open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
27.06.2019

Справа № 482/515/19

Номер провадження 2/482/352/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 червня 2019 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Баранкевич В.О., за участю секретаря судового засідання – Шведової Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Дениса Вадимовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобовязання вчинити нотаріальну дію,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2019 року року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою, підписаною та поданою його представником – адвокатом Герцун В.С. до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д. В. про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язання вчинити нотаріальну дію.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати – ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина, зокрема на право ( 1/3 частка) на земельну частку (пай) розміром 10.4 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться за адресою: Миколаївська область, Новоодеський район, с. Димівське КСП «Дружба».

Позивач звернувся до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, але 12.03.2019 року постановою приватного нотаріуса йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на відповідну частку спадкового майна – права на земельну частку (пай), в зв`язку з відсутністю документу, який підтверджує право спадкодавця (1/3 частку) на спадкове майно.

Позивач вважає дії нотаріуса незаконними, а тому звертається до суду з даним позовом, в якому просить суд:

1. визнати незаконною та скасувати Постанову приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д.В. про відмову у вчинені нотаріальної дії від 12.03.2019р. в частині відмови ОСОБА_1 в видачі свідоцтва про право на спадщину на відповідну частку, 1/3 частки земельної частки (пай) розміром 10.4 умовних кадастрових гектарів, яка належить відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2001р. серії АВР № 796517 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

2. зобов`язати приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д.В. видати ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на 1/9 частки земельної частки (пай) розміром 10.4 умовних кадастрових гектарів, яка належить відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2001р. серії АВР № 796517 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

3. стягнути з відповідача судові витрати.

У судове засідання сторони не з`явилися.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи у відсутність позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить про їх задоволення.

Відповідач – приватний нотаріус Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д. В. надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

Треті особи - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про причину неявки суду не повідомили, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися до зали судового засідання.

Вивчивши матеріали справи та оцінивши в сукупності надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 30.03.2001 року ОСОБА_4 в рівних частках з іншими спадкоємцями було успадковано спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , яке складалося, зокрема, з права на земельну частку (пай) розміром 10.4 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Дружба», яке належало спадкодавцю ОСОБА_5 на підставі сертифікату на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 , виданого 20.03.1997 р. на підставі розпорядження Новоодеської райдержадміністрації від 14.03.1997 р. за № 698 та зареєстрованого у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) 20.03.1997 р. за № 6115, що підтверджено копією вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.03.2001 р..

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та третіх осіб по справі – ОСОБА_4 .

Спадкоємцями після її смерті є її діти – позивач та рідні брат та сестра позивача, які в справі виступають третіми особами - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які прийняли спадщину, подавши відповідні заяви до нотаріального органу, які знаходяться в спадковій справі № 23/2018 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Відповідно, спадщина після смерті матері позивача складається з права на 1/3 частки земельної частки (пай) розміром 10.4 умовних кадастрових гектарів, яка належить спадкодавцю відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2001р. серії АВР № 796517.

Зазначені земельні частки (паї) знаходяться на землях Димівської сільської Ради Новоодеського району Миколаївської області.

12.03.2019 р. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на відповідну частку зазначеного майна, позивач звернувся до нотаріуса.

На підтвердження права власності, ОСОБА_1 надав нотаріусу оригінал Свідоцтва про право на спадщину за законом від 30.03.2001 р., серії АВР № 796517.

12.03.2019р. своєю Постановою нотаріус відмовив ОСОБА_1 у вчинені нотаріальних дій - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на відповідну частку спадкового майна - права на земельну частку (пай).

Свою постанову нотаріус мотивував тим, що відповідно до вимог ст. 1 ЗУ «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) - особами, які мають право на земельну частку (пай) є: громадяни-спадкоємці права на земельну частку пай, посвідченого сертифікатом. Відповідно до ст.. 2 цього ж закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай). Зазначив, що таким чином, свідоцтво про право на спадщину за законом не може бути документом, що посвідчує право спадкодавця на 1/3 частки земельного паю.

Відповідно до ст.ст.1217-1216 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування є перехід прав та обов`язків спадщини від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч. 5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1296, ч. 1 ст. 1298 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно з ст. 5 Закону України «Про нотаріат», нотаріус зобов`язаний сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз`яснювати права і обов`язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 34, ч. 1, 10-11 ст. 67 Закону України «Про нотаріат», нотаріуси видають свідоцтва про право на спадщину за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім`я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270 і ст. 1276 Цивільного кодексу України, - не раніше зазначених у цих статтях строків.

Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, строком не обмежена.

При цьому, згідно ч.ч. 1, 3 ст. 49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням та в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Така відмова згідно ст. 50 Закону України «Про нотаріат» оскаржується до суду особою, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають: громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай).

Статтею 2 зазначеного закону встановлено, що основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

ОСОБА_4 набула право на земельну частку (пай) відповідно до законодавства - в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_6 , про що їй було видано Свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2001 р. серії АВР № 796517.

Спадкодавець ОСОБА_4 є власником 1/3 частки земельного паю. Враховуючи, що спадкоємців троє, доля позивача становить 1/9 частки земельного паю.

Як роз`яснено у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» від 31.01.1992р. № 2, при задоволенні скарги на нотаріальні дії, суд має їх скасувати, зазначивши, які саме нотаріальні дії, коли і ким вчинені, скасовуються.

Задовольняючи скаргу на відмову у вчиненні нотаріальної дії, суд в резолютивній частині рішення зазначає про скасування постанови (іншого відповідного акта) про це (з наведенням дати і органу, що її прийняв) і яку нотаріальну дію та хто повинен вчинити.

Судом встановлено, що позивач під час звернення до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Дениса Вадимовича з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на відповідну частку спадкового майна, надав документ, що посвідчує право на земельну частку (пай) – свідоцтво про право на спадщину за законом, яке, у відповідності до ст.. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» являється документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), а нотаріус безпідставно 12.03.2019 р. відмовив спадкоємцю в видачі свідоцтва, а тому така постанова є незаконною, тому підлягає скасуванню, а позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.ч 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи, витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, з наданого представником позивача адвокатом Герцуном В.С. звіту (акту) про надані послуги у зв`язку з розглядом даної справи, останній надав позивачу правничу допомогу щодо надання юридичної консультації, підготовки позовної заяви з зазначенням розрахунку зазначеного адвокатом часу на загальну суму 9000,00 грн., у відповідності до умов укладеного 13.03.2019 року договору про надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

В своїх роз`ясненнях, наданих у п.п. 47-48 Постанови Пленуму «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2017 року №10, ВССУ зазначив, що право на правову допомогу гарантовано статтями 8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року№ 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року№ 6-рп/2013).

Витрати, пов`язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12,42,56 ЦПК).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Підстави, межі та порядок відшкодування судових витрат на правову допомогу, надану в суді як адвокатом, так і іншим фахівцем у галузі права, регламентовано у пункті 2частини третьої статті 79,статтях 84,88,89 ЦПК.

Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Надання платної правової допомоги регламентується Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VIвід 05.07.2012 року ( із змінами і доповненнями), згідно частини 1статті 26 якого, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами,що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: договір про надання правової допомоги; довіреність; ордер; доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила, або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо).

Так, згідно копії квитанції до прибуткового ордера б/н від 13.03.2019 року, ОСОБА_1 сплатив на користь адвоката Герцун В.С. 9000,00 грн. в рахунок оплати вартості наданої правничої допомоги відповідно до умов договору.

За таких обставин, суд вважає, що вказаний платіжний документ є належним доказом на підтвердження здійснення ОСОБА_1 фактичних витрат на правничу допомогу в сумі 9000,00 грн., внаслідок чого дані витрати саме в такій сумі підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, відповідно до ст. ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений позивачем при подачі позову до суду у розмірі 768 грн. 40 коп..

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 133, 137, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Дениса Вадимовича, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання незаконною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобовязання вчинити нотаріальну дію - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати Постанову приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д.В. про відмову у вчинені нотаріальної дії від 12.03.2019 р. в частині відмови ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в видачі свідоцтва про право на спадщину на відповідну частку, 1/3 частки земельної частки (паю) розміром 10.4 умовних кадастрових гектарів, яка належить відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2001 року серії АВР № 796517 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов `язати приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенка Д.В. видати ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_2 , свідоцтво про право на спадщину на 1/9 частки земельної частки (паю) розміром 10.4 умовних кадастрових гектарів, яка належить відповідно до Свідоцтва про право на спадщину від 30.03.2001 року серії АВР № 796517 ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з приватного нотаріуса Новоодеського районного нотаріального округу Миколаївської області Філіпенко Дениса Вадимовича, місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 понесені ним витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 9000,00 (дев`ять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп., а всього – 9768 (дев`ять тисяч сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий:

Джерело: ЄДРСР 82675521
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку