Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа №363/2664/16-ц

провадження №61- 16645св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Фаловської І. М.

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА» про захист прав споживачів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Коцюрби О. П., Мережко М. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОМЕГА»,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Омега» (далі - ТОВ «ОМЕГА»), у якому просив: визнати дії ТОВ «ОМЕГА» щодо обслуговування його недержавною мовою неправомірними; зобов`язати відповідача здійснювати обслуговування позивача українською мовою та стягнути на користь позивача компенсацію за спричинену йому моральну шкоду у розмірі 1 грн.

Позовна заява мотивована тим, що позивач є покупцем продуктового супермаркету «Варус», належного до ТОВ «ОМЕГА».

Під час обслуговування у вищевказаному супермаркеті, працівники неодноразово звертались до ОСОБА_1 російською мовою, яка не є державною та регіональною в Київській області. Дозволу на спілкування працівники торгівельного закладу від позивача не отримували.

Зазначав, що неодноразово звертався до керівництва магазину «Варус» із зауваженнями з даного приводу, а також вимагав здійснювати його обслуговування в магазині виключно українською мовою, яку він розуміє. Усні звернення, а також два письмові звернення, здійснені в Книзі скарг та пропозицій, залишені без задоволення.

Крім того, усні відповіді звучали в грубій формі, супроводжувались зневажливим ставленням до державної мови, що неодноразово принижувало почуття ОСОБА_1 - як громадянина та призвело до моральних страждань, тривоги і невпевненості в гарантіях держави щодо забезпечення його законних прав.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 01 листопада 2016 року у складі судді Рудюка О. Д. позов задоволено частково.

Дії ТОВ «ОМЕГА» щодо обслуговування ОСОБА_1 недержаною мовою визнано неправомірними. Зобов`язано ТОВ «ОМЕГА» здійснювати обслуговування ОСОБА_1 українською мовою. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що, оскільки заходи, передбачені законодавством України, щодо використання на території Київської області російської мови, як регіональної, не приймалось, а також те, що позивач не надавав згоди працівникам ТОВ «ОМЕГА», спілкуватися з ним російською мовою.

Також місцевий суд дійшов висновку про недоведеність позивачем перенесених ним душевних страждань, їх тривалість, наявність порушення нормальних життєвих зв`язків у результаті саме дій відповідача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року апеляційну скаргу ТОВ «ОМЕГА» задоволено. Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 01 листопада 2016 року в частині задоволення позовних вимог скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в задоволені позову.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції невірно застосував вимоги статті 10 Конституції України, статей 6, 7, 18 Закону України «Про засади державної мовної політики», який діяв на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судом, та прийшов до передчасного висновку про обґрунтованість заявлених вимог з приводу визнання дій відповідача неправомірними та зобов`язання відповідача здійснювати обслуговування позивача українською мовою, оскільки продавці відповідача здійснили обслуговування позивача у повній відповідності до положень чинного законодавства та не порушили його мовних прав та прав споживача. На момент виниклих правовідносин обов`язковість застосування державної мови законодавством не передбачена.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Доводи касаційної скарги зводяться до невірного застосування апеляційним судом положень статті 10 Конституції України.

Доводи інших учасників справи

Заперечення ТОВ «ОМЕГА» на касаційну скаргу мотивовані тим, що апеляційний суд ухвалив законне та обґрунтоване рішення при повному з`ясуванні обставин справи, що мають значення для справи та правильним застосуванням норм матеріального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі, справу витребувано з суду першої інстанції.

Відповідно до підпункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно із статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Суд установив, що 23 червня 2016 року ОСОБА_1 , при здійсненні покупок, здійснив запис до Книги відгуків і пропозицій від 12 червня

2016 року, де вказав, що касир ОСОБА_5 відмовляється обслуговувати українською мовою, посилаючись на те, що її не вчила. Таким чином, вона порушує його права, як мешканця країни. Просив вжити заходів. На дане звернення адміністрація магазину вжила заходів та зазначила, що згідно зі статтею 10 Конституції України державною мовою є українська. Але при цьому, гарантується вільне використання російської мови і мов національних меншин. Касир нічого своїми діями не порушила, в зв`язку з тим, що вона не володіє українською мовою і є представником національної меншини. При цьому, вона ввічливо запропонувала обслуговування на інших касах, де б спілкувалися українською мовою.

29 червня 2016 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою, у якій зазначив, що касир ОСОБА_6 відмовилась обслуговувати його українською мовою.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. (частина перша статті 5 ЦПК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Частиною другою статті 18 Закону України «Про засади державної мовної політики» який діяв на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судом,встановлено, що в економічній і соціальній діяльності об`єднань громадян, приватних підприємств, установ та організацій, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб вільно використовуються державна мова, регіональні мови або мови меншин, інші мови.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про засади державної мовної політики», який діяв на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судом, державна мовна політика України базується на визнанні і всебічному розвитку української мови як державної і гарантуванні вільного розвитку регіональних мов або мов меншин, інших мов, а також права мовного самовизначення і мовних уподобань кожної людини.

Згідно частини третьої статті 6 Закону України «Про засади державної мовної політики», який діяв на момент розгляду справи місцевим та апеляційним судом, обов`язковість застосування державної мови чи сприяння її використанню у тій чи інший сфері суспільного життя не повинні тлумачитися як заперечення або применшення права на користування регіональними мовами або мовами меншин у відповідній сфері та на територіях поширення.

Встановивши, що обслуговування покупця ОСОБА_1 продавцями продуктового супермаркету «Варус», належного до ТОВ «ОМЕГА», здійснено у повній відповідності до положень Закону України «Про захист прав споживачів», від запропонованого обслуговування українською мовою на інших касах позивач відмовився, апеляційний суд прийшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також зауважує, що діючим законодавством не передбачено ухвалення судом на рішення на майбутнє.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

І. В. Литвиненко

І. М. Фаловська