УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/12717/18

Провадження №: 1-кс/755/4052/19

"05" липня 2019 р.

м. Київ

слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судових засідань ОСОБА_2 , за участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на рішення слідчого від 01.05.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2018 за № 12018100040004326, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою

ОСОБА_3 звернулася з цією скаргою до слідчого судді цього місцевого суду, в порядку ст. 303 КПК України, на постанову слідчого від 01.05.2018 про закриття вказаного кримінального провадження, оскільки, на її переконання, вона винесена без належної перевірки обставин справи, недотримання вимог ст.ст. 9, 25, 110 вказаного Кодексу, а тому просить це рішення скасувати та досудове розслідування відновити в загальному порядку.

Позиція сторін

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримала, просила задовольнити з указаних у ній передумов.

Прокурор Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги, оскільки проведений комплекс слідством дій є достатнім, у цій ситуації, для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.

Встановлені обставини

У провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві перебували матеріали указаного кримінального провадження, яке порушено за зверненням ОСОБА_3 щодо надання завідомо неправдивих показань свідком під час допиту слідчим Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві від 15.09.2017.

За наслідками розслідування провадження слідчий прийняв постанову від 01.05.2019 про закриття цього кримінального провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався

Заслухавши думку ОСОБА_3 , вивчивши матеріали провадження за скаргою, та матеріали самого закритого кримінального провадження, слідчий суддя надходить таких висновків.

Згідно зіст. 215 КПК Українидосудове розслідування здійснюється у формі досудового слідства. Зазначена норма, як і в цілому положенняглави 19 КПК України, визначають форму та регламентують порядок проведення досудового слідства, однак не встановлюють переліку процесуальних та слідчих дій, які обов`язково належить здійснити в ході досудового розслідування для його закінчення.

Так, слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого (ч. 5 ст. 40 КПК України).

Тобто, орган досудового розслідування в залежності від описаних заявником обставин, в яких останній вбачає ознаки кримінально-караних діянь, та залежно від того, як ці ознаки будуть співвідноситися з ознаками складу злочину, в даному випадку, передбаченогост. 384 КК України, на власний розсуд визначає об`єм перевірочних дій, достатній, за переконанням слідчого чи прокурора, для прийняття мотивованого рішення у відповідності до положень ч. 2ст. 283 КПК України.

На комплекс перевірочних дій, зокрема, впливає і зміст звернення особи, яка повідомляє про злочин. Так, ВССУ в Узагальненні «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» вказує, що якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК, тобто для таких випадків, узагалі комплекс перевірочних дій обмежується аналізом самого звернення.

Як наслідок, говорити про недотримання норм КПК України, зокрема, вимог його статті 9, передумов немає. Тим паче, що не є доречним, на думку слідчого судді, скасовувати вірне за своєю суттю рішення, лише, з одних формальних підстав, так як це не кореспондується з вимогами ст.ст. 2, 28 того ж Кодексу.

У ційситуації,дійсно відсутніоб`єктивні даніговорити пронаявність складукримінального правопорушенняза ч.1ст.384КК України із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2456-IV від 03.03.2005,№ 890-VI від 15.01.2009- Закон визнано неконституційним згідно з Рішенням Конституційного Суду№ 20-рп/2009 від 10.09.2009; із змінами, внесеними згідно із Законами№ 2677-VI від 04.11.2010,№ 245-VII від 16.05.2013,№ 2136-VIII від 13.07.2017,№ 2147-VIII від 03.10.2017, яка передбачає кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідка, потерпілого, завідомо неправдивий висновок експерта, складені для надання або надані органу, що здійснює досудове розслідування, виконавче провадження, суду, Вищій раді правосуддя, тимчасовій слідчій чи спеціальній тимчасовій слідчій комісії Верховної Ради України, подання завідомо недостовірних або підроблених доказів, завідомо неправдивий звіт оцінювача про оцінку майна, а також завідомо неправильний переклад, зроблений перекладачем у таких самих випадках.

Так, як установлено, що завідомо неправдиві показання свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час допиту її слідчим Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві від 15.09.2017 зводяться до наявності у протоколі не вірних (не коректних) даних її особистих анкетних даних, а саме указано її по-батькові « ОСОБА_6 », у той час, як дійсним є « ОСОБА_7 ». Також не вірно указано її дату народження, та не вірний номер телефону.

Разом з тим, слід відмітити, що об`єктом злочину, є правосуддя у частині забезпечення процесуального порядку отримання доказів у справі.

Об`єктивна сторона злочину полягає у 1) завідомо неправдивому показанні свідка чи потерпілого, 2) завідомо неправдивому висновку експерта, 3) завідомо неправильному перекладі. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони злочину є обстановка і час його вчинення. Вказані дії можуть вчинятися лише під час проведення дізнання, досудового слідства або проведення розслідування тимчасовою слідчою чи тимчасовою спеціальною комісією ВР або в суді.

Показання - це відомостіпро факти,які підлягаютьвстановленню у кримінальній чи цивільній справі і мають важливе значення для правильного вирішення справи. Неправдивими є показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Завідомо неправдиві показання утворюють склад цього злочину, якщо вони дані уповноваженій на те особі, у встановленому законом порядку і належним чином процесуальне оформлені.

Злочин вважається закінченим з моменту вчинення зазначених дій.

Суб`єкт злочину спеціальний. Ним може бути осудна особа, яка до вчинення злочину досягла 16-річного віку і дає показання як свідок чи потерпілий у справі.

Суб`єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

У ційситуації нейдеться узагалімова пропоказання,які бстосувалися відомостейпро факти,які підлягаютьвстановленню у кримінальній справі, як і про те, що вони мають важливе значення для правильного вирішення справи, у той час, як неправдивими є тільки ті показання, в яких повністю або частково перекручені факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Анкетні дані особи у цій ситуації не є можливим сприймати, як такого роду неправдиві показання, в яких повністю або частково перекручені факти настільки, що мають значення для правильного вирішення справи, та суттєво впливають на таке вирішення.

Також, слід відмітити, що порядок, встановленийКПК(процесуальний порядок, форма, процедура), ? це певна послідовність (кроки) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій (Верховний суд України постанова від 16.03.2017 у справі № 671/463/15-к).

Порядок, встановленийКПК щодо допиту свідка слідчим регламентований ст. 224 указаного Кодексу.

Так, відповідно до ст. 224 КПК України допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.

Перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту.

У разі допиту свідка він попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.

Тим самим, встановлений порядок(процесуальний порядок, форма, процедура) щодо певної послідовність (кроків) прийняття кримінальних процесуальних рішень і здійснення кримінальних процесуальних дій указує на те, що перед допитом встановлюється особа, роз`яснюються її права, а також порядок проведення допиту, і лише потім вона попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань.

Тобто, у цій ситуації ідеться мова про некоректне проведення перед допитом встановлення особи свідка, а не про те, що такий свідок після попереджається про кримінальну відповідальність за відмову давати показання і за давання завідомо неправдивих показань надав неправдиві показання.

Відповідно до ст. 224 КПК особа свідка установляються особою, яка проводить допит такого свідка.

Тим самим, на переконання слідчого судді, проведений комплекс слідством дій є достатнім, у цій ситуації, для висновку про відсутність складу кримінального правопорушення.

Наявні у постанові певного роду описки цього висновку не спростовують, та не є самостійного передумовою скасування.

За таких обставин, слідчий суддя враховуючи вищезазначене, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вважає, що скарга не підлягає задоволенню, як необґрунтована, а висновки слідчого про відсутність складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України є вірним.

З цих підстав слідчий суддя, керуючись ст. ст. 1-3, 7-29, 84-86, 91-94, 110, 303-307, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, постановив:

у задоволенні скарги ОСОБА_3 на рішення слідчого від 01.05.2019 про закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2018 за № 12018100040004326, за ознаками кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 1 ст. 384 КК України, відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 17:30 год. 10.07.2019.

Слідчий суддя : ОСОБА_1