П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/188/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

27 червня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року (повне рішення складене 09.04.2019) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання дій неправомірнимими та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

в січні 2019 року позивач, ФОП ОСОБА_2 , звернувся в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовом до Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці про визнання неправомірними дії Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №22/372 від 31 липня 2018 року.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 04 квітня 2019 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що викладені в акті інспекційного відвідування №22-09/1571-ІВ від 10 липня 2018 року висновки щодо порушень ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю є такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами, а позивачем доведено відсутність в його діях порушення трудового законодавства, а отже, постанова від 31 липня 2018 року №22/372 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягала скасуванню.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що за результатами інспекційного відвідування посадовими особами Управління Держпраці у Хмельницькій області складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №22-09/1571 -ІВ від 10.07.2018 року, та враховуючи надані працівниками ОСОБА_5, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 письмові пояснення, які вказали, своїм роботодавцем ФОП ОСОБА_2 та надане ФОП ОСОБА_2 письмове пояснення, в якому він підтвердив, що використовує із початку червня 2018 року працю трьох найманих працівників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 без належного оформлення трудових відносин, встановлено, що трудові відносини фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 із працівниками ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 належним чином оформлені не були. Відтак, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 здійснив допуск працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_4 до роботи без укладення трудових договорів. Вважає, що Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець.

На виконання листа військової прокуратури Хмельницького гарнізону №3/1308 від 05.07.2018, та відповідно до наказу від 09 липня 2018 року №126 "Про здійснення інспекційних відвідувань посадовими особами Управління", направлення на проведення інспекційного відвідування від 09 липня 2018 року №501/18 ФОП ОСОБА_2 , з метою перевірки додержання законодавства про працю уповноважено головних державних інспекторів праці ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 для проведення інспекційного відвідування. Строк дії направлення з 09 липня 2018 року по 10 липня 2018 року.

В період з 09 липня 2018 року по 10 липня 2018 року головними державними інспекторами Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань додержання законодавства про працю.

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №22-09/1571-ІВ від 10 липня 2018 року. У якому зазначено, що ФОП ОСОБА_2 здійснює господарську діяльність на території та у приміщеннях колишньої ферми в с. Старий Майдан Деражнянського району Хмельницької області.

В акті інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №22-09/1571-ІВ від 10 липня 2018 року зафіксовані наступні порушення законодавства про працю: ч.1 ст. 21, ч. 1, 2, 3 ст. 24 КЗпП України, Постанови Кабінету Міністрів України №413, при використанні найманої праці ФОП ОСОБА_2 не укладає трудові договори із працівниками у письмовій формі, за якими працівники зобов`язуються виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов`язується виплачувати працівникам заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, і угодою сторін. Працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413.

Під час інспекційного відвідування були відібрані пояснення від осіб, що були на території ферми, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16

Також, було відібрано пояснення у ФОП ОСОБА_2 , який пояснив, що працівники ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 , безпосередньо займалися заготівлею дров, закладкою їх в бочки, випалюванням вугілля та його розвантаженням. Дані працівники працюють в нього із початку червня 2018 року, трудові відносини із ними не оформляв, у зв`язку із значною плинністю кадрів. Цивільно-правові договори із працівниками теж не укладалися. Робочий час працівників залежав від об`єму наявної деревини та обсягу робіт, що потрібно було виконати. Заробітну плату для вказаних працівників виплачував особисто кожного дня в розмірах 300-500 грн залежно від виконуваної роботи. ОСОБА_16 06.07.2018р. знаходився на території ферми на його прохання подивитися за вівцями. Допомагав безкоштовно, оскільки вони перебували в дружніх стосунках. ОСОБА_17 знаходився на території ферми без його відома, з невідомих йому причин.

18.07.2018 головним державним інспектором праці Хурс В.А. було винесено припис №22-09/1571-ІВ-430, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_2 усунути виявленні під час інспекційного відвідування порушення у строк до 18.08.2018.

31.07.2018 на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №22-09/1571-ІВ від 10 липня 2018 року начальником Управління Держпраці у Хмельницькій області Глушаковим О.О. винесено постанову про накладення штрафу №22/372, якою на ФОП ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 335070,00 грн. за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.

Водночас, згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_19 зареєстрований як фізична особа-підприємець. Видами діяльності останнього є виробництво інших виробів з деревини, виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння, виробництво інших основних органічних хімічних речовин, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами, та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля хімічними продуктами. Здійснює господарську діяльність на території та у приміщеннях колишньої ферми в с. Старий Майдан Деражнянського району Хмельницької області.

25.01.2018 між гр. ОСОБА_20 ( Орендодавець ) та ФОП ОСОБА_19 (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна б/н. Згідно вказаного договору, Орендодавець зобов`язується передати Орендареві в строкове платне користування комплекс нежитлових будівель загальною площею 3044,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складається з наступного: будинок тваринника площею 1090,2 кв.м.; склад площею 307,7 кв.м.; корівник площею 999,2 кв.м.; телятник площею 437,4 кв.м.; телятник площею 210,2 кв.м., а Орендар зобов`язується прийняти це майно, своєчасно сплачувати орендну плату та після припинення цього договору повернути орендоване майно Орендодавцеві в належному стані. Комплекс нежитлових будівель, що надається в оренду за цим договором надається для використання Орендарем у своїй підприємницькій діяльності. Орендар самостійно визначає напрями використання орендованого майна.

Комплекс нежитлових будівель загальною площею 3044,7 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 передано Орендодавцем та прийнято Орендарем 25.01.2018 року, згідно акту приймання-передачі в оренду нерухомого майна.

30.05.2018 між ФОП ОСОБА_19 (Замовник) та ОСОБА_5 (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт №1. Згідно вказаного договору виконавець зобов`язується виконувати роботи з порізки та підготовки деревини (дерев`яних брусів) на фермі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшої її обробки в бездимних піролізних печах триваючого горіння.

Відповідно до Додатку 1 до Договору №1 про виконання робіт від 30.05.2018 року ФОП ОСОБА_2 проведено розрахунок за зобов`язаннями із ОСОБА_5 .

01.06.2018 між ФОП ОСОБА_19 (Замовник) та ОСОБА_4 (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт №2. Відповідно до вказаного договору виконавець зобов`язується виконувати роботи з поставки, перевезення, доставки та розгрузки деревини (дерев`яних брусів) до ферми, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загрузки деревини в бездимні піролізні печі триваючого горіння з випалювання деревного вугілля.

Відповідно до Додатку 1 до Договору №2 про виконання робіт від 01.06.2018 року ФОП ОСОБА_2 проведено розрахунок за зобов`язаннями із ОСОБА_4 .

Також, 05.07.2018 між ФОП ОСОБА_19 (Замовник) та ОСОБА_14 (Виконавець) було укладено договір на виконання робіт №3. Згідно вказаного договору виконавець зобов`язується виконувати роботи з випалювання, вигризки, сортування деревини (готової продукції) з бездимних піролізних печей триваючого горіння з випалювання деревного вугілля.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 265 Кодексу законів про працю України (далі-КЗпП України) передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Частиною 1 статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адмініструванням єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до ч.1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно статті 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Тобто, основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон №877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст.3 Закону № 877-V).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю (пп.4 п.5 Порядку № 295).

Згідно п.п.8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п.11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 11.02.2015 року №96 (далі - Положення № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення.

Відповідно до пп.6 п.6 Положення № 96, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм управлінню Держпраці у Хмельницькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2013 року штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Як встановлено судом першої інстанції, оскаржувана постанова про накладення штрафу прийнята на підставі акту інспекційного відвідування, яким встановлено порушення позивачем законодавства про працю, а саме порушення ч.1 ст. 21, ч. 1, 2, 3 ст. 24 КЗпП, Постанови Кабінету Міністрів України №413. Позивача притягнуто до відповідальності, передбаченої абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Також, в ході інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було встановлено, що при використанні найманої праці ФОП ОСОБА_2 не укладає трудові договори із працівниками ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 у письмовій формі, за якими працівники зобов`язуються виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а фізична особа зобов`язується виплачувати працівникам заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, і угодою сторін. Вказані працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, що передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413. Відповідач стверджує, що позивач фактично допустив ОСОБА_5 , ОСОБА_14 , ОСОБА_4 до роботи, не оформивши з ними трудовий договір, чим порушив вимоги статей 21, 24 КЗпП України.

Однак, як встановлено судом першої інстанції з отриманих пояснень, позивач лише налагоджував та контролював процес виробництва, а його брат ОСОБА_19 , з яким він спільно здійснює підприємницьку діяльність на території колишньої ферми у с. Старий Майдан, займався підшукуванням та наймом підрядчиків для здійснення випалювання дерев`яного вугілля та обслуговування циклічного функціонування роботи печей. Для виконання відповідних функцій його брат ФОП ОСОБА_19 уклав з громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_23 договори на виконання робіт. Також, додав, що ОСОБА_19 відповідає за фінансову сторону виробництва, ведення трудових книжок, а також він проводив розрахунки із виконавцями робіт. Вказані обставини підтвердив допитаний в судовому засіданні свідок ФОП ОСОБА_19 .

Слід також зазначити, що ОСОБА_19 зареєстрований як фізична особа-підприємець та дійснює господарську діяльність на території та у приміщеннях колишньої ферми в с. Старий Майдан Деражнянського району Хмельницької області, що підтверджено договорами від 25.01.2018, оренди нерухомого майна б/н, від 30.05.2018 - на виконання робіт №1 (порізки та підготовки деревини (дерев`яних брусів) для подальшої її обробки в бездимних піролізних печах триваючого горіння), від 01.06.2018 - на виконання робіт №2 (з поставки, перевезення, доставки та розгрузки деревини (дерев`яних брусів) до ферми, загрузки деревини в бездимні піролізні печі триваючого горіння з випалювання деревного вугілля), від 05.07.2018 - на виконання робіт №3 (з випалювання, вигризки, сортування деревини (готової продукції) з бездимних піролізних печей триваючого горіння з випалювання деревного вугілля).

Також, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , і ОСОБА_4 підтвердили факт укладення між ними та ФОП ОСОБА_2 саме цивільно-правових договорів на виконання робіт, зазначивши, що самостійно організовували свій робочий процес, розмір винагороди був визначений наперед під час укладення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату (договір підряду) або споживання певної послуги замовником (договір про надання послуг).

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Вказана правова позиція щодо розмежування сфери трудових та цивільно-правових відносин зазначена у постановах Верховного Суду від 04.07.2018 року №820/1432/17 та від 26.09.2018 року № 822/723/17).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що між ФОП ОСОБА_19 та фізичними особами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_14 існували саме цивільно-правові відносини, оформлені договорами про виконання робіт, а не трудові відносини, як стверджує відповідач.

Також, правомірним є висновок суду першої інстанції, що викладені в акті інспекційного відвідування №22-09/1571-ІВ від 10 липня 2018 року висновки щодо порушень ФОП ОСОБА_2 законодавства про працю є такими, що побудовані на припущеннях та не підтверджені належними й допустимими доказами, оскільки під час інспекційного відвідування головними державними інспекторами Управління Держпраці у Хмельницькій області ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 не досліджено та не враховано, що позивач та його брат - фізична особа-підприємець ОСОБА_19 спільно здійснюють підприємницьку діяльність на території колишньої ферми у с. Старий Майдан Деражнянського району Хмельницької області, та саме ОСОБА_19 займався підшукуванням та наймом підрядчиків для здійснення випалювання дерев`яного вугілля та обслуговування циклічного функціонування роботи печей, а також для виконання відповідних функцій саме ФОП ОСОБА_19 уклав з громадянами ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_23 договори на виконання робіт.

Тобто, обґрунтування позивача знайшли своє підтвердження в поясненнях свідків наданих у судовому засіданні, а зібрані у справі докази повністю підтверджують доводи позивача викладені у позовній заяві.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належними та допустимими доказами доведено відсутність в його діях порушення трудового законодавства, які викладені в акті перевірки та за вчинення яких на позивача накладено штраф.

Отже, приймаючи рішення про притягнення до відповідальності позивача суб`єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не пропорційно, зокрема ним не дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому, постанова від 31 липня 2018 року №22/372 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами є протиправною та підлягала скасуванню, а позовні вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 підлягають задоволенню.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Управління Держпраці у Хмельницькій області Державної служби України з питань праці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 08 липня 2019 року.

Головуючий

Смілянець Е. С.

Судді

Залімський І. Г. Сушко О.О.