ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

27 червня 2019 року справа №200/4080/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Суддя Першого апеляційного адміністративного суду Геращенко І.В., розглянув апеляційну скаргу Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі № 200/4080/19-а за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання оскарження дій, та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Першого апеляційного адміністративного суду надійшла справа № 200/4080/19-а разом із апеляційною скаргою Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року.

Ознайомившись з даною апеляційною скаргою, суд вважає, що вона не відповідає вимогам ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Проте, до апеляційної скарги не було додано документу про сплату судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року (далі – Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 1921,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем були заявлені вимоги немайнового характеру.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору встановлюється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Тобто, вказана ставка судового збору розраховується з суми судового збору, яку позивач повинен був сплатити за подання позову до суду першої інстанції на час звернення з апеляційною скаргою.

Враховуючи викладене, при поданні позовної заяви повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 768,40грн.(1921грн.*0,4). Отже, при поданні даної апеляційної скарги судовий збір повинен сплачуватися у розмірі 1152,60 грн.(1921грн.*0,4*150%).

До апеляційної скарги апелянт додав клопотання про звільнення від сплати судового збору яке обґрунтовано відсутністю коштів на цю мету, та тим, що судові витрати не повинні бути перешкодою для доступу до суду всіх осіб незалежно від їх майнового стану.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону № 3674-VI визначені підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Згідно ч.1 статті 8 Закону № 3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

За приписами ч.2 ст.8 Закону № 3674-VI суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, статтею 8 Закону № 3674-VI встановлено вичерпний перелік підстав, зокрема, для звільнення від сплати судового збору.

Суд зазначає, що відповідач є суб`єктом владних повноважень і з огляду на принцип верховенства права суд не може надавати перевагу одній зі сторін у справі в користуванні процесуальними правами, якщо це перешкоджає виконанню рішення суду, прийнятого на користь іншої сторони.

Крім того, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Також необхідно зазначити, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. рішення у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, cерія А, № 93).

Враховуючи вищенаведені норми, суддя-доповідач дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання скаржника стосовно звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, апелянту необхідно усунути встановлені судом недоліки апеляційної скарги, а саме, надати до Першого апеляційного адміністративного суду оригінал квитанції про сплату судового збору у сумі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 60 копійок.

Несплачену суму судового збору належить перераховувати за наступними реквізитами: отримувач коштів - Краматор.УК/м.Краматорськ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37944338, рахунок отримувача - 34314206081008, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації бюджету - 22030101.

За приписами частини 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи норми Закону України «Про судовий збір» та процесуального законодавства, вважаю, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням апелянту строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 169, 296, 298, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

У задоволені клопотання Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2019 року у справі № 200/4080/19-а - залишити без руху.

Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги – десять днів з моменту отримання ухвали.

Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

В разі невиконання вимог цієї ухвали апеляційна скарга повертається апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В. Геращенко