Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

24 червня 2019 р. справа № 520/1227/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Поволяєвій К.В.,

за участі:

представника позивача - Кокарєв А.П.,

представника відповідача - Лисенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38383859, 61058, м. Харків, вул. Ромен Роллана, 12, офіс 402) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 року зафіксоване у протоколі №22 (протокольне рішення) від 25.01.2019 року про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок».

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.02.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 року, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.05.2019 року зупинено провадження у справі №520/1227/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - до вирішення питання про відвід.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2019 року поновлено провадження у справі №520/1227/19 та призначено судове засідання по адміністративній справі на 18 червня 2019 року о 14:00 год.

Судове засідання, призначене на 18.06.2019 року по справі №520/1227/19 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-ТРЕЙДІНГ" до Головне управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення - перенесено на 25.06.2019 року о 12:20, у зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем було направлено на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкові накладні, при цьому на його адресу надіслано квитанції відповідно до яких реєстрацію податкових накладних зупинено, у зв`язку з тим, що ПН/РК відповідають пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зі змісту квитанцій позивачу стало відомо про те, що його внесено до переліку ризикових платників податку. 01 лютого 2019 року ТОВ "ДК-ТРЕЙДІНГ" направило до ГУ ДФС в Харківській області запит про надання рішення на підставі якого його внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. 06 лютого 2019 року позивач отримав відповідь на запит про надання інформації від ГУ ДФС у Харківській області в якій було вказано, що протокольне рішення щодо ризиковості платника податку, належить до службовою інформації яка передує прийняттю рішень, а отже, є такою, доступ до якої обмежено. Позивач наголосив, що підприємство для здійснення господарської діяльності орендує нежитлові приміщення, в штаті позивача перебуває 3 працівника, позивач має власний банківський рахунок, фактично здійснює власну господарську діяльність, вчасно подає до контролюючого органу відповідну звітність. Позивач зазначив, що ТОВ "ДК-ТРЕЙДІНГ" не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків, належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ "ДК-ТРЕИДІНГ" до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 року ГУ ДФС у Харківській області не надавалося. Окрім цього, критерії ризиковості платника податку, яким на думку ГУ ДФС у Харківській області відповідає ТОВ "ДК-ТРЕЙДІНГ" оформлені у вигляді листа ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 і не пройшли обов`язкової процедури реєстрації. З огляду на викладене позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Через канцелярію суду від представника відповідача, Головного управління ДФС у Харківській області, надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до витягу з протоколу №22 від 25.01.2019 року засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості на підставі листа управління аудиту Головного управління ДФС у Харківській області від 15.01.2019 року у зв`язку з неможливістю проведення контрольно-перевірочної роботи. Представник відповідача вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв на підставі та у межах повноважень, визначених чинним законодавством.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у адміністративному позові.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача - Головного управління ДФС у Харківській області, в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" зареєстровано в якості юридичної особи 19.10.2012 року, одним з профільних видів діяльності підприємства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Під час реєстрації позивачем податкових накладних №3 від 09.01.2019 року, №2 від 09.01.2019 року, №7 від 10.01.2019 року, №20 від 14.01.2019 року, №29 від 21.01.2019 року, на адресу позивача надійшли квитанції, зі змісту яких вбачається, що документи прийнято, реєстрація зупинена, оскільки відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

01 лютого 2019 року ТОВ "ДК-ТРЕЙДІНГ" направило до ГУ ДФС в Харківській області запит про надання рішення на підставі якого його внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

06 лютого 2019 року позивач отримав відповідь на запит про надання інформації від ГУ ДФС у Харківській області в якій було вказано, то протокольне рішення щодо ризиковості платника податку, належить до службовою інформації яка передує прийняттю рішень, а отже, є такою, доступ до якої обмежено.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про внесення позивача до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, ТОВ "ДК-ТРЕЙДІНГ" звернулось до суду з даним позовом.

Судом встановлено, що 27.11.2018 року Державною фіскальною службою України на адресу, зокрема Головного управління ДФС у Харківській області, направлено лист №64/7д/99-99-07-04-03-09 про відпрацювання ризикованих платників, в якому зазначено, що з метою виявлення і руйнування ймовірних схем ухилення та унеможливлення розповсюдження сумнівного податкового кредиту, зобов`язано ГУ ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС забезпечити своєчасність та повноту вжитих заходів щодо відпрацювання учасників ймовірних схем ухилення від оподаткування відповідно до вимог, визначених Рекомендованим порядком.

На виконання вказаного листа 04.12.2018 року управлінням аудиту Головного управління ДФС у Харківській області було направлено запит №2876/20-40-14-11-14 від 04.12.2018 року до оперативного управління Головного управління ДФС у Харківській області про встановлення місцезнаходження платника податків за податковою адресою відносно ТОВ "ДК-ТРЕЙДІНГ".

На вказаний запит оперативним управлінням Головного управління ДФС у Харківській області 20.12.2018 року за вих.№5973/20-40-21-12-08 було повідомлено, що було здійснено виїзд за адресою податкової реєстрації підприємства: м. Харків, Дзержинський р-н, вул. Ромена Роллана, буд. 12, кв. 402 . За зазначеною адресою знаходиться п`ятиповерхова адміністративна будівля. За результатами спілкування з представниками охорони даної будівлі які представлятись та надавати письмові пояснення відмовились в категоричній формі, встановлено, що ТОВ «ДК-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38383859) в даній будівлі не знаходиться. У списку орендарів, який знаходиться біля пропускної системи з турнікетами, ТОВ «ДК-ТРЕЙДІНГ» не зазначено. Візуальним обстеженням поверхів даної будівлі будь-яких вивісок, табличок чи інших предметів, які б вказували на наявність в ній ТОВ «ДК-ТРЕЙДІНГ» не виявлено. Встановити та опитати керівника та бухгалтера в одній особі а також засновника з питань причетності до здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства на момент проведення заходів не видалось можливим.

На підставі вказаного, начальником управління аудиту було направлено службову записку №67/20-40-14-11-19 від 15.01.2019 року на ім`я голови комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації з пропозицією щодо внесення позивача до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС Податковий блок» відповідно критерію 1.6. платників, які за результатами розшукових заходів ОУ ГУ ДФС у Харківській області за листопад-грудень 2018 року не встановлено за податковими адресами.

Відповідно до витягу з протоколу №22 від 25.01.2019 року засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» на виконання вимог постанови КМУ від 21.02.2018 №117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2018 №1770 «Про затвердження складу Комісії» зі змінами та доповненнями, під головуванням заступника начальника, заступника голови Комісії ОСОБА_1, при секретарі О.Гончарук, ухвалено рішення включити ТОВ «ДК-ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 38383859) до переліку платників податків в режимі «Журнал ризикових платників податків» розділу «Робота Комісії регіонального рівня» підсистеми «Аналітична система» ІТС Податковий блок» за критеріями ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Відносно правомірності дій відповідача щодо застосування у роботі "Критерії ризиковості платника податків" від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; ґ) виключено; д) виключено; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, (далі - Порядок №117).

Пунктом 5 вказаного Порядку №117 встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Згідно з п. 6 Порядку №117, у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи, Критерії ризиковості платника податку сформовано листом ДФС України від 05 листопада 2018 року.

При цьому, згідно з пп. 1.6 п. 1 вказаних Критеріїв, комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків.

Вказані Критерії ризиковості платника податку не затверджено нормативним актом ДФС України та не погоджено Міністерством фінансів України, що суперечить вимогам п. 10 Порядку №117.

Наявний в матеріалах справи лист Міністерства фінансів України від 31 жовтня 2018 року №26010-06-5/28170, згідно якого "Міністерство фінансів України погоджує критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій, надіслані листом Державної фіскальної служби України від 29.10.2018 №3104/4/99-99-07-05-04-13, за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця", суд вважає неналежним доказом погодження Міністерством фінансів України Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, оскільки:

- з вказаного листа неможливо встановити, що він стосується Критеріїв ризиковості платника податку, викладених в листі ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18;

- п. 10 Порядком №117 передбачено право Мінфіну або погодити, або надіслати ДФС на доопрацювання надіслані на погодження Критерії ризиковості платника податку, при цьому не передбачено право Мінфіну погоджувати такі критерії з умовами. При цьому, докази дотримання ДФС умов погодження Мінфіном таких критеріїв матеріали справи не містять.

Крім того, відповідно до ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року №1160-IV, (далі - Закон №1160-IV), регуляторний акт - це: прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб`єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом; Регуляторний орган - Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Національний банк України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, інший державний орган, центральний орган виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, а також посадова особа будь-якого із зазначених органів, якщо відповідно до законодавства ця особа має повноваження одноособово приймати регуляторні акти.

ДФС України, відповідно до п. 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 року №236, є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Отже, Критерії ризиковості платника податку мають ознаки регуляторного акта, оскільки встановлюють норми права, передбачають неодноразове їх застосування щодо невизначеного кола осіб та здійснюють безпосередній вплив на господарську діяльність суб`єктів господарювання, так як спрямовані на правове регулювання відносин щодо визначення платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, що є підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, сформованих таким платником податків.

Статтею 25 Закону №1160-IV визначено особливості прийняття регуляторних актів органами виконавчої влади, їх посадовими особами та встановлено наступне.

Регуляторний акт не може бути прийнятий або схвалений уповноваженим на це органом виконавчої влади або його посадовою особою, якщо наявна хоча б одна з таких обставин: - відсутній аналіз регуляторного впливу; - проект регуляторного акта не був оприлюднений; - проект регуляторного акта не був поданий на погодження із уповноваженим органом; - щодо проекту регуляторного акта уповноваженим органом було прийнято рішення про відмову в його погодженні.

Матеріали справи не містять відповідних доказів, що при прийнятті Критеріїв ризиковості платника податку ДФС України було дотримано регуляторних процедур, зокрема, з урахуванням вимог ст. 25 Закону №1160-IV.

Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, (далі - Положення №731), відповідно до п. 3 якого, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами "Для службового користування", "Особливої важливості", "Цілком таємно", "Таємно" та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Згідно з пп. "б" п. 4 Положення №731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що, зокрема, мають міжвідомчий характер, тобто є обов`язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, а також органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Відповідно до п. 6 Положення №731, державну реєстрацію здійснюють, зокрема, нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади - Мін`юст.

За вимогами п. 15 Положення №731, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.

У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Критерії ризиковості платника податку не були зареєстровані у Міністерстві юстиції України (протилежного відповідачем суду не доведено), а відтак вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

Враховуючи вищезазначене у сукупності, дії відповідача, що полягають у застосуванні у відношенні позивача Критеріїв ризиковості платника податків, визначених листом ДФС України від 05 листопада 2018 року, є протиправними та такими, що порушують права позивача.

Також суд зазначає, що засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному пункту 1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій.

У Листі Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2018 року "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Натомість, наявні матеріали справи не містять жодного доказу наявності у відповідача податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Можлива відсутність позивача за адресою податкової реєстрації підприємства: м. Харків, Дзержинський р-н, вул. Ромена Роллана, буд. 12, кв. 402 , підтверджена виключно службовою запискою, не може слугувати належним доказом наявності ознак здійснення ризикових операцій платником. З наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем орендується кілька приміщень в місті Харків, відповідно працівники контролюючого органу, перевіривши лише одну адресу дійшли хибних висновків, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податків.

Як вже зазначалось вище, організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначаються Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 117 від 21.02.2018 року.

У відповідності до п.п. 22, 23 Порядку №117 встановлено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року було витребувано у Головного управління ДФС у Харківській області копію протоколу засідання Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 року.

Однак, наданий відповідачем витяг з протоколу №22 від 25.01.2019 не містить переліку осіб, які виступали під час засідання, суті цих виступів, змісту обговорення питання порядку денного та підписів всіх учасників засідання.

Також, у зазначеному протоколі не зазначено жодної обставини, яка б свідчила про наявність ознак здійснення позивачем ризикових операцій.

Окрім цього, судом встановлено, що головним управлінням ДФС у Харківській області затверджено наказ №1770 від 14.03.2018 року "Про затвердження складу комісії" з наступними змінами. Згідно з п.9 вказаного наказу на період тимчасової відсутності першого заступника начальника Гаврилко І. обов`язки голови Комісії та керівника аналітичної групи виконує заступник начальника Хачатурян Б., та у разі тимчасової відсутності заступника і начальника Хачатуряна Б. його обов`язки виконує заступник начальника ОСОБА_1

Судом встановлено, що спірний протокол комісії прийнято під головуванням заступника начальника ОСОБА_1, що підтверджено показаннями свідка ОСОБА_1 , допитаної в судовому засіданні. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2019 року було витребувано у Головного управління ДФС у Харківській області докази тимчасової відсутності першого заступника начальника Гаврилко І. та заступника начальника Хачатурян Б. 25.01.2019 року. Однак, відповідачем відповідні докази надано не було.

З наведеного слідує, що відносно першого заступника начальника Гаврилко І. та заступника начальника Хачатурян Б . відсутні належним чином підтверджені відомості щодо їх тимчасової відсутності, відповідно заступник начальника ОСОБА_1 не мала права очолювати 25.01.2019 року засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення прийнято неуповноваженим складом комісії, що свідчить про протиправність прийнятого рішення та наявність підстав для його скасування.

Отже, враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що оскаржуване рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників, не відповідає критеріям, встановленим ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки є необґрунтованим та прийнятим без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, у зв`язку з чим, позовні вимоги підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.10.2018 року по справі №822/1817/18.

Відносно позовної вимоги зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок», суд зазначає, що відповідно до п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, у разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Відповідно, комісія Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яка включила позивача до переліку рихикованих платників податків на підставі вказаного пункту Критеріїв ризиковості платника податку, має повноваження і щодо виключення позивача з вказаного переліку.

Таким чином, вказана позовна вимога також підлягає задоволенню.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38383859, 61058, м. Харків, вул. Ромен Роллана, 12, офіс 402) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Рішення засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 25.01.2019 року зафіксоване у протоколі №22 (протокольне рішення) від 25.01.2019 року про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38383859, 61058, м. Харків, вул. Ромен Роллана, 12, офіс 402) з переліку ризикованих платників податків, та внести відповідну інформацію до АІС «Податковий блок».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДК-Трейдінг" (код ЄДРПОУ 38383859, 61058, м. Харків, вул. Ромен Роллана, 12, офіс 402) судовий збір у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 02.07.2019 року.

Суддя Біленський О.О.