open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

УХВАЛА

26 червня 2019 року

м. Київ

справа №0940/1719/18

адміністративне провадження №К/9901/17042/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій,

У С Т А Н О В И В:

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09 листопада 2017 року задовольнив касаційну скаргу (№ К/800/11986/17) ОСОБА_1 , скасував постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2017 року та залишив в силі постанову Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14 червня 2016 року, якою був задоволений позов щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 24 грудня 2015 року.

28 липня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області із заявою, в якій просила повідомити, чи виплачувалася їй компенсація втрат частини доходів, та у разі невиплати провести таке нарахування. Відповідач листом від 10 серпня 2018 року №75/Б-15/Р повідомив, що підстав провести компенсацію втрати частини доходів немає, оскільки рішенням суду першої інстанції зобов`язано призначити тільки пенсію за віком на пільгових умовах.

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, у якому просила визнати дії Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправними та зобов`язати вчинити дії.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 26 жовтня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року, позовні вимоги задовольнив. Зобов`язав Галицьке об`єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу за період з 24 грудня 2015 року по 02 травня 2018 року відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Не погодившись з такими судовими рішеннями першої та апеляційної інстанцій, 13 червня 2019 року Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) направило до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу відповідно до ст. 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд установив, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки ця скарга не відповідає вимогам ст. 328 КАС України, з огляду на таке.

Пунктом 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналогічна законодавча норма закріплена в ст. 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 13 КАС України.

За приписами ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Нормами ч. 1 ст. 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З касаційної скарги вбачається, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області оскаржує постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року за наслідками перегляду рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року, ухваленого у порядку спрощеного позовного провадження, оскільки така справа відповідно до ст. 12 КАС України віднесена до категорії справ незначної складності. Предметом розгляду в цій справі є визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

За правилами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

У даному випадку передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України виняткових обставин не встановлено. Крім того, у своїй касаційній скарзі ГУ ПФУ в Івано-Франківській області не зазначає про наявність обставин, передбачених вказаною вище законодавчою нормою.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Виходячи з того, що касаційна скарга ГУ ПФУ в Івано-Франківській області подана на судове рішення, яке за законом не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може бути також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 328, 333 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Галицького об`єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій.

Надіслати Головному управлінню Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін

Джерело: ЄДРСР 82654530
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку