ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/6907/19

категорія 109020100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чернової Г.В.,

секретар судового засідання Климчук К.О.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Мягченко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, у якому просить:

- визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області протиправною, яка виразилася у не передачі земельної ділянки, розташованої на території Коростишівського району Житомирської області, у оренду терміном на 49 років для сінокосіння ОСОБА_1 , згідно клопотання від 02.01.2019.

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирської області передати ОСОБА_1 земельну ділянку для сінокосіння в оренду терміном на 49 років за кадастровим номером 1822583300:04:000:0397 площею 48,3635 га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.

- стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області судові витрати на професійну правову допомогу кошти в розміри 2606,10 грн на користь ОСОБА_1 .

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирської області подати до суду у двотижневий термін з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування позову зазначає, що 02.01.2019 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з клопотанням про передачу в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 0397 площею 48,3635 га, яка розташована за межами населених пунктів Коростишівського району Житомирської області. Листом від 24.01.2019 йому відмовлено у задоволенні клопотання, оскільки: отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів; позивачем не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду; земельна ділянка, на яку претендує позивач, має орієнтовний склад угідь-перелоги, а отже не раціонально буде використовувати вказану земельну ділянку для сінокосіння. Позивач вважає, що підстави зазначені у листі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не відповідають вимогам Земельного кодексу України, оскільки земельні торги при передачі земельних ділянок в оренду для сінокосіння не проводяться, а спірна земельна ділянка є сформованою, тому проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду не складається.

Ухвалою суду від 07.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 07.06.2019 справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 20 червня 2019 року.

29.05.2019 до суду надійшов відзив на позовну заяву від Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, у якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "НОНА" та "НОНА-1", а тому отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів. Крім того, земельна ділянка, на яку претендує позивач, має орієнтовний склад угідь-перелоги і має вищий показник родючості, а отже не раціонально буде використовувати вказану земельну ділянку для сінокосіння. Також зазначає, що встановлення спірній земельній ділянці кадастрового номера зумовлено виключно проведеною інвентаризацією земельних ділянок, проте це не означає, що вона є сформованою. Відтак, прийняттю рішення про передачу земельної ділянки в оренду передує стадія розгляду та затвердження проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки в оренду, а позивачем не надано доказів розроблення такого проекту. Щодо вимоги передати земельну ділянку для сінокосіння в оренду терміном на 49 років зазначив, що це є дискреційним повноваженням Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, а тому є формою втручання в дискреційні повноваження та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

В судовому засіданні позивач підтримав позов з підстав, зазначених у ньому, та просив його задовольнити.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову з мотивів, вказаних у відзиві. Пояснив, що спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та вона зареєстрована у Державному земельному кадастрі, проте не сформована як об`єкт цивільного права.

Дослідивши матеріали справи, усебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов і відзив, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як видно із матеріалів справи, позивач звернувся до ГУ Держгеокадастру у Житомирській області із клопотанням від 02.01.2019, в якому просив передати в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 :000:0397 площею 48,3635 га, яка розташована за межами населених пунктів Коростишівського району Житомирської області.

Листом №Г-69/0-361/0/22-19 від 24.01.2019 позивачу відмовлено у задоволенні клопотання у зв`язку з тим, що:

- заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "Нона", "Нона-1", а тому отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів;

- вказана позивачем земельна ділянка має орієнтовний склад угідь - перелоги. При цьому, відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 перелогами вважають орні землі, які раніше оралися, а згодом більше року починаючи з осені не використовувалися для засіву сільськогосподарських культур і не готуються під пар. Земельні ділянки для сінокосіння та випасання худоби - це ділянки сільськогосподарського призначення, які надаються тільки в тимчасове користування (оренду) і повинні використовуватися виключно як сінокіс чи пасовище;

- позивачем не надано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду.

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.2 ст.116 Земельного кодексу України, набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 2 ст. 22 Земельного кодексу України встановлено, що до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до ч.1 ст.123 Земельного Кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі (абз.2 ч.1):

надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Як вбачається із наведених норм, рішення про надання у користування земельної ділянки приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок виключно у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Водночас, як видно із витягу з Державного земельного кадастру від 20.06.2019, спірній земельній ділянці площею 48,3635 га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області, присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 .

Згідно ч.1 ст.79-1 Земельного Кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Згідно ч.3 та ч.4 цієї статті, сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок (ч.5 ст.79-1).

Враховуючи наведені норми, земельна ділянка площею 48,3635 га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області є сформованою, оскільки їй присвоєно кадастровий номер НОМЕР_3 .

Відтак, посилання відповідача на необхідність розроблення ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_3 , є необгрунтованим, оскільки не підпадає під такі вимоги, передбачені абз.2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України.

Щодо посилань позивача на те, що заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "Нона", "Нона-1", а тому отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення земельних торгів, суд зазначає, що клопотання від 02.01.2019 до Головного управління Держгеокадастру в Житомирській області було подане фізичною особою ОСОБА_1 , а не як представником СФГ "Нона", "Нона-1".

Отже, відмова з посиланням на те, що отримання земельних ділянок в оренду має відбуватись за процедурою проведення торгів, оскільки заявник є керівником, підписантом і засновником Селянського (фермерського) господарства "Нона", "Нона-1", є протиправною та такою, що не відповідає обставинам справи.

Суд критично ставиться до посилань відповідача щодо невідповідності складу угідь на обраній позивачем земельній ділянці бажаному виду використання, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33 - 37 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 34 Земельного кодексу України громадяни можуть орендувати земельні ділянки для сінокосіння і випасання худоби.

Тобто, землі сільськогосподарського призначення можуть передаватись в оренду громадянам для сінокосіння та використовуватись ними лише в межах даного виду використання.

Відповідно до переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь, затвердженого постановою КМУ №1051 від 17.10.2012 група "Рілля" включає сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви. Підгрупа "Перелоги" включає орні землі, які раніше оралися, а згодом більше року починаючи з осені не використовувалися для засіву сільськогосподарських культур і не готуються під пар.

Вказаним переліком затверджено види земельних угідь, проте не встановлено заборони щодо передачі земельних ділянок групи "перелоги" в оренду для сінокосіння.

З огляду на викладені положення Земельного кодексу України, безпідставними є посилання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на те, що спірна земельна ділянка сільськогосподарського призначення, не може бути передана для сінокосіння, оскільки така передача не суперечить вимогам ч.5 ст. 20 та ст.34 ЗК України щодо меж користування землями сільськогосподарського призначення певного виду.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області, оформлену листом №Г-69/0-361/0/22-19 від 24.01.2019 щодо передачі в оренду для сінокосіння терміном на 49 років земельної ділянки за кадастровим номером НОМЕР_3 , а тому позовні вимоги у вказаній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи відсутність обгрунтованих підстав для відмови позивачу щодо передачі земельної ділянки для сінокосіння в оренду терміном на 49 років за кадастровим номером НОМЕР_4 :04:000:0397, викладеної у листі №Г-69/0-361/0/22-19 від 24.01.2019, позовна вимога в частині зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирської області передати ОСОБА_1 вказану земельну ділянку для сінокосіння в оренду також підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимогу позивача в частині стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на професійну правничу допомогу, слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Частиною 5 цієї статті передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу викладених норм слідує, що витрати на правничу допомогу адвоката мають бути:

- пов`язаними з конкретною справою;

- співмірними із: складністю справи, що визначається предметом спору, обсягом дослідження доказів, тривалістю розгляду справи, тощо; ціною позову; обсягом наданих послуг, що має бути підтверджено актами наданих послуг, актами виконаних робіт, тощо; витраченим часом адвоката на надання правничої допомоги;

- підтверджені належними доказами, а саме: квитанцією до прибуткового касового ордера, платіжним дорученням з відміткою банку або іншим банківським документом, касовим чеком, тощо.

В контексті відшкодування витрат на правову допомогу у цій справі, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження сплати та фактичного отримання коштів за надання правничої допомоги, пов`язаної з цією справою, адвокатом Нестеренком М.М.

Крім того, слід зауважити, що дана справа належить до категорії справ незначної складності, а отже не потребує понесення значних правових витрат позивачем.

З огляду на вказане та відсутність доказів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на оплату правничої допомоги, суд не вбачає підстав для задоволення вимоги щодо їх стягнення в сумі 2606,10 грн.

Щодо вимоги в частині зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області подати до суду у двотижневий термін з дня набрання рішенням суду законної сили звіт про його виконання.

Частиною 1 ст.382 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Зі змісту наведеної правової норми випливає, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.

Приймаючи до уваги обставини даної справи, підстави зобов`язувати суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення відсутні.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (вул. Довженка, 45, Житомир, 10002, код ЄДРПОУ 397665513) про визнання відмову протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати відмову Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області протиправною, яка виразилася у не передачі земельної ділянки, розташованої на території Коростишівського району Житомирської області, у оренду терміном на 49 років для сінокосіння ОСОБА_1 , згідно клопотання від 02.01.2019.

Зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Житомирської області передати ОСОБА_1 земельну ділянку для сінокосіння в оренду терміном на 49 років за кадастровим номером 1822583300:04:000:0397 площею 48,3635 га, яка розташована на території Коростишівського району Житомирської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складене 26 червня 2019 року

Суддя Г.В. Чернова