ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року м.Чернігів Справа № 620/1346/19

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Соломко І.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

В провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (далі-відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управлінням Національної поліції в Чернігівської області, викладену в листі від 03.05.2019 за №М- 142/124/05/20-2019 у внесенні зміни до наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівський області від 18.05.2018 №135 о/с, відповідно до якого лейтенанта поліції, інспектора-чергового частини роти патрульної служби поліції особливого призначення «Чернігів» ГУНП в Чернігівський області, ОСОБА_1 , звільнено зі служби зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

-зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернігівський області внести зміни до наказу Головного управління національної поліції в Чернігівський області від 18.05.2018 №135 о/с, змінити підставу звільнення, замість пункту 7 (за власним бажанням) частини ст. 11 Закону України «Про Національну поліцію», звільнити ОСОБА_1 відповідно до п.2 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» - зі рішенням медичної комісії про непридатності до служби в поліції, на підставі постанови №2 від 22.003.2019 Медичної (військово лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Чернігівський області.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем протиправно не внесено зміни до наказу про звільнення, оскільки позивачу ВЛК встановлено непридатність до служби через хворобу, отриману під час виконання службових обов`язків у період участі в антитерористичній операції.

Ухвалою від 17.05.2019 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач надіслав на адресу суду відзив, в якому позов не визнав, з підстав, що позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Відповідач зазначає, що постанова Медичної (військово-лікарської) комісії № 2 щодо непридатності позивача до служби в поліції прийнята після звільнення позивача зі служби. Вважає, що рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції, яке є підставою для звільнення через хворобу, повинно передувати звільненню. З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представником позивача подана відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання відповідача на те, що нормами законодавства України не передбачено вносити змінити до наказу про звільнення суперечать принципу верховенства права.

20.06.2019 від відповідача надійшли заперечення, в яких зазначено, що рішення ВЛК про непридатність особи до служби в поліції , яке є підставою для звільнення через хворобу, повинно передувати звільненню.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції 18.05.2018 за пунктом 7 (власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», що підтверджується витягом з наказу № 135 о/с від 18.05.2018.

Відповідно до Довідки, виданої Військово-лікарською комісією № 45(у) від 14.05.2018 ОСОБА_1 , придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді інспетора-чергово чергової частини РПСПОП «Чернігів» за індивідуальними психофіологічиними особливостями (а.с. 12).

22.03.2019 Медичною (військово-лікарською комісією) Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України в Чернігівській області» прийнята постанова №2, в якій на підставі ст. 75В, 41В, 55В, 71В, 23Г, 61В, грн. ІІІ Переліку захворювань, що перешкоджають проходженню служби в поліції п. 1 Таблиці вимог до індивідуальних психологічних особливостей, вирішено визнати ОСОБА_1 непридатним до служби в поліції; постанову № 2 відмінити (а.с. 10).

24.04.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про внесення змін до наказу від 18.05.2018 № 135 о/с про його звільнення зі служби в поліції (за власним бажанням), змінивши підставу звільнення (через хворобу).

Відповідач листом від 03.05.2019 № М-142/124/05/20-2019 повідомив позивача, що підстави для внесення змін до наказу про звільнення відсутні, оскільки в рапорті на звільнення позивач не виявив прохання враховувати його стан здоров`я.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Позивач не погоджується із відмовою у внесенні змін до наказу про звільнення зі служби, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості позиції позивача щодо наявності підстав для внесення змін до наказу про звільнення, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 року№ 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII).

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 59 Закону № 580-VIII рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України. Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

Згідно з ч. 1 ст. 60 Закону № 580-VIII проходження служби в поліції регулюється цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 1 ст. 77 Закону № 580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у випадках: 1) у зв`язку із закінченням строку контракту; 2) через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; 3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції; 4) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; 5) через службову невідповідність; 6) у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України; 7) за власним бажанням; 8) у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій); 9) у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі; 10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, або кримінального правопорушення; 11) у зв`язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави.

Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції встановлює Міністерство внутрішніх справ України (ч. 5 ст. 59 Закону № 580-VIII).

Відповідно до ст. 59 Закону № 580-VIII з метою забезпечення належної підготовки та видання наказів з питань проходження служби поліцейськими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235 затверджений Порядок підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції (далі Порядок № 1235).

У Розділі ІІ Порядку № 1235 зазначено, що підставою для видання наказів по особовому складу є такі зміни в службовій діяльності: призначення на посади, переміщення по службі, тимчасове виконання обов`язків за іншою посадою; присвоєння та позбавлення спеціальних звань поліції, пониження у спеціальному званні на один ступінь; закріплення спеціальних жетонів з індивідуальним номером; заохочення; зарахування у розпорядження; звільнення з посади; звільнення зі служби в поліції; відрядження поліцейських до державних (міждержавних) органів, установ, організацій та органів місцевого самоврядування із залишенням на службі в поліції; відсторонення від виконання службових обов`язків (посади); надання відпусток відповідно до законодавства; зміни прізвища, імені та по батькові; обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; установлення посадових окладів; установлення чи скасування додаткових видів грошового забезпечення, премії та інших доплат відповідно до вимог чинного законодавства України; направлення поліцейських для проходження служби у складі національного персоналу в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, а також їх повернення.

Згідно із п. 10 Розділу ІІІ Порядку № 1235 у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні. Крім того, зазначається інформація щодо необхідності виплати грошової компенсації за кількість діб невикористаних відпусток за фактично відпрацьований час у році звільнення або відрахування з грошового забезпечення коштів за кількість діб відпусток за час невідпрацьованої частини календарного року.

Із системного аналізу вищенаведених норм слідує, що Законом № 580-VIII та Порядком № 1235 не передбачено ані підстав, ані повноважень начальників, яким надано право прийняття на службу до Національної поліції (призначення на посаду, присвоєння спеціального звання, звільнення) на внесення змін до наказів про звільнення зі служби в поліції з метою зазначення інших підстав звільнення, у тому числі і через наявність на момент звільнення захворювання, пов`язаного з проходженням служби в поліції, встановленого військово-лікарською комісією після звільнення.

Організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи визначено Положенням про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.04.2017 № 285 (далі Положення № 285).

Відповідно до абз. 9 п. 5 Розділу І Положення № 285 постанови щодо ступеня придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень) приймаються ВЛК відповідно до цього Положення, законодавства чинного на момент звільнення зазначених осіб зі служби.

Згідно із п.п. 1-3 Розділу ІІ Положення № 285 лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК. Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС, медична (військово-лікарська) комісія державної установи "Територіальне медичне об`єднання" МВС в областях, в місті Києві (далі - ВЛК ДУ ТМО). ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров`я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

До функцій штатних ВЛК належить, зокрема: 1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги; 2) розгляд звернень, заяв і скарг кандидатів до служби у поліції, поліцейських, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх військовослужбовців з питань лікарської і військово-лікарської експертизи; 3) перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках; 4) затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК (п. 16 Розділу ІІ Положення № 285).

Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи здійснюють відповідні підрозділи кадрового забезпечення Національної поліції України, командири частин НГУ (п. 1 Розділу ІІІ Положення № 285).

У направленні зазначаються мета і питання, які підлягають вирішенню ВЛК, у тому числі надається інформація щодо осіб, що звільняються зі служби, зазначаються вислуга років і мотиви звільнення, термін проходження служби в поліції; щодо колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх поліцейських зазначається, коли і з якої причини зазначені особи були звільнені зі служби, та надаються відомості про проходження ними ВЛК у минулому (п. 2 Розділу ІІІ Положення № 285).

Згідно з п. 13 Розділу VI Положення № 285 колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.

Особи, зазначені в пункті 13 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби - надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу (п. 14 Розділу VI Положення № 285).

За результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) (п. 1 Розділу VIІ Положення № 285).

Визначення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв`язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.02.2001 № 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням (п. 18 Розділу VIІ Положення № 285).

Пунктом 11 Розділу ІХ Положення № 285 визначено, що свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання поліцейських, військовослужбовців, здобувачів вищої освіти навчальних закладів МВС, адюнктів непридатними до служби. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою.

Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно (п. 15 Розділу ІХ Положення № 285).

Таким чином, із наведених вище приписів Положення № 285 слідує, що проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, тобто обстеження стану здоров`я поліцейських, здійснюється як за ініціативою самого поліцейського, так і за направленням підрозділу кадрового забезпечення з метою визначення придатності до служби за станом здоров`я як на час проходження служби, так і на час звільнення. У свою чергу колишній поліцейський може ініціювати питання щодо проведення військово-лікарської експертизи для визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань, травм.

Втім, суд відмічає, що колишні поліцейські у разі ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров`я на час звільнення зі служби та причинного зв`язку їх захворювань надають ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби. За результатами огляду ВЛК приймає постанову про визначення причинного зв`язку захворювань. Така постанова приймається, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз.

З огляду на зазначене, суд вважає, що Положенням № 285 передбачений порядок внесення змін до раніше прийнятих постанов ВЛК щодо причинного зв`язку захворювання із проходженням служби, а не до наказів по особовому складу, якими поліцейських звільняють зі служби.

На підставі викладеного, суд не погоджується з доводами позивача про існування підстав для внесення змін до наказу про звільнення від 18.05.2018 № 135 о/с, оскільки встановлення захворювання, пов`язаного із проходженням служби, відбулось через 10 місяців після звільнення позивача за власним бажанням.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статею цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідачем доведено правомірність своїх дій, відтак за встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог, суд не здійснює розподіл судових витрат понесених позивачем за подання до суду позовної заяви.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Чернігівській області (проспект Перемоги, 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651)

Суддя І.І. Соломко