open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

25 червня 2019 р. Справа № 128/1328/19

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Мультян Марина Бондівна, розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про оскарження рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про оскарження рішення.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 21 травня 2019 року заяву ОСОБА_1 про оскарження рішення передано за підсудністю на розгляд Вінницької окружного адміністративного суду.

Автоматизованою системою документообігу суду 20 червня 2019 року матеріали заяви передано на розгляд судді Мультян М.Б.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.

Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Згідно частин 1, 2, 3 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Позовна заява може бути складена шляхом заповнення бланка позову, наданого судом.

Однак, ОСОБА_1 в порушення наведених норм КАС України подано до суду заяву, а не позовну заяву.

Крім того, текст вищевказаної заяви викладений російською мовою.

Згідно з частини 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Статтею 8 КАС України визначено, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Ці положення кореспондуються з приписами частини 2, 3 статті 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до яких, суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою; суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

Таким чином, враховуючи вимоги статті 8 КАС України, суд повинен забезпечити при розгляді справи здійснення судочинства державною мовою, зобов`язаний складати всі судові документи лише державною мовою.

Разом з тим, з урахуванням приписів статті 15 КАС України, особи, які беруть участь у справі і не володіють або недостатньо володіють державною мовою вправі робити заяви, давати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому КАС України. Зокрема, за змістом частини 2 статті 71 КАС України учасник справи вправі клопотати перед судом про допуск до участі у справі перекладача.

Враховуючи те, що перелік процесуальних дій, які можуть вчинятися особами, які беруть участь у справі, на їх рідній мові або мові, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, у вичерпному порядку перелічені в частині 4 статті 15 КАС України, тому пред`явлення до суду позову повинно здійснюватись державною мовою, тим самим забезпечуючи права інших осіб.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі №10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

З огляду на зазначене, позовна заява повинна бути викладена державною (українською) мовою.

Вказана позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України щодо мови адміністративного судочинства, викладеної в постанові від 06 липня 2016 року (справа № 21-1092а16) та в ухвалі від 05 грудня 2018 року (справа №9901/944/18).

Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно положень статті 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Пунктом 9 частини 1 статті 4 КАС України встановлено, що відповідач це суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

ОСОБА_1 всупереч вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України не зазначив відповідача, його місцезнаходження, адреси офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти, відомих номерів засобів зв`язку, не вказано ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Також, ОСОБА_1 всупереч вимог пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України не наведено свого реєстраційного номеру облікової картки платника податків за наявності або номеру і серії паспорта для фізичних осіб - громадян України, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти.

Відповідно до пункту 4 та 5 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частиною 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.

Однак, як вбачається зі заяви, ОСОБА_1 не зазначено змісту позовних вимог.

Також суд зазначає, що право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Відтак, для надання особі судового захисту, адміністративний суд повинен встановити, чи дійсно було порушено права, свободи та інтереси особи, яка звернулася до суду, і чи ці права, свободи та інтереси порушені відповідачем саме у спірних публічно-правових відносинах.

В силу положень пункту 9 частини 5 статті 160 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень в позовній заяві позивач зобов`язаний навести обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю його прав, свобод, інтересів.

Натомість заява ОСОБА_1 не містить належного обґрунтування щодо того, які саме права або інтереси були порушені.

Пунктом 11 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначаються, зокрема, власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Слід зазначити, що у поданій ОСОБА_1 заяві відсутнє власне письмове підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до частини 1 статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

При цьому, суд роз`яснює, що в силу частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8 липня 2011 року.

Так, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру ставка судового збору для фізичної особи становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частина 3 стаття 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921 грн.

Таким чином, ставка судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру становить 768,40 грн (за кожну немайнову вимогу).

У зв`язку із тим, що у заяві ОСОБА_1 не зазначено відповідача та кількість позовних вимог до нього, суд не може зазначити, яку конкретну суму судового збору позивачеві слід сплатити при подачі позовної заяви до суду. Одночасно суд зазначає, що у разі коли при подачі позовної заяви будуть визначені позовні вимоги, судовий збір підлягає сплаті у розмірах визначених Законом України "Про судовий збір".

За таких обставин, суд вважає за необхідне дану заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

Враховуючи викладене, суддя приходить до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

На підставі наведеного, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з усуненими недоліками та з дотриманням положень КАС України, та надання її копії відповідно до кількості учасників справи. Також, у разі відсутності підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, доказів його сплати.

Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про оскарження рішення залишити без руху.

2. Встановити позивачу 5 - строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви з усуненими недоліками та з дотриманням положень КАС України.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна

Джерело: ЄДРСР 82639711
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку