Провадження № 6/750/136/19

У Х В А Л А

26 червня 2019 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретаря Пишенко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Назаренко Тетяни Володимирівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України,

в с т а н о в и в:

26.06.2019 головний державний виконавець Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Назаренко Т.В. звернувся до суду із поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України.

В обґрунтування подання зазначив, що на виконанні у відділі перебуває виконавче провадження 58160023 з виконання виконавчого листа № 751/3642/18 виданого 22.11.2018 Новозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 07.02.2016 у розмірі 183198 (сто вісімдесят три тисячі сто девяносто вісім) грн. 40 коп., що є еквівалентом 7 000( семи тисяч),00 доларів США за курсом НБУ станом на 15.05.2018 та суму відсотків за користування грошовими коштами станом на 15.05.2018 року в розмірі 49876 (сорок девять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 10 коп. та стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 2331 ( дві тисячі триста тридцять одну) грн.00 коп. За вказаним виконавчим документом боржником є -

ОСОБА _1 . Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавцем 04.02.2019 винесено постанову про

відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження. Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження". Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, про осіб, які отримують пенсії-інформацію щодо боржника не знайдено. Згідно інформації наданої на запити Державної фіскалької служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями інформацію стосовно боржника-фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в Державної фіскалької служби України відсутня, юридичну особу ліквідовано(припинено)/фізичну особу-підприємця припинено. Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, право власноті на нерухоме майно за боржником не виявлено. В результаті телефонної розмови з боржником, остання повідомила, що перебуває за кордоном. Рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Головний державний виконавець у судове засідання не з`явилася.

Сторони в судове засідання не викликалися.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що подання не підлягає задоволенню з таких підстав.

На виконанні у Новозаводському відділі державної виконавчої служби м. Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області перебуває виконавче провадження 58160023 з виконання виконавчого листа № 751/3642/18 виданого 22.11.2018 Новозаводським районним судом про стягнення з ОСОБА_1 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання зареєстровано: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) заборгованість за договором позики від 07.02.2016 у розмірі 183198 (сто вісімдесят три тисячі сто девяносто вісім) грн. 40 коп., що є еквівалентом 7 000( семи тисяч),00 доларів США за курсом НБУ станом на 15.05.2018 та суму відсотків за користування грошовими коштами станом на 15.05.2018 року в розмірі 49876 (сорок девять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 10 коп. та стягнення витрат по сплаті судового збору в сумі 2331 ( дві тисячі триста тридцять одну) грн.00 коп.

За вказаним виконавчим документом боржником є -

ОСОБА _1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавцем 04.02.2019 винесено постанову про

відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано. Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити ПФУ про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи, про осіб, які отримують пенсії-інформацію щодо боржника не знайдено.

Згідно інформації наданої на запити Державної фіскалької служби України про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб, про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями інформацію стосовно боржника-фізичної особи щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) податковим агентом на користь платників податку, та сум утриманого з них податку в Державної фіскалької служби України відсутня, юридичну особу ліквідовано(припинено)/фізичну особу-підприємця припинено.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, право власноті на нерухоме майно за боржником не виявлено. В результаті телефонної розмови з боржником, остання повідомила, що перебуває за кордоном.

Пунктом 5 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» зазначено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Разом з тим відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі й конфіденційну.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (далі -ЦК), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов`язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України». Положенням п. 5 ч. 1ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадку: якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Згідно з положеннями ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб.

За змістом ч. 4ст. 441 ЦПК України, вирішення питання про тимчасове обмеження конституційного права за поданням державного виконавця за відсутності останнього не є виправданим, оскільки саме він зобов`язаний довести суду з наданням відповідних матеріалів виконавчого провадження необхідність обмеження конституційного права боржника у виконавчому провадженні.

За змістом п. 19 ч. 3ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Виходячи з аналізу наведених норм, можна прийти до висновку, що тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України може бути застосоване не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

В судовій практиці щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України Верховного Суду України від 01.02.2013 року, зроблений наступний висновок: поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Відтак надавши оцінки письмовим доказам заявника, суд приходить до переконання, що достатніх доказів, які б свідчили, що остання ухиляється від виконання судових рішень головним державним виконавцем суду не надано, оскільки державним виконавцем боржника не здійснювалися, примусовий привід боржника також не здійснювався та не надано належних доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2019 року.

Таким чином, оцінивши надані докази, суд вважає, що факт ухилення боржника від виконання зобов`язання не доведений.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подання головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Назаренко Тетяни Володимирівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України є необґрунтованим, що відповідно є підставою для відмови у його задоволенні.

Керуючись ст. 33 Конституції України,ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

у задоволенні подання головного державного виконавця Новозаводського відділу державної виконавчої служби м. Чернігова Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Назаренко Тетяни Володимирівни про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_1 за межі України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Карапута