open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
510 Справа № 923/760/18
Моніторити
Постанова /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /24.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /06.05.2019/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /23.04.2019/ Господарський суд Херсонської області Судовий наказ /23.04.2019/ Господарський суд Херсонської області Судовий наказ /23.04.2019/ Господарський суд Херсонської області Постанова /09.04.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.04.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.02.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2019/ Господарський суд Херсонської області Рішення /26.12.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /19.12.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /11.12.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /22.11.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /30.10.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /25.09.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /31.08.2018/ Господарський суд Херсонської області
emblem
Справа № 923/760/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /08.07.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /24.05.2019/ Касаційний господарський суд Ухвала суду /06.05.2019/ Касаційний господарський суд Судовий наказ /23.04.2019/ Господарський суд Херсонської області Судовий наказ /23.04.2019/ Господарський суд Херсонської області Судовий наказ /23.04.2019/ Господарський суд Херсонської області Постанова /09.04.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.04.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.03.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /11.02.2019/ Південно-західний апеляційний господарський суд Ухвала суду /04.01.2019/ Господарський суд Херсонської області Рішення /26.12.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /19.12.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /11.12.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /22.11.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /30.10.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /25.09.2018/ Господарський суд Херсонської області Ухвала суду /31.08.2018/ Господарський суд Херсонської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року

м. Київ

Справа № 923/760/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Погребняк В.Я., Студенець В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Херсонської області

у складі судді Литвинової В.В.

від 26.12.2018

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М., Савицького Я.Ф.

від 09.04.2019

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс", 2) ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 346 921,12 грн за договором банківського обслуговування

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором № б/н від 03.03.2014 у розмірі 346 921,12 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 70 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 136 977,83 грн, заборгованості з комісії у розмірі 13 580,00 грн, пені у розмірі 126 363,29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1, як позичальником своїх зобов`язань з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом і комісії за договором банківського обслуговування від 03.03.2014, який був укладений між сторонами шляхом підписання 03.03.2014 першим відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, та внаслідок чого у відповідача-1 виникла заборгованість за зазначеним договором. У зв`язку з тим, що зобов`язання за зазначеним договором були забезпечені відповідачем-2 за договором поруки № POR1430316945862 від 29.04.2015 позивач просить стягнути заборгованість за договором банківського обслуговування солідарно з позичальника та поручителя (відповідачів).

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

03.03.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" підписало заяву про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг, на підставі якої приєдналося до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі по тексту - Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті банку www.privatbank.ua, та які за змістом заяви разом із заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 03.03.2014.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.1. Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту банк повідомляє клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно з пунктом 3.2.1.1.3. Умов кредит надається в обмін на зобов`язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Кредитний ліміт стосовно цього розділу "Умов та правил надання банківських послуг" являє собою суму грошових коштів, в межах якої банк здійснює оплату розрахункових документів клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку (пункт 3.2.1.1.5. Умов).

Згідно з пунктом 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами банку. Підписавши угоду клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв`язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт-банк, sms-повідомлення або інших).

За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015, періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на дату закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безпереврного користування "Кредитним лімітом на поточному рахунку" - не більше 30 днів. (пункт 3.2.1.1.11. Умов).

У розділі 3.2.1.4. "Порядок розрахунків" Умов зазначається, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з пунктом 3.2.1.4.1.2 Умов за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Позичальника при закритті банківського дня Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33 % річних.

У пункті 3.2.1.4.1.3. Умов зазначається, що за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 66 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Під "непогашенням" кредиту мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (пункт 3.2.1.4.1.4. Умов).

Згідно з пунктом 3.2.1.4.4. Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту відповідно до пунктів 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2. 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до пункту 3.2.1.4.5. Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування кредитом згідно з пунктом 3.2.1.4.4. Сплата винагороди здійснюється в гривні. У випадку, якщо кредит видається в іноземній валюті, винагорода сплачується в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на дату зазначеної в даному пункті строку. Нарахування здійснюється в дату сплати.

У пункту 3.2.1.5.1. Умов зазначається, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пені, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 3.2.1.5.4 Умов передбачено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов`язань, передбаченої п. п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно з пунктом 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

У пункті 3.2.1.6.1. Умов зазначається, що договір обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов`язань сторонами за цим договором.

29.04.2015 в забезпечення виконання зобов`язань боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" за договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 між Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", правонаступником якого згідно з наданими копіями статуту, наказу № 519 від 21.05.2018 є Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель, відповідач-2) був укладений договір поруки № POR 1430316945862 (далі по тексту - договір поруки).

Згідно з пунктом 1.1. договору поруки предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" (боржник) зобов`язань за угодами-приєднання до 1.1.1. розділу 3.2.1. "Кредитний Ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1), по сплаті, зокрема:

а) процентної ставки за користування кредитом:

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.2 "Угоди 1" - 30% річних;

- за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1.3 "Угоди 1" - 60% річних.

б) комісійної винагороди згідно п. 3.2.1.1.17 "Угоди 1" в розмірі 3 % від суми перерахувань;

в) винагороди за використання ліміту відповідно до п. 3.2.1.4.4. "Угоди 1" 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць;

г) кредиту в розмірі 50000,00 грн.

Якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень. Додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

Згідно з пунктом 1.2. договору поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань, зокрема за "Угодою 1", в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно з пунктом 2.1.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником якого-небудь зобов`язання, передбаченого пунктом 1.1. цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов`язання(нь). Направлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов`язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов`язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов`язань за "Угодою 1 і/або Угодою 2", незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.

Сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов`язань, зокрема, за "Угодою 1 і/або Угодою 2", цей договір припиняє свою дію (пункт 4.1. договору поруки).

На виконання договору банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" відкрило Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" рахунок № НОМЕР_1 , на який встановив кредитний ліміт у розмірі 2 600,00 грн, який в подальшому був збільшений.

03.07.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" в черговий раз скористалося кредитним лімітом, у зв`язку з чим на його поточному рахунку утворилось дебетове сальдо в сумі 10 300,00 грн. З 03.07.2015 розпочався черговий 30-денний період безперервного користування кредитом, який повинен був закінчитись в строк по 02.08.2015.

У подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" додатково скористалося коштами кредитного ліміту, у зв`язку з чим станом на 01.08.2015 максимальна сума отриманого кредиту склала 70 000,00 грн.

У серпні 2018 року Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" та ОСОБА_1 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 03.03.2014 у розмірі 346 921,12 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 70 000,00 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 136 977,83 грн, заборгованості з комісії у розмірі 13 580,00 грн та пені у розмірі 126 363,29 грн.

В обґрунтування вимог позивач послався на те, що відповідач-1 не виконав свої зобов`язання за договором банківського обслуговування від 03.03.2014, а саме: не повернув отриманий кредит, розмір якого станом на 20.08.2018 склав 70 000,00 грн, не сплатив відсотки за користування кредитом і передбачені договором комісії (винагороди) за використання ліміту та за користування кредитом. При цьому, позивач, посилаючись на те, що другий відповідач на підставі укладеного з позивачем договором поруки № POR1430316945862 від 29.04.2015 є поручителем першого відповідача за зазначеним договором банківського обслуговування, просить стягнути заборгованість за договором банківського обслуговування від 03.03.2014 солідарно з відповідачів.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Херсонської області рішенням від 26.12.2018, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019, позовні вимоги задовольнив повністю. Стягнув солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за договором банківського обслуговування від 03.03.2014, яка утворилася станом на 20.08.2018, у розмірі 346 921,12 грн, в т.ч. заборгованість за тілом кредиту - 70 000,00 грн, заборгованість за відсотками - 136 977,83 грн, заборгованість з комісії - 13 580,00 грн, пеня - 126 363,29 грн, а також стягнув з відповідачів на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" по 2 601,91 грн судового збору з кожного відповідача.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що підписавши заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03.03.2014, відповідач-1 тим самим приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", які разом із заявою відповідача-1 складають договір банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 та взяв на себе зобов`язання виконувати умови договору, а відповідач-2, уклавши з позивачем договір поруки від 29.04.2015 також погодився із вказаними Умовами та правилами надання банківських послуг та зобов`язався відповідати перед позивачем за виконання зобов`язань відповідача-1, як боржника, за зазначеним договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 в тому ж обсязі, що і боржник. На виконання зазначеного договору позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти. Однак, відповідачі свої зобов`язання за укладеними договорами банківського обслуговування та поруки не виконали, кредитні кошти не повернули, нараховані відсотки та комісію не сплатили, докази на спростування зазначених обставин не надали, у зв`язку з чим суди дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 в розмірі заявлених до стягнення позивачем сум основного боргу, відсотків за користування кредитом, комісій та пені.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі відповідач-2 - ОСОБА_1 просить скасувати рішення Господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимоги, заявлених до другого відповідача, відмовити.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника, суди попередніх інстанцій:

- порушили пункт 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не надали мотивованої оцінки аргументам, наведеним відповідачем-2 щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині, яка стосується солідарного стягнення боргу за поручителя, та зокрема доводам про необхідність застосування до спірних правовідносин положень статей 547, 633, 634 та 1055 Цивільного кодексу України;

- не обґрунтували свій висновок про те, що надані позивачем "Умови та правила надання банківських послуг", розміщені на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", разом із заявою про приєднання складають договір банківського обслуговування, не зазначили, на підставі чого встановили цей факт;

- залишили поза увагою відсутність доказів в підтвердження обставин розміщення Умов та правил надання банківських послуг на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в момент укладення договору поруки та доказів підписання відповідачем-2 цих Умов;

- неправильно тлумачать умови договору поруки від 29.04.2015, укладеного між позивачем та відповідачем-2, не взяли до уваги те, що за умовами договору поруки відповідач-2 не погоджував застосування до тіла кредиту збільшеної відсоткової ставки саме у розмірі 66%, яка була застосована позивачем;

- неправильно застосували статті 547 та 1055 Цивільного кодексу України та залишили поза увагою обставини, які свідчать про те, що в розумінні наведених норм укладений між сторонами кредитний договір у вигляді "Умов та правил надання банківських послуг" є нікчемним, оскільки не містить підписів позичальника та поручителя, не врахували відсутність доказів обізнаності поручителя із зазначеними Умовами;

- не застосували статтю 559 Цивільного кодексу України та залишили поза увагою обставини припинення поруки відповідача-2 за договором поруки від 29.04.2015 з огляду на застосування позивачем збільшеного розміру відсоткової ставки - 66%, який не був погоджений поручителем, що є збільшенням обсягу відповідальності поручителя та підставою для припинення поруки.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувані відповідачем-2 рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими та ухвалені з правильним застосуванням та дотриманням норм матеріального та процесуального права. Також зазначає про безпідставність доводів відповідача-2 про припинення поруки з огляду на те, що в умовах укладеного між ним та позивачем договору поруки поручитель надав свою згоду на збільшення обсягу своєї відповідальності без жодних інших додаткових узгоджень, з огляду на що зміни ліміту кредитування та розміру відсоткових ставок після укладення договору банківського обслуговування не можуть вважатися такими, що відбулись без згоди поручителя.

Відповідач-1 відзиву на касаційну скаргу на надав.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 1055 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до частин 1-3 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За нормами, закріпленими у частині 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до пункту 3.2.1.1.2. "Умов та правил надання банківських послуг" клієнт долучається до Послуги шляхом підписання Заяви на відкриття рахунку та анкети про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг та Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП, що разом з цими Умовами та Правилами (далі - Умови) становлять Кредитний договір. Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа, та має відкритий поточний рахунок в Банку, долучається до Послуги шляхом підписання Заявки на отримання Кредиту в Приват24 для бізнесу із використанням ЕЦП. Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту.

Відповідно до частини 2 статті 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з судами попередніх інстанцій про те, що відповідач-1, підписавши 03.03.2014 заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, тим самим приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі за текстом - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" www.privatbank.ua, які разом із підписаною відповідачем-1 заявою про приєднання до цих Умов складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов`язання виконувати умови зазначеного договору.

Врахувавши наведене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що заява відповідача про приєднання до умов та правил надання банківських послуг від 03.03.2014, а також "Умови та правила надання банківських послуг" і "Тарифи Банку", розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua в їх сукупності визначають істотні умови договору банківського обслуговування та підтверджують факт його укладення між позивачем та відповідачем. Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача-2 в касаційній скарзі про неукладення між позивачем та відповідачем-1 такого договору.

Факт укладення між позивачем та відповідачем-1 договору банківського обслуговування підтверджується банківською випискою по поточному рахунку відповідача № 26003050252314, відповідно до якої відповідач-1 використовував кредитування свого рахунку та користувався кредитним коштами.

Наведеним спростовуються безпідставні твердження відповідача-2 в касаційній скарзі про недоведеність обставин укладення між позивачем та відповідачем-1 договору банківського обслуговування.

Посилання скаржника на відсутність доказів в підтвердження обставин розміщення Умов та правил надання банківських послуг на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" в момент укладення договору поруки є необґрунтованими, не підтверджені жодними доказами, а є лише власними припущеннями скаржника, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

Твердження скаржника про те, що укладений між позивачем та відповідачем-1 договір банківського обслуговування не містить підписів позичальника та є нікчемним є безпідставними, оскільки такий договір є договором приєднання, був укладений шляхом подання відповідачем-1 позивачу підписаної від імені відповідача-1 та завіреної печаткою останнього заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

У статті 628 Цивільного кодексу України зазначається, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як встановили суди попередніх інстанцій, на виконання договору банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" відкрило Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" рахунок № НОМЕР_1 .

Відповідно до частини 1 статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

За загальним правилом, передбаченим частиною 1 статті 1072 ЦК України та частиною 22.9. статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк повинен виконати розпорядження клієнта виключно в межах залишку грошей на рахунку платника.

Разом з цим, відповідно до частини 1 статті 1069 Цивільного кодексу України якщо відповідно до договору банківського рахунку банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Отже, норми чинного законодавства надають сторонам договору банківського рахунку можливість передбачити в ньому положення про надання банком кредиту, який надається понад залишок грошових коштів на поточному рахунку клієнта в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунка, що має місце у спірних правовідносинах, які склались між сторонами у справі з приводу виконання укладеного між ними договору банківського обслуговування від 03.03.2014. Таке кредитування рахунка клієнта надає останньому можливість здійснювати платежі за умови відсутності або недостатність грошових коштів на його рахунку.

Отже, за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачнм-1 у справі договір банківського обслуговування від 03.03.2014 є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

Як встановили суди попередніх інстанцій, уклавши договір банківського обслуговування, сторони в частині умов, які стосуються кредитного договору, досягли згоди з усіх його істотних умов; договір містить повну інформацію щодо умов кредитування: про строк кредитування, процентну ставку за користування кредитом, строки сплати платежів, а також права та обов`язки сторін, порядок розрахунків, відповідальність за порушення зобов`язань.

Згідно зі статтею 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема порукою.

Як встановили суди попередніх інстанцій, виконання зобов`язань позичальника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Євросервіс" за кредитним договором від 03.03.2014 було забезпечене порукою відповідно до договору поруки № РОR1430316945862 від 29.04.2015, укладеного між позивачем та відповідачем-2 - ОСОБА_1 . За умовами зазначеного договору поруки предметом договору є надання поручителем поруки перед кредитом (позивачем) за виконання відповідачем-1 зобов`язань, зокрема за угодами-приєднаннями до розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов та правил надання банківських послуг (Угода 1).

При цьому, відповідно до пункту 3.2.1.4.2.3. розділу 3.2.1. "Кредитний ліміт" Умов, з якими погодились і боржник і поручитель при підписанні заяви-приєднання та договору поруки, за сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 у разі непогашення кредиту впродовж 30 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 31-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов`язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань, Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 66 (шістдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов`язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов`язань.

Отже, як правильно встановили суди, умови кредитного договору передбачають нарахування та сплату щомісячних процентів, тобто розміру процентної ставки за користування кредитом у разі, коли терміни внесення платежів не порушені; а також підвищених процентів - розміру підвищеної процентної ставки (66%) за користування кредитом у разі порушення строків погашення кредиту. При цьому у разі дотримання графіку внесення платежів процентна ставка як плата за користування кредитними коштами залишається у погодженому сторонами розмірі.

Тобто, нарахування відсотків за користування кредитом за підвищеною процентною ставкою передбачено чинними Умовами та правилами надання банківських послуг і саме на таких умовах відповідач-2 поручився за позичальника (відповідача-1) та зобов`язався забезпечувати виконання позичальником зобов`язань за кредитом (пункт 1 договору поруки).

Крім того, за умовами, закріпленим у пункті 1.1.1. договору поруки, поручитель надав свою згоду на збільшення зобов`язань за "Угодою 1" в розмірі таких збільшень у разі, якщо під час виконання "Угоди 1" зобов`язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя. За змістом зазначеного пункту, додаткових узгоджень про такі збільшення з поручителем не потрібні.

При цьому, посилання відповідача-2 в касаційній скарзі на те, що він за умовами договору поруки не погоджував застосування до тіла кредиту збільшеної відсоткової ставки саме у розмірі 66%, яка була застосована позивачем, а погоджував лише можливість нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 30% та 60 %, є, безпідставними, оскільки, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, є лише суб`єктивним (на свою користь) тлумаченням відповідачем-2 пункту 1.1.1. договору поруки.

Наведеним спростовуються твердження скаржника про те, що застосування позивачем збільшеного розміру відсоткової ставки у розмірі 66% було здійснено без його згоди як поручителя, а також твердження про те, що зазначене є збільшенням обсягу відповідальності поручителя та підставою для припинення поруки на підставі статті 559 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 1069 Цивільного кодексу України права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як правильно встановили суди попередніх інстанцій, відповідач-1, погодившись та приєднавшись до Умов та Правил надання банківських послуг, зобов`язався сплачувати відсотки за користування кредитом (пункти 3.2.1.4.1. - 3.2.1.4.3. розділу 3.2.1.4. Умов) та винагороду за використання ліміту та користування кредитом (щомісячну комісію) (пункти 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5. розділу 3.2.1.4. Умов), порядок та розмір нарахування яких визначені Умовами.

Згідно зі статтею 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Порядок нарахування відсотків за користування кредитом, їх розмір, передбачений розділом 3.2.1.4. Умов. У пункті 3.2.1.4.1. Умов визначений змінюваний тип процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов укладеного між сторонами у справі договору від 03.03.2014 позивач надав відповідачу-1, як позичальнику, кредит в межах передбаченого ліміту в сумі 70 000,00 грн, які використовувалися відповідачем, про що свідчить, зокрема банківські виписки по поточному рахунку відповідача № НОМЕР_1 , наявні в матеріалах справи.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, станом на час звернення позивача з позовом у цій справі ні відповідач-1, як позичальник, ні відповідач-2, як поручитель, свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів в сумі 70 000,00 грн, сплати відсотків за їх користування та сплати комісійної винагороди за користування кредитом не виконали, внаслідок чого заборгованість за кредитом за договором банківського обслуговування від 03.03.2014 в частини умов, що стосуються кредитування, станом на 20.08.2018 - дату, на яку позивачем здійснено розрахунок позовних вимог, склала 70 000,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом - 136 977,83 грн, заборгованість по комісії за користування кредитом - 13 580,00 грн. Докази сплати відповідачами позивачу вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

При цьому, як правильно встановили суди, оскільки відповідач-1 скористався кредитом 03.07.2015, тобто після 01.05.2015, потягом 30-денного періоду безперервного користування кредитом з 03.07.2015 по 02.08.2015 позивач обґрунтовано нарахував відсотки за ставкою 33% річних, а оскільки у встановлений умовами договору строк відповідач-1 кредит не повернув, то починаючи з 03.08.2015 позивач правильно відповідно до погоджених сторонами умов кредитування здійснив нарахування відсотків за ставкою 66% річних.

Врахувавши викладене, місцевий господарський суд, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, обґрунтовано задовольнив позовні про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом, по процентам за користування кредитом та комісії за користування кредитом з огляду на їх доведеність наявними в матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання він зобов`язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

У пункті 3.2.1.5.1. Умов визначено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов`язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої пунктами 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пені, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Врахувавши викладене, встановивши факт порушення відповідачем зобов`язань з повернення кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами згідно з договором про банківське обслуговування від 03.03.2014, перевіривши правильність проведеного позивачем розрахунку заявленої до стягнення суми пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що вимоги про стягнення солідарно з відповідачів пені є обґрунтованими та правильно їх задовольнили.

Згідно з пунктом 3.2.1.5.7. Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Отже, за погодженими сторонами умовами кредитування рахунку строк позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, процентів за користування кредитом, комісійної винагороди та пені був збільшений згідно з пунктом 3.2.1.5.7. Умов до п`яти років за домовленістю сторін, які були погоджені та прийняті відповідачем шляхом підписання заяви про встановлення кредитного ліміту поточного рахунку від 03.03.2014, що відповідає вимогам частини першої статті 259 Цивільного кодексу України, за правилами якої сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність.

З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що суди дійшли правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості договором банківського обслуговування б/н від 03.03.2014 в розмірі заявлених до стягнення позивачем сум основного боргу, відсотків за користування кредитом, комісій та пені.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

З огляду на зазначене Касаційний господарський суд дійшов висновку про залишення рішення місцевого господарського суду та постанови суду апеляційної інстанції без змін, а касаційної скарги - без задоволення.

9. Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Херсонської області від 26.12.2018 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2019 у справі № 923/760/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді В. Погребняк

В. Студенець

Джерело: ЄДРСР 82860844
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку