ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року справа №0540/8490/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Міронової Г.М., Сіваченко І.В., секретар судового засідання Макаренко А.С., за участю представника позивача - Щербачук Я.І., представника Офісу великих платників податків державної фіскальної служби - Мєркулова В.О. розглянув у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Веско на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року (повний текст складено 27 березня 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 0540/8490/18-а (суддя І інстанції Буряк І.В. ) за позовом Приватного акціонерного товариства Веско до Офісу великих платників податків державної фіскальної служби, Державної фіскальної служби України, Державної казначейської служби України, третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне Управління державної казначейської служби України в м. Київ, про визнання дій протиправними, стягнення бюджетного відшкодування, стягнення пені -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2018 року публічне акціонерне товариство Веско (надалі позивач, ПАТ Веско) звернулось до суду із позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі відповідач, Офіс ВПП ДФС), третя особа Управління державної казначейської служби України в Донецькій області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 392 399, 00 грн. та пені нарахованої на суму бюджетної заборгованості у розмірі 9 030,55 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що право на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 392 399,00 грн. підтверджено постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018 у справі 805/460/18-а, якою залишено без змін постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2018, про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення. Проте, у встановлені законом строки, сума заборгованості позивачу перерахована не була. В свою чергу, порушення строків здійснення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість вважається заборгованістю бюджету і на таку суму нараховується пеня.

24 жовтня 2018 року позивачем до суду надано заяву про збільшення позовних вимог № 2900, відповідно до якої позивач збільшив позовні вимоги щодо пені та просить стягнути на його користь пеню у розмірі 19 499, 54 грн.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2018 року замінено неналежного відповідача у справі №0540/8490/18-а з Запорізького управління офісу великих платників податків державної фіскальної служби на належного - Офіс великих платників податків державної фіскальної служби.

14 листопада 2018 року до суду надійшла заява ПАТ Веско про зміну предмету спору, за змістом якої позивач вважає, що належним способом захисту його порушених прав є стягнення з відповідача на його користь коштів на відшкодування шкоди заподіяної його протиправним рішенням, діями/бездіяльністю, а не стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, як було заявлено при поданні позову. Позивач вважає, що сума у розмірі 392 399,00 грн., на яку було зменшено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, є шкодою заподіяною прийняттям протиправного податкового повідомлення-рішення, яким незаконно зменшено право на податковий кредит та суму бюджетного відшкодування. Протиправність такого податкового повідомлення рішення встановлено судовими рішеннями у справі №805/460/18-а та в силу ч.4 ст. 78 КАС України не потребує доказування. Позивач, звертає увагу суду, що внаслідок протиправних дій податкового органу з винесення протиправного податкового повідомлення-рішення та бездіяльності щодо відшкодування належних позивачу сум бюджетної заборгованості з ПДВ, позивач протиправно позбавлений можливості користуватись та розпоряджатись належними йому коштами у розмірі 392 399,00 грн. Така неможливість розпоряджатись власними коштами позивачем розцінюється як прямі збитки, що мають відшкодовуватись за рахунок Державного бюджету України.

Таким чином, позивач просив: - стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ Веско 392 399,00 грн. шкоди, завданої прийняттям протиправного повідомлення рішення та протиправної бездіяльності Офісу ВПП ДФС; - стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ Веско пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, у сумі 19 189,92 грн.

20 листопада 2018 року до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог №2951, відповідно до якої позивач просить: - визнати протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС з невідображення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування; - стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ Веско 392 399,00 грн. шкоди, завданої прийняттям протиправного повідомлення-рішення та протиправної бездіяльності Офісу ВПП ДФС; - стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ Веско пеню, нараховану на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість, у сумі 26 001,54 грн.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року залучено в якості другого відповідача у справі - Державну фіскальну службу України, розгляд справи розпочато спочатку.

Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року залучено в якості третього відповідача у справі Управління державної казначейської служби України в Донецькій області, розгляд справи розпочато з початку.

Ухвалою суду від 16 січня 2019 року залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне Управління державної казначейської служби України в м. Київ, виключено зі складу відповідачів Управління державної казначейської служби України в Донецькій області.

Ухвалою суду від 05 лютого 2019 року залучено у якості відповідача-3 Державну казначейську службу України розгляд справи розпочато з початку.

Протокольною ухвалою суду від 19 березня 2019 року за клопотанням позивача замінено найменування позивача з ПАТ Веско на ПрАТ Веско.

19 березня 2019 року позивачем надано заяву в порядку ч. 1 ст. 47 КАС України, про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС з невідображення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування; - стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ Веско бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість 392 399,00 грн; - стягнути з Державного бюджету України на користь ПрАТ Веско пеню нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 53 170,60 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 200/8490/19-а позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків державної фіскальної служби щодо не внесення всіх необхідних даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування Приватного акціонерного товариства Веско в розмірі 392 399,00 грн. Зобов`язано Офіс великих платників податків державної фіскальної служби внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування всі необхідні дані для відшкодування з Державного бюджету України Приватному акціонерному товариству Веско сум податку на додану вартість у розмірі 392 399,00 грн. по декларації за вересень 2017 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства Веско пеню за несвоєчасне бюджетне відшкодування за період з 08.08.2018 року по 19.03.2019 року в розмірі 51 590, 25 грн. В задоволенні решти позовних вимог Приватного акціонерного товариства Веско відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків державної фіскальної служби на користь Приватного акціонерного товариства Веско понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2564 (дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн. 25 коп.

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати в частині відмови у задоволенні позову та прийняте в цій частині нове рішення про стягнення з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства Веско бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 392 399 гривень 00 копійок

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції вибірково посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 а тому безпідставно, на свій розсуд, змінив спосіб захисту прав позивача. Позивач вважає, обраний судом спосіб захисту прав позивача не дійовим та таким, що фактично не захищає права позивача.

Відповідачі та третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача відзив на апеляційну скаргу не надали.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, проти чого заперечував представник Офісу великих платників податків державної фіскальної служби.

Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ ВЕСКО зареєстроване в якості юридичної особи, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (код ЄДРПОУ 00282049), місцезнаходження юридичної особи: 85114, Донецька обл., місто Дружківка, вул. Індустріальна, 2, перебуває на обліку як платник податків у Запорізькому управлінні Офісу ВПП ДФС, (згідно даних витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань). Код КВЕД 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну.

ПАТ Веско подано декларацію з податку на додану вартість (надалі ПДВ) за вересень 2017 року, та відповідну заяву реєстраційний номер 9216916874 про проведення бюджетного відшкодування сум бюджетного відшкодування на рахунок платника податку, що підтверджується даними, які містяться в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. У вказаній декларації заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку суму у розмірі 39 702 271,00 грн.

У період з 27.11.2017 року по 15.12.2017 року Запорізьким управлінням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби проводилась документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ Веско з питань достовірності декларування від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. (рядок 19 - 39702271 грн.), відображеного в податковій декларації з ПДВ за вересень 2017 року, поданій у відповідній звітний (податковий) період з урахуванням уточнюючих розрахунків, за наслідками якої складено Акт № 127/28-10-47-06/00282049 від 18.12.2017 року

На підставі висновків вказаного акта Офіс ВПП ДФС прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000094706 від 04.01.2018 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 392 399,00 грн. та нарахував штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 196 199,50 грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25.05.2018 у справі 805/460/18-а, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.07.2018, адміністративний позов Публічного акціонерного товариства Веско до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.01.2018 року № 0000094706 на суму 588 598,50 грн. - задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04 січня 2018 року № 0000094706 на суму 588 598,50 грн., у тому числі зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 392 399,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції (штраф) на суму 196 199,50 грн.

З наданих відповідачем-1 пояснень та доказів судом першої інстанції встановлено, що Офісом ВПП ДФС в підсистемі АІС Суди системи АІС Податковий блок здійснено опрацювання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду внесено необхідні дані за цією справою до автоматизованої системи Податковий блок. Суди для збільшення позивачу суми бюджетного відшкодування у розмірі 392 399,00 грн. Вказана постанова отримана Офісом ВПП ДФС 30 липня 2018 року, що сторонами у справі не заперечується.

Станом на час вирішення справи доказів наявності інформації про узгодженість суми бюджетного відшкодування у розмірі 392 399,00 грн. у Реєстрі відповідачем-1 не надано, вказана сума не є відшкодованою позивачу.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив наступне.

21 грудня 2016 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні №1797-VІІ, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, яким внесено зміни у порядок здійснення відшкодування податку на додану вартість.

Стаття 200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, а саме:

п. 200.1. сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду;

пункт. 200.4. при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

пункт 200.7. платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

пункт 200.7.1. формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані:

1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер;

2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу;

5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку;

8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки;

11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом;

12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується;

13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження;

14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження;

15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку;

16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України;

Пункт 200.7.2. заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування;

Пункт 200.7.3. дані Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, передбачені підпунктом 200.7.1 цього пункту, крім підпункту 5 підпункту 200.7.1 цього пункту щодо реквізитів поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування, не є інформацією з обмеженим доступом та підлягають щоденному, крім вихідних, святкових та неробочих днів, оприлюдненню на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Порядок надання відповідної інформації центральним органом виконавчої влади, що реалізує податкову та митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для її оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики;

Пункт 200.9. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Пункт. 200.10. У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пункт 200.12. зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат:

ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Пункт 200.13. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Постановою КМУ від 25.01.2017 №26 Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі Постанова № 26) визначено механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме:

Формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. (п. 3)

Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані:

найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер;

дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання);

дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу;

реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування;

реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування;

дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна);

суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування;

дату складення та вручення платнику податку акта перевірки;

дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС;

дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується;

дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження;

суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження. (п. 4)

Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. (п. 5)

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру. (п.6)

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Внесення даних до Реєстру посадовими особами (уповноваженою особою) ДФС та Казначейства здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу. (п. 10)

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. (п. 12)

Казначейство здійснює бюджетне відшкодування на підставі даних Реєстру, що містяться в інформаційному ресурсі Мінфіну, а також з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України та пункту 55 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України. (п. 14)

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду Офіс ВПП ДФС отримав 30 липня 2018 року, а тому 31 липня 2018 року у відповідача-1 виник обов`язок внесення відповідних даних до Реєстру щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Протягом наступного операційного дня (01 серпня 2018 року) вказана сума стає доступною органу Казначейства для виконання.

Порядок інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 № 326 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 березня 2017 р. за № 376/30244.

Вказаним порядком регламентовано механізм надання інформації Державною фіскальною службою України та Державною казначейською службою України для її оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства фінансів України та інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством у процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (п. 1).

Пункт 5. Обмін інформацією в порядку інформаційної взаємодії здійснюється з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації.

Інформаційна взаємодія здійснюється на центральному рівні Мінфіну, ДФС та Казначейства з використанням каналів конфіденційного зв`язку спеціальної інформаційної телекомунікаційної системи органів влади Національної системи конфіденційного зв`язку (далі СІТС НСКЗ).

Пункт 6. Обмін інформацією здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного цифрового підпису та електронного документообігу.

Внесення інформації для формування Реєстру здійснюється електронними повідомленнями.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від ДФС до Реєстру, накладається не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатка відповідного територіального органу ДФС.

На кожне електронне повідомлення, яке надходить від Казначейства до Реєстру, накладаються електронні цифрові підписи печатки Казначейства.

На кожне електронне повідомлення, яке надійшло до Реєстру, Мінфіном формується та надається квитанція про отримання та результати обробки таких повідомлень з накладанням технологічного електронного цифрового підпису.

Розділ ІІ вказаного Порядку регламентує інформаційну взаємодію ДФС та Мінфіну.

В процесі інформаційної взаємодії Мінфіну з ДФС та Казначейством при формуванні Реєстру визначено, що:

ДФС до 12-ї години вносить до Реєстру інформацію, передбачену пп. 200.7 ПКУ за попередній робочий день (п.1 р.ІІ Порядку №326);

Мінфін до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДФС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог ПКУ (п. 5 р.ІІ Порядку № 326);

Казначейство після 13-ї години операційного дня отримує з Реєстру інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування із зазначенням платіжних реквізитів (п.1 р. ІІІ Порядку №326);

Казначейство після 13-ї години робочого дня, що настає за днем перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування платникам

податку, вносить до Реєстру інформацію про повернення суми бюджетного відшкодування на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, з накладанням електронного цифрового підпису відповідно до п. 6 р. І Порядку № 326 (п. 4 р. ІІІ Порядку № 326);

Мінфін до 14-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від Казначейства, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог ПКУ (п.5 р. ІІІ Поряду № 326).

Регламент взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість затверджено Наказом ДФС 14 квітня 2017 року № 263 та передбачає:

Реєстр заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр заяв) формується за формою, наведеною у додатку до Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26, та з 01.04.2017 р. адмініструється Міністерством фінансів України як окремий інформаційний ресурс. Формування Реєстру заяв здійснюється автоматично на підставі повідомлень ДФС та Казначейства (п. І)

Органами ДФС повідомлення для наповнення Реєстру заяв формуються за даними інформаційної таблиці Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку (далі - Інформаційна таблиця), підписуються накладенням не менше двох електронних цифрових підписів (далі - ЕЦП) посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного головного управління ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС (далі - ГУ ДФС) та передаються до Міністерства фінансів України щоденно до 10 год. 00 хв. у робочі дні (п. ІІ)

Відповідно п. 8.3 розділ VI Алгоритм наповнення інформаційної таблиці Регламенту взаємодії структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м. Києві, Офісу великих платників податків ДФС у процесі бюджетного відшкодування податку на додану вартість та формування Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачено, що сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, узгоджена за результатами оскарження з урахуванням зміни розміру залишку невідшкодованого ПДВ формується на рівні ДФС та визначається в ІКП за результатами опрацювання записів в реєстрі "Апеляційне та судове оскарження" підсистеми "Податковий аудит"). Спосіб виконання - автоматично за даними АІС "СУДИ", ІТС "Податковий блок" ("Податковий аудит") та ІКП

Офісом ВПП ДФС до суду надано скрін-шот з АІС Податковий блок. Суди з якого вбачається внесення у зазначену інформаційну систему станом на 30 липня 2018 року даних за результатами опрацювання постанови Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 липня 2018 року у справі № 805/460/18-а.

Разом із тим, на думку суду, здійснення відповідачем-1 вказаних дій не є свідченням повного виконання обов`язку щодо наповнення інформаційної таблиці для внесення даних до Реєстру.

До суду не надано доказів виконання наступних положень:

Пункт 4 розділ VII Порядок дій для передачі повідомлень до Міністерства фінансів України. Формування електронного повідомлення для внесення інформації до Реєстру заяв за попередній робочий день (крім вихідних, святкових та неробочих днів), визначеної підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V ПКУ та пунктом 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року N 26 (Постанова N 26)

Пункт.5 цього ж розділу. Накладення не менше двох ЄЦП посадових (уповноважених) осіб та електронної печатки відповідного ГУ ДФС на Інформацію (електронного повідомлення) щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування із зазначенням платіжних реквізитів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем не доведено виконання у повному обсязі вимог законодавства в частині наповнення інформаційної таблиці для внесення даних до Реєстру.

А тому позовні вимоги про визнання бездіяльності Офісу ВПП ДФС щодо невнесення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо способу захисту, то позивачем обрано стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ Веско бюджетної заборгованості у розмірі 392 399,00 грн. суд першої інстанції зазначив наступне.

Доцільність застосування саме такого обґрунтовано із посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15 та практику Європейського суду з прав людини у справі Чахал проти Об`єднаного королівства рішення від 15 листопада 1996 щодо застосування ст.13 Конвенції.

Правова позиція суду мотивована наступним.

Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 міститься наступний висновок: Враховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного

Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі № 820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків.

Тобто вбачається, що названий висновок стосується правовідносин, що склались у зв`язку із формуванням Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39.

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

В рамках даної справи правовідносини регулюються ст. 200 ПК України, зокрема п.200.7.1, 200.7.2 в редакції Закону № 1797-VIII від 21.12.2016. та Постановою КМУ №26. Заборгованість виникла по декларації за вересень 2017 року.

На цій підставі суд вважає, що висновки Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 постановлені у справі № 826/7380/15 не є застосовними у даній справі, оскільки останні висловлені до правовідносин, що мали інше правове регулювання.

Крім того, у постанові Верховного суду від 12 березня 2019 року справа №806/1605/17 зазначено: Після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01 квітня 2017 року, відповідач, як контролюючий орган, мав внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання.

Також в цій частині:

Частиною 2 ст. 5 КАС України передбачається, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Більше того, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.2 ст. 9 КАС України).

Пунктом 10 ч. 2 ст.245 КАС України надано повноваження суду застосувати інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

Виходячи з вимог законодавства та з дотриманням принципу дискреційних повноважень інших учасників процесу бюджетного відшкодування, суд вважає належним способом захисту зобов`язання Офісу ВПП ДФС внести необхідні інформаційні дані до Реєстру відшкодування ПДВ по декларації за вересень 2017 року.

Позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ДФС України в контексті спірних правовідносин позивачем не заявлялось.

Щодо позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України пені за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період з 01.08.2018 по 19.03.2019, суд першої інстанції зазначив наступне.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки зазначену вище суму ПДВ у строки, встановлені пунктом 200.13 статті 200 ПК України, позивачу не відшкодовано, останній має право на нарахування пені у порядку, встановленому пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанову від 07 лютого 2018 року у справі № К/9901/5342/17 810/1960/16.

Разом із тим, суд не погодився із визначеним позивачем періодом нарахування пені та, як наслідок, її розміром з огляду на наступне.

Щодо дати початку перебігу строку нарахування пені суд виходить з наступного.

Як вже зазначалось вище, податковий орган отримав постанову Донецького апеляційного адміністративного суду 30 липня 2018 року та на наступний робочий день 31 серпня 2018 року мав вчинити відповідні дії по внесенню даних до Реєстру.

01 серпня 2018 року відповідна сума бюджетного відшкодування мала стати доступною для опрацювання органу казначейства.

Відповідно п.200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Тобто, протягом 5 операційних днів, починаючи з 01 серпня 2018 року, орган казначейства мав здійснити одну із названих п.200.13 ст.200 ПК України дій.

Враховуючи кількість неробочих днів, 5 операційний день припадає на 07 серпня 2018 року.

Таким чином, невідшкодована станом на 08 серпня 2018 року сума бюджетного відшкодування набуває статусу заборгованості на яку нараховується пеня відповідно п. 200.23 ст. 200 ПК України.

Суд першої інстанції погодився із правильністю застосування позивачем облікової ставки Національного банку України протягом всього періоду нарахування пені (позивачем враховано зміни ставки) та формулою розрахунку.

Законодавцем у абз. 2 п. 200.23 ст.200 ПК України визначено, що на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Логічним є тлумачення за яким такі граматичні елементи вказаного речення як: встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення, стосуються саме облікової ставки. Тобто застосовується саме діюча протягом певного періоду ставка, зі зміною якої у певний період, застосовується змінена ставка. Формулювання протягом її дії не може бути ототожнено з дією пені, оскільки така не діє, а нараховується.

Правильність такого висновку, на думку суду, підтверджується нормативним приписом п. 129.4 ПК України, а саме:

На суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Розбіжність у кінцевій сумі нарахованої пені викликана початком її нарахування, за висновком суду це 08 серпня 2018 року.

Пеня за несвоєчасне відшкодування ПДВ розраховується за такою формулою:

Сума пені: (сума несвоєчасно відшкодованого ПДВ х 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені х кількість днів прострочки відшкодування) / кількість днів у році.

З 08.08.2018 по 06.09.2018 облікова ставка Національного банку України складала 17,5% річних, 120% пені від облікової ставки 21%, кількість днів прострочення 30.

Розрахунок пені: 392 399 х 21% /100% / 365 х 30 = 6 772,91

За період з 07.09.2018 по 19.03.2019 суд погоджується із розрахунком пені позивача.

Загальна сума нарахованої судом пені складає 51 590, 25 грн. (6 772,91 + 44 817,34)

Крім того, факт не відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість не спростовує право позивача на стягнення пені нарахованої на суму такої заборгованості, рівно як і право визначити період за який така стягується.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою у постанові від 20 лютого 2018 року у справа №826/4232/16.

Відповідно ч. 1 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

На підставі викладеного суд, вважав правомірними та обґрунтованими позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності Офісу ВПП ДФС з невідображення інформації про узгодженість бюджетного відшкодування у Реєстрі та стягнення з Державного бюджету України на користь ПрАТ Веско пені нараховану на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 51 590,25 грн. та як спосіб захисту порушених прав та інтересів судом застосовано зобов`язання Офісу ВПП ДФС вчинити всі необхідні дії для наповнення інформаційної таблиці та внесення даних до Реєстру.

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає помилковим не застосування судом першої інстанції висновку Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15 щодо застосування норми права у подібних відносинах про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки саме на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків.

У своєму висновку Велика Палата Верховного Суду у справі №826/7380/15 від 12 лютого 2019 року, крім іншого, зазначила, наступне Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

У зв`язку з прийняттям вказаних змін до ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 визнано таким, що втратив чинність Порядок № 39.

Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Вказані норми статті 200 ПК України узгоджуються з пунктами 6, 7, 11, 12 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 (далі - Порядок № 26).

Відповідно до пункту 56 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України до 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми ПДВ не відшкодовані з бюджету.

Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються в порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Відшкодування узгоджених сум ПДВ, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування ПДВ в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Станом на час розгляду справи у суді касаційної інстанції Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не працює.

За таких обставин, із врахуванням встановленого судом апеляційної інстанції права ТОВ «Аскоп-Україна» на бюджетне відшкодування ПДВ у розмірі 4 млн 447 тис. 644 грн, а також відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошував, що поняття «майно» у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як «майнові права», а отже, як «майно» (див. mutatis mutandis рішення у справі «Бейелер проти Італії» від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100)).

За певних обставин «легітимне очікування» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «легітимне очікування», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35)).

ЄСПЛ у рішенні у справі «Інтерсплав проти України» від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). ЄСПЛ констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).

Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ та отримання пені на суму податку, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, позивач у цій справі має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ у розмірі 4 млн 447 тис. 644 грн та пені в розмірі 211 тис. 1 грн 11 коп., які охоплюються поняттям «майно» в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Ураховуючи наведене та з огляду на те, що такі способи захисту як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у м. Києві на користь товариства заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ та пені, нарахованої на суму такої заборгованості.

У зв`язку з цим Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо застосування норми права у подібних відносинах, викладеного в постановах Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року у справі № 21-881а15, від 17 листопада 2015 року у справі № 21-4371а15, від 02 грудня 2015 року у справі № 21-2650а15, від 20 квітня 2016 року у справі № 21-452а16, від 07 березня 2017 року у справі № 820/19449/14, про те, що відшкодування ПДВ здійснюється органом Державної казначейської служби України з дотриманням процедури та на умовах, встановлених статтею 200 ПК України та Порядком № 39, оскільки на момент розгляду цієї справи Великою Палатою Верховного Суду вказаний спосіб захисту не є ефективним та не призводить до поновлення порушеного права платника податків..

З огляду на викладене, з урахуванням обставин даної справи встановлених судом, колегія суддів зазначає про відсутність підстав для незастосування висновку Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року у справі №826/7380/15.

Колегія суддів вважає, що невнесення Офісом великих платників податків державної фіскальної служби Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування всі необхідні дані для відшкодування з Державного бюджету України Приватному акціонерному товариству Веско сум податку на додану вартість у розмірі 392 399,00 грн. по декларації за вересень 2017 року, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку із цим заборгованості з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної суми та саме такий спосіб захисту є ефективним та призводить до поновлення порушеного права платника податків.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити. З абзацу першого резолютивної частини рішення виключити слово «частково».

Абзац третій резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції «Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства Веско бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 392 399 ( триста дев`яносто дві тисячі триста дев`яносто дев`ять грн.) гривень 00 копійок.». Абзац п`ятий резолютивної частини рішення виключити. Абзац шостий вважати абзацом п`ятими.

Згідно частини 6 статті 139 КАС якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

З урахуванням сплати позивачем судового збору на подання апеляційної скарги у розмірі 8829, гривень, у абзаці п`ятому слова та цифри « 2564 ( дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн. 25 коп.» слід замінити словами та цифрами « 11 393 ( одинадцять тисяч триста дев`яносто три грн.) гривні 25 копійок.»

Відповідно до частини 4 статті 317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Веско на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 0540/8490/18-а - задовольнити частково.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2019 року у справі № 0540/8490/18-а - змінити.

З абзацу першого резолютивної частини рішення виключити слово «частково».

Абзац третій резолютивної частини рішення викласти у наступній редакції «Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства Веско бюджетну заборгованість з відшкодування податку на додану вартість в розмірі 392 399 ( триста дев`яносто дві тисячі триста дев`яносто дев`ять грн.) гривень 00 копійок.».

Абзац п`ятий резолютивної частини рішення виключити.

Абзац шостий вважати абзацом п`ятим.

У абзаці п`ятому слова та цифри « 2564 ( дві тисячі п`ятсот шістдесят чотири) грн. 25 коп.» замінити словами та цифрами « 11 393 ( одинадцять тисяч триста дев`яносто три грн.) гривні 25 копійок.»

В решті рішення залишити без змін.

Повне судове рішення складено 01 липня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяА.А. Блохін

СуддіГ.М.Міронова

І.В. Сіваченко