ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року м.Суми

Справа №573/1375/18

Номер провадження 22-ц/816/2809/19

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Левченко Т. А. (суддя-доповідач),

суддів - Собини О. І. , Хвостик С. Г.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

сторони:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк»

на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 25 лютого 2019 року, ухвалене у складі судді Черкашиної М.С., в приміщенні Білопільського районного суду Сумської області, повний текст рішення складено 06 березня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (далі – АТ «Укрсоцбанк») третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, в якому просить визнати виконавчий напис на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що 18 жовтня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський В.А. вчинив виконавчий напис № 22818 на іпотечному договорі № 1419, укладеному 27 червня 2008 року позивачем з ПАТ «Укрсоцбанк» щодо звернення стягнення на: домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; на земельну ділянку загальною площею 0,302 га кадастровий номер НОМЕР_1 за вказаною адресою, цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства; на земельну ділянку загальною площею 0,7048 га кадастровий номер НОМЕР_2 за вказаною адресою, цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Вважає, що вказаний виконавчий напис не відповідає чинному законодавству: з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років, що є порушенням ст. 88 Закону України «Про нотаріат»; у виконавчому написі невірно зазначено адресу розташування предмета іпотеки, за яким проводиться стягнення; положення виконавчого напису щодо строку його пред`явлення до виконання протягом трьох років суперечить вимогам ст. 91 Закону України «Про нотаріат».

Просить суд з наведених підстав визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 25 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22818, вчинений 18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. на підставі іпотечного договору від 27 червня 2008 року, посвідченого державним нотаріусом Улянівської нотаріальної контори Бойко О.І., зареєстрований в реєстрі за № 1419, визнано таким, що не підлягає виконанню.

Стягнуто з АТ «Укрсоцбанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 704 грн 80 коп.

В апеляційній скарзі АТ «Укрсоцбанк», посилаючись на порушення судом норм діючого законодавства, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі та стягнути з позивача сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги.

В доводах апеляційної скарги вказує на те, що оскільки на час вчинення нотаріусом виконавчого напису – 18 жовтня 2017 року спору в суді з приводу заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором не існувало, це свідчить про безспірність вимог банку. Факти, які підтверджують відсутність боргу або невідповідність суми боргу, у матеріалах справи відсутні.

Зазначає, що кредитний договір на час вчинення нотаріусом виконавчого напису був чинним, а отже у кредитора виникло право вимагати виконання обов`язків боржника, передбачених договором, в тому числі й право на примусове стягнення боргу у будь-який час, це право виникає до тих пір, доки договір є чинним. В даному випадку умови договору у повному обсязі не виконано, у зв`язку з чим на момент вчинення виконавчого напису банк мав право на звернення до приватного нотаріуса із відповідною заявою.

Вважає помилковим висновок суду стосовно невірного зазначення у виконавчому написі адреси розташування предмета іпотеки, так як відповідно до Постанови Верхової Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» було змінено назву селища «Жовтневе» на селище міського типу «Миколаївка», проте це один і той самий населений пункт і зміна його назви жодним чином не впливає на розташування іпотечного майна.

Крім того, вважає, що строк пред`явлення до виконання, вказаний у виконавчому написі, зазначений відповідно до ст. 91 Закону України «Про нотаріат».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача адвоката Абідова Р.Т., який заперечує проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Визнаючи виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив з того, що наявні порушення при вчиненні виконавчого напису ст.ст. 88, 89, 91 Закону України «Про нотаріат», що є самостійною та достатньою підставою для задоволення позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 27 червня 2008 року між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено договір кредиту № 750/4-5653, згідно умов якого відповідач отримала 21 000 дол. США 00 центів зі сплатою 13,50 % річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною, та наступним порядком погашення суми основної заборгованості – до 10 числа кожного місяця, згідно графіка вказаного в п. 1.1.1 договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту – до 26 вересня 2030 року (включно) (а. с. 9-12).

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 27 червня 2008 року було укладено Іпотечний договір б/н, згідно якого позивач передала банку нерухоме майно, що придбане іпотекодавцем за кредитні кошти, надані Іпотекодержателем відповідно до умов договору, яким обумовлене основне зобов`язання, а саме: домоволодіння (житловий будинок), що складається з: житлового будинку з цегли з прибудовами, позначеного на плані літерою «А-1», загальною площею 82,50 кв. м та жилою площею 50,80 кв. м, сараю з цегли, що позначений на плані літерою «Б», літньої кухні з цегли, що позначена на плані «В», гаражу з цегли, що позначений на плані «Г», літньої кухні з цегли, що позначена на плані літерою «Д», погрібу з цегли, що позначений на плані літерою «П», огорожі з металу та шиферу, що позначена на плані літерою «1-2», за адресою: АДРЕСА_1 . Іпотечний договір 27 червня 2008 року посвідчено державним нотаріусом Улянівської державної нотаріальної контори Бойко О.І. та зареєстровано в реєстрі за № 1419 (а. с. 6-8).

Договором про внесення змін № 3 від 24 січня 2012 року до Договору кредиту № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року внесено зміни до умов кредитування: змінено валюту кредитування, встановлено максимальний ліміт кредитування на рефінансування заборгованості за нарахованими процентами, внесено зміни щодо процентної ставки за користування кредитом (а. с. 13-14).

18 жовтня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 22818, на підставі якого звернуто стягнення на домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 загальною площею 0,3020 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення – для ведення особистого селянського господарства; земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 загальною площею 0,0748 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення – для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року, кредитором за яким є АТ «Укрсоцбанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки пропонується задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 17 грудня 2014 року по 17 травня 2017 року, а саме: заборгованість за кредитом – 146 638, 85 грн; заборгованість за відсотками за користування кредитом – 134 414, 69 грн. Загальна сума заборгованості становить 281 053, 54 грн та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису. Виконавчий напис має бути пред`явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» протягом трьох років з дня його вчинення. Зареєстровано в реєстрі за № 22818 (а. с. 5).

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі – Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису – це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями – не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень – письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Захист прав боржника в процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається в спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, – шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Згідно п. 1-1 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису з підстав, що випливають з іпотечних договорів, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання додаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Умовами кредитного договору № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року передбачено погашення позивачем кредиту щомісячними платежами згідно встановленого графіку, а тому у разі неналежного виконання позичальником цих зобов`язань право вимоги кредитора до нього про повернення заборгованих коштів виникає з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

З наданих приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. апеляційному суду копій документів, на підставі яких ним було вчинено спірний виконавчий напис на договорі іпотеки, яким забезпечувалось виконання зобов`язань за кредитним договором, вбачається, що розрахунок заборгованості, яка виникла у зв`язку з неналежним виконанням боржником умов кредитного договору, банком нотаріусу не надавався. А оскільки строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу, нотаріусом відповідно до положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» не було перевірено, чи не минуло з дня виникнення права вимоги більше трьох років.

В свою чергу з наданого апеляційному суду АТ «Укрсоцбанк» розрахунку вимог банку у зв`язку з неповерненням ОСОБА_1 кредитної заборгованості за кредитним договором № 750/4-5653 від 27 червня 2008 року, вбачається, що останній платіж по сплаті кредиту позивачем було внесено 13 лютого 2013 року, по сплаті відсотків – 01 березня 2013 року, відповідно заборгованість за кредитом по щомісячним платежам виникла з березня 2013 року. Банком нараховано заборгованість за кредитом та відсотками на загальну суму 281 053 грн 54 коп. за весь час виникнення прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором, а в заяві про видачу судового наказу зазначено, що ця заборгованість виникла за період з 17 грудня 2014 року по 17 травня 2017 року.

З тексту виконавчого напису нотаріуса вбачається, що загальна сума кредитної заборгованості визначена у розмірі 281 053 грн 54 коп. за період з 17 грудня 2014 року по 17 травня 2017 року.

Оскільки згідно з розрахунком вказаний розмір заборгованості фактично виник за період з березня 2013 року по травень 2017 року, то не можна вважати, що банком нотаріусу надано всі необхідні документи, що підтверджують безспірність заборгованості у межах строку, за який виконавчий напис може бути видано, оскільки нотаріус вчиняє виконавчі написи за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Проте заборгованість виникла з березня 2013 року, що спростовує доводи апеляційної скарги про безспірність вимог банку у зв`язку з відсутністю спору в суді з приводу заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на день вчинення виконавчого напису.

Право вимоги АТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 виникло у березні 2013 року, а виконавчий напис вчинено нотаріусом 17 жовтня 2017 року, тобто з дня виникнення права вимоги минуло більше трьох років.

Таким чином в порушення положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус не перевірив безспірність заборгованості за кредитним договором на підставі належних і допустимих доказів, та вчинив виконавчий напис з порушенням строку, протягом якого може бути вчинено виконавчий напис, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання виконавчого напису на договорі іпотеки таким, що не підлягає виконанню.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції помилково послався на обставини, які не є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, зокрема на те, що у виконавчому написі неправильно зазначено адресу розташування предмету іпотеки та невірно зазначено строк пред`явлення його до виконання. Однак зазначене не є підставою для скасування рішення суду яким правильно вирішено спір по суті.

Таким чином доводи апеляційної скарги не містять підстав для скасування правильного по суті рішення суду, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 367; 374 ч. 1 п. 1; 375, 381-382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» залишити без задоволення.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 25 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 червня 2019 року.

Головуючий: Т.А. Левченко

Судді: О.І. Собина

С.Г. Хвостик