ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/1162/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кривошапка Н.А.

представників позивача – Коваль В.І., Артюх О.В.

представника відповідача – Яловець М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови.

Позовні вимоги:

визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ3347/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26.02.2019, якою на позивача накладений штраф в розмірі 125 190 грн

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

29 березня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон" (надалі також - позивач, ТОВ "Оріон") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі також - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.

Ухвалою від 03 квітня 2019 року суд відкрив провадження у справі, прийнявши позовну заяву до розгляду, вирішивши розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи /а.с. 2-3/.

По справі вживалися заходи забезпечення позову. Ухвалою від 23 травня 2019 року суд на клопотання позивача зупинив примусове стягнення штрафу у сумі 125 190 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження №58764405 від 11.04.2019 - до набрання законної сили судовим рішенням у справі №440/1162/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу /а.с. 128-129/.

Аргументи учасників справи

Позивач у своєму позові стверджував про необґрунтованість та, відповідно, протиправність оскаржуваної постанови про накладення штрафу, наполягаючи на необхідності її скасування.

Безпосередньою підставою для скасування постанови позивачем в позові вказано порушення Управлінням Держпраці у Полтавській області вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 41 КУпАП. Вказано на порушення відповідачем вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, в частині не повідомлення його про розгляд справи щодо накладення штрафу, у зв`язку з чим позивач був позбавлений свого права на захист.

Відповідні порушення, допущенні при розгляді адміністративної справи та винесенні оскаржуваної постанови, на думку позивача, порушили його права та законні інтереси, у зв`язку з чим відповідна постанова підлягає скасуванню.

Відповідач, заперечуючи проти позову, надав відзив на нього /а.с. 68-74/. У відзиві відповідач наполягав на наявності в діях Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" порушень трудового законодавства, яке ним було виявлене і задокументоване у належний спосіб.

Зазначив, що в ході інспекційного відвідування позивача було виявлено використання керівництвом ТОВ "Оріон" праці гр. ОСОБА_1 по обробці деревини на підприємстві позивача без належного оформлення трудових відносин.

Оскільки трудовий договір між ТОВ "Оріон" та гр. ОСОБА_1 був укладений лише після інспекційного відвідування 12.02.2019, враховуючи пояснення відповідного працівника про трудову діяльність на підприємстві протягом 1 року, перевіряючими зроблено висновок про перебування гр. ОСОБА_1 до 12.02.2019 на робочому місці і здійснення ним трудових функцій без належного укладення трудового договору, що є порушенням вимог статті 24 Кодексу законів про працю України. Зазначені висновки стали підставою для винесення оскаржуваної постанови, яка, з огляду на викладене, є правомірною і скасуванню не підлягає.

Вказано про дотримання вимог чинного законодавства щодо проведення інспекційного відвідування ТОВ "Оріон" та про належне повідомлення позивача відносно розгляду справи щодо порушення законодавства про працю.

У наданій 24 квітня 2019 року відповіді на відзив ТОВ "Оріон" більш детально надано обґрунтування відсутності встановленого Управлінням Держпраці у Полтавській області порушення /а.с. 80-85/.

Так, позивач повідомив, що працівниками Управління Держпраці у Полтавській області було безпідставно зроблено висновок про порушення ТОВ "Оріон" частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі по тексту – КЗпП України), що полягало у допущенні позивачем до виконання трудових обов`язків працівника без укладення трудового договору.

Такі висновки позивач заперечував та спростовував. Стверджував, що особа, яку відповідач вважав неоформленим працівником, не виконувала трудові обов`язки до моменту укладення з ним 12.02.2019 трудового договору. Вказав, що твердження самого працівника про наявність трудових відносин з ТОВ "Оріон" протягом 1 року є недостовірними. Зазначено, що гр. ОСОБА_1 одноразово, за місяць до проведення відповідачем перевірки, відвідав підприємство позивача, де йому було запропоновано працевлаштування на посаду столяра, на що останній відмовився. Причини його перебування на підприємстві саме в день перевірки позивачу та його посадовим особам невідомі. Трудові функції гр. ОСОБА_1 на підприємстві не виконувались. Підтвердження табелювання його робочого часу та виконання робіт, як протягом минулого року, так і в день перевірки, використання ним конкретних технічних засобів, факту оплати його праці контролюючим органом не доведено.

Тобто висновки інспектора, що лягли в основу оскаржуваної постанови, про наявність ознак трудових відносин, та, відповідно, порушення позивачем статті 24 Кодексу законів про працю України - є помилковими.

Повторно у відповіді на відзив акцентовано увагу на порушенні відповідачем процедури розгляду справи про порушення законодавства про працю, а також порядку проведення самого інспекційного відвідування.

17 травня 2019 року представником позивача надана до суду уточнена відповідь на відзив /а.с. 110-112/, в якій, крім іншого, зосереджено увагу суду на відсутності підстав, встановлених статтею 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", для проведення відповідачем саме позапланового заходу контролю ТОВ "Оріон". Вказано про відсутність вини посадових осіб ТОВ "Оріон" у вчиненні правопорушення, за яке до нього застосований штраф.

В судовому засіданні 28.05.2019 представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.05.2019 заперечувала проти задоволення позовних вимог, наполягаючи на їх безпідставності.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Обставини справи, встановлені судом

На підставі листа Управління захисту економіки в Полтавській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України від 28.01.2019 № 683/39/115/03-2019 /а.с. 53/, начальником Управління Держпраці у Полтавській області винесено наказ від 06.02.2019 № 36 П "Про проведення заходів державного контролю", яким наказано провести заходи державного контролю щодо відповідності вимог законодавства про працю у діяльності ТОВ "Оріон" /а.с. 54-55/.

08.02.2019 заступником начальника Управління Держпраці у Полтавській області оформлено направлення за номером № 276 на проведення заходу державного контролю, яким є проведення інспекційного відвідування ТОВ "Оріон" на предмет додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, інспекційне відвідування доручено головному державному інспектору ОСОБА_2 , дата початку та дата закінчення заходу – з 12.02.2019 по 13.02.2019 /а.с. 56/.

Копію вказаного направлення вручено уповноваженій особі позивача, про що свідчить її підпис на направленні /а.с. 56 зі звороту/.

13 лютого 2019 року інспектором Москаленко О.І. проведено інспекційне відвідування ТОВ "Оріон", за наслідками якого складено акт № ПЛ 3347/163/АВ від 13.02.2019, яким зафіксовано порушення підприємцем частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України щодо допуску працівника до роботи без укладення трудового договору /а.с. 10-20/.

Один примірник акта № ПЛ 3347/163/АВ від 13.02.2019 отримав директор ТОВ "Оріон", про що свідчить його підпис у вказаному акті /а.с. 17 зі звороту/.

14.02.2019 Управлінням Держпраці у Полтавській області складено припис про усунення виявлених порушень №ПЛ3347/163/АВ/П /а.с.21-23/ та протокол про адміністративне правопорушення № ПЛ 3347/163/АВ/П/ПТ від 14.02.2019 /а.с. 19-20/.

Також 26.02.2019 начальником Управління Держпраці у Полтавській області прийнято постанову про накладення штрафу №ПЛ3347/163/АВ/П/ТД-ФС, якою на ТОВ "Оріон" накладено штраф у розмірі 125 190 грн /а.с.28-29/.

Позивач не погодився з прийнятою постановою, в зв`язку з чим оскаржив її до суду. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані критерії суд використовує для оцінки правомірності оскаржуваного рішення.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України .

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Норма права, про порушення якої стверджував відповідач, застосовуючи штрафну санкцію оскаржуваним рішенням, викладена в КЗпП наступним чином.

Згідно статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я;

3) при укладенні контракту;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;

5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу);

6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Забороняється укладення трудового договору з громадянином, якому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоров`я.

Відповідно до статті 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Статтею 265 КЗпП України передбачено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення…».

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі – загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 цього Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Статтею 1 Закону України від 05.04.2007 №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі – Закон №877-V) визначено, що заходи державного нагляду (контролю) – планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За приписами частини четвертої статті 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації – з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

При цьому, відповідно до частини п`ятої статті 2 Закону № 877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідно до частини першої статті 259 Кодексу законів про працю України затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (надалі – Порядок №295).

Зазначений Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі – об`єкт відвідування) (пункт 1 Порядку №295).

За змістом пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів. Підпунктом 6 пункту 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться за інформацією: ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Щодо посилань представника позивача стосовно порушень відповідачем підстав та порядку проведення інспекційного відвідування варто зазначити, що в силу положень статті 7 Закону № 877-V визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою /ч. 2/.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею /ч. 5/.

Положення цих норм кореспондуються зі статтею 10 зазначеного Закону, яка визначає право суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів нагляду, зокрема, внаслідок ненадання ними копій документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону.

Висновки щодо правозастосування

Як встановлено судом, до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Управління захисту економіки в Полтавській області ДЗЕ Національної поліції України від 28.01.2019 № 683/39/115/01-2019 з проханням виділення співробітників для проведення спільних заходів по перевірці додержання законодавства у сфері зайнятості населення у діяльності , крім інших, ТОВ "Оріон" /а.с. 53/.

Згідно з наказом начальника Управління Держпраці у Полтавській області від 06.02.2019 № 36П наказано провести інспекційне відвідування, крім інших, ТОВ "Оріон" /а.с. 54-55/.

Направлення на проведення заходу державного контролю від 08.02.2019 № 276 вручено уповноваженій особі позивача 12.02.2019 /а.с. 56/.

Наведене дає підстави вважати, що порушення органом державного нагляду (контролю) вимог Закону N 877-V щодо оформлення та надання суб`єкту господарювання повідомлення (направлення) про перевірку та посвідчення на здійснення перевірки, є підставою для недопущення останнім посадових осіб органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю). У разі невикористання суб`єктом господарювання цього права не можна визнати такі порушення безумовною підставою для скасування рішення органу державного нагляду (контролю), прийнятого за наслідками проведених заходів.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена у постанові Верховного Суду України від 19 вересня 2011 року у справі №21-130а11, а також Верховним Судом у постанові від 31.07.2018 у справі №815/1553/17 та у постанові від 19.09.2018 у справі №804/2956/17.

Відтак, суд зауважує, що позивач правом недопуску до проведення відвідування не скористався, чим фактично визнав наявність підстав для його проведення, а тому доводи в частині безпідставного проведення інспекційного відвідування судом не приймаються.

Щодо твердження позивача про порушення відповідачем вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, в частині неповідомлення його про розгляд справи щодо накладення штрафу, у зв`язку з чим позивач був позбавлений свого права на захист, суд зазначає наступне.

Про розгляд справи позивача повідомлено листом Управління від 15.02.2019 № 02-12/1049, який було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення, та отримано 21.02.2019 уповноваженою особою позивача, тобто за 5 днів до початку розгляду справи /а.с.62/.

Таким чином, відповідачем дотримано вимог пункту 6 вказаного Порядку № 509 в частині повідомлення суб`єкта господарювання про розгляд справи не пізніше ніж за 5 днів до дати розгляду справи.

Суд зазначає, що у позові ТОВ "Оріон" також акцентовано увагу на порушенні відповідачем порядку притягнення до відповідальності позивача відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З цього приводу суд зазначає, що під час розгляду справи ним досліджувалась правомірність накладення штрафу відповідно до постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ПЛ 3347/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26.02.2019 і з огляду на положення Кодексу адміністративного судочинства України щодо предметної юрисдикції адміністративних судів, судом не досліджувались обставини адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення (наявність або відсутність складу правопорушення, дотримання порядку притягнення до адміністративної відповідальності).

Твердження представника позивача про порушення окремих норм КУпАП при процедурі перевірки та прийнятті рішення про накладення штрафу на ТОВ "Оріон" суд не приймає до уваги, оскільки КУпАП не поширюється на дані правовідносини та норми права про притягнення до адміністративної відповідальності фізичних осіб не мають жодного стосунку до санкцій, накладених на юридичну особу.

По суті інкримінованих ТОВ "Оріон" порушень, суд дійшов таких висновків.

Приймаючи оскаржуване рішення, Управління Держпраці у Полтавській області керувалося висновками, викладеними у Акті інспекційного відвідування, про те, що між ТОВ "Оріон" та гр. ОСОБА_1 існували трудові відносини, і останній здійснював роботу столяра, при цьому в порушення вимог статті 24 КЗпП України підприємством не було укладено з ним трудового договору.

З такими висновками відповідача суд не погоджується та вказує на їх недоведеність, ці висновки у ході судового розгляду позивачем спростовані.

Судом на підставі пояснень директора ТОВ "Оріон" встановлено, що гр. ОСОБА_1 одноразово, за місяць до проведення відповідачем перевірки, відвідав підприємство позивача, де йому було запропоновано працевлаштування на посаду столяра, на що останній відмовився.

Під час здійснення інспекційного відвідування встановлено перебування на підприємстві вказаного громадянина, який написав інспектору з охорони праці, що знаходиться у трудових відносинах з ТОВ "Оріон".

При цьому відповідач посилався на два єдині докази існування трудових відносин між ТОВ "Оріон" та ОСОБА_1 : письмове пояснення останнього та акт інспекційного відвідування, який зафіксував знаходження ОСОБА_1 на території підприємства.

Однак відповідачем жодним чином не доведено (і навіть не перевірено) наявності ознак трудових відносин у даному разі.

Так, відповідач не визначив у ході перевірки та представник відповідача не пояснила у ході судового розгляду справи яку саме трудову функцію виконував Кошелюк М.О., не перевірено факт його допуску до столярного обладнання та відповідного інструктажу з охорони праці, не доведено того, що ОСОБА_1 виплачувались будь-які кошти, він був ознайомлений та підпадав під дію правил внутрішнього трудового розпорядку, мав фіксований робочий день.

У той же час саме ці ознаки є кваліфікуючими для визначення правовідносин як трудових. Однак наявність таких ознак відповідачем не доведена, а позивачем спростована.

За твердженням позивача трудові функції гр. ОСОБА_1 на підприємстві не виконувались. Причини знаходження гр. ОСОБА_1 на підприємстві саме у день перевірки позивачу невідомі.

Підтвердження табелювання його рабочого часу та виконання робіт, як протягом минулого року, так і в день перевірки, використання ним конкретних технічних засобів, факту оплати його праці контролюючим органом не доведено.

При цьому письмове пояснення самого ОСОБА_1 суд не може прийняти у якості доказу, оскільки зміст його спростовується матеріалами справи у їх сукупності.

Судом встановлено, що в подальшому ТОВ "Оріон" укладало з ОСОБА_1 . трудовий договір та повідомило про прийняття працівника на роботу Лубенське управління Пирятинської ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області /а.с. 60/.

Однак гр. ОСОБА_1 , відпрацювавши десять днів з 12.02.2019 по 28.02.2019, більше не з`являвся на робочому місці без поважних причин, що підтверджують надані позивачем копії актів про відсутність на службі (роботі) співробітника, працівника /а.с.95-99/, табелі праці /а.с. 88-91/. За заявою ОСОБА_1 від 05.04.2019 /а.с. 100/ наказом № 4 від 05.04.2019 він був звільнений з ТОВ "Оріон" на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України.

Вказане суд розцінює як побічний доказ відсутності трудових відносин з огляду на поведінку ОСОБА_1 , який явно не бажав працювати на підприємстві.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що твердження відповідача, покладені в основу оскаржуваного рішення, щодо наявності трудових відносин між ТОВ "Оріон" та гр. ОСОБА_3 до 12.02.2019 року є необґрунтованими припущеннями, які матеріалами справи в ході судового розгляду не підтверджені.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ТОВ "Оріон" не було порушено частину 3 статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 26.02.2019 №ПЛ3347/163/АВ/П/ТД-ФС є правомірними і підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 497,30 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 497,30 грн.

Надаючи оцінку вимозі позивача про стягнення за рахунок відповідача витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 4 зазначеною статті Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підставою для відшкодування судових витрат на правову допомогу є, зокрема, наявність належних та допустимих доказів взаємозв`язку між сплаченими позивачем спеціалісту у галузі права коштами та наданою йому правовою допомогою на підставі відповідного договору, який стосується безпосередньо підготовки процесуальних документів та супроводження даної судової справи.

Представником позивача подано до суду копію договору про надання юридичних послуг від 20.03.2019, предметом якого є представлення інтересів ТОВ "Оріон" адвокатом Ковалем В.І. в Полтавському окружному адміністративному суді у справі про скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ПЛ3347/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26.02.2019 /а.с. 48/.

На підтвердження надання/отримання правової допомоги, сторонами не складений акт виконаних робіт (наданих послуг), не підтверджено факту оплати послуг, не складено перелік фактично наданих послуг та часу, витраченого на їх надання.

Враховуючи викладене, підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у повному заявленому позивачем обсязі немає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальностю "Оріон" (вул.Веселкова, 84-А, м.Пирятин Полтавської області ЄДРПОУ 32021346) до Управління Держпраці в Полтавській області (вул. Пушкіна, 199 м.Полтава, ЄДРПОУ 39777136) задовольнити повністю.

Постанову Управління Держпраці в Полтавській області № ПЛ3347/163/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 26 лютого 2019 року про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю "Оріон" - визнати протиправною та скасувати.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оріон" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 2 497, 30 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10 червня 2019 року.

Головуючий суддя

І.С. Шевяков