open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 червня 2019 року № 826/6629/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовом

1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2

до

Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича

про

скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 , ОСОБА_2 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товаритва "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 35) про зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.07.2018 відкрито провадження у справі, призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.05.2019 справу прийнято до провадження суддею Огурцовим О.П.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не було включено позивачів до переліку вкладників, які мають право на відшкодування за вкладами в Публічному акціонерному товаристві "Банк Михайлівський" за відсутності на те правових підстав.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки правочинів з метою виявлення правочинів, що є нікчемними, встановлено нікчемність операцій з переказу коштів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" позивачу відповідно до пунктів 7-9 частини третьої статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", оскільки договори відступлення права між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладені з порушенням обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 №917/БТ про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії проблемних, а отже кошти на рахунок позивача надходили внаслідок нікчемних договорів відступлення прав вимог з метою створення в майбутньому штучного зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування грошових коштів за рахунок держави.

Під час судового розгляду справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору банківського рахунку від 02.10.2014 № 980-002-00000738, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", відкрито поточний особовий рахунок № НОМЕР_1 для зберігання грошей у національній валюті, здійснення розрахунково-касового обслуговування та виконання розпоряджень клієнта.

20.04.2016 між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір № 980-002-000225201, відповідно до якого ОСОБА_1 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 60 000,00 гривень строком по 04.05.2016 під 29,81 відсотки річних з виплатою в кінці строків користування коштів.

20.04.2016 позивачем було перераховано кошти у розмірі 60 000,00 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр", що підтверджується квитанцією № 4868036.

У подальшому, між сторонами вказаного договору укладено договір про внесення змін від 16.05.2016, відповідно до якого збільшено суму коштів, що передається, до суми 91 625,60 гривень.

Відповідно до виписки по особовому рахунку, що була надана відповідачем, 19.05.2016 на користь ОСОБА_1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано грошові кошти в сумі 75812,80 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-002-000225201 від 20.04.2016" та в сумі 49,71 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів згідно з договором № 980-002-000225201 від 20.04.2016".

ОСОБА _2 на підставі договору банківського рахунку від 05.08.2014 № 980-002-000000630, укладеного з Публічним акціонерним товариством "Банк Михайлівський", відкрито поточний особовий рахунок № НОМЕР_2 для зберігання грошей у національній валюті, здійснення розрахунково-касового обслуговування та виконання розпоряджень клієнта.

12.05.2016 між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договір № 980-002-000238190, відповідно до якого ОСОБА_2 передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти в розмірі 30810,38 гривень строком по 26.05.2016 під 29,81 відсотки річних з виплатою в кінці строків користування коштів.

12.05.2016 позивачем було перераховано кошти у розмірі 30 810,38 гривень Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр", що підтверджується квитанцією № 2253464.

У подальшому, відповідно до виписки по особовому рахунку, що була надана відповідачем, 19.05.2016 на користь ОСОБА_2 Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" перераховано грошові кошти в сумі 30810,38 грн. з призначенням платежу "Повернення коштів згідно з договором № 980-002-000238190 від 12.05.2016" та в сумі 121,21 грн. з призначенням платежу "Оплата процентів згідно з договором № 980-002-000225201 від 20.04.2016".

На підставі рішення Національного банку України від 23.05.2016 № 14/БТ «Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.05.2016 № 812 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку». Згідно з даним рішенням розпочато процедуру виведення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з ринку шляхом запровадженням в ньому тимчасової адміністрації на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені статтями 37-39 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу на один місяць з 23.05.2016 до 22.06.2016 включно.

Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 13.06.2016 № 991 відповідно до якого продовжено строки тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно. Відповідно до даного рішення продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» Ірклієнка Юрія Петровича з 23.06.2016 до 22.07.2016 включно.

24.05.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №27/1 про створення комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними.

01.06.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк Михайлівський" видано накази № 42/2 та № 42/1 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними" пунктами 2 яких, застосовано наслідки нікчемності правочинів з виконання 19.05.2016 платіжних документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" по перерахуванню коштів на рахунки 12 160 фізичних осіб у розмірі 1 298 015 973, 74 грн.

08.07.2016 за результатами засідання Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними тимчасової адміністрації ПАТ "Банк Михайлівський" складено протокол, відповідно до якого вирішено, що згідно з висновками, які викладені в актах перевірки від 30.05.2016 № 1, від 03.06.2016 № 2, від 03.06.2016 №3, від 02.06.2016 №4, від 01.07.2016 № 8, від 06.07.2016 №10 встановлено, що договір відступлення прав вимоги від 18.05.2016 № 1805, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги 19.05.2016 № 1, укладений банком із ТОВ «ІРЦ», договір відступлення прав вимоги від 19.05.2016 № 2, укладений банком із ТОВ «КІЦ», та договір факторингу від 19.05.2016 № 1905, укладений банком із ТОВ «ФК «ПЛЕЯДА», а також правочини (транзакції) по перерахуванню коштів ТОВ «ІРЦ» та ТОВ «КІЦ» 19.05.2016 на рахунки фізичних осіб мають ознаки нікчемності передбачені частиною третьою статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 12.07.2016 № 124-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 12.07.2016 №1213, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ірклієнку Юрію Петровичу з 13.07.2016 до 12.07.2018 включно. Реквізити ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»: код ЄДРПОУ 38619024, МФО 380935, місцезнаходження: пров. Рильський, буд. 10-12/3, м. Київ, 01001. Виплати гарантованого відшкодування вкладникам ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» розпочнуться 18 липня 2016 року. Інформацію про банки-агенти Фонду гарантування, через які здійснюватимуться виплати буде повідомлено додатково на офіційному сайті Фонду гарантування - www.fg.gov.ua, на сайті ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» - www.mbank.kiev.ua та відділеннях даного банку. Виплати відшкодувань вкладникам здійснюватимуться в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування банку з ринку, але не більше 200 тисяч гривень.

13.07.2016 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк Михайлівський" було прийнято наказ №2 щодо діяльності комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними, яким продовжено проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними протягом процедури ліквідації на строк 6 місяців з дня початку ліквідаційної процедури ПАТ "Банк Михайлівський".

Позивачем -1 отримано довідку про стан рахунку, в якій зазначено наступне: "Зарахування 19.05.2016 року коштів на Ваш рахунок НОМЕР_1 з

ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" № НОМЕР_3 в сумі 75812,80 грн.,

ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" № НОМЕР_3 в сумі 49,71 грн., що відображене в даній інформаційній довідці є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На момент проведення вищезазначеної транзакції ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків за Договором № 980-002-000225201 від 20.04.2016. Набуття товариством у розпорядження коштів ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог діючого законодавства України та всупереч прямої заборони Національного банку України на укладення такого роду договорів.

Таким чином, на Ваш рахунок було безпідставно та в порушення вимог діючого законодавства України зараховано кошти, що належать ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Право власності на такі кошти у Вас не виникає, а отже подальше здійснення Вами, будь-яких дій по розпорядженню коштами, що належать ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» також є нікчемними.

У відповідності до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України, сума коштів 75862,51 грн. має бути повернута ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»."

Позивачем -2 отримано довідку про стан рахунку, в якій зазначено наступне: "Зарахування 19.05.2016 року коштів на Ваш рахунок НОМЕР_2 з

ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" № НОМЕР_3 в сумі 30810,38 грн.,

ТОВ "ІНВЕСТИЦІЙНО-РОЗРАХУНКОВИЙ ЦЕНТР" № НОМЕР_3 в сумі 121,21 грн., що відображене в даній інформаційній довідці є нікчемним правочином в силу положень ст. 215 Цивільного кодексу України та п. 7-9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

На момент проведення вищезазначеної транзакції ТОВ «Інвестиційно-розрахунковий центр» не мало в своєму розпорядженні достатньої кількості залишку власних коштів для проведення розрахунків за Договором № 980-002-000238190 від 12.05.2016. Набуття товариством у розпорядження коштів ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» здійснено на підставі нікчемних договорів в порушення вимог діючого законодавства України та всупереч прямої заборони Національного банку України на укладення такого роду договорів.

Таким чином, на Ваш рахунок було безпідставно та в порушення вимог діючого законодавства України зараховано кошти, що належать ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Право власності на такі кошти у Вас не виникає, а отже подальше здійснення Вами, будь-яких дій по розпорядженню коштами, що належать ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ» також є нікчемними.

У відповідності до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України, сума коштів 30 931,59 грн. має бути повернута ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ»."

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1702 від 01.09.2016 змінено уповноважену особу Фонду, якій делегуються повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ». Згідно з зазначеним рішенням всі повноваження ліквідатора ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», визначені Законом «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», зокрема, статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, в тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волкову Олександру Юрійовичу з 05.09.2016.

Позивачі , вважаючи, що їх має бути включено до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, звернулись з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 7 частини першої цієї статті суб`єктом владних повноважень є, зокрема, будь-який суб`єкт при здійсненні ним владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

У свою чергу, згідно із частиною першою статті 4 цього ж Закону, основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Для цього Фонд наділено відповідними функціями, передбаченими частиною другою цієї статті, серед яких, зокрема: ведення реєстру учасників Фонду; здійснення заходів щодо організації виплат відшкодувань за вкладами в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку; здійснення заходів щодо інформування громадськості про функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, захисту прав та охоронюваних законом інтересів вкладників.

Таким чином, нормативно-правове регулювання статусу Фонду та його місце в системі гарантування вкладів фізичних осіб дозволяє зробити висновки, що Фонд є суб`єктом публічного права, створений з метою реалізації публічних інтересів держави у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, здійснює нормативне регулювання, тобто наділений владними управлінськими функціями та є суб`єктом владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, правовідносини між вкладниками та Фондом щодо формування переліку осіб, які мають право на відшкодування вкладів за рахунок коштів Фонду, складаються без участі банку. Тому ці правовідносини не стосуються безпосередньо процедури ліквідації банку. Юридичний факт неплатоспроможності банку є лише підставою для виникнення правовідносин щодо відшкодування вкладникам їх вкладів за рахунок коштів Фонду, проте процес ліквідації має окремий перебіг і не впливає на обсяг гарантованого відшкодування вкладникам.

Наведене свідчить про те, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду в межах гарантованого державою відшкодування за вкладами є публічно-правовим, має особливий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами, тому його не можна вважати спором у зв`язку з процесом ліквідації банку.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 року у справі № 813/921/16, від 23.05.2018 року у справі № 820/3770/16 та від 27.06.2018 у справі № 804/15260/15.

У спірних правовідносинах судом враховано правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI, викладені у постанові від 04.07.2018 у справі №826/1476/15.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Виконання зобов`язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов`язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам у строк, встановлений цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 4452-VI вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Під час тимчасової адміністрації вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами за договорами, строк дії яких закінчився станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, та за договорами банківського рахунку з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з положеннями статті 27 Закону № 4452-VI Уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється у день початку процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону № 4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів, тобто мають здійснити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38; прийняти відповідне рішення про виявлення факту нікчемності правочину і повідомити про це сторін правочину, а також вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності правочинів.

За змістом вищенаведених норм Закону № 4452-VI право перевірки правочинів на предмет перевірки виявлення серед них нікчемних не є абсолютним, а кореспондується з обов`язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов`язує нікчемність правочину, довести суду такі обставини. Тобто самого твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.

Перелік передбачених частиною третьою статті 38 Закону № 4452-VI підстав, за яких правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, є виключним.

Також, згідно частини 3 статті 36 Закону № 4452-VI є нікчемними правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Положення статті 228 ЦК України не можуть бути застосовані комісією банку чи уповноваженою особою Фонду при вирішення питання щодо віднесення правочинів до нікчемних для розширення переліку підстав нікчемності, визначених у частині третій статті 38, а також у частині третій статті 36 Закону № 4452-VI.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Спірні транзакції були здійснені з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивачів на підставі укладених договорів, відповідно до яких позивачами передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" грошові кошти.

Відповідно до частини першої статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з пунктом 24.3 статті 24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

У даному випадку, сторонами за договорами є позивачі та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" та відповідно особами на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків спрямований правочин щодо повернення коштів залучених за вказаним договором є виключно вказані особи, у той час, як Публічне акціонерне товариство "Банк Михайлівський", не був стороною договору, а виконував свої зобов`язання за договорами банківського рахунку перед клієнтом, тобто виконував виключно технічну функцію з перерахування коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно- розрахунковий центр" на рахунки позивачів.

З огляду на зазначене, операція з перерахування коштів Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунки позивачів не належить до правочинів, передбачених частиною другою статті 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", обов`язок та право щодо перевірки яких на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті покладено на/надано Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для перевірки та визнання нікчемним вказаного правочину.

На підтвердження наявності ознак нікчемності операцій (трансакцій) з переказу коштів, здійснених 19.05.2016 ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на рахунок позивача, відкритий у ПАТ "Банк Михайлівський", відповідачем зазначено наступне.

18.05.2016 між ПАТ "Банк Михайлівський" (новий кредитор) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (первісний кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги №1805, згідно з яким, на користь ПАТ "Банк Михайлівський" відступлено права вимоги, належні ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них, укладеними з фізичними особами права вимоги за якими належать первісному кредитору.

Крім цього, між ПАТ "Банк Михайлівський" (новий кредитор) та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" (первісний кредитор) було також укладено договір відступлення права вимоги № 1 від 19.05.2016, згідно з яким, на користь ПАТ "Банк Михайлівський" відступлено права вимоги, належні ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр", за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені між ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" та юридичними особами, що за твердженням відповідача, відбулося в порушення постанови Правління Національного банку України № 917/БТ від 22.12.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою № 295/БТ від 27.04.2016 змінами.

На підставі викладеного, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Банк Михайлівський" Ірклієнком Ю.П. винесено накази від 01.06.2016 № 42/1 та № 42/2 від 01.06.2016 "Про затвердження висновків Комісії по перевірці правочинів (у тому числі договорів) на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними".

Як вбачається з матеріалів справи, вказані договори стосуються відступлення права вимоги за кредитними договорами (із забезпеченням) з усіма додатковими угодами до них та за договорами купівлі-продажу цінних паперів з усіма додатковими угодами до них, які укладені ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" з юридичними особами, в той час, коли у межах спірних правовідносин між позивачем та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" укладено договори, які предметно відносяться до договорів позики, де кредитором виступає позивач, а не ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр".

Відтак, факт укладення між ПАТ "Банк Михайлівський" та ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" договорів відступлення права вимоги № 1805 від 18.05.2016 та № 1 від 19.05.2016 не міг жодним чином вплинути на нікчемність спірних операцій.

Згідно з частиною третьою статті 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Повернення ТОВ "Інвестиційно-розрахунковий центр" на поточні рахунки позивача у ПАТ "Банк Михайлівський" було здійснено 19.05.2016, а тому зазначені кошти на момент прийняття рішення Правління НБУ № 14/БТ від 23.05.2016 "Про віднесення ПАТ "Банк Михайлівський" до категорії неплатоспроможних" перебували на поточних рахунках позивача в ПАТ "Банк Михайлівський".

Щодо тверджень Уповноваженої особи про те, що спірні операції на рахунку позивача збільшили обсяг гарантованої Фондом суми грошових коштів, оскільки вони здійснені в період дії обмежень, встановлених постановою Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами, а тому з укладенням такого договору було завдано шкоди державі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 75 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемних є банківською таємницею, а тому позивач не міг знати про встановлені для Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" обмеження. Протилежного відповідачем не доведено.

Таким чином, постанова Правління Національного банку України від 22.12.2015 № 917/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" до категорії проблемних та запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку" із внесеними постановою від 27.04.2016 № 295/БТ змінами стосується встановлених вимог та обмежень щодо діяльності самого банку, а не його клієнтів.

Водночас , відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.07.2018 року у справі № 826/1476/15, якщо внаслідок проведених операцій Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а не банку, завдані збитки (штучно збільшена сума гарантованих державою виплат), то стаття 38 Закону № 4452-VI не може бути застосована, а Фонд має звертатися до суду з вимогою про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину на підставі статті 228 Цивільного кодексу України. Лише за наявності рішення суду можна застосовувати до позивача будь-які наслідки недійсності нікчемного правочину за цією статтею.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у цій же постанові, при виявленні нікчемних правочинів Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, його уповноважена особа чи банк не наділені повноваженнями визнавати правочини нікчемними. Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу банку, підписаного уповноваженою особою Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону незалежно від того, чи була проведена передбачена частиною другою статті 38 Закону № 4452-VI перевірка правочинів банку і виданий згаданий наказ. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Наказ банку не є підставою для застосування таких наслідків. Такий наказ є внутрішнім розпорядчим документом банку, який підписано уповноваженою особою Фонду - особою, що здійснює повноваження органу управління банку, не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не створює жодних обов`язків для позивача та безпосередньо не порушує прав позивача.

Враховуючи встановлення судом факту допущення відповідачем протиправної бездіяльності щодо невключення позивачів до переліку вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд вважає, що для ефективного захисту прав та інтересів позивачів необхідно задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправною бездіяльності щодо невнесення позивачів до реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивачів, як вкладників, яким необхідно здійснити виплату відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пункту 5 розділу ІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012, протягом дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку уповноважена особа Фонду може надавати зміни та доповнення до переліків.

Тобто, в даному випадку, відповідач наділений повноваженнями на подання додаткової (уточнюючої) інформації про вкладників, які мають право на відшкодування.

Відтак, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо зобов`язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) про скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича щодо невнесення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до реєстру вкладників, що мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в межах гарантованої суми відшкодування.

3. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_1 (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.).

4. Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_2 як вкладника, який має право на відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів, які обліковуються на рахунку № НОМЕР_2 (в межах гарантованої суми відшкодування - 200 000 грн.).

5. Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

6. Присудити на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов

Джерело: ЄДРСР 82714082
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку