open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

01 липня 2019 року Справа 160/5904/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Тернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у місті Кривому Розі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Тернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у місті Кривому Розі з вимогами:

- визнати відмову Тернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у місті Кривому Розі дитині ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у оформленні та видачі паспорта - книжечки відповідно до Положення від 26.06.1992 р. №2503-ХІІ- протиправною;

- зобов`язати Тернівський районний відділ Головного управління ДМС у Дніпропетровськії області м.Кривого Рогу оформити та видати дитині ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - ОСОБА_3 паспорт громадянина України ,затверджений Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 р. № 2503-ХІІ.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Згідно приписів пункту 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Так, у поданому позові визначено найменування відповідача - Тернівський районний відділ Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у місті Кривому Розі, проте згідно доданих до позову додатків, відповідь позивачам надавалась Тернівським районним відділом у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Суд вказує, що Тернівський районний відділ у місті Кривому Розі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області діє у складі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області та є його структурним територіальним підрозділом.

Відокремлені структурні підрозділи не є юридичними особами.

Окрім того, в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація щодо Тернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у місті Кривому Розі.

Відповідно до частини першої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Частина 3 статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обовязки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема: найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Судом встановлено, що у поданому позові відсутні найменування суду першої інстанції, до якого подана позовна заява (Дніпропетровський окружний адміністративний суд), реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивачів та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Отже, позивачам необхідно надати до суду уточнений позов з вірним визначенням суб`єктного складу сторін та зазначенням: найменування суду першої інстанції, до якого подана позовна заява, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивачів, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Згідно частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921,00 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік").

Судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий та майновий характер.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає: 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, позивачі, звертаючись до суду з немайновою вимогою повинні були сплатити до суду судовий збір в загальному розмірі 768,40 грн.

З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивачами в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, оригіналу доказу сплати судового збору за подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовної заяви, яка містить вимоги немайнового характеру, на суму 768,40 грн., до матеріалів адміністративного позову не надано.

Таким чином, позивачам слід сплатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ними вимог у розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101.

У поданому позові зазначено, що на підставі пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивачі звільняються від сплати судового збору.

Так, пунктом 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" закріплено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

Зазначену норму слід враховувати в системному зв`язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною першою статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах. При цьому Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування повинні надати адміністративному суду документи та інші докази, які підтверджують наявність визначених законом підстав для звернення до суду в інтересах інших осіб.

Натомість, в силу частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діють як законні представники неповнолітнього в розумінні частини першої статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізичні особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини першої статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.

Законом № 3674-VI не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI).

Таким чином, пільга щодо сплати судового збору, визначена пунктом 7 частиною першою статті 5 Закону України "Про судовий збір", не поширюється на даний спір.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №640/109/19 (адміністративне провадження №К/9901/14269/19).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_3 до Тернівського районного відділу Головного управління Державної міграційної служби в Дніпропетровській області у місті Кривому Розі про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачам надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) робочих днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн., сплаченого на реквізити: одержувач - УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код за ЄДРПОУ 37989253, розрахунковий рахунок 34316206084014, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101; надання уточненого позову з вірним визначенням субєктного складу сторін та зазначенням: найменування суду першої інстанції, до якого подана позовна заява, реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта позивачів, ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 2, частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя (підпис)

Е.О. Юрков

Джерело: ЄДРСР 82752449
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку