open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 357/4558/19

2-а/357/185/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2019 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий – суддя Кошель Б. І. ,

при секретарі – Тодосієнко О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Біла Церква адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Руденка Олександра Віталійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду з адміністративним позовом інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Руденка О.В. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 09.04.2019 року відповідач виніс постанову серії ЕАВ №1054916, якою притягнув його до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за порушення ПДР, а саме: керуючи ТЗ з напівпричепом д.н.з. НОМЕР_1 перевозив великогабаритний вантаж Сільхозтехніку, котрий перевищував допустимий габарит за шириною більше ніж 2,6 м з дозволом, але без автомобіля супроводження, чим порушив п. 22.5 ПДР. З постановою позивач не погоджується, оскільки габаритно-ваговий контроль здійснюється виключно в місці здійснення габаритно-вагового контролю, якими є відповідні стаціонарні та пересувні пункти. Проте, габаритний контроль автомобіля, яким він керував, було здійснено не у спеціально відведених та належно облаштованих для цього місцях. Крім того, відповідно до п. 27 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, що затверджений постановою КМУ від 18.01.2001 р. №30 – супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 м чи довжина 24 м., в даному випадку вантаж, що перевозився не перевищував зазначені норми, тому не потребував супроводу автомобіля прикриття. Крім того, позивач вважає оскаржувану постанову такою, що не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП України. А тому, посилаючись на зазначене, позивач просив суд скасувати постанову інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Руденка О.В. серія ЕАВ №1054916 від 09.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року відкрито провадження у вказаній справі.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, в якому вказує на законність та обґрунтованість винесеної ним постанови, та відсутність підстав для її скасування і закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суд, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та надавши їм належну правову оцінку, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, судом встановлено, що 09.04.2019 року близько 02:40 год. ОСОБА_1 керував автомобілем MAN TGA д.н.з. НОМЕР_2 з напівпричепом ВЕСТТ 975310 д.н.з. НОМЕР_3 на 78 км. а/д М-05 Київ-Одеса, та був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за адміністративне порушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП, за порушення ПДР, а саме: перевозив великогабаритний вантаж, сільськогосподарську техніку, котрий перевищував допустимий габарит за шириною більше 2,6 м з дозволом від Національної поліції України, але без автомобіля супроводження, чим порушив п. 22.5 ПДР, про що відповідачем складено оскаржувану постанову серії ЕАВ №1054916.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, оскільки висновки відповідача не відповідають фактичним обставинам, а правила дорожнього руху він не порушував.

Вирішуючи по суті даний спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.6 КАС України).

Адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами (ч.1 ст.286 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року № 580-VIII.

За приписами статті 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.

До основних повноважень поліції входить регулювання дорожнього руху та здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. У випадках, визначених законом, поліція здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Згідно ст. 222 КУАП, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 258 КУАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції.

Крім того, відповідно до положень пункту 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №1395 від 07.11.2015 р. та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за №1408/27853 (далі - Інструкція), у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУАП.

Відповідно до ст. 283 КУАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Відповідно до ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до пп.1,2 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 року №809, автоматичний зважувальний пункт - технічні засоби автоматичного визначення вагових та інших параметрів транспортного засобу з одночасною його фотофіксацією та ідентифікацією за державним реєстраційним номером. Вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Згідно п. 21, 22, 23, 24 того ж Порядку у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Судом встановлено, що після складення оскаржуваної постанови, позивач продовжив рух, приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність до нормативів не вимагалось, габаритно-ваговий контроль не здійснювався.

Відповідно до ст.132-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Яка вже зазначалось, постановою у справі про адміністративне правопорушення на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.04.2019 року позивач здійснював перевезення вантажу, а саме комбайн марки «Case IH Magnum 310», ширина якого становить 3,1 м, що підтверджується товарно-транспортною накладною №08042019/01 від 08.04.2019 року та витягом із офіційного сайту.

Відповідно до дозволу №13128901-988 НГ на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, ОСОБА_1 має право на перевезення вантажу, параметри якого не більше: ширина – до 3,75 м., довжина – до 22 м., висота – 4,49 м., загальною вагою – до 40,00 т., навантаження на найбільш навантажену вісь – до 11т. і вантаж може виступати за задній габарит транспортного засобу не більше 1,5 м. Транспортні засоби, виділені для супроводження автомобілем прикриття марки FIAT NUOVO DOBLO д.н.з. НОМЕР_4 та Ford transit д.н.з. НОМЕР_5 .

Відповідно до п. 27 ПРАВИЛ проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ від 18 січня 2001 р. № 30, супровід автомобілем прикриття обов`язковий у разі, коли ширина великогабаритного транспортного засобу спеціального призначення перевищує 3,5 чи довжина 24 метри.

Як вже зазначалось, вантаж, який перевозився позивачем, не перевищував ширину 3,5 м., а отже не потребує супровід автомобілем прикриття.

В свою чергу з наданого відповідачем відзиву, вбачається, що останній вказує на законність та обґрунтованість винесеної ним постанови, та відсутність підстав для її скасування і закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Жодних доводів та доказів на спростування обставин викладених позивачем в адміністративному позові, відповідачем не надано.

Крім того, порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах (далі - органи поліції), матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) встановлюється Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства Внутрішніх справ України 06.11.2015 року№1376,

Відповідно до додатку №8 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції бланк постанови по справі про адміністративне правопорушення являє собою:

1. аркуш паперу розміром 210х297 мм (+-0,5 мм), масою 80 г/кв. м і складається з постанови та копії. Постанова і копія надруковані на самокопіювальному папері з лицьового боку трьома фарбами способом офсетного друку.

2. На бланку постанови по справі про адміністративне правопорушення нанесена лінія перфорації на відстані 20 мм від верхнього краю.

3. Серія постанови складається із літеросполук, номер - із шестизначного цифрового показника, виконуються способом високого друку. Текстова частина надрукована фарбою зеленого кольору.

Для захисту бланка використані такі елементи захисту:

1) мікрошрифт у позитивному зображенні (на постанові і копії бланка);

2) нерегулярна комп`ютерна фонова сітка (для постанови виконана блакитним кольором, для копії - жовтим кольором).

6. Найменування виробника, номер, рік та квартал виконання замовлення надруковано з лицьового боку постанови та копії.

7. Кількість комплектів у блоці - 20.

8. Після останнього комплекту блок комплектується чистою картонною сторінкою.

9. Бланки скріплено перед лінією перфорації (по ширині 210 мм) двома скобами.

Всупереч зазначеному, оскаржувана постанова надрукована на папері, який не є бланком для постанови по справі про адміністративне правопорушення, та взагалі не відповідає вище зазначеним нормам.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку на особливу увагу заслуговує ч.2 ст.77 КАС України, яка регламентує, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Разом із тим, відповідач не надав суду доказів чи заперечень, які могли б спростувати доводи позивача, а тому, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, суд вважає за необхідне позов задовольнити та скасувати постанову Інспектора роти №2 батальйону патрульної поліції в м. Біла Церква Управління патрульної поліції в Київській області лейтенанта поліції Руденка Олександра Віталійовича серія ЕАВ №1054916 від 09.04.2019 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП

На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про дорожній рух`ст.ст. 77, 90, 286 КАС України, ст.ст. 132-1, 251, 283-284 КУпАП, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАВ №1054916 від 09.04.2019 щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 132-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Білоцерківський міськрайонний суд.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Б

. І. Кошель

Джерело: ЄДРСР 82687979
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку