Провадження № 3/243/1448/2019

Справа № 243/4487/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Р.В. Кузнецов, розглянувши матеріали, які надійшли із Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя Національного агентства з питань запобігання корупції (Національне агенство) про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, не працюючої, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

26 квітня 2019 року в провадження Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшов адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення № 44-01/241/19 від 18 квітня 2019 року за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, згідно із яким, ОСОБА_1 звільняючись з посади прокурора Слов`янської місцевої прокуратури Донецької області та з органів прокуратури, являючись суб`єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, перед звільненням. Згідно з наказом прокурора Донецької області від 10.05.2018 № 340-к, юриста 3 класу ОСОБА_2 звільнено з займаної посади та органів прокуратури, у зв`язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням відповідно до у* пункту 7частини першоїстатті 51Закону України«Про прокуратуру».Такимчином,відповідно допідпункту «е»пункту 1частини першоїстатті 3Закону, ОСОБА_3 є суб`єктомна якогопоширюється діяЗакону.Тому,згідно забзацом п`ятнадцятимчастини першоїстатті 1,абзацом першимчастини другоїстатті 45Закону,приміткою достатті 1726КупАП ОСОБА_3 є суб`єктомдекларування тасуб`єктом правопорушення. Декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, охоплює період, й не був охоплений деклараціями, раніше поданими таким суб`єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду. Останнім днем такого періоду є день, що передує дню подання декларації. Під раніше поданими деклараціями розуміються як декларації, що були подані до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування відповідно до Закону, так і декларації, що були подані відповідно до Закону України Про засади запобігання і протидії корупції. Рішенням Національного агентства від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15 липня 2016 року за №959/29089, затверджено форму декларації осіб, уповноважених на виконання і; нкцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною першою форми визначено, що декларація заповнюється та подається особисто суб`єктом декларування на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції через власний персональний електронний кабінет суб`єкта декларування у системі Реєстру, шляхом наповнення електронної форми.

Увідомленням прокуратури Донецької області від 10.05.2018 №11/565, яку ОСОБА_3 отримала 10.05.2018 року, її повідомлено про звільнення та про обов`язок виконання вимог частини другої статті 45 Закону, зокрема, щодо необхідності подання декларації перед звільненням.

Крім цього, 10.05.2018 ОСОБА_3 отримала свою трудову книжку про що засвідчила своїм підписом у спеціальному журналі.

Таким чином, вона зобов`язана була подати декларацію, особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, не пізніше дня такого припинення, тобто, не пізніше 10.05.2018 року.

Згідно з відомостями з Реєстру, декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_3 подала 11.05.2018 о 15:56 год. (унікальний ідентифікатор декларації «9f3a3076-233f- 4adf-8547-ca6453fc6388»).

У відповідності з даними Реєстру вона зареєструвалась у ньому 30.03.2017 року.

Дії по заповненню декларації перед звільненням в «особистому кабінеті» розпочала лише 11.05.2018 року о 15:49 год., яку в той же день успішно подала до Реєстру.

При цьому, перешкод у доступі до Реєстру в неї не встановлено.

У своєму листі від 12.04.2019 року надісланому на електронну адресу Національного агентства ОСОБА_3 вказує, що 10.05.2018 року їй у відділі кадрів прокуратури Донецької області вручили обхідний лист, який в цей день підписувала у керівників різних відділів прокуратури області до 16 год. 30 хв. і лише після цього ознайомили з відповідним наказом про звільнення. У відділі кадрів прокуратури Донецької області їй не надали технічної можливості заповнити електронну декларацію, тому вона на своєму автомобілі виїхала до свого місця проживання, куди прибула близько 24-години.

Проте, за місцем проживання на той час у неї не було жодного комп`ютера, тому не мала можливості подати відповідну декларацію, в зв`язку з чим лише 11.05.2018 року змогла подати декларацію з іншого місця.

Тут слід зауважити, що обов`язок належної підготовки суб`єкта декларування для подачі декларації перед звільненням, зокрема, вибір місця її подачі, покладається на самого суб`єкта декларування. Для цього у суб`єкта керування є час з моменту прийняття ним рішення про своє звільнення та :подачі відповідної заяви.

Поважних причин, які б перешкодили вчасно подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, ОСОБА_4 не вказано і в ході збору матеріалів по даному факту не встановлено.

Отже, ОСОБА_3 мала можливість вчасно подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Таким чином, ОСОБА_3 в порушення вимог абзацу першого стани другої статті 45 Закону, а також рішення Національного агентства від 10.06.2016 № 2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 958/29088 (зі змінами), рішення Національного агентства від 10.06.2016 №3 «Про функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», зареєстрованого в Міністерстві юстиції країни 15.07.2016 за № 959/29089 (зі змінами), під час припинення цільності пов`язаної із виконанням функцій держави, несвоєчасно без важних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 1726 КУпАП - несвоєчасне подання без важних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАПне визнала, посилаючись на письмові заперечення. Відповідно до яких, вона вказує, що намір звільнитися із Слов`янської місцевої прокуратури. Зателефонувала у відділ кадрів прокуратури з пропозицією, щоб не їхати у м. Маріуполь, до якого відстань близько 300 км., а поштою направити заяву про звільнення, враховуючи, що вона одна виховує малолітнього сина. Але їй в цьому було відмовлено. Вона особисто зобов`язана прибути у відділ кадрів, написати заяву про звільнення, яку розгляне прокурор області та прийме рішення. 10.05.2018 року о 13 годині вона приїхала у відділ кадрів прокуратури Донецької області, яка знаходиться за адресом м. Маріуполь, вул. Університетська, 6, де написала заяву про звільненння. Прокурора області не було на місці, тому їй запропонували чекати, що можливо в цей день наказ про її звільнення не буде підписаний. Їй вручили обхідний лист, який в цей же день вона була зобов`язана підписати у керівників різних відділів прокуратури області. Усі підписи в обхідному листі нею були зібрані близько о 16:30 годині цього ж дня. Лише після цього, працівниками відділу кадрів її було ознайомлено з відповідним наказом про звільнення, який був підписаний заступником прокурора області. У відділу кадрів їй не надали технічну можливість заповнити декларацію. У зв`язку з вищевказаним 10.05.2018 року близько 17:00 год., вона на своєму автомобілі виїхала у напрямку свого місця проживання: АДРЕСА_2 . Відстань з м. Маріуполя до її дому становить близько 280 км., плутаного шляху, яким вона раніше у вказаному напрямку самостійно ніколи не рухалась, ускладнювало ще те, що на вулиці скоро наступила темрява. Крім того в ході її руху, їй довелось перетнути близько 5 блокпостів, а також неодноразово збивалась зі шляху, оскільки навігаційні програми досі указують шлях лише через об`їзну дорогу окупованого незаконними озброєними формуваннями м. Донецька. Додому вона приїхала близько після 24-ї години, тому вона не мала об`єктивну можливість відправити відповідну електронну декларацію лише 11.05.2018 року, скориставшись комп`ютером розташованим за місцем роботи її батька - ОСОБА_5 . 10 квітня 2018 року вона фізично не мала можливості відправити електронну декларацію, так як для цього необхідно мати комп`ютер, електронний ключ, який не був із нею, так як вона не знала день коли її звільнять з посади займаної. Тому вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, а тому просила справу закрити з за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 ОСОБА_6 зазначив, що в її діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому просила справу закрити з за відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні прокурор викладені у протоколі про вчинення адміністративного корупційного правопорушення підтримав, зазначивши про наявність в діях ОСОБА_1 ознак корупційного діяння передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.

Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її представника, прокурора, дослідивши матеріали провадження, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення серед інших є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За приписамистатті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено правопорушення, пов`язане з корупцією-діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Суть корупційного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч. 1ст. 172-6 КУпАПполягає в порушенні вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто відповідне діяння має бути вчинено суб`єктом декларування з прямим умислом. При цьому для притягнення до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень необхідно довести наявність такого умислу, а саме те, що суб`єкт декларування усвідомлював необхідність виконати Закон. Для наявності в діяннях особи корупційного правопорушення, згідно вимог Закону України «Про запобігання корупції», необхідні всі його складові елементи: умисел; використання службового становища та мета отримання неправомірної вигоди. Статтею 10 КУпАП визначено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

В п. 2 роз`яснень Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22 травня 2017 року зазначено, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування слід враховувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації суб`єктами вказаного правопорушення.

ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за ч.1ст.172-6 КУпАПзгідно підпункту «е» пункту 1 частини 1статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки на момент звільнення займала посаду прокурора.

Для кваліфікації діяння за ч.1ст. 172-6 КУпАПнеобхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.

В ч.1ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції»визначено кінцевий термін, коли уповноважені на те особи зобов`язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня».

У випадках, передбачених абзацом першим ч. 2ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено взагалі. Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.

За даними з сайту Єдиного державного реєстру декларацій ОСОБА_1 подала декларацію після звільнення 11 травня 2018 року.

Зважаючи на відсутність законодавчо встановленого терміну подання декларації в разі звільнення, в діях ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона правопорушення пов`язаного з несвоєчасною подачею без поважних причин декларації особою, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка припиняє діяльність, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Згідно з пунктом 2 частини 1 роз`яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо застосування окремих положеньЗакону України «Про запобігання корупції»стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 11 серпня 2016 року №3, декларація суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подається не пізніше дня такого припинення. Якщо припинення зазначених функцій відбулося з ініціативи роботодавця, декларація подається не пізніше двадцяти робочих днів з дня, коли суб`єкт декларування дізнався чи повинен був дізнаватися про таке припинення.

Таким чином, є наявний сумнів щодо строку подачі декларації особи при звільненні, даний сумнів не може бути усуненим роз`ясненням НАЗК № 3, враховуючи те, що роз`яснення мають рекомендаційний характер.

Рішенням ЄСПЛ у справі «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року визначено концепцію якості закону, зокрема, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Вищий спеціалізований Суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму роз`ясненні щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією, для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикціїЗакону України «Про запобігання корупції»та положеньКодексу України про адміністративні правопорушення(далі -КУпАП), з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати: 1) об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Для розкриття об`єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак, відсилає до інших норм. Так, примітка дост. 172-6 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб`єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону, в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1ст. 172-6 КУпАПбільш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння. Так, для кваліфікації діяння за ч. 1ст. 172-6 КУпАПнеобхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом. Зазначається, що в ч. 1 ст. 45 Закону визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов`язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня». Разом з тим у з випадках, передбачених ч. 2 ст. 45 Закону, тобто в разі припинення здійснення діяльності, цей термін не визначено взагалі. Відсутність законодавчо визначеного терміну подання декларації в разі припинення діяльності унеможливлює безумовну констатацію несвоєчасності такого подання.

Таким чином, даний сумнів, так як і будь-який, має тлумачитися на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності, що передбачає також принцип презумпції невинуватості відповідно до положення ст. 62 Конституції України.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАПпровадження у справі про адміністративне правопорушення може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1ст.247 КУпАП.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 7, 9, 176-2, 247,280,283-284,287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження, в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , за ст. 172-6 ч. 1 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд, який виніс постанову.

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Роман Володимирович Кузнецов