печерський районний суд міста києва

Справа № 757/607/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" червня 2019 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Батрин О.В.,

при секретарі судових засідань Павленко В.О.,

учасники справи

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Консультативна місія Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2019 позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, та скасування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 10.01.2019 у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Ухвалою суду від 10.01.2019 витребувано у Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України письмові докази, що свідчать про те, що трудові відносини між позивачем та відповідачем мали постійний характер і був відсутній факт укладення трудового договору на визначений строк відповідно до вимог КЗпП України.

19.04.2019 та 24.04.2019 до суду надійшов лист-повідомлення Міністерства закордонних справ України, в якому Заступник Міністра Божок Є.В. повідомив про те, що положеннями Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо статусу Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України від 17.11.2014, що набула чинності 13.03.2015, визначено привілеї та імунітети Місії. Так, пунктом 3 статті 5 вказаної Угоди визначено: «Консультативна місія Європейського союзу в Україні, її власність та майно в Україні, незалежно від їх розташування або належності, користуються імунітетом від усіх форм судових процесів».

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з такого.

За змістом ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 1, ст.ст.5,6 Угоди між Урядом України і Європейським Союзом щодо Консультативної місії Європейського союзу (далі - КМСЕ в Україні) з реформування сектору цивільної безпеки України і про її привілеї та імунітети, яка підписана 17.11.2014 та набула чинності 13.03.2015, Уряд України погоджується на застосування вказаної Угоди на території України. КМЄС в Україні, її власність та майно КМЄС в Україні, незалежно від їх розташування або належності, користуються імунітетом від усіх форм судових процесів.

Згідно з ч.1 ст. 3 Угоди список персоналу КМЄС в Україні, включаючи дати їх прибуття та від`їзду, має надаватися до Міністерства закордонних справ України (МЗС України) протягом усього часу діяльності Місії і, за потреби, поновлюватися. Персонал КМЄС в Україні матиме службові картки, які видаватимуться МЗС України і підтверджуватимуть статус персоналу КМЄС в Україні.

В свою чергу ч. 2 ст. 79 ЗУ «Про міжнародне приватне право» визначено, що акредитовані в Україні дипломатичні представники іноземних держав та інші особи, зазначені у відповідних законах України міжнародних договорах України, підлягають юрисдикції судів України лише в межах, що визначаються принципами та нормами міжнародного права або міжнародними договорами України.

Відповідно до ст. 414 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 року визначає статус дипломатичного представництва як органів, які представляють державу, зокрема, в абзаці четвертому преамбули Віденської конвенції про дипломатичні зносини встановлено, що країни-учасники конвенції визнають, що «привілеї та імунітети надаються ... для забезпечення ефективного здійснення функцій дипломатичних представництв як органів, які представляють держави».

Тобто, через укладення міжнародного договору - Угоди, Україна взяла на себе зобов`язання надавати КМЄС в Україні обсяг імунітетів, який Україна надає дипломатичним представництвам (органам, що здійснюють представництво) інших держав.

Більше того, Віденська конвенція про дипломатичні зносини 1961 (абзац 5 преамбули) містить підтвердження держав-учасниць щодо застосування норм міжнародного звичаєвого права з питань, які прямо не передбачені в конвенції, а саме: «відповідно, Україна має зобов`язання поважати судовий імунітет Представництва виходячи із принципу міжнародного звичаєвого права - принципу взаємності».

Слід відмітити важливість принципу взаємності у міжнародних відносинах, зокрема і в здійсненні дипломатичного представництва, згідно з яким Європейський союз надає представництву України при Європейському союзу необхідний обсяг імунітетів, прав та привілеїв.

Так, відповідно до ст. 17 Протоколу про привілеї та імунітети Європейських спільнот від 08.04.1965, держави-члени (Європейських спільнот, правонаступником яких є Європейських союз), на територіях яких розташовано Спільноти, надають місіям третіх країн, акредитованих при Спільнотах, дипломатичні імунітети і привілеї.

Відмова України в наданні КМЄС в Україні відповідних імунітетів, прав та привілеїв є порушенням взятих Україною на себе міжнародних зобов`язань перед Європейським союзом, та може мати негативні наслідки для двосторонніх дипломатичних відносин між Європейським союзом та Україною.

Основні засади співробітництва між Україною та Європейським союзом закріплені в Угоді про партнерство та співробітництво від 16.04.1994.

Тобто, КМЄС в Україні виконує функції представництва Європейського союзу, а саме його держав-членів щодо здійснення спільної зовнішньої політики. Іншими словами, КМЄС в Україні є уповноваженим органом Європейського союзу, що здійснює функції представництва всіх держав-членів Європейського союзу.

Враховуючи викладене, наданий Україною на підставі міжнародної Угоди статус КМЄС в Україні з обсягом імунітетів рівний обсягу імунітетів представництв іноземних держав, цілком відповідає завданню розвитку міжнародних відносин із Європейським союзом та, відповідно, його державами - членами, на принципах рівності та взаємності.

Враховуючи викладене, виходячи із міжнародних зобов`язань, взятих Україною на підставі міжнародної Угоди, КМЄС в Україні користується судовим імунітетом від юрисдикції судів України.

Щодо підстав користування КМЄС в Україні судовим імунітетом від юрисдикції судів України, то держави здійснюють свої функції через державні органи, а тому пред`явлення позову до державного органу іноземної держави є еквівалентним пред`явленню позову до іноземної держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави може бути допущене лише за згодою компетентних органів відповідної держави.

Згідно із позицією Верховного Суду України, викладеної в листі від 22.06.2007 щодо застосування цивільного процесуального законодавства під час розгляду справ з участю іноземних посольств та представництв до іноземної держави, її дипломатичних представництв і консульських установ застосовується судовий імунітет, тобто іноземна держава як суверенний суб`єкт міжнародного права користується імунітетом від цивільної та адміністративної юрисдикції України. Це означає, що до іноземної держави не може бути пред`явлений позов, вона не може бути відповідачем, до неї не може бути застосоване забезпечення позову шляхом звернення стягнення на її майно, що знаходиться на території іншої держави. Отже, судовий імунітет іноземної держави означає непідсудність її суду іншої держави (Віденська конвенція від 18.04.1961 про дипломатичні зносини та Віденська конвенція від 24.04.1963 о консульські зносини).

Україна підтримує правило абсолютного імунітету, закріпленого у нормах її цивільного процесуального законодавства.

Як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16 травня 2013 року, Україною надається також імунітет від юрисдикції судів України в цивільних справах міжнародним, міжурядовим організаціям, представництвам іноземних держав при цих організаціях, а також їх посадовим особам, який визначається відповідними міжнародними договорами, в яких бере участь Україна та, що, прийнявши позовну заяву, суддя відповідно до вимог ЦПК України, на стадії підготовки справи до судового розгляду має з`ясувати, чи є згода дипломатичного представництва як компетентного органу держави на розгляд спору у судах України. Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно першочергово підготувати відповідний запит та отримати офіційну інформацію щодо того, чи існує згода компетентних органів відповідної держави на розгляд справи у судах України, оскільки це впливає на зміст подальших процесуальних дій. У разі, якщо такої згоди не отримано, то посольство не може набувати процесуального статусу відповідача у цивільному процесі.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відсутня згода КМЄС в Україні на участь у розгляді справ в Україні, у зв`язку з чим, суд вважає дана справа не може розглядатися судами України, а відтак провадження у даній справі відповідно п. 1 ч 1 ст. 255 ЦПК України підлягає закриттю.

При цьому, суд дійшов висновку про повернення позивачу судового збору у розмірі 1 409 грн. 60 коп. відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, 142, 206, 353-355 ЦПК України, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Консультативної місії Європейського союзу з реформування сектору цивільної безпеки України про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - закрити.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 1 409 грн. 60 коп. судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією № 1-3122К від 28 грудня 2018 за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі; код отримувача (код за ЄДРПОУ) -380 04 897; рахунок отримувача - 312 142 067 00007; банк отримувача - Казначейство України; код банку отримувача - 89 99 98.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Суддя О.В.Батрин