open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2019 року

Київ

справа №750/7050/17

адміністративне провадження №К/9901/5462/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Радишевської О.Р.,

суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №750/7050/17

за позовом Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Карапути Л.В., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року, постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Собківа Я.М., суддів Петрика І.Й., Сорочка Є.О.,

УСТАНОВИВ:

І. Суть спору

1. У липні 2017 року Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України (далі - Чернігівське ОУПФУ, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області (далі - Управління ДВС, відповідач), у якому просило:

1.1. скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. від 27 червня 2017 року ВП№53175722 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 78,48 грн.

2. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14 липня 2017 року Чернігівське ОУПФУ отримало постанову від 27 червня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №53175722 у сумі 78,48 грн. з виконання виконавчого листа по справі № 750/8549/16-а.

2.1. Чернігівське ОУПФУ добровільно виконало судове рішення ще до початку відкриття виконавчого провадження, на підставі якого видано виконавчий лист, а тому у старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б. не було законних підстав для винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження.

2.2. Позивач уважає оскаржувану постанову необґрунтованою, а фактичне здійснення витрат виконавчого провадження документально не підтвердженим.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 27 вересня 2016 року визнано неправомірними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України з приводу відмови здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, у розмірі 80% суми заробітної плати працюючого державного службовця, починаючи з 01 серпня 2016 року, у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292.

3.1. Зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до вимог статті 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, що діяла на дату призначення пенсії, в розмірі 80% заробітної плати працюючого державного службовця, починаючи з 01 серпня 2016 року у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06 квітня 2016 року №292, з урахуванням довідки виданої Департаментом житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури №05-25/1506 від 25 липня 2016 року та виплатити заборгованість, що виникне внаслідок такого перерахунку.

4. 27 червня 2017 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Назаренко М.Б., відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження», було винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 78,48 грн.

4.1. У розрахунок витрат виконавчого провадження включено: друк 1 аркуша (папір включено) - 0,50х8=4 грн.; конверти - 2х0,34=0,68 грн., направлення рекомендованого листа - 2х11,40=22,80 грн.; плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження - 1х51,00=51 грн.

5. Заперечуючи правомірність винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 78,48 грн., Чернігівське ОУПФУ звернулося з позовом до суду.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

6. Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

7. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем було дотримано вимоги статті 42 Закону України "Про виконавче провадження", положення Інструкції з організації примусового виконання рішень та наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2830/5 "Про встановлення Видів та розмірів витрат виконавчого провадження".

8. Водночас мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить розрахунок здійснених виконавцем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження.

9. За таких обставин суди дійшли висновку про правомірність винесення постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, а тому відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

IV. Провадження у суді касаційної інстанції

10. Ухвалою Верховного Суду від 04 січня 2018 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10.1. Справу згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 грудня 2017 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Желтобрюх І.Л., суддів Білоуса О.В., Стелець Т.Г.

10.2. За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 червня 2019 року, касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенку С.А.

11. У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

12. В обґрунтування касаційної скарги скаржник указує, що оскаржувана постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 27 червня 2017 року ВП№53175722 прийнята з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження" та містить відомості, які ґрунтуються на припущеннях, що привело до безпідставного стягнення коштів із державного органу.

13. Чернігівське ОУПФУ зазначає, що ним у добровільному порядку до початку відкриття виконавчого провадження виконано рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист. Отже, у відповідача відсутні правові підстави для стягнення витрат виконавчого провадження, оскільки ним не було вчинено жодних фактичних дій на виконання вказаного виконавчого документа.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

14. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Згідно з статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

16. Частиною першою статті 5 Закону №1404-VIII встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

18. Частинами першою та дев`ятою статті 27 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

19. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

20. Згідно з пунктом 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

21. Відповідно до статті 42 Закону № 1404-VIII кошти виконавчого провадження складаються з виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

21.1. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

21.2. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті.

21.3. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.

21.4. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів.

21.5. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

21.6. На стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

22. Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 затверджена Інструкція з організації примусового виконання рішень (далі - Інструкція №512/5).

23. Пунктом 2 розділу VI Інструкції №512/5 встановлено, що витрати виконавчого провадження стягуються з боржника на підставі постанови виконавця про їх стягнення, у якій зазначаються види та суми витрат виконавчого провадження. Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження надсилається сторонам виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після її винесення.

23.1 Постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виноситься на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1 - 4, 6, 7 і 9 частини першої статті 37 Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9, 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону.

23.2. У разі якщо при закінченні виконавчого провадження або поверненні виконавчого документа витрати виконавчого провадження не були стягнуті, постанова про стягнення витрат виконавчого провадження виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

23.3. Державний виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження за постановою про стягнення витрат виконавчого провадження, виділеною в окреме провадження, не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа.

24. Відповідно до частин першої, другої та дев`ятої розділу І наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2830/5 "Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 вересня 2016 року №1300/29430 (далі - Наказ №2830/5), до видів витрат виконавчого провадження відносяться - виготовлення документів виконавчого провадження: папір, копіювання, друк документів, канцтовари; пересилання документів виконавчого провадження: конверти, знаки поштової оплати (марки), послуги маркувальної машини, послуги поштового зв`язку; послуги за користування Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень та після введення в дію статті 8 Закону №1404-VIII плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження.

25. Відповідно до частин першої, другої розділу ІІ Наказу №2830/5 розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 1, 3, 6, 7, 10 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються відповідно до вартості товарів і послуг, зазначеної у відповідних договорах.

26. Розміри витрат виконавчого провадження, види яких зазначені у пунктах 2, 4 розділу I Видів та розмірів витрат виконавчого провадження, визначаються згідно з тарифами Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта".

27. Згідно наказу Міністерства юстиції України від 29 грудня 2016 року №3917/5 "Про встановлення розмірів плати за користування автоматизованою системою виконавчого провадження органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями" плата за користування системою становить 51 грн за кожне відкрите виконавче провадження.

VI. Позиція Верховного Суду

28. Суд наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

29. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

30. Вирішуючи питання про обґрунтованість касаційної скарги, Суд керується таким.

31. Витрати виконавчого провадження - це фактично понесені державним виконавцем витрати під час організації та проведення виконавчих дій (витрати на пересилку поштової кореспонденції, друк документів тощо). Такі витрати компенсуються за рахунок боржника, безвідносно до того чи виконано рішення боржником у добровільному порядку. Скаржник помилково ототожнює виконавчий збір із витратами виконавчого провадження.

32. Отже, Суд зазначає про безпідставність доводів скаржника щодо протиправності винесення державним виконавцем оскаржуваної постанови від 27 червня 2017 року ВП№53175722 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, у зв`язку із тим, що позивачем було виконано судове рішення у добровільному порядку до відкриття виконавчого провадження.

33. Водночас доводи скаржника стосовно виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження свідчать про незгоду Чернігівського ОУПФУ з постановою про відкриття виконавчого провадження, яка не була предметом розгляду у цій справі.

34. Також суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що мотивувальна частина оскаржуваної постанови містить детальний розрахунок здійснених відповідачем витрат із зазначенням обсягу та розміру усіх складових загальної суми витрат виконавчого провадження, який затверджено Наказом №2830/5, при цьому Закон №1404-VIII не покладає на державного або приватного виконавця обов`язок документально фіксувати здійснення всіх витрат виконавчого провадження та надсилати докази їх здійснення сторонам виконавчого провадження.

35. Норми статті 73 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якими заборонено використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом, і на які посилається позивач у касаційній скарзі, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

36. З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

37. Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів і обставин справи не спростовують.

38. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

40. Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

41. Касаційну скаргу Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення.

42. Постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 04 вересня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2017 року в цій справі залишити без змін.

43. Судові витрати розподілу не підлягають.

44. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська

Судді: О.В. Кашпур

С.А. Уханенко

Джерело: ЄДРСР 82685538
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку