ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/13303/18 Суддя (судді) першої інстанції: Чудак О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Парінова А.Б,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Майської А.В.,

представника відповідача Бодні В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року (повний текст рішення складено 12 квітня 2019 року) у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Державна Азовська морська екологічна інспекція про визнання протиправним та скасування рішення в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Азовелектросталь" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної екологічної інспекції України, третя особа: Державна Азовська морська екологічна інспекція, в якому просило визнати протиправними та скасувати окремі положення наказу Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2017 року №724 в редакції наказу від 06 липня 2018 року №123 щодо включення ПрАТ "Азовелектросталь" до переліку об`єктів, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПАТ "Азовелектросталь" подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

В апеляційній скарзі позивач вказує, що оскаржуваний наказ підписано не уповноваженою особою; позивач не здійснює господарську діяльність, що пов`язана із виловом та переробкою живих ресурсів; не здійснює діяльність, що має вплив на морське середовище та безпосередньо чи опосередковано пов`язана з діяльністю морських портів та портових пунктів, суднобудівних та судноремонтних підприємств, які розташовані в акваторії морських портів та в морській акваторії; позивач не здійснює господарську діяльність, яка може чинити негативний вплив на морське середовище - не здійснює скидання стічних вод у морські води у зоні діяльності Державної Азовської морської екологічної інспекції; належним контролюючим органом, до компетенції якого входить перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем, є Державна екологічна інспекція у Донецькій області.

Крім того, зазначає, що наведене в наказі № 81-в від 05.06.2018 «Про відпустку ОСОБА_1 » формулювання «з правом підпису фінансових документів», зважаючи на відсутність в ньому прислівника «зокрема» або сполучення слів «у тому числі», наділяє ОСОБА_2 виключно правом підпису фінансових документів, та аж ніяк не наказів Держекоінспекції.

Також, апелянт вказує, що стічні води позивач скидає не в річку Кальчик, як зазначено в оскаржуваному рішенні, а до каналізаційних мереж ПрАТ «Азовзагальмаш», і вже потім ПрАТ «Азовзагальмаш» скидає зворотні води в річку Кальчик на підставі дозволу на спеціальне водокористування від 31.08.2012, а тому, ПрАТ «Азовелектросталь» не може бути віднесене до підприємств, на які розповсюджуються повноваження Державної Азовської морської екологічної інспекції.

10.06.2019 до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому Державна екологічна інспекція України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки таке є законним та обґрунтованим, винесеним з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що 13 грудня 2017 року Державна екологічна інспекція України прийняла наказ за №724 "Про розподіл функцій між територіальними органами Держекоінспекції". Пунктом 2 вказаного наказу затверджено перелік об`єктів, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція спільно з Державними екологічними інспекціями у Запорізькій та Донецькій областях здійснює державний нагляд (контроль) у сфері навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, згідно з додатками 4, 5.

06 липня 2018 року Державна екологічна інспекція України прийняла наказ за №123 "Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2017 року №724", що підписаний заступником Голови Державної екологічної інспекції України Канцурак В.В.

Так, пункт 2 наказу викладено в такій редакції: "Затвердити перелік об`єктів, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на території Запорізької області, згідно з додатком 4". Доповнено наказ новим пунктом 3 такого змісту "Затвердити перелік об`єктів, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на території Донецької області, згідно з додатком 5".

Додатком 5 до наказу Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2017 року №724 у редакції наказу від 6 липня 2018 року за №123 визначено перелік об`єктів, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, на території Донецької області. За порядковим номером 4 ПрАТ "Азовелектросталь" віднесено до суб`єкта господарювання, за яким здійснюється державний нагляд (контроль) Державною Азовською морською екологічною інспекцією.

Вважаючи, що Державна Азовська морська екологічна інспекція є неналежним контролюючим органом, до компетенції якого входить перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства позивачем, а тому, окремі положення наказу Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2017 року №724 в редакції наказу від 06 липня 2018 року №123 щодо включення ПрАТ "Азовелектросталь" до переліку об`єктів, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль) протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.

Закон України "Про центральні органи виконавчої влади" від 17 березня 2011 року №3166-VI визначає організацію, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади України.

Частиною першою статті 16 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" визначено, що центральні органи виконавчої влади утворюються для виконання окремих функцій з реалізації державної політики як служби, агентства, інспекції.

Згідно частини четвертої статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" керівник центрального органу виконавчої влади, зокрема, очолює центральний орган виконавчої влади, здійснює керівництво його діяльністю; підписує накази центрального органу виконавчої влади.

У разі відсутності керівника центрального органу виконавчої влади чи неможливості здійснювати ним свої повноваження з інших причин його обов`язки виконує один із заступників відповідно до встановленого керівником центрального органу виконавчої влади розподілу обов`язків - частина п`ята статті 19 Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (Положення №275).

Так, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (пункт 1 Положення №275).

Відповідно до пункту 7 Положення №275 Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 9 Положення №275 встановлено, що Держекоінспекція в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України і постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України і наказів Мінприроди видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Держекоінспекцію очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби (пункт 10 Положення №275).

Згідно підпункту 23 пункту 12 Положення №275 Голова Держекоінспекції підписує накази Держекоінспекції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року №27-р Яковлєва І.О. призначено першим заступником Голови Державної екологічної інспекції України. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №268-р виконання обов`язків Голови Державної екологічної інспекції України покладено на першого заступника Яковлєва І.О.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 30 листопада 2017 року №712 "Про затвердження розподілу обов`язків між Головою Держекоінспекції, його першим заступником та заступником затверджено розподіл обов`язків між Головою Держекоінспекції, його першим заступником та заступником, згідно яких у разі відсутності Голови Держекоінспекції та першого заступника Голови Держекоінспекції їх обов`язки виконує заступник Голови Держекоінспекції.

Згідно наказу Державної екологічної інспекції України від 05 червня 2018 року №81-в "Про відпустку ОСОБА_1 " на період відпустки ОСОБА_1 виконує обов`язки Голови Державної екологічної інспекції України за розподілом функціональних обов`язків, затверджених наказом Держекоінспекції від 30 листопада 2017 року №712 - Канцарук В.В., заступник Голови Державної екологічної інспекції України - заступник Головного державного інспектора України з охорони навколишнього природного середовища, з правом підпису фінансових документів.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що наведене в наказі № 81-в від 05.06.2018 формулювання «з правом підпису фінансових документів», зважаючи на відсутність в ньому прислівника «зокрема» або сполучення слів «у тому числі», наділяє ОСОБА_2 виключно правом підпису фінансових документів, а не наказів Держекоінспекції, оскільки словосполучення «виконує обов`язки Голови Державної екологічної інспекції України за розподілом функціональних обов`язків» передбачає за собою саме виконання ОСОБА_2 обов`язків, передбачених Розподілом обов`язків між Головою Держекоінспекції, його першим заступником та заступником, затвердженим наказом Держекоінспекції від 30.11.2017 №712 «Про затвердження розподілу обов`язків між Головою Держекоінспекції, його першим заступником та заступником» для Голови Держекоінспекції, зокрема, «видає накази та доручення організаційно-розпорядчого характеру» (а.с.60). Зазначення при цьому у наказі № 81-в від 05.06.2018 формулювання «з правом підпису фінансових документів» колегія суддів розцінює як « в тому числі», яке лише конкретизує певні повноваження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, доводи позивача про підписання спірного наказу не уповноваженою на те особою не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовується положеннями чинного законодавства України та матеріалами справи.

Щодо твердження позивача про безпідставне віднесення ПрАТ "Азовелектросталь" до підприємств, на які розповсюджуються повноваження Державної Азовської морської екологічної інспекції, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652 затверджено Положення про Державну Азовську морську екологічну інспекцію (Положення №652).

Згідно Положення №652 Державна Азовська морська екологічна інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Інспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України, постановами Верховної ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів, його заступників, наказами Держекоінспекції, дорученнями Голови Держекоінспекції, актами обласних державних адміністрацій, обласних рад, іншими актами законодавства України, а також цим положенням. Основними завданнями Інспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах відповідної території (пункти 2, 3 розділу І Положення №652).

Підпунктом 1 пункту 3 розділу ІІІ Положення №652 встановлено, що Інспекція має повноваження здійснювати свою діяльність у таких межах, зокрема, територія по уріз води вздовж Азовського моря, у межах Херсонської, Запорізької, Донецької областей, від Арабатської стрілки у межах Херсонської області до державного кордону України з Російською Федерацією (Новоазовський район Донецької області).

Розподіл функцій на морському середовищу здійснюється на підставі наказу Держеконінспекції та положення щодо кожної окремої морської екологічної інспекції (абзац 5 пункту 3 розділу ІІІ Положення №652).

Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Положення №652 об`єктами контролю Інспекції, зокрема, є підприємства, господарська діяльність яких може чинити негативний вплив на морське середовище, зокрема скидання стічних вод у морські води у зоні діяльності Інспекції.

Наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 лютого 1999 року №19, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 квітня1999 року за №269/3562 затверджено Правила любительського і спортивного рибальства.

Згідно пункту 1.2.2. Правил любительського і спортивного рибальства до Азовського регіону належать: Азовське море, Керченська протока, Сиваш та інші затоки, бухти і лимани; річки, які впадають в Азовське море, з їх придатковими системами в таких межах: річка Берда - до греблі Бердянського водосховища; річка Кальміус - до греблі Павлопольського водосховища; річки Великий і Малий Утлюк, включаючи обвідний канал, який з`єднує їх з морем; інші річки, які впадають в Азовське море на території України від витоку до гирла.

Наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року №172, що зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за №43/4264 затверджено Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря (Тимчасові правила).

Тимчасові правила промислового рибальства в басейні Азовського моря визначають порядок здійснення і регулювання промислового лову в басейні Азовського моря за винятком Молочного лиману, рибальство в якому здійснюється відповідно до Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман" (абзац 2 Тимчасових правил).

Пунктами 1.1 - 1.4 Тимчасових правил визначено райони дії Тимчасових правил:

- Азовське море з усіма затоками, гирлами, лиманами, у тому числі Сиваш, Керченська протока до лінії мис Такиль - мис Панагія;

- річки: Грузький Єланчик, Обиточна, Берда (до греблі Бердянського водосховища), Кальміус (до Павлопольської греблі), Лозуватка, Корсак, Молочна, Великий Утлюк, Малий Утлюк , Кальчик, Зелена, Булганак, Катерлеська, Джарджава, Московська, Байбуга, Приморська, Баксу;

- інші рибогосподарські водні об`єкти, що сполучаються з Азовським морем і межують з адміністративно-територіальними одиницями, у тому числі канали зрошувальних систем, рибницькі підприємства й нерестово-вирощувальні господарства. Рибогосподарськими водними об`єктами вважаються водойми й водостоки, які використовуються (можуть використовуватися) для промислу водних живих ресурсів або мають значення для їхнього відтворення, а також є місцем вигулу й проходження міграцій;

- берегова зона, що охороняється, завширшки 2 км від лінії урізу води моря й 1,5 км від лінії урізу води рік, заток, лиманів, меж заплавних земель.

Як вбачається із матеріалів справи та зазначено в позовній заяві, стічні води, що утворюються в процесі здійснення позивачем господарської діяльності, передаються до Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (ПрАТ "Азовзагальмаш") та скидаються останнім у річку Кальчик на підставі відповідного дозволу. Підставою для скидання позивачем стічних вод до каналізації мереж ПрАТ "Азовзагальмаш" є укладені між ПрАТ "Азовелектросталь" та ПрАТ "Азовзагальмаш" договір №3РР-02539/227 АЕСр від 01 лютого 2018 року про надання послуг та договір №325 АЕСр від 16 серпня 2012 року про прийом промислової і заливної каналізації в мережі каналізації ПрАТ "Азовзагальмаш".

Згідно з роздруківки з Google-карти відстань ПрАТ "Азовелектросталь" до лінії урізу води річки Кальчик становить 1,5 км. При цьому, апелянт, вказуючи, що місцезнаходження позивача на 8,07 км віддалене від урізу води вздовж Азовського моря, не надає жодних доказів на підтвердження таких доводів, крім того, вказане не спростовує доводів, що відстань ПрАТ "Азовелектросталь" до лінії урізу води річки Кальчик становить 1,5 км.

За таких обставин, оскільки позивач здійснює скидання стічних вод у річку Кальчик (зокрема, передаючи до Приватного акціонерного товариства "Азовзагальмаш" (ПрАТ "Азовзагальмаш"), що відноситься до Азовського басейну та яка впадає в Азовське море, Державна екологічна інспекція України в межах наданих повноважень правомірно включила позивача до переліку підприємств, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль) у сфері охорони навколишнього природного середовища, оскільки господарська діяльність позивача може чинити негативний вплив на морське середовище.

Стосовно доводів позивача, що належним контролюючим органом, до компетенції якого входить перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ПрАТ "Азовелектросталь" є Державна екологічна інспекція у Донецькій області та про дублювання екологічними інспекціями повноважень одна одної, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію у Донецькій області, що затверджено наказом Державної екологічної інспекції України від 28 вересня 2017 року №652, повноваження Державної екологічної інспекції у Донецькій області поширюються на територію Донецької області, за винятком території та об`єктів, віднесених до зони діяльності Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Також, наказом Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2017 року №724 у пункті 2 було встановлено, що Державна Азовська морська екологічна інспекція спільно з Державними екологічними інспекціями у Запорізькій та Донецькій областях здійснює державний нагляд (контроль). Однак наказом Державної екологічної інспекції України від 6 липня 2018 року №123 внесено зміни до наказу від 13 грудня 2017 року №724, де пункт 2 викладено в новій редакції, із якого виключено посилання на здійснення державного нагляду (контролю) Державною Азовською морською екологічною інспекцією спільно з Державними екологічними інспекціями у Запорізькій та Донецькій областях.

У зв`язку з цим доводи позивача не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Крім того, саме на законодавчому рівні закріплено компетенцію Державної екологічної інспекції України утворювати територіальні органи, затверджувати положення про них, в яких і встановлюються повноваження територіальних екологічних інспекцій та визначається територія їхнього нагляду (контролю).

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, який відповідачем в даному випадку виконаний.

Колегія суддів вважає, що окремі положення наказу Державної екологічної інспекції України від 13 грудня 2017 року №724 в редакції наказу від 06 липня 2018 року №123 щодо включення ПрАТ "Азовелектросталь" до переліку об`єктів, на яких Державна Азовська морська екологічна інспекція здійснює державний нагляд (контроль) прийнято відповідачем відповідно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а тому, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Апелянтом (позивачем) не надано жодних належних доказів на спростування висновків суду першої інстанції.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь" залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 20 червня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді А.Б. Парінов

О.О. Беспалов