УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 р.

м. Харків

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,

за участю секретаря судового засідання Струкова Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 року по справі № 820/4267/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач , ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 у зв`язку зі зміною частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.10.2017 року; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м.Харкова зробити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.10.2017 року; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова зробити перерахунок та виплату заборгованості по пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у відповідності до положень Постанови КМУ від 15.11.2017 року № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 01.10.2017 року з урахуванням вже виплачених сум.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 р. апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2018 р. залишено без змін.

Позивачем до Другого апеляційного адміністративного суду подано заяву про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 р., в якій він просить скасувати цю постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені заздалегідь та належним чином, на адреси визначені в апеляційній скарзі та позовній заяві, про що свідчать поштові повідомлення про вручення, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про перегляд за виключними обставинами рішення суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що подана заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що згідно копії посвідчення серія НОМЕР_1 , виданого 26.02.1998 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1.

Згідно з вкладкою НОМЕР_3 до посвідчення громадянина(ки), який(яка) постраждав (ла) внаслідок Чорнобильської катастрофи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС ( категорія1).

Копією архівної довідки від 31.10.2012 року №88284 підтверджено, що ОСОБА_1 дійсно з 17.01.1987 року по 27.03.1987 року приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Із копії посвідчення серія НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

У відповідності до копії довідки МСЕК серія 10 ААБ № 167266 вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 04.04.2012 року проходив огляд, група інвалідності перша з 04.04.2012 року, причина інвалідності захворювання пов`язане з виконанням обов`язку військової служби при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

11 квітня 2018 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова із заявою про перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Рішенням № 317/С-3 від 25 квітня 2018 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії згідно заяви від 11 квітня 2018 року щодо встановлення розміру пенсії відповідно статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати. У вказаному рішенні зазначено, що зазначений перерахунок пенсії відповідно до статті 59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю - тобто передбачено тільки особам які стали інвалідами під час проходження дійсної строкової служби.

Не погоджуючись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що хоча позивач дійсно є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та внаслідок цього став особою з інвалідністю, але в період участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи не проходив дійсну строкову службу, а тому на нього не розповсюджується дія ч. 3 ст. 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тому дійшов висновку про правомірність відмови у перерахунку пенсії.

Судова колегія зазначає, відповідно положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пунктом 1 ч.5 ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що однією з підстав для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Рішенням Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Згідно вказаного рішення словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, визнане неконституційним, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Статтею152 Конституції України передбачено: закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Крім того, відповідно ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13 липня 2017 року № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Як слідує з резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р(II)/2019 від 25 квітня 2019 року по справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII зі змінами, визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Враховуючи викладене, судова колегія доходить висновку, що словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року №796-XII визнане неконституційним та втратило чинність 25.04.2019, як встановлено ст.91 Закону України "Про Конституційний Суд України", тобто, з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі №3-14/2019 (402/19, 1737/19), що також прямо встановлено даним рішенням.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та на час ухвалення Харківським окружним адміністративним судом рішення від 25.06.2018 р. положення зазначеної норми були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.

Разом з тим, з 25.04.2019 року (з дати втрати чинності зазначеними положеннями) позивач має право звернутись з відповідною заявою до відповідача щодо вирішення питання про призначення пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, відповідно до ч. 3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що скористуватися вищевказаною нормою Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач може саме з 25 квітня 2019 року.

За таких обставин, Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 у справі № 3-14/2019 на спірні правовідносини не може вплинути, оскільки правовідносини у даній справі виникли до прийняття такого рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у рішенні від 05.02.2019р. по справі № 333/5015/15-а, від 16.04.2019р. по справі № 318/2132/14-а.

При цьому суд зазначає, що наведене не перешкоджає позивачу звернутися до суб`єкта владних повноважень із відповідною заявою про захист його прав на підставі зазначеного Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року або до суду.

Враховуючи вищенаведене, доводи позивача про необхідність перегляду постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018р., у зв`язку з виключними обставинами є помилковими.

Крім того, колегія суддів зазначає, відповідно п.1 ч. ст.361 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

З матеріалів справи слідує, що постановою від 30.07.2018 року позивачу відмовлено в задоволенні його позовних вимог, виконавчі листи по справі не видавались, отже, судове рішення не виконувалось.

Частиною 4 статті 368 КАС України встановлено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

З урахуванням вищезазначеного, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про перегляд постанови суду апеляційної інстанції у зв`язку з виключними обставинами.

Згідно із ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 2 статті 369 КАС України судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 369 КАС України та положень постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242, 321, 325, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.07.2018 року по справі № 820/4267/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя

Чалий І.С.

Судді

Жигилій С.П. Перцова Т.С.

Повний текст ухвали виготовлений 01.07.2019 року.