open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 184/904/19

Номер провадження 2/184/363/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року

м

. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Малашиної Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання - Попівніч Н.І.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради - Шевченко Н.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, відповідно до якого, просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позову зазначається, що 05.09.2009 року між позивачем та відповідачем був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим 05.09.2009 року серії НОМЕР_1 . Спільно сторони проживали до березня 2013 року. Від даного шлюбу мають спільну дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільне життя з відповідачем у позивача не склалося, внаслідок чого, 20.06.2013 року за рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області шлюб було розірвано. ОСОБА_4 залишений проживати з позивачем ОСОБА_1 Починаючи з літа 2013 року син знаходиться на її утриманні, ОСОБА_2 вихованням дитини не займається, матеріальної допомоги не надає. Позивачем було подано заяву до суду про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина, яку було задоволено у повному обсязі (рішення суду від 02.03.2015 року). Починаючи з 19.02.2015 року і до теперішнього часу відповідачем не сплачуються аліменти на утримання сина, що призвело до накопичення заборгованості станом на 30.04.2019 року в розмірі 57655,14 гривень. З моменту розлучення до теперішнього часу батько ОСОБА_2 бачив свого сина ОСОБА_5 в останнє у березні 2014 року. При цьому, позивач вказує, що не забороняє відповідачу бачитися з дитиною, спілкуватися з нею та брати участь у вихованні сина.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала і просила його задовольнити, оскільки відповідач не виконує своїх обов`язків по вихованню сина, свідомо ухиляється від його виховання та утримання.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучі належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, причини неявки до суду не повідомив, відзив не надав.

Представник третьої особи органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради - Шевченко Н.К. в судовому засіданні підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючи на факти, викладені у висновку органу опіки та піклування Покровської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тому суд, за згодою позивача, врахувавши думку представника третьої особи - органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради, ухвалив провести розгляд справи на підставі доказів, що містяться у справі, з винесенням заочного рішення по справі, що відповідає положенню ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), відповідно до якого у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, заперечення на позов не подав, позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування даних умов.

Суд, заслухавши позивача, представника органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради, дослідивши матеріали справи, зваживши доводи позовної заяви, з`ясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.09.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області (а.с.11).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_2 , матір`ю - ОСОБА_1 , актовий запис №172 (а.с.13).

Згідно рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 20.06.2013 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано, сина залишено проживати з матір`ю. Рішення набрало законної сили 02.07.2013 року (а.с.12).

Відповідно до рішення Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішено стягувати аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 лютого 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , але не менш 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с.14).

На підставі зазначеного рішення видано виконавчий лист 05.03.2015 року (а.с.15).

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів з ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборгованість по аліментам згідно в/л по справі 2/184/223/15 від 05.03.2015 року за період з 31.08.2016 року по 30.04.2019 року становить 57655,14 гривень (а.с.16).

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб встановлено, що за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17).

Згідно довідки КДНЗ №13 «Малятко» встановлено, що батько ОСОБА_3 - ОСОБА_2 до розлучення та після не приводив та не забирав дитину з ДНЗ, не відвідував дитячі свята, не приймав участь у життєдіяльності дитячого садка. Дитина проживає з мамою, яка приділяє достатню увагу розвитку, вихованню та оздоровленню дитини (а.с.18).

Згідно довідки КЗ «Середня загальноосвітня школа №6 м. Покров Дніпропетровської області» №34 від 31.01.2019 року встановлено, що учень ОСОБА_3 навчається у зазначеному навчальному закладі з 01.09.2017 року. За період навчання вихованням і навчанням дитини займалася лише мати - ОСОБА_1 Батько - ОСОБА_2 у навчально - виховному процесі участі не брав, жодного разу до школи не приходив. Спілкування в телефонному режимі ні з класоводом, ні з іншими вчителями не здійснював. Зі слів матері, коштів на відвідування позаміських екскурсій та на придбання новорічних подарунків для дитини не надавав (а.с.19).

Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради №191 від 24.04.2019 року на підставі рішення комісії з захисту прав дитини від 22.04.2019 року (протокол №4) про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вирішено доцільним позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 (а.с.21).

Розглядаючи позовну вимогу про позбавлення відповідача батьківських прав, суд виходить з наступного.

Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН згідно резолюції 1386 (ХІV) від 20 листопада 1959 року встановлено, що дитина потребує любові і розуміння та повинна зростати в умовах турботи, знаходитись під піклуванням і відповідальністю своїх батьків. Стаття 51 Конституції України та статті 150 і 180 Сімейного Кодексу України встановлюють для батьків обов`язок виховувати та утримувати своїх дітей до повноліття. Стаття 12 Закону України «Про охорону дитинства» зобов`язує батьків виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважити гідність дітей, готувати їх до самостійного життя, праці, розвивати їх особистість. Такий же обов`язок покладає і стаття 59 Закону України «Про освіту».

Аналізуючи вказані норми закону, суд приходить до висновку про те, що ухилення від виконання обов`язку по вихованню дитини завжди є актом свідомої винної поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій і не бажає цього робити.

В судовому засіданні встановлено, що дійсно відповідач ОСОБА_2 вихованням та утриманням сина не займається, не цікавиться його духовним та матеріальним станом, хоча має можливість це зробити, він працездатного віку.

Приписами ч. 1 статті 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) регламентовано, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини. Згідно п.2 ч.1 ст. 164 СК України, мати, батько, можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до роз`яснень пунктів 15,16,18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Але разом з тим суд приймає до уваги і положення п. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року із змінами, схваленими резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 21 грудня 1995 року, згідно якого в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач не приділяє уваги своєму синові, не виявляє батьківського піклування, ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, тому позбавлення його батьківських прав буде відповідати інтересам малолітньої дитини.

Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці звертає увагу, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості заявника та його поведінці (справа "Хант проти України" від 07.12.2006 року). Суд зазначав, що позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. З врахуванням вищенаведеного суд приходить до висновку про необхідність позбавлення відповідача батьківських прав відносно його малолітнього сина.

Одночасно суд роз`яснює положення ст. 169 СК України, згідно якого відповідачі не позбавлені можливості у поновленні їх батьківських прав.

Крім того, ч.5 ст.265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 150, 164, 165,166 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ст.ст. 76-81, 133, 141, 247, 265, 280-283 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Скадовським РВ УМВС України в Херсонській області 16.07.1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Скадовським РВ УМВС України в Херсонській області 16.07.1997 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН: НОМЕР_5 , паспорт серії НОМЕР_6 , виданий Орджонікідзевським МВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 28.10.2009 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 768,40 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, яким повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, мають право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 04.07.2019 року.

Суддя Орджонікідзевського міського суду

Ю. Б. Малашина

Джерело: ЄДРСР 82809485
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку