open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 140/443/19
Моніторити
Ухвала суду /09.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /04.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.05.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /16.04.2019/ Волинський окружний адміністративний суд Волинський окружний адміністративний суд Рішення /16.04.2019/ Волинський окружний адміністративний суд Волинський окружний адміністративний суд Ухвала суду /28.03.2019/ Немирівський районний суд Вінницької областіНемирівський районний суд Вінницької області Ухвала суду /27.02.2019/ Волинський окружний адміністративний суд Волинський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.02.2019/ Немирівський районний суд Вінницької областіНемирівський районний суд Вінницької області
emblem
Справа № 140/443/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /09.08.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /04.07.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.06.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /28.05.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /16.04.2019/ Волинський окружний адміністративний суд Волинський окружний адміністративний суд Рішення /16.04.2019/ Волинський окружний адміністративний суд Волинський окружний адміністративний суд Ухвала суду /28.03.2019/ Немирівський районний суд Вінницької областіНемирівський районний суд Вінницької області Ухвала суду /27.02.2019/ Волинський окружний адміністративний суд Волинський окружний адміністративний суд Ухвала суду /22.02.2019/ Немирівський районний суд Вінницької областіНемирівський районний суд Вінницької області

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

Львів

№ 857/5493/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шевчук С.М.,

суддів Кухтея Р.В., Носа С.П.,

за участі секретаря судового засідання Ігнатищ Л.М.,

представника позивача Мельничук М.С.,

представника відповідача Борсук С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року (ухвалене в м. Луцьк судом під головуванням судді Смокович В.І., повний текст рішення складено 19.04.2019 року) у справі №140/443/19 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Курус плюс" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, суд-

ВСТАНОВИВ:

І. ОПИСОВА ЧАСТИНА

В лютому 2019 року Приватне підприємство "Курус плюс" звернулось до суду з позовною заявою, якою просив визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року адміністративний задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як слідує із змісту апеляційної скарги, відповідач зазначає, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першою інстанції не надано належної оцінки доказам органу доходів і зборів, неповно з`ясовано обставини справи, які мають істотне значення для правильного вирішення спору та неправильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права.

Вказує, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант сплатив або повинен був сплатити за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами саме декларантом. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності визначення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку неповноти поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості. Саме під час перевірки поданих документів встановлено, що декларантом заявлено митну вартість на рівні 161000 євро.

Під час опрацюванні документів, які було подано позивачем для підтвердження митної вартості, встановлено, що вони містять розбіжності: а саме в гр. 5 CMR б/н від 02.01.2019 року вказано інвойс №181226.1-ЕЕС/КР від 21.01.2019 року, в той же час до даної електронної митної декларації приєднано інвойс №181226.1- ЕЕС/КР від 02.01.2019 року. Крім того, в документі про підтвердження вивезення транспортного засобу (KOMUNIKAT ІЕ599) від 21.01.2019 року вказано номер транспортного засобу, яким перевозився автомобіль - ВС4915/ НОМЕР_1 , а в CMR б/н від 02.01.2019 року дана інформація відсутня. Вказане слугувало беззаперечною підставою для виникнення у митниці сумніву щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості та можливість у відповідності до положень ч.3 ст.53 Митного кодексу України (МК України) скористатись правом вимоги додаткових документів, які б спростували вказані розбіжності. На виконання вимог митниці надати додаткові документи позивачем було надано звіт про оцінку транспортного засобу. Проте, оскільки подані документи у своїй сукупності не спростовували сумнів митниці у достовірності наданої інформації, а також не підтвердили усіх складових митної вартості, вказане слугувало підставою для визначення митної вартості не за першим методом, а шляхом поетапного застосування митницею методів митної вартості та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 31.01.2019 року №UA 205110/2018/000091/2 за резервним методом.

Також зазначає, що суд не звернув увагу на повідомлення ПАТ «Автокапітал» (представника правовласника знаку для товарів і послу «Mersedes-benz») щодо середньої інвойсної ціни для цілей митного оформленні автомобіля, аналогічному автомобілю Mersedes-benz, модель S65 становить 176 454,62 Євро та стосується автомобіля без наявних пошкоджень. А ввезений автомобіль не мав пошкоджень, що підтверджується актом про проведення митного огляду №UA205100/2019/001769, фото та інших документах, в яких не було зафіксовано пошкоджень, на що суд першої інстанції уваги не звернув, не надавши належної оцінки вказаному акту.

З огляду на наведене вище, вважає рішення про корегування митної вартості прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

ІІ . ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 02 січня 2019 року між ПП "Курус Плюс" (покупець) та "EXPORT EURO CAR SP. Z. O. O." (продавець) укладено контракт № 01/19-ЕХ (а.с.25-29), за умовами якого продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити товар: автомобіль марки Mercedes-Benz, модель S65, 2019 року виготовлення, VIN: НОМЕР_2 (далі - товар).

Відповідно до пункту 3.1 контракту № 01/19-ЕХ сторони погодили, що ціна товару вказується в інвойсі, який складає невід`ємну частину цього контракту та формується на умовах DAP згідно з правилами "Інкомтермс" за редакцією 2010 року. Загальна вартість контракту складає 161 000 євро.

"Інкотермс" за визначенням – це офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, які полегшують ведення міжнародної торгівлі. Посилання на Правила ІНКОТЕРМС у договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін і зменшує ризик юридичних ускладнень, тому що дозволяє значною мірою усунути невизначеність, пов`язану з неоднаковою інтерпретацією таких термінів у різних країнах.

DAP згідно з правилами "Інкомтермс" за редакцією 2010 року - поставка в пункті (назва пункту). Поставка відбулася – у момент, коли товар надано у розпорядження покупця на транспортному засобі, який прибув і готовий до розвантаження в узгодженому місці призначення. Продавець зобов`язаний надати покупцю відповідний транспортний документ Перехід ризиків – у пункті призначення, за винятком ризиків, пов`язаних із невиконанням покупцем митних формальностей при імпорті. Розподіл затрат – у пункті призначення. Вид транспорту – будь-який.

Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах після оплати протягом 60 календарних днів з моменту поставки (пункт 4.1 цього контракту).

На виконання умов контракту сторонами погоджено специфікацію від 02 січня 2019 року №181226.1-ЕЕС/КР, згідно з якою вартість товару становить 161 000 євро, ПДВ 0% (а.с.18, 66).

З метою здійснення митного оформлення в режимі імпорту цього товару 23 січня 2019 року позивачем як декларантом подано для митного оформлення в режимі імпорту МД №UA205100/2019/001769 (а.с.16-17) щодо товару за описом "Легковий автомобіль марки Mercedes-Benz моделі S65, ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_2 , загальна кількість місць включаючи місце водія - 4, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна – невизначений, тип двигуна – бензиновий, робочий об`єм циліндрів – 5 980 куб.см., потужність - 463 kW, тип кузову – купе, колісна формула – 4х4, колір – чорний, новий, календарний рік виготовлення – 2019, модельний рік виготовлення – 2019». Категорія ТЗ за документами виробника – М1" декларантом визначена митна вартість за основним методом у розмірі 5 099 342 грн 37 коп., що дорівнює 161 000 євро за курсом валюти 31,67293400.

Згідно інформації, яка міститься в гр.44 митної декларації №UA205100/2019/001769 від 23.01.2019 року, позивачем до митного оформлення були подані наступні документи:

- специфікацію від 02.01.2019 року № 181226.1-ЕЕС/КР (а.с.18);

- рахунок-фактуру від 02.01.2019 року №181226.1- ЕЕС/КР/КР (а.с.19);

- міжнародну товарно-транспортну накладну від 02.01.2019 року б/н (а.с.20);

- сертифікат про походження товару № PL/MF/AL 0490191 (а.с.24);

- сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0175523 від 17.01.2019 року (а.с.22-23);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 02.01.2019 року №01/19-ЕХ (а.с.25-28);

- довідку сертифікації № 25536 від 22.01.2019 року (а.с.31);

- декларацію країни відправлення від 21.01.2019 року №19PL341010Е0014434 (а.с.30);

- фото від 22.01.2019 року.

За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що “Митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку із тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Також було встановлено, що подані документи містять розбіжності: в графі 5 СMR від 02 січня 2019 року вказано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 21 січня 2019 року, водночас до цієї електронної митної декларації приєднано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 02 січня 2019 року; у документі про підтвердження вивезення транспортного засобу від 21 січня 2019 року вказано номер транспортного засобу, яким перевозився автомобіль ВС4915/ НОМЕР_1 , а в CMR від 02 січня 2019 року дана інформація відсутня.

Зважаючи на це, уповноваженій особі декларанта 30 січня 2019 року надіслано електронне повідомлення про надання в десятиденний термін додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: банківських платіжних документів, що підтверджують розрахунки з продавцем за раніше ввезені товари; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; документи для підтвердження здійснення страхування транспортного засобу (а.с.58).

На вимогу відповідача 31 січня 2019 року позивач подав митну декларацію №UA205100/2019/025655 від 31.01.2019 року, згідно графи 44 якої ним до митного оформлення були подані наступні документи:

- специфікацію від 02.01.2019 року № 181226.1-ЕЕС/КР (а.с.18);

- рахунок-фактуру від 02.01.2019 року №181226.1- ЕЕС/КР/КР (а.с.19);

-міжнародну товарно-транспортну накладну від 02.01.2019 року б/н (а.с.20);

- сертифікат про походження товару № PL/MF/AL 0490191 (а.с.24);

- сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0175523 від 17.01.2019 року (а.с.22-23);

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 02.01.2019 року №01/19-ЕХ (а.с.25-28);

- декларацію країни відправлення від 21.01.2019 року №19PL341010Е0014434 (а.с.30);

- лист Export Euro Car Sp.zo.o №24-19/31-01-UA від 31.01.2019 року (а.с.21);

- договір добровільного страхування № 003-3960/02ВТ від 02.01.2019 року (а.с.38-43);

- довідку сертифікації № 25536 від 22.01.2019 року (а.с.31);

- заявка підтвердження вивозу ІЕ599 від 21.01.2019 року (а.с.32, 68);

- фото від 22.01.2019 року;

- митну декларацію №UA205100/2019/001769 від 23.01.2019 року;

- інші документи: №UA205100/2019/000091/1 від 31.01.2019 року; №UA205100/2019/000089 від 31.01.2019 року.

На підтвердження обґрунтованості заявленої в МД митної вартості товару та обраного методу її визначення декларант додатково надав митному органу разом з МД №UA205100/2019/002655 лист Export Euro Car Sp.zo.o №24-19/31-01-UA від 31 січня 2019 року, яким повідомлено про те, що продавцем товару в CMR від 02.01.2019 року при заповненні графи 5 допущено помилку, а саме в даті інвойсу. У зв`язку з цим, інвойс №181226,1-EEC/KP від 21.01.2019 року в графі 5 CMR «додані документи» необхідно правильно читати, як інвойс №181226,1-EEC/KP від 02.01.2019. Цим листом також підтвердив, що доставка автомобіля здійснювалась транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 / НОМЕР_1 .

Крім того, подав звіт про оцінку транспортного засобу від № 180/19 від 31 січня 2019 року (а.с.34-37), а також листом від 31 січня 2019 року повідомив Волинську митницю ДФС, що відповідно до правил "Інкотермс 2010" за умовами поставки DAP витрати на перевезення товару входять у його вартість. У зв`язку із наведеним позивач не надав підтверджуючих документів, зокрема і тих, що містять відомості про вартість перевезення товару (а.с.33).

31 січня 2019 року підприємством подану МД №UA205100/2019/002655 (а.с.14-15), за якою імпортований автомобіль випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України.

31 січня 2019 року відповідач прийняв рішення №UA205110/2019/000091/2 про коригування митної вартості товарів (а.с.12-13), відповідно до якого визначив митну вартість названого товару за резервний методом у розмірі 176 455 євро (замість 161 000 євро, що була заявлена декларантом).

Також, посилаючись на статтю 54 МК України, відповідач вказав про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (стаття 59 МК України) та методу 2б (стаття 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (стаття 62 МК України) та методу 2г (стаття 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі наявної цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до інформації, зазначеної у листі № 30/01 від 25 січня 2019 року ПРАТ "Автокапітал" на рівні 176 455 євро.

Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00089. У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 31 січня 2019 року № UA205110/2019/000091/1.

Позивач, не погодившись з рішенням Волинської митниці ДФС від 31 січня 2019 року № UA205110/2019/000091/2 про коригування митної вартості товарів, звернуся до суду з адміністративним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що додатково поданими документами підтверджуються задекларована митна вартість товару. Суд не прийняв доводи відповідача, що подані декларантом документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, враховуючи, що з поданих декларантом документів однозначно вбачається, що він придбав автомобіль, митне оформлення якого здійснювалося за МД від 23 січня 2019 року №UA205100/2019/001769, за ціною 161 000 євро, про що свідчать рахунок-фактура від 02 січня 2019 року №181226.1-ЕЕС/КР, специфікація від 02 січня 2019 року 181226.1- ЕЕС /КР та інші додатково надані документи, які надані митному органу 31.01.2019 року.

Суд першої інстанції звернув увагу, що ненадання позивачем для здійснення митного оформлення на вимогу відповідача транспортних (перевізних) документів, що містять відомості про вартість перевезення та страхування придбаного товару, пояснюється договірними умовами. Інкотермс 2010 DAP (постачання в місці призначення) тобто, продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення – митний кордон України. Декларація країни відправлення від 21 січня 2019 року №19PL341010Е0014434, заявка підтвердження вивозу IE599 підтверджують поставку на вказаних умовах (в яких ціна товару вказана 161 000 євро. Зазначені документи не свідчать про те, що позивач поніс інші витрати, крім тих, які сплатив згідно з рахунком-фактурою від 02.01.2019 року №181226.1-ЕЕС/КР.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною третьою статті 53 МК України встановлено обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу органу доходів і зборів протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 6 статті 53 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч.7 статті 53 МК України).

Згідно ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1).

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (ч.7 ст. 55 МК України).

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються (ч.8 ст. 55 МК України).

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом (ч.9 ст. 55 МК України).

Якщо орган доходів і зборів протягом строку, зазначеного у частині дев`ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку орган доходів і зборів скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом(ч.10 ст. 55 МК України).

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну (згідно статті 57 МК України) здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом.

Зокрема, орган доходів і зборів уповноважений направити письмову вимогу про надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів, перелічених у ч.3 ст.53 МК України, лише у разі якщо подані разом з митною декларацією документи містять:

- розбіжності;

- наявні ознаки підробки;

- не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів;

- не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Декларант або уповноважена ним особа в свою чергу на таку письмову вимогу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю та прийняття рішення про коригування митної вартості є наявність обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За зверненням декларанта або уповноваженої ним особи у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів у розмірах, визначених ч.7 ст.55 МК України, під гарантії, строк яких не може перевищувати 90 календарних днів.

В свою чергу, декларант або уповноважена ним особа наділені правом впродовж 80 календарних днів зібрати необхідні документи, що підтверджують заявлену ним у декларації митну вартість та надати їх митним органам. Які, в свою чергу, впродовж 5 календарних днів розглядають додаткові документи, виносять письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовують рішення про коригування заявленої митної вартості або надають обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

З наведеного слідує, що чинним законодавством визначено значний проміжок часу (80 календарних днів), за наявності якого, декларант або уповноважена ним особа можуть зібрати необхідні документи та довести митному органу обставини щодо заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України під митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, розуміють вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед яких зокрема:

- витрати, понесені покупцем у вигляді комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів (п.1а);

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5);

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.6);

- витрати на страхування цих товарів (п.7).

Відтак , для визначення митної вартості товару за ціною договору необхідно з`ясувати чи визначена в договорі ціна продажу товару включала вище перелічені витрати, а у випадку якщо до ціни, визначеної договором не ввійшли обумовлені витрати, то такі витрати включаються додатково до ціни товару.

Дослідивши надані позивачем на підтвердження митної вартості транспортного засобу згідно поданої митної декларації №UA205100/2019/001769 від 23.01.2019 року документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 02.01.2019 №01/19-ЕХ (а.с.25-28); специфікацію від 02.01.2019 року № 181226.1-ЕЕС/КР (а.с.18); рахунок-фактуру від 02.01.2019 року №181226.1- ЕЕС/КР/КР (а.с.19); міжнародну товарно-транспортну накладну від 02.01.2019 року б/н (а.с.20); сертифікат про походження товару № PL/MF/AL 0490191 (а.с.24); сертифікат з перевезення (походження) EUR.1 №PL/MF/AN 0175523 від 17.01.2019 року (а.с.22-23); довідку сертифікації № 25536 від 22.01.2019 року (а.с.31); декларацію країни відправлення від 21.01.2019 року №19PL341010Е0014434 (а.с.30); фото від 22.01.2019 року судом встановлено, що декларант надав наявні у нього документи, що підтверджують задекларовану ним митну вартість товарів, підстави його придбання, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, у яких вказана ціна імпортованого товару 161 000 євро.

Достовірність поданих до митного оформлення документів поставлено під сумнів відповідачем у зв`язку із наявністю розбіжностей у відомостях: в графі 5 СMR від 02 січня 2019 року вказано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 21 січня 2019 року, водночас до цієї електронної митної декларації приєднано інвойс № 181226.1-ЕЕС/КР від 02 січня 2019 року; у документі про підтвердження вивезення транспортного засобу від 21 січня 2019 року вказано номер транспортного, яким перевозився автомобіль ВС4915/ НОМЕР_1 , а в CMR від 02 січня 2019 року дана інформація відсутня. У зв`язку з чим було витребувано додаткові документи стосовно числових значень митної вартості в тому рахунку стосовно виявлених розбіжностей та транспортних витрат.

Однак, на вимогу відповідача уповноваженою особою позивача повторно надано митну декларацію №UA205100/2019/025655 від 31.01.2019 року, до якої окрім перелічених вище документів додатково подано лист Export Euro Car Sp.zo.o №24-19/31-01-UA від 31.01.2019 року у якому йдеться про допущену описку в номері та даті інвойсу (а.с.21); звіт про оцінку транспортного засобу від № 180/19 від 31 січня 2019 року (а.с.34-37), лист від 31 січня 2019 року, в якому позивач повідомив Волинську митницю ДФС, що відповідно до правил "Інкотермс 2010" за умовами поставки DAP витрати на перевезення та страхування товару до митного кордону України входять у його вартість (а.с.33).

Відтак, надані відповідачу документи в повній мірі підтверджують задекларовані позивачем дані щодо числових значень митної вартості товару.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дата інвойсу та номер транспортного засобу, яким перевозився товар, не впливають на митну вартість перевезеного позивачем товару.

Крім того, листом №24-19/31-01UA від 31 січня 2019 року EXPORT EURO CAR SP. Z. O. O. роз`яснено, що в CMR від 02 січня 2019 року при її заповненні допущено описку в частині зазначення дати інвойсу № 181226.1-ЕЕС/КР. Правильною датою вказаного інвойсу необхідно вважати 02 січня 2019 року. Також цим листом продавець товару підтвердив, що доставка здійснювалась транспортним засобом з реєстраційним номером НОМЕР_3 / НОМЕР_1 . Що в повній мірі усуває виявлені митним органом розбіжності при первинному зверненні з митною декларацією.

Необхідно вказати, що ненадання позивачем для здійснення митного оформлення на вимогу відповідача транспортних (перевізних) та страхових документів, що містять відомості про вартість перевезення придбаного товару, пояснюється тим, що за договірними умовами поставка здійснювалась на умовах DAP (постачання в місці призначення). За визначенням Інкотермс 2010 у мови поставки DAP передбачають, що продавець виконав своє зобов`язання з поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. За вказаними умовами поставки вартість доставки товару до місця призначення та страхування входять у вартість товару та покладається на продавця.

Декларація країни відправлення від 21 січня 2019 року №19PL341010Е0014434, заявка підтвердження вивозу IE599 підтверджують поставку на вказаних умовах. У цих документах вказана ціна товару 161 000 євро. Зазначені документи не свідчать про те, що позивач поніс інші витрати, крім тих, які зобов`язаний сплатити згідно з рахунком-фактурою від 02.01.2019 №181226.1-ЕЕС/КР та зовнішньоекономічним договором.

Крім того, на виконання вимог митниці надати додаткові документи позивачем надано звіт про оцінку транспортного засобу № 180/19від 31 січня 2019 року, у якому визначено вартість автомобіля на дату оцінки на рівні 160 378 євро.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, цей документ є довідковим та з огляду на документи, що видані продавцем товару, не є основою для визначення митної вартості декларантом, разом з тим, свідчить про рівень цін на такий автомобіль на ринку із урахуванням наявних пошкоджень кузова (деформація без пошкодження лакофарбового покриття, оббивки салону, оббивки сидінь, пофарбування кузова).

Стосовно ж доводів апеляційної скарги з приводу того, що акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 24 січня 2019 року спростовує зафіксовані у звіті № 180/19 від 31 січня 219 року пошкодження товару, не заслуговують на увагу, оскільки такий огляд працівниками митниці проводився на предмет виявлення невідповідностей заявленого товару, а не наявності на ньому ушкоджень.

З огляду на приведені положення законодавства та фактичні обставини справи, за яких надані відповідачу документи (на підтвердження митної вартості товару) містили відомості про вартість перевезення автомобіля до митної території України, а також містили дані, що така вартість перевезення включена в ціну продажу автомобіля, колегія суддів приходить до переконання, що відповідач прийшов до помилкового висновку, що позивачем документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2 вказано, що воно прийняте у зв`язку із неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, а подані документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Однак, як встановлено судом, надані відповідачу документи в тому рахунку і додатково надані в повній мірі підтверджують задекларовану позивачем митну вартість товару.

Водночас, судом встановлено, що відповідач при прийнятті рішення застосував пункт 2 частини шостої статті 54 МК України. При цьому митну вартість він визначив за другорядним методом – резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відтак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року № UA205110/2019/000091/2, у ньому зазначено про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР щодо непідтвердженості митної вартості товару.

Судом встановлено, що така вартість обґрунтовується відповідачем наданим Приватним акціонерним товариством "Автокапітал" (представника правовласника знаку для товарів і послуг "Mercedes-Benz") повідомленням, у якому вказано, що середня інвойсна ціна для цілей митного оформлення автомобіля, аналогічного автомобілю марки Mercedes-Benz, модель S65, на умовах EXW-виробник становить 176 454,62 євро. Однак, вказана інформація стосується автомобіля без наявних пошкоджень, наявність яких відповідачем не спростовано.

Наведене не дає підстав вважати, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 31 січня 2019 року №UA205110/2019/000091/2 є мотивованим та обґрунтованим щодо визначення ним вартості товару в розмірі 176 455 євро, та підстав такого коригування ним митної вартості за резервним методом, а також не наведено обґрунтованих доводів невизнання митної вартості, визначеної декларантом позивача та підтверджених документами, наданими митниці. Тому оскаржуване рішення відповідача підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 308, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 140/443/19 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. У випадку оголошення судом апеляційної інстанції лише вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

С. М. Шевчук

судді

Р. В. Кухтей

С. П. Нос

Повне судове рішення складено 04 липня 2019 року.

Джерело: ЄДРСР 82819840
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку