Харківський окружний адміністративний суд _{61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710}

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

26 червня 2019 р. справа №520/5103/19

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді Мар`єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач , ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області , які полягають у зменшенні ОСОБА_1 (РНОКПП... НОМЕР_1 ) розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01 січня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення визначеного станом на 01 березня 2018 року, та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він проходив службу в ОВС. З грудня 2010 року позивачу призначено пенсію за вислугою років з розрахунку 90% від суми грошового забезпечення. На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 у зв`язку з чим ГУПФ України в Харківській області виплачує позивачу пенсію виходячи з 70% грошового забезпечення замість 90%, що було визначено при призначенні позивачу пенсії. Вказані дії відповідача позивач вважає протиправними, через що звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідач проти позову заперечував, від представника відповідача – в.о. начальника ГУ ПФ України в Харківській області – Зятєвої Т. через канцелярію суду надійшли письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018 №103, зазначивши, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше

Враховуючи положення ч.11 ст.126 КАС, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 знаходиться на обліку в ГУПФ України в Харківській області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.

Водночас, суд зазначає, що, виходячи з розрахунку пенсії за вислугою років, на час призначення пенсії, основний розмір пенсії позивача складав 90% грошового забезпечення.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" ГУ ПФУ в Харківської області позивачу здійснено перерахунок пенсії та виплату перерахованої пенсії з 01.01.2018.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі довідки про грошове забезпечення від 28.03.2019 №100/32179-2003007765 відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу, виходячи з 70% грошового забезпечення.

Водночас, суд зазначає, що, виходячи з витягу з пенсійної справи, який надано відповідачем при призначенні пенсії визначено основний розмір пенсії - 90% грошового забезпечення (вислуга років 34).

Спір у даній справі виник з приводу правомірності розрахунку розміру підвищення до пенсії, виходячи з визначення його максимального розміру у відповідності до умов, передбачених абзацом другим пункту 1 вказаної постанови Кабінету Міністрів України № 355.

Аналіз положень постанови Кабінету Міністрів України № 355 свідчить, що максимальний розмір підвищення до пенсії, обчисленої відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, не може перевищувати різницю між розміром пенсії, що виплачується особі, та розміром пенсії, обчисленої з грошового забезпечення за відповідними посадами військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу станом на 1 квітня 2012, тобто в даному випадку станом на момент призначення позивачу пенсії.

Таким чином, суд вважає, що базою для розрахунку максимального розміру пенсії, з урахування суми підвищення, є дані, зазначені у довідці про розмір грошового забезпечення, визначеного відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, станом на момент призначення позивачу пенсії.

Відповідно до ч.2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Законом від 27.03.2014 №1166-VІІ, який набрав чинності з 01.04.2014, внесено зміни до статті 13 Закону “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, зокрема змінено у відсотках розмір грошового забезпечення.

Так, відповідно до ч.2 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у редакції Закону №1166-VІІ, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Таким чином, з 01.04.2014 положення ч. 2 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо визначення максимального розміру пенсії за вислугу років 70% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв`язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VІІ.

З урахуванням наведеного, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VІІ зміни до частини другої статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Крім того, суд зазначає, що вирішуючи питання про застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” у часі, суд виходить із того, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсязі існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій, такі не можуть бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 03.04.2018 по справі №175/1665/17, від 24.04.2018 по справі №686/12623/17, а також в постановах Верховного Суду України від 10.12.2013 по справах № 21-420а13, № 21-348а13, від 17.12. 2013 по справі № 21-445а13.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України №355, максимальний її розмір має обраховуватися із вказаного у довідці грошового утримання станом на 01.03.2018, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо протиправними дії відповідача, які полягають у зменшенні позивачу розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01 січня 2018 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, а також враховуючи положення ст. 245 КАС України, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум, через що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 768,40 грн, що підтверджується квитанцією від 20.05.2019 №0.0.1359851047.1 (а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, які полягають у зменшенні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) розміру пенсії з 90% грошового забезпечення до 70% грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01 січня 2018 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківської області здійснити з 1 січня 2018 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90% сум грошового забезпечення визначеного станом на 01 березня 2018 року, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, поштовий індекс 61022, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під`їзд, 2 поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 26 червня 2019 року.

Суддя Мар`єнко Л.М.