open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/349/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу та направлення на проведення перевірки.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" (далі - позивач, ТОВ "Соковий завод Сокирянський") звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати наказ Управління Держпраці в Чернівецькій області від 14.12.2018 р. № 651; визнати протиправним та скасувати направлення Управління Держпраці в Чернівецькій області на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 14.12.2018 р. №04-375.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначав, що відповідач при здійсненні інспекційного відвідування безпідставно, з грубим порушенням норм діючого законодавства, виніс направлення та наказ на проведення перевірки. Зокрема, наказ про проведення інспекційного відвідування винесено на підставі анонімного звернення від 10.12.2018 р. громадянки ОСОБА_1 , яке подане без підпису та без зазначення дати, в якому остання повідомила про порушення її трудових прав. За наведених підстав позивач вважає, що оскаржувані наказ та направлення на проведення інспекційного відвідування, винесені на підставі анонімного звернення, є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 15.04.2019 р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою витребувано з Управління Держпраці у Чернівецькій області письмові докази.

Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити в задоволенні позову. Відповідач зазначав, що на підставі звернення ОСОБА_1 від 10.12.2018 р. про порушення правил оформлення трудових відносин видано оскаржувані наказ та направлення на проведення інспекційного відвідування. Вказане звернення відповідачем отримано, як в електронній формі, так і особисто з підписом, що є підставою для проведення інспекційного відвідування позивача.

Позивач скористався правом передбаченим ст. 163 КАС України на подання відповіді на відзив.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" (вулиця Пушкіна, буд 1 "а", село Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 39761131) зареєстроване, як юридична особа 23.04.2015 р. (а.с. 161-170).

Згідно відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, позивач здійснює наступні види діяльності: код КВЕД 02.20 - лісозаготівлі; код КВЕД 10.32 - виробництво фруктових і овочевих соків (основний); код КВЕД 10.39 - інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; код КВЕД 10.86 - виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів; код КВЕД 16.10 - лісопильне та стругальне виробництво; код КВЕД 46.31- оптова торгівля фруктами й овочами; код КВЕД 77.32 - надання в оренду будівельних машин і устатковання; код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.21 - допоміжне обслуговування наземного транспорту.

На підставі звернення громадянки ОСОБА_1 , Управління Держпраці у Чернівецькій області видано наказ № 651 від 14.12.2018 р. "Про проведення інспекційного відвідування" (а.с. 89).

Відповідно до п. 1 оскаржуваного наказу, наказано головному державному інспектору відділу питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Попович А.О. в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, мінімальних гарантій в оплаті праці, порядок та строки розрахунку при звільненні працівників у ТОВ "Соковий завод Сокирянський", тривалістю 2 (два) робочих дні, у період з 19.12.2018 р. по 20.12.2018 р. (а.с. 89).

На підставі наказу № 651 від 14.12.2018 р., Управлінням Держпраці у Чернівецькій області сформовано направлення від 14.12.2018 р. № 04-375 на проведення інспекційного відвідування ТОВ "Соковий завод Сокирянський". У даному направленні зазначено питання, які підлягають контролю, а саме: дотримання вимог законодавства про працю, порядок та строки розрахунку при звільненні працівників (а.с. 94).

Вказане направлення отримано нарочно 19.12.2018 р. уповноваженою особою ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Шевчук І.В., що підтверджується її підписом у направленні (а.с. 94).

19.12.2018 р. інспектором праці Попович А.О. у присутності завідуючої лабораторією Шевчук І.В. , здійснено спробу проведення інспекційного відвідування ТОВ "Соковий завод Сокирянський" за адресою: вулиця Пушкіна, буд 1 "а", село Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область (а.с. 97 - 98).

У зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю та не можливості проведення інспекційного відвідування, 19.12.2018 р. інспектором праці Попович А.О. складено вимогу про надання документів за №ЧВ-1512/18/321/ПД (а.с. 99).

Дослідженням вимоги про надання документів встановлено, що вказаною вимогою зобов`язано директора ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Лопаня Ю.П. у строк до 10:00 год. 26.12.2018 р. надати належним чином завірені копії документів необхідних для проведення інспекційного відвідування за адресою вул. Бесарабська, 39, 2 поверх, кабінет № 3, смт. Кельменці, Чернівецька область, зокрема: виписку з Єдиного державного реєстру; статут, колективний договір; наказ на призначення керівника; копія паспорта та кода керівника; наказ на призначення головного бухгалтера; копія паспорта та кода головного бухгалтера; штатні розписи на 2017 - 2018 р.р.; графіки роботи, графіки змінності 2017 - 2018 р.р.; табеля обліку робочого часу 2017 - 2018 рр.; відомості нарахування заробітної плати з січня 2017 р. по листопад 2018 р.; відомості на виплату заробітної плати з січня 2017 р. по листопад 2018 р.; накази на прийом на роботу за 2017 - 2018 р.р.; повідомлення в ДФС про прийом на роботу 2017 - 2018 р.р.; накази про звільнення за 2017 - 2018 р.р.; розрахунок компенсації за невикористану відпустку; накази про надання відпусток; розрахунки відпускних; книга обліку трудових книжок; звіти форми Д4 і 1ДФ за 2017 - 2018 р.р.

З вимогою про надання документів ознайомлено уповноважену особу ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Шевчук І.В. 19.12.2018 р., що підтверджується її підписом у вимозі (а.с. 99 на звороті).

Згідно відмітки, зробленої інспектором праці Поповою А.О. 22.12.2018 р. у вимозі про надання документів, позивачем не надано відповідачу наступні документи: статут, колективний договір; наказ на призначення головного бухгалтера; копія паспорта та кода головного бухгалтера; відомості на виплату заробітної плати; штатні розписи на 2017 - 2018 р.р.; графіки роботи, графіки змінності 2017 - 2018 р.р.; розрахунок компенсації за невикористану відпустку; накази про надання відпусток; розрахунки відпускних.

У зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено чинним законодавством про працю, зокрема вказаних у вимозі про надання документів від 19.12.2019 р. № ЧВ-1512/18/321/ПД, 19.12.2018 р. інспектором праці Попович А.О. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-1512/18/321/НД та зупинено строк проведення інспекційного відвідування до 26.12.2018 р. (а.с. 97 - 98).

З актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-1512/18/321/НД ознайомлено уповноважену особу ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Шевчук І.В. 19.12.2018 р., що підтверджується її підписом в акті (а.с. 97-98).

За результатами інспекційного відвідування, 26.12.2018 р. відповідачем складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ (а.с. 100 - 110).

В акті інспекційного відвідування зафіксовано, що інспекційне відвідування позивача проводилося в присутності уповноваженої особи ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Шевчук Ірини Вікторівни, яка діє на підставі довіреності № 3 від 19.12.2018 р.

У зв`язку з відсутністю документів, 19.12.2018 р. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЧВ-1512/18/321/НД із зазначенням відповідних причин та письмову вимогу про надання документів № ЧВ-1512/18/321/ПД, із переліком документів, ведення яких передбачено законодавством.

В акті інспекційного відвідування також зазначено, що 22.12.2018 р. о 10:00 год. за вказаною у письмовій вимозі адресою, водієм ОСОБА_4 , що діє на підставі довіреності № 5 від 19.12.2018 р., доставлено належним чином завірені копії документів згідно опису - довіреність № 5 від 19.12.2018 р. та опис наданих документів.

На підставі наданих документів, інспектором праці Попович А.О. проведено інспекційне відвідування позивача, в ході якого встановлено наступні порушення: ст. ст. 10, 12, 13, 15, 19 КЗпП України; ст. ст. 29, 142 КЗпП України; ст.ст. 57, 66, 67, 69 КЗпП України; ч. 1 ст. 83 КЗпП України; ст. 94 КЗпП України, ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці"; ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України "Про оплату праці"; ч. 1 - 3 ст. 115 КЗпП України; ч. 1 ст. 116 КЗпП України; ст. 117 КЗпП України; п. 7.1 глави 7 Інструкції № 58; ст. 49 КЗпП України.

На підставі висновків зазначених в акті інспекційного відвідування, 26.12.2018 р. відповідачем винесено припис № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П, яким приписано позивачу усунути виявлені в ході інспекційного відвідування порушення (а.с. 111 - 114).

04.01.2019 р. відповідачем винесено рішення № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/ІП, № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/МГ, № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/ЗБ щодо розгляду справи про накладення штрафу (а.с. 116, 117, 118).

08.01.2019 р. відповідач направив листом за вх. № 42/0/04-2/19 на адресу позивача повідомлення про розгляд справи за ст. 265 КЗпП України на 17.01.2019 р. о 11 год. 15 хв. (а.с. 119).

17.01.2019 р. заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Галиною Миколаївною за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування від 26.12.2018 р. №ЧВ-1512/18/321/НД/АВ винесено постанови про накладення штрафів уповноваженими посадовими особами, а саме:

- № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/ЗБ-1ФС/122, якою накладено штраф на позивача у розмірі 11169,00 грн (а.с. 120);

- № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/МГ-2ФС/123, якою накладено штраф на позивача у розмірі 967980,00 грн (а.с. 121 - 123);

- № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/ІП-3ФС/124, якою накладено штраф на позивача у розмірі 3723,00 грн (а.с. 124 - 125).

Не погоджуючись із наказом та направленням на проведення інспекційного відвідування, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 р. № 96 (далі - Положення № 96), державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.п.6 п.4 вказаного Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затверджене наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 р. № 84 (далі - Положення № 84), Управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується (а.с. 127 - 133).

Враховуючи Положення № 96 та п.п. 5 п. 4 Положення № 84 управління Держпраці у Чернівецькій області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. № 877-V (далі - Закон №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 р. (далі - Порядок № 295, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

У відповідності до ст. 38 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-ХІІ (далі - Закон 2694-ХІІ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

За змістом ст. 39 Закону № 2694-ХІІ посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Відповідно до положень ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Закон № 877-V визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Перелік підстав для здійснення позапланового заходу (позапланової перевірки) визначено в ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V. Відповідно до цієї норми права, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Положеннями ст. 7 Закону № 877-V передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Отже, у контексті розуміння вищезазначених норм права, наявність належним чином оформлених наказу, направлення на проведення перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення інспекторами відповідного заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону № 877-V.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, на виконання вимог Закону № 877-V, відповідно до Порядку № 295, наказу Мінсоцполітики від 18.08.2017 р. № 1338 "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість та працевлаштування інвалідів", Положення про управління Держпраці у Чернівецькій області, та на підставі звернення громадянки ОСОБА_1, відповідачем видано наказом № 651 від 14.12.2018 р. "Про проведення інспекційного відвідування", яким доручено головному державному інспектору відділу питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Попович А.О. в межах наданих повноважень здійснити інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, мінімальних гарантій в оплаті праці, порядок та строки розрахунку при звільненні працівників у ТОВ "Соковий завод Сокирянський", тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 19.12.2018 р. по 20.12.2018 р.

Дослідженням оскаржуваного наказу встановлено, що він міститься найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Суд зазначає, що на підставі наказу № 651 від 14.12.2018 р., відповідачем сформовано направлення від 14.12.2018 р. № 04-375, яким направлено головного державного інспектора відділу питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Чернівецькій області Попович А.О. для проведення інспекційного відвідування ТОВ "Соковий завод Сокирянський" (вулиця Пушкіна, буд 1 "а", село Коболчин, Сокирянський район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 39761131) тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 19.12.2018 р. по 20.12.2018 р.

Підстави для здійснення контрольного заходу: наказ Управління Держпраці у Чернівецькій області № 651 від 14.12.2018 р., звернення громадянина від 10.12.2018 р. У даному направленні також зазначено питання, які підлягають контролю: дотримання вимог законодавства про працю, порядок та строки розрахунку при звільненні працівників.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V, суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Тобто, законодавець закріпив обов`язок саме за суб`єктом господарювання ознайомитись з підставою проведення заходу державного контролю та отримати направлення.

Матеріалами справи підтверджено, що службове посвідчення, що посвідчують особу державного інспектора праці та направлення на проведення перевірки пред`явлено 19.12.2018 р. уповноваженій особі позивача Шевчук І.В. , яка працює завідуючою лабораторією ТОВ "Соковий завод Сокирянський". Копію направлення одержано Шевчук І.В. 19.12.2018 р., що підтверджується її особистим підписом.

Відповідно до п.2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань.

Згідно із п. 14 Порядком № 295 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об`єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

За приписами п. 16 Порядку № 295 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об`єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Відповідно до норм п. 17 Порядку № 295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Матеріалами справи підтверджено, що у зв`язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, 19.12.2018 р. інспектором праці Попович А.В. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ЧВ-1512/18/321/НД та вимогу про надання документів за №ЧВ-1512/18/321/ПД. Вказаними актом та вимогою зупинено строк проведення інспекційного відвідування на 6 (шість) календарних днів та зобов`язано директора Лопаня Юрія Петровича ТОВ "Соковий завод Сокирянський" у строк до 10:00 год. 26.12.2018 р. надати належним чином завірені копії документів необхідних для проведення інспекційного відвідування.

В акті інспекційного відвідування зазначено, що 22.12.2018 р. о 10:00 год. за вказаною у письмовій вимозі адресою, водієм ОСОБА_4 , що діє на підставі довіреності № 5 від 19.12.2018 р., доставлено належним чином завірені копії документів згідно опису - довіреність № 5 від 19.12.2018 р. та опис наданих документів.

Судом встановлено, що 26.12.2018 р. інспектором праці Попович А.О. на підставі службового посвідчення № 321, у присутності уповноваженої особи ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Шевчук І.В. проведено інспекційне відвідування у ТОВ "Соковий завод Сокирянський", про що складено акт № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ від 26.12.2018 р.

Таким чином, позивачем допущено до інспекційного відвідування фахівця контролюючого органу і вказане інспекційне відвідування було проведена з відома та у присутності уповноваженої особи ТОВ "Соковий завод Сокирянський" Шевчук І.В.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи не надано жодних пояснень з приводу допуску відповідача до проведення інспекційного відвідування за умов незгоди з оскаржуваним наказом. З матеріалів справи не вбачається порушень відповідачем положень Закону № 877-V, а позивачем не надано доказів на підтвердження того, що у нього виникли зауваження під час проведення інспекційного відвідування.

Таким чином, позивач не скористався своїм правом не допуску посадових осіб органу державного контролю до проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, передбаченим приписами чинного законодавства, в зв`язку з чим, фактично визнав правомірність проведення контролюючим органом вказаного заходу.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що процедура проведення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування з питань дотримання вимог законодавства про працю була здійснена суб`єктом владних повноважень згідно дотриманням вимог чинного законодавства, Порядку № 295, які мають імперативний характер для суб`єктів владних повноважень.

У відповідності до п.п. 19-21 Порядку № 295, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно ч. 6 ст.7 Закону № 877-V, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Згідно ч 2. ст. 8 Закону № 877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах суб`єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб`єктагосподарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб`єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; надавати суб`єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

При цьому, суд вважає, за доцільне зазначити, що суб`єкт господарювання, при виявленні порушення порядку та підстав призначення перевірки (інспекційного відвідування) щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Відтак, оскарження дій та рішень контролюючих органів щодо проведення перевірки (інспекційного відвідування) може мати місце лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки (інспекційного відвідування).

Тобто, саме на етапі допуску до перевірки (інспекційного відвідування) суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення державного контролю (нагляду) щодо себе.

Оскільки, відповідачем фактично реалізована його компетенція на проведення інспекційного відвідування, оспорюваний наказ щодо проведення інспекційного відвідування не є такими, що порушує права та інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків.

З огляду вищезазначене, суд зазначає, що у випадку недотримання порядку проведення позапланової перевірки у об`єкта перевірки виникає право на недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, яким, як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористався.

Відтак, з огляду на наведене, позови, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про проведення заходу державного нагляду (контролю), направлень на проведення інспекційного заходу, актів про неможливість проведення інспекційного відвідування), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення заходу державного нагляду (контролю) можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірного заходу державного нагляду (контролю).

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивачів, оскільки після проведення заходу державного нагляду (контролю) права осіб порушують лише наслідки проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, позивач, допустивши посадову особу відповідача до проведення заходу державного нагляду (контролю), тим самим втратив своє право на визнання незаконним та скасування наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 14.12.2018 р. № 651, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення заходу державного нагляду (контролю).

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні інспекційного відвідування діяв у межах та у спосіб, що передбачений законодавством України, відтак у задоволенні вимог щодо визнання протиправним та скасування наказу Управління Держпраці у Чернівецькій області від 14.12.2018 р. №651 суд відмовляє.

Стосовно доводів позивача про відсутність підстав для проведення інспекційного відвідування, оскільки звернення ОСОБА_1 є анонімним, подане в електронній формі та не містить підпису особи, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено підстави для проведення інспекційних відвідувань:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією: Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про: - невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; - факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; - факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; - роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: - роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; - роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; - працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; - роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); - роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; - роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; - роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно з п. 10 Порядку № 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Як видно із матеріалів справи, підставою для видання оскаржуваного наказу слугував п.5.2 Порядку № 295, а саме зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Так, 11.12.2018 р. до Управління Держпраці у Чернівецькій області надійшло звернення в електронній формі за підписом громадянки ОСОБА_1, яке зареєстроване за вхідним № 4962/0/1-18. Того ж дня Управління Держпраці у Чернівецькій області повторно отримано в електронній формі кращої якості звернення громадянки ОСОБА_1 , проте без її особистого підпису. Вказане повторне звернення зареєстровано за № 4970/0/1-18 від 11.12.2018 р.

Крім того, з матеріалів справи видно, що 11.12.2018 р. громадянка ОСОБА_1 особисто подала до Управління Держпраці у Чернівецькій області письмове звернення, яке зареєстроване 11.12.2018 р. за вх. № 4970/0/1-19. Всі звернення зареєстровані в журналі реєстрації вхідних документів, що підтверджується копією журналу.

Дослідженням звернення, яке зареєстроване 11.12.2018 р. за вх. № 4970/0/1-19 встановлено, що у зверненні ОСОБА_1 повідомила Управління Держпраці у Чернівецькій області про порушення її права на працю, а саме вона працювала в ТОВ "Соковий завод Сокирянський" на посаді бухгалтера з 21.08.2017 р. по 04.07.2018 р. Їй не виплачена заробітна плата за другу половину червня та розрахункові за липень. Копію наказу про звільнення не надано. Запис про звільнення не зроблено. Керівник відмовляється видати довідку про заробітну плату за червень та липень.

Вказане звернення підписано ОСОБА_1 та містить дату 10.12.2018 р. Крім того, звернення містить: прізвище, ім`я, по батькові заявника - ОСОБА_1 ; місце проживання заявника - с. Білоусівка, Сокирянський район, Чернівецька область.

Інші звернення подані в електронній формі, за своїм змістом аналогічні наведеному вище зверненню.

У поданих до суду письмових поясненнях відповідач вказував, що третій примірник звернення з підписом заявниці, отриманий Управлінням Держпраці у Чернівецькій області особисто від ОСОБА_1 , яке вона принесла того ж самого дня, а саме 11.12.2018 р. Оскільки, документ повністю тотожний другому примірнику звернення, був проставлений аналогічний вхідний номер. В поясненнях відповідачем також зазначено, що цифра "9" в кінці вхідного номеру поставлена помилково, що є технічною помилкою та підтверджується копією журналу реєстрації вхідних документів, що був наданий до суду як доказ.

Відповідно до норм ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ст. 8 Закону № 393/96-ВР).

З матеріалів справи видно, що звернення громадянкою ОСОБА_1 подавалися, як в електронному режимі, так і особисто, що підтверджується журналом реєстрації вхідних документів (а.с. 90 - 92, 93).

Отже, громадянкою ОСОБА_1 подано до відповідача третій примірник звернення особисто, в якому зазначено: прізвище, ім`я, по батькові, місце її проживання, викладено суть порушеного питання, підписане заявником із зазначенням дати, відтак воно викладене відповідно до вимог передбачених Законом № 393/96-ВР, тому не може бути анонімним.

Таким чином, на думку суду, на момент прийняття відповідачем рішення про проведення заходу державного нагляду у нього не було підстав не розглядати дане звернення, у відповідності до вимог ст. 8 Закону № 393/96-ВР.

Крім того, суд зазначає, що спосіб подання звернення, особисто чи засобами поштового зв`язку не впливає на порядок його розгляду передбачений Законом № 393/96-ВР.

Враховуючи вищенаведене, доводи позивача відносно того, що звернення ОСОБА_1 не відповідає встановленим Законом вимогам, є помилковими.

Отже, відповідач діяв згідно приписів Порядку № 295 та на підставі звернення громадянки ОСОБА_1 про порушення трудових прав, виніс оскаржуваний наказ на проведення інспекційного відвідування позивача.

Беручи до уваги наведене, суд приходить до переконання, що контрольний захід управлінням Держпраці у Чернівецькій області проводився відповідно до Закону № 877-V та Порядку № 295, з урахуванням вимог Закону № 393/96-ВР.

Щодо посилань позивача, про те, що відповідач всупереч ч. 3 ст. 6 Закону України № 877-V не виконав обов`язку щодо зазначення відповідних питань у посвідченні (направленні) на проведення позапланового заходу, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На переконання позивача, у направленні на перевірку не зазначено саме тих питань, з приводу яких просила провести перевірку ТОВ "Соковий завод Сокирянський" заявниця, натомість зазначено в направленні інші питання, які підлягають контролю, а саме: "дотримання вимог законодавства про працю, оплату праці, порядок та строки розрахунку при звільненні".

Суд зауважує, що певні недоліки при формуванні направлення не спростовують факт та зміст виявлених правопорушень та не звільняють суб`єкта господарювання від обов`язку дотримуватись вимог чинного законодавства під час проведення своєї діяльності.

Крім того, суд констатує, що допустивши посадову особу відповідача до проведення заходу державного нагляду (контролю), позивач втратив своє право на визнання незаконним та скасування наказу Управління Держпраці в Чернівецькій області від 14.12.2018 р. №651, скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення заходу державного нагляду (контролю).

Стосовно посилання позивача про призначення інспекційного відвідування без погодження з центральним органом виконавчої влади, суд зазначає наступне.

Як зазначалося вище, згідно абз. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 877-V підставою для здійснення позапланового заходу є в т.ч. звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 877-V його дія поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Частиною 4 ст. 2 Закону № 877-V встановлено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Крім того, положеннями ч. 5 ст. 2 Закону № 877-V встановлено, що зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Отже, на заходи контролю з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення розповсюджується лише частина 3 ст. 6 Закону № 877-V, яка визначає, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи видно, що відповідачем дотримано положення ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V, а саме ознайомив позивача з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії направлення на проведення інспекційного відвідування.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 03.11.2016 р. № 1728-VIII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) дію другого речення абзацу 5 ч.1 ст. 6 Закону № 877-V призупинено на час дії мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) суб`єктів господарювання до 31.12.2018 р.

Не бере до уваги суд також посилання позивача на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 р. у справі № 826/8917/17, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 р. № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", оскільки вказана постанова Кабінету Міністрів України була чинною на час виникнення спірних правовідносин.

Стосовно вимоги про скасування направлення Управління Держпраці у Чернівецькій області на проведення інспекційного відвідування від 14.12.2018 р. № 04-375, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Стаття 5 КАС України визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, право на захист можна визначити як надану правомочній особі можливість застосування заходів правоохоронного характеру для відновлення її порушених прав чи таких, що оспорюються.

Право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується в межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень.

Крім того, здійснюючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов`язаний надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Системний аналіз наведених норм КАС України свідчить, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно щодо інтересу, порушеного протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень за наявності між ними та порушенням причинно-наслідкового зв`язку умови порушення її прав.

Отже, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Отже, позивач, звертаючись з адміністративним позовом, на власний розсуд, тобто суб`єктивно, визначає, що його права порушені рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, проте такі рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право на звернення до адміністративного суду з позовом не завжди співпадає з правом на судовий захист, яке закріплено у ст. 5 КАС України. Саме по собі звернення до адміністративного суду за захистом, ще не означає, що суд зобов`язаний надати такий захист, адже для того, щоб було надано судовий захист суд повинен встановити, що особа дійсно має право, свободу та інтерес, про захист яких вона просить і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-правових відносинах.

Таким чином, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій, цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушені або порушуються права чи свободи позивача.

Відповідно до змісту ст. 10 Закону № 877-V суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Диспозиція вказаної статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов`язані з порушенням порядку проведення перевірки, наприклад із порушенням трудового розпорядку такою особою під час проведення ревізії; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням чинного законодавства тощо.

Обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Водночас, інформація, яка міститься у направленні, не породжує обов`язкових юридичних наслідків для суб`єктів правовідносин.

Судом встановлено, що позивач оскаржує направлення від 14.12.2018 р., однак це не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права, оскільки в даному випадку результатом вчинених дій за результатами проведення інспекційного відвідування стали постанови про накладення штрафу уповноваженими особами від 17.01.2019 р. № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/ЗБ-1ФС/122, № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/МГ-2ФС/123 та № ЧВ-1512/18/321/НД/АВ/П/ІП-3ФС/124,

На думку суду, оскарження наведених постанов, сприяло б у повній мірі реалізації права на судовий захист та відновленню порушених прав та інтересів позивача в даних правовідносинах.

Суд зазначає, що направлення не створює та не припиняє прав чи обов`язків позивача, жодних управлінських висновків не містять, вчинити будь-які обов`язкові дії не приписує та не встановлює для позивача відповідальність за його невиконання, тому воно не є рішенням суб`єкта владних повноважень (правовим актом індивідуальної дії) у розумінні КАС України.

На переконання суду направлення носить інформаційний характер, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому його оцінка, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого направлення.

Направлення Управління Держпраці у Чернівецькій області на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 14.12.2018 р. №04-375 не є актом індивідуальної дії, не впливає на права та інтереси позивача та не підлягає скасуванню, оскільки термін його дії обмежено з 19.12.2018 р. по 20.12.2018 р., а тому в цей період воно вичерпало свою дію.

Таким чином, позовна вимога про визнання протиправним та скасування направлення на проведення інспекційного відвідування є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході розгляду справи судом не встановлено порушення відповідачем вищезазначених критеріїв.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Під час судового розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів належними засобами доказування правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, а тому в задоволенні адміністративного позову суд відмовляє повністю.

Інші доводи позивача суд відхиляє, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 5 ст. 139 КАС України встановлено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку, з відмовою в задоволенні позову повністю та за відсутності понесених відповідачем витрат, судом не проводиться розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72 - 77, 90, 139, 241, 246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Соковий завод Сокирянський" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, направлення на проведення перевірки, - відмовити повністю.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст.ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Левицький В.К.

Джерело: ЄДРСР 82895531
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку