Постанова
Іменем України
06 червня 2019 року
м. Київ
справа № 461/8495/13-к
провадження № 51-8167 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника ФГ «Бурка В.В.» ОСОБА_6 на ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 16 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора прокуратури Львівської області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 16 лютого 2018 року заяву ОСОБА_6 про перегляд за нововиявленими обставинами вищезазначеної ухвали залишено без задоволення.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення, а ухвалу суду від 16 лютого 2018 року без зміни.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвали місцевого та апеляційного судів і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. В обґрунтування своїх вимог вказує на невідповідність судових рішень вимогам кримінального процесуального закону, відсутність мотивів, з яких суд виходив при прийнятті рішення про те, що ухвала слідчого судді не є судовим рішенням по суті справи, посилається на наявність нововиявлених обставин, чому не дав оцінки суд. Також зазначає, що ухвала апеляційного суду постановлена з порушенням норм процесуального закону, є необґрунтованою та не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні просив залишити касаційну скаргу без задоволення.
Мотиви суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції має керуватися ст. 412 КПК України.
При розгляді матеріалів провадження за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постановлені за його заявою судові рішення, суд касаційної інстанції істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були би підставами для скасування цих судових рішень, не знайшов.
У касаційній скарзі ОСОБА_6 не погоджується з рішеннями судів, що оскаржувана ним ухвала від 16 серпня 2013 року не може бути переглянута за нововиявленими обставинами.
Зазначені доводи ОСОБА_6 не заслуговують на увагу з огляду на таке.
Частина перша статті 129 Конституції України передбачає, що судове рішення є обов`язковим до виконання.
В свою чергу, стаття 8 КПК встановлює, щокримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, апринцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується зурахуванням практики Європейського суду зправ людини.
В численних рішеннях, зокрема, в рішенні у справі «Рябих проти Росії» (заява №52854/99 від 24 червня 2003 року)Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, зокрема:
«Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 § 1 Конвенції, має тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, яка… декларує верховенство права як спільну спадщину Договірних Держав. Одним зфундаментальних аспектів верховенства права єпринцип правової визначеності, який вимагає, серед іншого, щоб коли суди остаточно вирішили справу, їхні рішення не могли бути поставлені під сумнів.
Правова визначеність передбачає повагу до принципу остаточності судового рішення. Цей принцип передбачає, що жоден учасник процесу не вправі вимагати перегляду остаточного і обов`язкового рішення, лише з метою повторного або нового розгляду справи. Повноваження вищих судів на перегляд справи мають використовуватися для виправлення судових помилок чипорушень у відправленні правосуддя, але не для нового розгляду справи. Перегляд не може використовуватися як повторна апеляція ісама по собі можливість існування двох різних поглядів на справу не може бути підставою для перегляду. Відступ від цього принципу євиправданим лише увипадку, якщо зумовлений обставинами суттєвого та вагомого характеру» (пункти 51-52).
Системне тлумачення глави 34 КПК України у сукупності з наведеними вище положеннями призводить до висновку, що перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайним (екстраординарним) переглядом судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанції) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.
Цей висновок підтверджується, крім іншого, і самим текстом статті 459 КПК України, відповідно до якого нововиявленими обставинами визнаються:
«штучне створення або підроблення доказів…, на яких ґрунтується вирок»;
«скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
«інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність вироку чи ухвали».
Відповідно до цього положення, нововиявлені обставини мають стосуватися лише вироку або судових рішень, що постановлені щодо цього вироку, тобто судового рішення по суті кримінального обвинувачення.
Зі змісту глави 34 КПК України та загальних засад кримінального провадження вбачається, що кримінальне провадження за нововиявленими обставинами являє собою форму перегляду рішень суддів, які набрали законної сили. За своїм змістом ця стадія кримінального процесу виступає як механізм, що доповнює звичайні заходи забезпечення правосудності судових рішень у кримінальних провадженнях. Цей вид провадження має резервне значення та використовується лише у випадках, коли вичерпані всі інші допустимі засоби процесуально-правового захисту.
Таким чином, Суд дотримується раніше сформованого висновку, що за нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті лише судові рішення по суті кримінального обвинувачення, що набрали законної сили, у випадку, коли кримінальне провадження закінчено і рішення стали остаточними.
Як убачається з матеріалів провадження ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16 серпня 2013 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на бездіяльність прокурора прокуратури Львівської області щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення. Оскільки зазначене судове рішення було постановлено на стадії досудового розслідування і не є рішенням по суті кримінального провадження, то місцевий суд правильно зазначив, що воно не відноситься до тих рішень, які можуть бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому главою 34 КПК України.
Крім того, положеннями ст. 460 КПК України чітко регламентовано , що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право подати учасники судового провадження.
При цьому п. 26 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу встановлено, що учасниками судового провадження є: сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, представник персоналу органу пробації, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а також інші особи, за клопотанням або скаргою яких у випадках, передбачених КПК, здійснюється судове провадження.
Ураховуючи вичерпний перелік осіб, що мають право подавати заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, Суд касаційної інстанції визнає правильними висновки місцевого та апеляційного судів про те, що ОСОБА_6 є учасником кримінального провадження, а не учасником судового провадження, а отже не вправі подавати заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, яке прийняте під час досудового розслідування.
Встановивши, що заява ОСОБА_6 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами подана на судове рішення, яке не може бути предметом перегляду, суд першої інстанції відмовив у її задоволенні , постановив рішення, яким, по суті, завершив провадження. Скасування ухвали місцевого чи апеляційного суду в будь-якому разі не призведе до перегляду оскаржуваного рішення судді. Таким чином, анулювання результатів судових розглядів з метою дотримання самої лише формальної процедури, навпаки, призведе до неефективного витрачання людських і часових ресурсів та порушення прав учасників процесу на розгляд справи упродовж розумного строку.
Ураховуючи наведене Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення. У зв`язку із цим та керуючись статтями 434, 436 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити судові рішення без зміни.
З цих підстав Суд ухвалив:
Ухвалу Галицького районного суду міста Львова від 16 лютого 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 22 червня 2018 року - залишити без зміни, а касаційну скаргу представника ФГ «Бурка В.В.» ОСОБА_6 - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_7
