open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

УХВАЛА

18 червня 2019 року

Київ

справа №440/4680/18

адміністративне провадження №К/9901/15665/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:

- визнати бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 щодо не включення в перерахунок пенсії з 21.07.2016 грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в середньому розмірі згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 у сумі 3386,49 грн. протиправною.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Київського районного суду м. Полтави від 04.09.2017 у справі №552/5130/17 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.06.2017 №9/983 з врахуванням середньомісячного розміру додаткових видів грошового забезпечення, який становить 3386,49 грн. та виплатити недоплачену суму пенсії з 21.07.2016 з урахуванням виплачених сум.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 , не погодившись з вказаними рішеннями судів, засобами поштового зв`язку направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та ухвалити нову постанову з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У касаційній скарзі скаржник зазначає, що спірні правовідносини повинні вирішуватись як новий спір, оскільки у даній справі та справі № 552/5130/17, різними є підстави та предмет заявлених вимог.

Перевіряючи касаційну скаргу про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд виходить з наступного.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

В свою чергу, у відповідності до пункту 2 частини 2 статті 333 КАС України у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, постановою Київського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2017 року у справі № 552/384/17:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо не складання та не подання до Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області довідки про розрахунок грошового забезпечення для призначення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти нову довідку про додаткові види забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2016 року з урахуванням протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби та подати зазначену довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області;

- зобов`язано Головне управління пенсійного фонду України в Полтавській області після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про грошове забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 грудня 2016 року пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні з військової служби та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 1 грудня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2017 року у справі № 552/384/17 зазначена постанова Київського районного суду м. Полтави від 08 листопада 2017 року у справі № 552/384/17 в частині зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Полтавській області після отримання від ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки про грошове забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_1 призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 01 грудня 2016 року пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні з військової служби та здійснити виплату недоплаченої частини основного розміру пенсії з 1 грудня 2016 року з урахуванням раніше виплачених сум скасована, у цій частині позовні вимоги залишені без задоволення.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 04 вересня 2017 року у справі № 552/5130/17, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області перерахувати розмір раніше призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Полтавського обласного військового комісаріату від 06.06.2017 № 9/983 з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації грошового забезпечення та одноразової допомоги при звільненні з військової служби та виплачувати пенсію з 21.07.2017 з урахуванням виплачених сум.

Зазначена постанова набрала законної сили після її апеляційного оскарження 08.11.2017.

Звертаючись з адміністративним позовом у даній справі, позивач зазначив, що ГУ Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання судового рішення по справі № 552/5130/17 здійснений перерахунок пенсії згідно довідки Полтавського ОВК від 06.06.2017 за №9/983, але, виходячи з розміру одноразової грошової допомоги не як вказано у довідці - 3386,74 грн., в розмірі 2789,67 грн.

Спір про право позивача на перерахування розміру пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.06.2017 № 9/983 вирішено у справі № 552/5130/17, предметом розгляду якої була саме наявність підстав врахування при проведенні перерахунку пенсії відповідачем грошового забезпечення та його складових, вказаних у наведеній довідці.

Таким чином, суть позовних вимог позивача зводиться до оскарження дій відповідача при виконанні судового рішення, ухваленого по іншій справі № 552/5130/17.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що шляхом ініціювання іншого окремого судового спору (подання даної позовної заяви), позивач намагається вирішити питання виконання відповідачем судового рішення у іншій справі № 552/5130/17.

Проте, усі процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-391 розділу ІV "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах" Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку загального позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.

Згідно з частиною 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною 10 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 травня 2002 року у справі "Бурдов проти Росії" визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

Виходячи з вищевикладеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції про те, що, в даному випадку, вимоги позивача слід розглядати не в порядку позовного провадження, а в порядку, визначеному статтею 383 Кодексу адміністративного судочинства України, в особливому порядку судового контролю, оскільки в позовній заяві йдеться про дії відповідача, вчинені в ході виконання рішення у справі № 552/5130/17.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають розгляду в порядку позовного провадження в адміністративному судочинстві, а мають розглядатися в порядку судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, судового рішення у справі № 552/5130/17, визначеному нормами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, тобто шляхом подання заяви в межах адміністративної справи № 552/5130/17.

Пунктом 2 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

За таких обставин, подана ОСОБА_1 касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, в розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Керуючись ст.ст. 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2018 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді С.Г. Стеценко

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук

Джерело: ЄДРСР 82472807
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку