ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/893/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (позивач) просить суд:

- ухвалити рішення, яким визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років, від 23 липня 2018 року № /96/2/02;

- зарахувати до пільгового трудового стажу періодів роботи в СГК "Нива" (колгосп ім. Калініна, спілка "Бузовицька") з 11.05.1989 по 24.12.2002, з 18.04.2003 по 17.11.2003, з 13.05.2004 по 15.12.2004, з 29.04.2005 по 14.11.2005, з 31.03.2006 по 01.11.2006, з 01.06.2007 по 01.12.2007, з 30.04.2008 по 17.09.2008;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити, здійснити нарахування та виплати з 18 квітня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу, який дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в період з 11.05.1989 по 24.12.2002, з 18.04.2003 по 17.11.2003, з 13.05.2004 по 15.12.2004, з 29.04.2005 по 14.11.2005, з 31.03.2006 по 01.11.2006, з 01.06.2007 по 01.12.2007, з 30.04.2008 по 17.09.2008.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням заперечення на відзив, позивач зазначає, що 23.07.2018 року відповідачем відмовлено йому у призначені пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки з СГК «Нива», що підтверджує відповідний стаж роботи на посаді тракториста-машиніста, безпосередньої зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції.

Вважає дане рішення ГУ Пенсійного фонду України у Чернівецькій області протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскільки відповідний стаж роботи підтверджується трудовою книжкою та архівними довідками.

22.10.2018 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області на позов, що позивачем за оскаржувані періоди 11.05.1989 року по 24.12.2002 рік, з 18.04.2003 року по 17.11.2003 рік, з 13.05.2004 року по 15.12.2004 рік, з 29.04.2005 року по 14.11.2005 рік, з 31.03.2006 року по 01.11.2006 року, з 01.06.2007 року по 01.12.2007 рік, з 30.04.2008 року по 17.09.2008 рік роботи в СГК «Нива» уточнюючої довідки подано, не було. Отже у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки з СГК «Нива2, що підтверджує відповідний стаж роботи на посаді тракториста-машиніста, безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції, підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи в СГК «Нива» немає.

З урахуванням заявлених вимог та заперечень, пояснень представників сторін, судом з метою з`ясування обставин справи було зобов`язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог та заперечень.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог частини 4 статті 9 КАС України неодноразово зобов`язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень, у зв`язку з чим розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 3 статті 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

У судовому засіданні позивач, представник позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає в АДРЕСА_1 . (т. 1 а. с. 14-16).

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , являється трактористом - машиністом з категоріями A, B, C, E. (т. 1 а. с. 18).

12.04.22018 року позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, із додатком документів, які зазначені у заяві.(т.1 а.с. 55).

23.07.2018 року відповідач листом № 96/2/02 відмовив позивачу в призначені пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції. Зазначивши, що пільговий стаж позивача становить 12 років 6 місяців 6 днів. Підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи в СГК «Нива» (колгосп «ім. Калініна», спілка «Бузовиця» з 11.05.1989 року по 24.12.2002 рік, з 18.04.2003 року по 17.11.2003 рік, з 13.05.2004 року по 15.12.2004 рік, з 29.04.2005 року по 14.11.2005 рік, з 31.03.2006 року по 01.11.2006 року, з 01.06.2007 року по 01.12.2007 рік, з 30.04.2008 року по 17.09.2008 рік немає, у зв`язку з відсутністю уточнюючої довідки із СГК «Нива», що підтверджує відповідний стаж роботи на посаді трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції. (т. 1 а. с.17).

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 , дата заповнення, якої значиться 25.03.1982 року видно, що позивач розпочав трудову діяльність у 1979 році і працював до 2015 року, з яких працював на посаді тракториста, а саме:

- з 15.02.1984 року по 10.05.1989 року на посаді тракториста в агрофірмі «Новоселицька» - (5 років 2 місяці 26 днів);

- з 11.05.1989 року по 01.04.2000 року на посаді тракториста в Колгоспі імені Калініна, який був перейменований 31.05.1993 року на сп. «Бузовицька -(10 років 10 місяців 20 днів);

- 01.04.2000 року по 24.12.2002 року у зв`язку з реорганізацією спілки «Бузовицька» переведений у СГК «Нива» на роботу трактористом - (2 роки 8 місяців 23 дні);

- 18.04.2003 року по 17.11.2003 року на посаді тракториста в СГК «Нива» - (6 місяців 29 днів);

- з 13.05.2004 року по 15.12.2004 року на посаді тракториста в СГК «Нива»- (7 місяців 2 дні);

- з 29.04.2005 року по 14.1 1.2005 року на посаді тракториста в СГК «Нива» - (6 місяців 1 5 днів);

- з 31.03.2006 року по 01.11.2006 року на посаді тракториста в СГК «Нива» - (7 місяців);

- з 01.06.2007 року по 01.12.2007 року на посаді тракториста в СГК «Нива» - (6 місяців);

- з 30.04.2008 року по 17.09.2008 року на посаді тракториста в СІ К «Нива» - ( 4 місяці 1 7 днів);

- з 18.09.2008 року по 17.12.2008 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро» (2 місяці 30 днів);

- з 01.02.2009 року по23.10.2009 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро» - ( 8 місяців 22 дні);

- з 18.05.2010 року по 24.11.2010 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро» - (6 місяців 6 днів);

- з 06.05.2011 року по 25.11.2011 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро» - (6 місяців 19 днів);

- з 27.04.2012 року по 06.12.2012 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро» - (7 місяців 10 днів);

- з 08.05.2014 року по 12.12.2014 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро»-(7 місяців 4 дні);

- з 14.05.2014 року по 31.07.2015 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро» - (2 місяці 1 7 днів). (т. 1, а. с. 19-31).

Відповідно архівної довідки № 355 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів» (т. 1, а. с. 144), судом встановлено, що в документах архівного фонду СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області, в наказах з особового складу є такі відомості:

- прийняти з відрядною оплатою праці працівником тракторної бригади ОСОБА_1 (наказ № 3 від 01.04.2000 року) (т. 1, а. с. 146-148);

- звільнити з роботи за згодою сторін по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 59 від 24.12.2002 року) (т. 1, а. с. 149);

- прийняти на роботу трактористом з 18.04.2003 року ОСОБА_1 (наказ № 19 від 18.04.2003 року) (т. 1, а. с. 150);

- звільнити з роботи 17.11.2003 року за згодою сторін по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 56 від 17.11.2003 року) (т. 1, а. с. 151);

- прийняти ОСОБА_1 на роботу трактористом з 13.05.2004 року (наказ № 25 від 13.05.2004 року) (т. 1, а. с. 152);

- звільнити з роботи 15.12.2004 року по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 67 від 15.12.2004 року) (т. 1, а. с. 153);

- згідно договору № 9 від 01.03.2005 року про спільну діяльність між Кельменецьким РЦЗ і СГК «Нива» прийняти на громадські роботи з 01.03.2005 року ОСОБА_1 (наказ № 6 від 01.03.2005 року).

- на підставі договору № 240550328002 між Кельменецьким центром зайнятості та СГК «Нива» та направлення на стажування від 28.03.2005 року Кельменецького РЦЗ зарахувати для проходження стажування за професією тракторист терміном на 1 місяць з 28.03.05 року по 28.04.2005 рік ОСОБА_1 (наказ № 9 від 28.03.2005 року);

- у відповідності до договору № 2405050328002/2 від 28.04.2005 року між Кельменецьким районним центром зайнятості та СГК «Нива» відрахувати з 28.04.2005 року зі стажування, у зв`язку із закінченням терміну стажування ОСОБА_1 (наказ № 12 від 28.04.2005 року);

- прийняти на роботу трактористом з 29.04.2005 року ОСОБА_1 (наказ № 13 від 29.04.2005 року) (т. 1, а. с. 154);

- звільнити з роботи 14.11.2005 року по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 43 від 14.11.2005 року) (т. 1, а. с. 155);

- прийняти на громадські роботи з 09.03.2006 року ОСОБА_1 (наказ № 4 від 09 березня 2006 року);

- звільнити з громадських робіт і прийняти на роботу трактористом-машиністом з 31.03.2006 року ОСОБА_1 (наказ № 6 від 31.03.2006 року) (т. 1, а. с. 156);

- звільнити з роботи 01.11.2006 року по ст. 36 п. 1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 24 від 01.11.2006 року) (т. 1, а. с. 157);

- прийняти з 11.04.2007 року згідно договору між СГК «Нива» і Кельменецьким районним центром зайнятості на громадські роботи ОСОБА_1 (наказ № 6 від 11.04.2007 року);

- прийняти ОСОБА_1 на роботу трактористом з 01.06.2007 року (наказ № 15 від 01.06.2007 року) (т. 1, а. с. 158);

- звільнити з роботи 01.12.2007 року за згодою сторін по ст. 36 п. 1 КЗпП України ОСОБА_1(наказ № 43 від 01.12.2007 року) (т. 1, а. с. 159);

- згідно з договором між Кельменецьким районним центром зайнятості і СГК «Нива» від 25.02.2008 року № 18-2008 року, прийняти на громадські роботи з 03.03.2008 року по 03.04.2008 року ОСОБА_1 (наказ № 7 від 03.03.2008 року);

- згідно з договором між Кельменецьким районним центром зайнятості і СГК «Нива» від 03.04.2008 року прийняти на громадські роботи з 03.04.2008 року по 30.04.2008 року ОСОБА_1 (наказ № 12 від 03.04.2008 року);

- звільнити ОСОБА_1 з громадських робіт і прийняти на роботу трактористом з 30.04.2008 року (наказ № 17 від 30.04.2008 року) (т. 1, а. с. 160);

- звільнити ОСОБА_1 з роботи по ст. 36 п. 1 КЗпП України (наказ № 26 від 17.09.2008 року). (т. 1, а. с. 169).

Відповідно до архівної довідки № 356 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за січень-лютий 1989 року, травень-грудень 1989 року, березень-грудень 1990 року, січень-грудень 1991 року, січень-грудень 1992 року, січень-грудень 1993 року. (т. 1, а. с. 162).

Згідно архівної довідки № 357 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за січень-грудень 1994 року, січень-грудень 1995 року, січень-грудень 1996 року, січень-вересень 1997 року, листопад-грудень 1997 року, січень-грудень 1998 року. (т. 1, а. с. 163).

Відповідно до архівної довідки № 358 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за січень-грудень 1999 року, січень-грудень 2000 року, січень-грудень 2001 року, січень-грудень 2002 року, квітень-жовтень 2003 року. (т. 1, а. с. 164).

Згідно архівної довідки № 359 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за квітень-грудень 2004 року, березень-листопад 2005 року, березень-жовтень 2006 року, квітень-листопад 2007 року, березень-вересень 2008 року. (т. 1, а. с. 165).

Відповідно до архівної довідки № 354 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області він відпрацював за 1989 рік - 235 людино-дні, за 1990 рік - 424+18 XII людино-дні, за 1991 рік - 390+20 XII людино-дні, за 1992 рік - 441+24 XII людино-дні, за 1993 рік - 374+24 XII людино-дні, за 1994 рік - 437+24 XII людино-дні, за 1995 рік - 378+24 XII людино-дні, за 1996 рік - 367+24 XII людино-дні, за 1997 рік - 220+24 XII людино-дні, за 1998 рік - 232 людино-дні, за 1999 рік - 285 людино-дні, за 2000 рік - 84 людино-дні. (т. 1, а. с. 170).

Будучи допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_2 пояснив, що з 11.05.1989 року по 01.04.2000 року працював разом із ОСОБА_1 у колгоспі «Калініна « (спілка «Бузовицька»). У зв`язку з реорганізацією спілки «Бузовицької» їх було переведено у СГК «Нива», де вони працювали в наступні періоди: з 01.04.2000 року по 24.12.2002 року (2 роки 8 місяців 23 дні); з 18.04.2003 року по 17.11.2003 року (6 місяців 29 днів); з 13.05.2004 року по 15.12.2004 року (7 місяців 29 днів); з 29.04.2005 року 14.11.2005 року (6 місяців 15 днів); з 31.03.2006 року по 01.11.2006 року (7 місяців); з 01.06.2007 року по 01.12.2007 року (6 місяців); з 30.04.2008 року по 17.09.2008 року (4 місяці 17 днів).

З вересня 2009 року разом із ОСОБА_1 працював на посаді тракториста в ФГ «УкраАгро» з 18.09.2008 року по 17.12.2008 року (2 місяці 30 днів) та з 01.02.2009 року по 23.10.2009 року (8 місяців 22 дні).

Будучи допитаний в судовому засіданні, як свідок ОСОБА_3 , пояснив, що з 11.05.1989 року по 01.04.2000 року працював разом із ОСОБА_1 у колгоспі «Калініна « (спілка «Бузовицька»). У зв`язку з реорганізацією спілки «Бузовицької» їх було переведено у СГК «Нива», де вони працювали в наступні періоди: з 01.04.2000 року по 24.12.2002 року (2 роки 8 місяців 23 дні); з 18.04.2003 року по 17.11.2003 року (6 місяців 29 днів); з 13.05.2004 року по 15.12.2004 року (7 місяців 2 дні); з 29.04.2005 року 14.11.2005 року (6 місяців 15 днів); з 31.03.2006 року по 01.11.2006 року (7 місяців); з 01.06.2007 року по 01.12.2007 року (6 місяців); з 30.04.2008 року по 17.09.2008 року (4 місяці 17 днів).

З вересня 2009 року разом із ОСОБА_1 працював на посаді тракториста в ФГ «УкраАгро» з 18.09.2008 року по 17.12.2008 року (2 місяці 30 днів) та з 01.02.2009 року по 23.10.2009 року (8 місяців 22 дні); з 18.05.2010 року по 24.11.2010 року (6 місяців 6 днів); з 06.05.2011 року по 25.11.2011 року (6 місяців 19 днів); з 27.04.2012 року по 06.12.2012 року (7 місяців 10 днів); з 08.05.2014 року по 12.12.2014 року (7 місяців 4 дні); з 14.05.2014 року по 31.07.2015 року (2 місяці 17 днів).

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, судом встановлено.

Статтею 1 Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

У статті 3 Конституції України зазначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно статті 22 Конституції України, Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Частиною 1 Стаття 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058).

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону, в редакції діючій на час виникнення спірних правовідносин, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з пунктом "в" частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 1058-IV цей закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 1 ст. 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 21 Закону 1058-IV визначено, що персоніфікований облік у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється з метою обліку застрахованих осіб, учасників накопичувальної системи пенсійного страхування та їх ідентифікації, а також накопичення, зберігання та автоматизованої обробки інформації про облік застрахованих осіб і реалізацію ними права на страхові виплати у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та накопичувальній системі пенсійного страхування. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять від: державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; роботодавців; застрахованих осіб; фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування та інших.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що відповідачем на кожну застраховану особу відкривається персональна електронна облікова картка, якій присвоюється унікальний номер електронної облікової картки. Унікальний номер електронної облікової картки формується автоматично шляхом додавання одиниці до останнього наявного унікального номера електронної облікової картки. Порядок та строки впровадження унікальних номерів електронних облікових карток застрахованих осіб, порядок ведення персональних електронних облікових карток визначаються Пенсійним фондом.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що персональна електронна облікова картка застрахованої особи повинна містити такі відомості: 1)умовно-постійна частина персональної електронної облікової картки: унікальний номер електронної облікової картки; серія, номер і найменування документа, що посвідчує особу; прізвище, ім`я та по батькові на момент створення електронної облікової картки; прізвище, ім`я та по батькові на поточний момент; прізвище при народженні; дата народження; місце народження; стать; адреса місця проживання; адреса, за якою здійснено реєстрацію місця проживання; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті); унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; громадянство; номер телефону (за згодою); відмітка про смерть; Пунктом 2 частини 3 вказаної статті визначено, що частина персональної електронної облікової картки, яка відображає страховий стаж, заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплачених страхових внесків та інші відомості, необхідні для обчислення та призначення страхових виплат: код згідно з ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки та офіційно повідомили про це відповідний орган доходів і зборів і мають відмітку в паспорті) страхувальника (платника); рік, за який внесено відомості; розмір страхового внеску за відповідний місяць; сума сплачених страхових внесків за відповідний місяць; страховий стаж; кількість відпрацьованих застрахованою особою календарних днів (годин) за відповідний місяць; ознака особливих умов праці, що дають право на пільги в системі пенсійного забезпечення; сума заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), з якої сплачено страхові внески за відповідний місяць.

Частиною 4 вказаної статті визначено, що персоніфіковані відомості, внесені до персональної електронної облікової картки застрахованої особи, зберігаються в Пенсійному фонді протягом усього життя цієї особи, а після її смерті - протягом 75 років на паперових носіях та/або в електронній формі за наявності засобів, що гарантують ідентичність паперової та електронної форм документа.

Згідно зі ст. 24 Закону страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом (до 01.01.2004). У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок. Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. "а" ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується, зокрема, будь-яка робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.

Статтею 62 наведеного Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Згідно архівної довідки № 1452/1-49 від 27.10.2017 року виданої КП "Сокирянський районний трудовий архів" видно, що під час роботи позивача в ПП "Приватгаз", йому нараховувалась заробітна плата за вересень-грудень 2007 року, за січень-грудень 2008 року, за січень, квітень-грудень 2009 року, за лютий-грудень 2010 року, за січень-грудень 2011 року та за січень 2012 року.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач з вересня 2007 року по 01 лютого 2012 року працював в ПП "Приватгаз", отримував заробітну плату, з якої сплачено страхові внески. Відомості про нараховану та виплачену заробітну плату ОСОБА_4 подавались до Пенсійного фонду на підставі Ф.75, оп.1ос, які відповідно до вимог статті 21 Закону № 1058 зберігаються у відповідача у персональній обліковій справі, що не заперечувалось сторонами.

Проте, вказані відомості про нараховану, отриману заробітну плату ОСОБА_4 вересня 2007 року по 01 лютого 2012 року в ПП "Приватгаз", відповідачем з невідомих причин для суду, не було враховано при призначенні пенсії за віком ОСОБА_4 , з 04.07.2017 року, довічно.

Частиною 1 статті 40 Закону № 1058-IV (редакція чинна на момент призначення пенсії позивачу) передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 8, 13 і 14 статті 11 цього Закону. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.

Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.

Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

У відповідності ст. 41 Закону № 1058-IV(редакція чинна на момент призначення пенсії позивачу) до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

1) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески, а після набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" - максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначеної відповідно до закону;

2) суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум;

Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3) суми заробітної плати (доходу), визначені виходячи із здійсненої застрахованою особою доплати, передбаченої частиною третьою статті 24 цього Закону.

Згідно з частиною 1 ст. 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до частини 1 статті 45 даного Закону пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Відповідно до пункту частини 2 статті 114 Закону №1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Судом встановлено, що позивач в період 15.02.1984 року по 10.05.1989 року на посаді тракториста в агрофірмі «Новоселицька», з 11.05.1989 року по 01.04.2000 року на посаді тракториста в Колгоспі імені Калініна, який був перейменований 31.05.1993 року на сп. «Бузовицька», з 01.04.2000 року по 24.12.2002 року у зв`язку з реорганізацією спілки «Бузовицька» переведений у СГК «Нива» на роботу трактористом, з 18.04.2003 року по 17.11.2003 року, з 13.05.2004 року по 15.12.2004 року, з 29.04.2005 року по 14.11.2005 року, з 31.03.2006 року по 01.11.2006 року, з 01.06.2007 року по 01.12.2007 року, з 30.04.2008 року по 17.09.2008 року на посаді тракториста в СГК «Нива», з 18.09.2008 року по 17.12.2008 року, з 01.02.2009 року по 23.10.2009 року, з 18.05.2010 року по 24.11.2010 року, з 27.04.2012 року по 06.12.2012 року, з 08.05.2014 року по 12.12.2014 року, з 14.05.2014 року по 31.07.2015 року на посаді тракториста в ФГ «Украгро», вказані обставини підтверджується записами у трудовій книжці позивача.

Крім того, вказані обставини також підтверджуються архівними довідками виданими Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», а саме: довідками від 18.10.2018 року № 303, від 18.10.2018 року № 304, від 18.10.2018 року № 305, від 18.10.2018 року № 306, від 18.10.2018 року № 307, від 18.10.2018 року № 308, від 18.10.2018 року № 309, від 21.11.2018 року № 353, від 21.11.2018 року № 354, від 21.11.2018 року № 355, від 21.11.2018 року № 356, від 21.11.2018 року № 357, від 21.11.2018 року № 358, від 21.11.2018 року № 359, від 21.11.2018 року № 360, від 21.11.2018 року № 361, від 21.11.2018 року № 362, від 21.11.2018 року № 363 із змісту, яких видно зазначені періоди роботи - відпрацьовані людино дні, нарахування та виплата заробітної плати періоди Стаднійчуку Т.В.а також витягом із особового рахунку № 466 ОСОБА_1 про періоди роботи з 1989 по 01.12.2007 року. (т. 1 а. с. 19-31, 81-89, 142-170).

Після досягнення позивачем 55 років позивач звернувся із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, однак органом Пенсійного фонду відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку із відсутністю підстав для призначення такої пенсії, у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи трактористом, про що повідомлено позивачу листом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 23.07.2018 року листом № 96/2/02.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах цій категорії працівників роз`яснено у листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 7. До трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в між польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, з ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо. Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії "тракторист-машиніст", запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста (фактично - механізатора), безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність кількості відповідного стажу.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

На думку суду заперечення відповідача про відсутність уточнюючих довідок є необґрунтованими, і не приймаються судом, оскільки трудовий стаж позивача відображений в трудовій книжці, а відтак необхідність уточнюючих довідок в даних правовідносинах не є визначальним.

Судом також встановлено, що у Загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів, затвердженому постановою Державного комітету СРСР по стандартах від 27 серпня 1986 року № 016 та введеному в дію з 01 січня 1987 року, і класифікаторі професій ДК 003:2010 на зміну ДК 003:2005, затвердженому та введеному в дію наказом Держспоживстандарту України від 28 липня 2010 року № 327, професія "механізатор" відсутня, а міститься професійна назва роботи тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачу безпідставно було відмовлено у призначені пенсії на пільгових умовах, оскільки матеріалами справи, зокрема записами в трудовій книжці, архівними довідками виданими Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», показами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , письмовими поясненням позивача із додатком розрахунку трудового стажу ОСОБА_1 , підтверджено, що позивач виконував роботу за професією тракториста, зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, нарахуванням та виплати заробітної плати. (т. 1 а.с. 142-170, 219-226, т.2 а.с.21-58).

У пунктах 1 та 2 Порядку зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Судом встановлено, що відповідно до архівної довідки № 355 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів» (а. с. 144), що в документах архівного фонду СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області, в наказах з особового складу є такі відомості:

- прийняти з відрядною оплатою праці працівником тракторної бригади ОСОБА_1 (наказ № 3 від 01.04.2000 року) (а. с. 146-148);

- звільнити з роботи за згодою сторін по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 59 від 24.12.2002 року) (а. с. 149);

- прийняти на роботу трактористом з 18.04.2003 року ОСОБА_1 (наказ № 19 від 18.04.2003 року) (а. с. 150);

- звільнити з роботи 17.11.2003 року за згодою сторін по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 56 від 17.11.2003 року) (а. с. 151);

- прийняти ОСОБА_1 на роботу трактористом з 13.05.2004 року (наказ № 25 від 13.05.2004 року) (а. с. 152);

- звільнити з роботи 15.12.2004 року по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 67 від 15.12.2004 року) (а. с. 153);

- згідно договору № 9 від 01.03.2005 року про спільну діяльність між Кельменецьким РЦЗ і СГК «Нива» прийняти на громадські роботи з 01.03.2005 року ОСОБА_1 (наказ № 6 від 01.03.2005 року).

- на підставі договору № 240550328002 між Кельменецьким центром зайнятості та СГК «Нива» та направлення на стажування від 28.03.2005 року Кельменецького РЦЗ зарахувати для проходження стажування за професією тракторист терміном на 1 місяць з 28.03.05 року по 28.04.2005 рік ОСОБА_1 (наказ № 9 від 28.03.2005 року);

- у відповідності до договору № 2405050328002/2 від 28.04.2005 року між Кельменецьким районним центром зайнятості та СГК «Нива» відрахувати з 28.04.2005 року зі стажування, у зв`язку із закінченням терміну стажування ОСОБА_1 (наказ № 12 від 28.04.2005 року);

- прийняти на роботу трактористом з 29.04.2005 року ОСОБА_1 (наказ № 13 від 29.04.2005 року) (а. с. 154);

- звільнити з роботи 14.11.2005 року по ст.36 п.1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 43 від 14.11.2005 року) (а. с. 155);

- прийняти на громадські роботи з 09.03.2006 року ОСОБА_1 (наказ № 4 від 09 березня 2006 року);

- звільнити з громадських робіт і прийняти на роботу трактористом-машиністом з 31.03.2006 року ОСОБА_1 (наказ № 6 від 31.03.2006 року) (а. с. 156);

- звільнити з роботи 01.11.2006 року по ст. 36 п. 1 КЗпП України ОСОБА_1 (наказ № 24 від 01.11.2006 року) (а. с. 157);

- прийняти з 11.04.2007 року згідно договору між СГК «Нива» і Кельменецьким районним центром зайнятості на громадські роботи ОСОБА_1 (наказ № 6 від 11.04.2007 року);

- прийняти ОСОБА_1 на роботу трактористом з 01.06.2007 року (наказ № 15 від 01.06.2007 року) (а. с. 158);

- звільнити з роботи 01.12.2007 року за згодою сторін по ст. 36 п. 1 КЗпП України ОСОБА_1(наказ № 43 від 01.12.2007 року) (а. с. 159);

- згідно з договором між Кельменецьким районним центром зайнятості і СГК «Нива» від 25.02.2008 року № 18-2008 року, прийняти на громадські роботи з 03.03.2008 року по 03.04.2008 року ОСОБА_1 (наказ № 7 від 03.03.2008 року);

- згідно з договором між Кельменецьким районним центром зайнятості і СГК «Нива» від 03.04.2008 року прийняти на громадські роботи з 03.04.2008 року по 30.04.2008 року ОСОБА_1 (наказ № 12 від 03.04.2008 року);

- звільнити ОСОБА_1 з громадських робіт і прийняти на роботу трактористом з 30.04.2008 року (наказ № 17 від 30.04.2008 року) (а. с. 160);

- звільнити ОСОБА_1 з роботи по ст. 36 п. 1 КЗпП України (наказ № 26 від 17.09.2008 року). (а. с. 169).

Відповідно до архівної довідки № 356 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за січень-лютий 1989 року, травень-грудень 1989 року, березень-грудень 1990 року, січень-грудень 1991 року, січень-грудень 1992 року, січень-грудень 1993 року. (а. с. 162).

Згідно архівної довідки № 357 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за січень-грудень 1994 року, січень-грудень 1995 року, січень-грудень 1996 року, січень-вересень 1997 року, листопад-грудень 1997 року, січень-грудень 1998 року. (а. с. 163).

Відповідно до архівної довідки № 358 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за січень-грудень 1999 року, січень-грудень 2000 року, січень-грудень 2001 року, січень-грудень 2002 року, квітень-жовтень 2003 року. (а. с. 164).

Згідно архівної довідки № 359 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області йому нараховувалась заробітна плата за квітень-грудень 2004 року, березень-листопад 2005 року, березень-жовтень 2006 року, квітень-листопад 2007 року, березень-вересень 2008 року. (а. с. 165).

Відповідно до архівної довідки № 354 від 21.11.2018 року виданої Комунальною установою «Кельменецький районний трудовий архів», судом встановлено, що під час роботи позивача в СГК «Нива», с. Бузовиця Кельменецького району Чернівецької області він відпрацював за 1989 рік - 235 людино-дні, за 1990 рік - 424+18 XII людино-дні, за 1991 рік - 390+20 XII людино-дні, за 1992 рік - 441+24 XII людино-дні, за 1993 рік - 374+24 XII людино-дні, за 1994 рік - 437+24 XII людино-дні, за 1995 рік - 378+24 XII людино-дні, за 1996 рік - 367+24 XII людино-дні, за 1997 рік - 220+24 XII людино-дні, за 1998 рік - 232 людино-дні, за 1999 рік - 285 людино-дні, за 2000 рік - 84 людино-дні. (а. с. 170).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки факт роботи позивача трактористом підтверджується посвідченням тракториста машиніста, трудовою книжкою, архівними довідками, довідками про заробітну плату, а також показами свідків та іншими доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту "в" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", є протиправними.

Окрім того, при вирішені цього спору, суд, відповідно до частин першої-другої статті 6 КАС України керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до частини третьої статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини першої Європейської Соціальної хартії, кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей

З огляду на вимоги Конвенції та практику Європейського суду з прав людини ("Спорронг та Льонрот проти Швеції") до правовідносин щодо отримання пенсії слід застосовувати засади юридичної визначеності, зокрема в частині права особи на розумні очікування "мирного володіння майном".

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Згідно статті 7, 83 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь - який час після виникнення права на пенсію; пенсії призначаються з дня звернення за пенсією.

Позивач дійсно має право на отримання пенсії на пільгових умовах і дане право виникло при досягненні 55 років, позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою 12.04.2018 року , а тому пенсія має бути призначена позивачу з дня звернення.

Аналогічна правова позиція викладалась у рішеннях Верховного Суду та Вищого адміністративного Суду України, так зокрема в ухвалі від 11.07.2017 року справі №К/800/23573/17.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно вимоги позивача щодо зарахування до пільгового трудового стажу періодів роботи в СГК «Нива», а також зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити, здійснити нарахування та виплати з 18 квітня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", включивши до пільгового стажу, який дає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи на посаді тракториста-машиніста безпосередньо зайнятого у виробництві сільськогосподарської продукції в період з 11.05.1989 по 24.12.2002, з 18.04.2003 по 17.11.2003, з 13.05.2004 по 15.12.2004, з 29.04.2005 по 14.11.2005, з 31.03.2006 по 01.11.2006, з 01.06.2007 по 01.12.2007, з 30.04.2008 по 17.09.2008, суд зазначає наступне.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

Іншими словами, під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Термін "дискреційне повноваження" означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке буде найбільш прийнятним.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку, що про зобов`язання Головного управління пенсійного Фонду України в Чернівецькій області призначити, здійснити нарахування та виплати з 18 квітня 2018 року пенсію за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 належить до дискреційних повноважень відповідача.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. (ч. 2 ст. 9 КАС України).

Згідно із ч. 4 ст. 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З метою захисту порушених прав позивача, суд зобов`язує Головне управління пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції, з урахуванням встановлених обставин у справі.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що судом встановлено протиправність дій відповідача щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 , суд приходить до висновку про задоволення позову повністю.

За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн., що підтверджується квитанціями № 71 від 13.09.2018 року (а. с. 6) та № 66 від 01.10.2018 року. (а. с. 53).

Оскільки, позов задоволено повністю, суд присуджує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 2114,40 грн., за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 72-80, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернівецькій області про відмову з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, або за вислугу років, від 23 липня 2018 року № /96/2/02.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Чернівецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.04.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, як трактористу-машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції. з урахуванням встановлених обставин у справі.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 2114,40 грн., що підтверджується квитанціями № 71 від 13.09.2018 року та № 66 від 01.10.2018 року, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області (58022, м. Чернівці, вулиця Оренбурзька, 7-А, код ЄДРПОУ 40329345).

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: - Головне управління Пенсійного фонду України у Чернівецькій області, 58022, м. Чернівці, вулиця Оренбурзька, 7-А, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя Дембіцький П.Д.