ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2019 року

м. Дніпро

справа № 340/311/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач),

суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року, (суддя суду першої інстанції Кармазина Т.М.), прийняте у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький, в адміністративній справі №340/311/19 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до відділу з питань праці міської ради міста Кропивницький про визнання протиправним та скасування постанови,-

в с т а н о в и в :

04.02.2019 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила: визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на позивача штрафних санкцій №ОМС-КР0096/1409/АВ/П/ТД/ФС від 23.01.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 09.01.2019 року головним спеціалістом відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького проведено інспекційне відвідування, про що 10.01.2019 року складено акт №ОМС-КР0096/1409/АВ та винесено припис №ОМС-КР0096/1409/АВ/П від 10.01.2019 року про усунення порушень вимог статей 21, 24 КЗпП України, оскільки встановлено, що між нею та ОСОБА_2 мають місце трудові відносини, які не оформлені трудовим договором. На цій підставі відповідачем винесено постанову про накладення штрафу від 23.01.2019 №ОМС-КР0096/1409/АВ/П/ТД/ФС, якою до позивача застосовано штраф у розмірі 125190 грн. Позивач не погоджується з висновками відповідача, стверджуючи, що перевірка проведена без належних підстав, на момент перевірки ОСОБА_2 надавала їй послуги за цивільно-правовим договором від 02.01.2019 року, який не носив характеру трудового договору та на нього не поширювалися вимоги трудового законодавства.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду 19 квітня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 09 по 10 січня 2018 року, на підставі службової записки головного спеціаліста відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького Гербіченко Т.В. від 09.01.2019 р., наказу від 09.01.2019 року №2, направлення на проведення інспекційного відвідування від 09.01.2019 р. №12/01-05, головним спеціалістом відділу з питань праці здійснено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань укладення трудового договору та дотримання його умов, за фактичним місцем підприємницької діяльності - АДРЕСА_1 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1", за результатами якого складено відповідний акт №ОМС-КР0096/1409/АВ (а.с.52-54, 56-59).

Згідно висновків даного акту встановлено порушення позивачем ст.21 та ст.24 КЗпП України (не укладення трудового договору з працівником). Зокрема, в акті головним спеціалістом відділу з питань праці зазначено, що направлення на проведення інспекційного відвідування вручено працівнику магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" ОСОБА_5. для подальшої передачі ФОП ОСОБА_1 , про що свідчить його підпис. Під час проведення 09.01.2019 р. інспекційного відвідування в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" на робочих місцях знаходились троє працівників ОСОБА_6., ОСОБА_5 та ОСОБА_2. У приміщенні магазину були наявні лише трудові договори, укладені ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Документів, підтверджуючих трудові відносини ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_2 були відсутні. ОСОБА_2. під час інспекційного відвідування обслуговувала покупців магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1" (здійснювала продаж канцелярських товарів). Згідно наданих нею 09.01.2019 р. письмових пояснень, вона проходить стажування в магазині з 03.01.2019 р. з режимом роботи з 9 до 18 години, з перервою на обід, вихідні дні - 2 рази на тиждень за окремим графіком. Заробітну плату не отримує. До її обов`язків входить консультування покупців з питань асортименту товару та продаж товарів через касу. При цьому, поняття стажування трудовим законодавством не передбачене. 10.01.2019 р. у телефонному режимі ФОП ОСОБА_1 було запрошено на 15 годину до відділу з питань праці з документами, що підтверджують працевлаштування ОСОБА_2. Згідно документів, наданих ФОП ОСОБА_1 10.01.2019 встановлено, що в ході інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 видано наказ №1 від 10.01.2019 р. про прийняття ОСОБА_2 на роботу з 10.01.2019 р. та укладено трудовий договір з ОСОБА_2 . Повідомлення про прийняття працівника на роботу до органів ДФС подано 10.01.2019 року. У своїх письмових поясненнях від 10.01.2019 р. ФОП ОСОБА_1 зазначила, що ОСОБА_2 09.01.2019 р. знаходилась у приміщенні магазину у зв`язку із проходженням випробувального терміну на посаді продавця. З огляду на викладене, між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 станом на 09.01.2019 р. мали місце приховані трудові відносини. Зазначена особа 09.01.2019 р. була допущена ФОП ОСОБА_1 до роботи у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" без укладення письмового трудового договору та повідомлення органів ДФС про прийняття працівника на роботу (а.с.56-59).

У ході перевірки інспекційного відвідування були відібрані пояснення від позивача та ОСОБА_2 (а.с.55, 61).

Крім цього, інспектором праці складено припис №ОМС-КР0096/1409/АВ/П від 10.01.2019 року про усунення виявлених порушень, з вимогою інформувати про його виконання до 21.01.2019 року (а.с.60).

Розгляд справи про накладення штрафу призначено на 23.01.2019 року, про що винесено рішення №ОМС-КР0096/1409/АВ/П/ТД від 14.01.2019 р. Дане рішення позивачем отримано 15.01.2019 (а.с.62).

Розгляд справи відбувся 23.01.2019 року за участю позивача, якому роз`яснено його права і обов`язки та вручено відповідну пам`ятку (а.с.67)

Розглянувши матеріали перевірки, начальник відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницького за результатами розгляду виніс постанову №ОМС-КР0096/1409/АВ/П/ТД/ФС від 23.01.2019 року, якою за порушення вимог ст.ст.21, 24 КЗпП України, на підставі абз.2 ч.2 ст.265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 125190,00 грн. (а.с.68)

Не погоджуючись з цією постановою, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач не використовувала найману працю ОСОБА_2 у розумінні абзацу 2 частини 2 статті 256 КУпАП, їхні взаємовідносини не носили характеру трудових відносин, не регулювалися КЗпП України, їхні взаємовідносини не носили характеру трудових відносин, не регулювались КЗпП України, а позивач не виступала щодо ОСОБА_2 роботодавцем та не мала обв`язку укладати з нею трудовий договір. Отже, порушень законодавства щодо ОСОБА_2 позивач не вчиняла, а тому притягнення її до відповідальності за не оформлення трудового є протиправним.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

У відповідності до статті 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у ст. 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як видно з Цивільно-правового договору №01/19, він укладений між фізичною особою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відповідно до вказаного договору ОСОБА_2 (виконавець) зобов`язується виконувати роботу в обсязі і на умовах визначених цим договором в період з 03.01.2019 року по 09.01.2019 року, а ОСОБА_1 (замовник) зобов`язується оплатити роботу. Пунктом 2 Договору визначено, що виконавець зобов`язаний виконати послуги з консультування покупців щодо товарів, які знаходяться в магазині. Здійснювати операції розрахунків за товар.

Отже, предметом укладеного договору є процес праці, а не її кінцевий результат, а виконавець повинен був виконувати систематично певні трудові функції у встановлений строк, що відповідає ознакам трудового договору.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за цивільно-правовим договором виконавець не підпорядковується трудовому розпорядку, сам організовує свій робочій процес, роботу виконує на власний ризик та розсуд, в той час як за трудовим договором зобов`язаний підпорядковуватись трудовому розпорядку, та посадовим особам підприємства.

Між тим, як вбачається зі змісту договору від 02.01.2019 року, а саме пп. 1.2 п. 1 Договору виконавець підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Таким чином, відносини, що мали місце між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 03.01.2019 року по 09.01.2019 року є саме трудовими, а не цивільно -правовими. При цьому, у межах спірних правовідносин позивачем не дотримано вимог статті 24 КЗпП України в частині обов`язкового укладання трудового договору у письмовій формі шляхом укладення договору (контракту), або видання наказу, або розпорядження та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу від 23.01.2019 року прийнята на підставі норм чинного законодавства та підстави для її скасування - відсутні.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що вимоги адміністративного позову ФОП ОСОБА_1 не підлягають задоволення.

З огляду на зазначене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_1.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317, ст. 321 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу відділу з питань праці Міської ради міста Кропивницький - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2019 року в адміністративній справі №340/311/19 - скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця Марус Вікторії Євгенівни.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена 04.07.2019 року.

Головуючий - суддя О.О. Круговий

суддя Т.С. Прокопчук

суддя А.В. Шлай