріг інфляції в листопаді 2018 року.

Згідно штатного розпису, введеного в дію з 01.01.2018 року, штат підприємства ТОВ «Росія» складає 7 працівників. Зазначеним розписом всім працівникам встановлений посадовий оклад в розмірі мінімальної заробітної плати в сумі 3723 грн. Протягом січня-листопада 2018 року розмір посадових окладів 7 працівникам підприємства не змінювався, але індексація заробітної плати директору, головному бухгалтеру та підсобним робітникам не проведена.

Позивачем зазначено, що мінімальна заробітна плата з 1 січня 2019 року перевищила мінімальну заробітну плату, яка була встановлена з 1 січня 2018 року, на 750.00грн.. та значно перевищує розмір індексації заробітної плати працівників позивача, яка мала бути проведена у зв`язку з перевищенням порогу індексації у листопаді 2018 року.(за даними позивача-73,64грн.)

Посилання представника позивача на те, що через перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації в листопаді 2018 року, індексація заробітної плати працівників позивача у січні 2019 року проводитись не повинна, судом до уваги не береться, оскільки підвищення заробітної плати у січні 2019 року відбулось у зв`язку із початком 2019 року та у відповідності до норм Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 р. №2629-VIII, в якому зазначено що мінімальна заробітна плата на 1 січня 2019 року складає у місячному розмірі - 4173 грн., а індексація на підприємстві позивача повинна проводитись за період: з листопада по грудень 2018 року за посадовими окладами встановленими у 2018 році - 3723 грн.

Невиплата індексації (або виплата її не в повному розмірі) розглядається як порушення трудового законодавства, яким передбачено, що в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Факт не проведення позивачем індексації заробітної плати працівникам підприємства не заперечувався.

Відповідно до частини першої статті 265 Кодексу законів про працю України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з абзацом 4 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з копією штатного розкладу керівників та спеціалістів ТОВ «Росія» з 1 січня 2018 року на підприємстві працювало 7 осіб. (а.с.28).

Відповідно до копії розпорядження ТОВ «РОСІЯ» №16-к від 26.10.2018 ОСОБА_4 , підсобного робітника, звільнено з 26.10.2018 за власним бажанням. (а.с.82)

Згідно з копією штатного розкладу керівників та спеціалістів ТОВ «Росія» з 1 січня 2019 року на підприємстві працювало 6 осіб. (а.с.81).

Тобто, в листопаді та в грудні 2018 року на підприємстві ТОВ «РОСІЯ» працювало 6 осіб.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки відповідно до норм абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України передбачено штраф у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення, то позивачем повинен нести відповідальність за 6 працівників, а не за 7 осіб, як помилково вважає відповідач.

В ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України 2019 рік» зі змінами зазначено: установити у 2018 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 4173 гривні.

Тобто, десятикратний розмір мінімальної заробітної плати: 4173 грн. х 10 = 41730 грн. х 6 = 250 380 грн.

Відповідачем постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 517/573/АВ/П/МГ-ФС від 12 березня 2019 року накладено на позивача штраф за 7 працівників у розмірі 292110 грн.

Таким чином, оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 517/573/АВ/П/МГ-ФС від 12 березня 2019 року в частині нарахування штрафу за 1 працівника у розмірі 41730 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі є Головне управління Держпраці у Запорізької області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 626,14 грн.

Керуючись ст. ст. 9, 77, 139, 241-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» (71401, Запорізька область, Великобілозерський район, с. Велика Білозерка, вул. Центральна, буд. 359, код ЄДРПОУ 31694896) до Головного управління Держпраці у Запорізької області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізької області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП 517/573/АВ/П/МГ-ФС від 12 березня 2019 року в частині нарахування штрафу у розмірі 41730 (сорок одна тисяча сімсот тридцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росія» судовий збір в розмірі 626,14 грн. (шістсот двадцять шість гривень 14 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення виготовлено в повному обсязі 17.07.2019.

Суддя М.С. Лазаренко