22-ц/812/816/19

Єдиний унікальний номер судової справи: 487/3128/18

Номер провадження: 22-ц/812/816/19

Категорія 57

Постанова

іменем України

06 червня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого судді-доповідача Самчишиної Н.В.,

суддів: Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Горенко Ю.В..

за участю: позивача ОСОБА_1 , представника відповідача - Ярмоловича О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2019 року, ухвалене у складі головуючого судді Біцюка А.В., в приміщенні цього суду, того ж дня о 08 годині 10 хвилині, повний текст рішення складено 25 березня 2019 року, за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Висотка» про захист прав споживачів, списання заборгованості та стягнення коштів,

встановила:

23 травня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) «Висотка», який обґрунтовував тим, що є власником двох квартир АДРЕСА_2 .

Він своєчасно і у визначених обсягах сплачував всі платежі за опалення за даними лічильників, які встановлені в його квартирах забудовником та опломбовані.

11 квітня 2018 року він дізнався, що йому нараховано борг за опалення квартири № 12 в сумі 7 716 грн. 41 коп. і по квартирі № 20 в сумі 7 110 грн. 67 коп.

Посилаючись на необґрунтованість боргу, уточнюючи та збільшуючи позовні вимоги, позивач остаточно просив суд:

- визнати неправомірним, нарахований ОСББ «Висотка» борг за послуги опалення, які фактично не були надані в будинку по АДРЕСА_4 сумі 7716, 41 грн. і квартира № 20 - в сумі 7110 грн.;

- зобов`язати ОСББ «Висотка» списати борг з його особистого рахунку в сумі 7716, 41 грн., за послуги опалення, які фактично не надавались, по квартирі АДРЕСА_5 ;

- стягнути з ОСББ «Висотка» на його користь сплачені ним ОСББ «Висотка», в зв`язку з продажом квартири, кошти в сумі 7110 грн. 67 коп. за послуги опалення, які фактично не були надані, по квартирі АДРЕСА_2 (квитанція № 0.0.1047125958.1 від 27 травня 2018 року).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на те, що твердження позивача щодо відключення опалення у квартирах в зазначені дати у січні 2017 року є необґрунтованим, просила відмовити у задоволенні позову. Зазначала, що позивачем не надано доказів, що підтверджують відключення квартир позивача від опалення та встановлення і опломбування в квартирах приладів обліку теплової енергії. Під час опалювального сезону 2016-2017 та 2017-2018 років позивач щодо неналежного надання послуг опалення до ОСББ «Висотка» не звертався.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

-2-

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що у квартирах позивача на системі опалення встановлені лічильники гарячої води, які вимірюють її проходження в системі опалення через квартири позивача в кубічних метрах. 09 грудня 2017 року загальними зборами ОСББ «Висотка» визначено алгоритм розрахунку за надані послуги опалення виходячи з даних теплових лічильників, а за їх відсутності пропорційно загальної площі квартир, належних співвласникам. У зв`язку з тим, суд вважав, що твердження позивача про необхідність розрахунку обсягу спожитої теплової енергії на підставі даних водомірних лічильників, встановлених в його квартирах, безпідставні.

Не погодившись з таким рішенням, позивач 05 квітня 2019 року подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Зазначав, що з моменту передачі йому квартир і по сьогоднішній день у кватирах ніхто не проживав і не користувався житлово-комунальними послугами.

Суд не приділив належної уваги тому, що рішення загальних зборів ОСББ «Висотка» щодо встановлення в квартирах приладів обліку теплової енергії, є добровільним, а не обов`язковим. Суд залишив поза увагою те, що позивача не було належним чином повідомлено про проведення загальних зборів на яких прийняте вищезазначене рішення.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що рішення загальних зборів ОСББ «Висотка» від 28 жовтня 2016 року, яке встановлювало обов`язок кожного власника приміщення включати опалення в опалювальний період 2016-2017 роках з мінімальною нормою опалювальної одиниці в розмірі 1,0 м3/добу, є незаконним, оскільки суперечить вимогам абз. 3 ч. 2 ст. 17, пунктів 1 та 2 ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів».

До того ж, під час розгляду справи, суд не звернув уваги на вимоги ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено здійснення оплати споживачем лише за спожиті житлово-комунальні послуги. За приписами абз. 2 п. 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року справлення плати за нормативами (нормами) споживання за наявності квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається. Тому висновок суду про те, що ОСББ «Висотка» правомірно нарахувало йому заборгованість за надані послуги з теплопостачання (опалення), без врахування показів його засобів обліку теплової енергії, є помилковим та суперечить вимогам діючого законодавства.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Висотка» просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, вважаючи її доводи необґрунтованими та безпідставними.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Частиною першою статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати ОСББ. Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Відповідно до статті 1 Закону України від 29 листопада 2001 року № 2866-III «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (далі - Закон № 2866) об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

-3-

За ст. 2 цього Закону він регулює, зокрема, порядок створення, діяльності і ліквідації об`єднань; відносини суб`єктів права власності щодо користування та розпорядження нерухомим майном у об`єднанні.

Об`єднання відповідає за своїми зобов`язаннями коштами і майном об`єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов`язки, виступає позивачем та відповідачем у суді. Об`єднання не несе відповідальності за зобов`язаннями співвласників.

ОСББ є неприбутковою організацією і не має на меті отримання прибутку для його розподілу між своїми співвласниками. Створюється як непідприємницьке товариство, а його основна діяльність полягає у здійсненні функцій, які забезпечують: реалізацію прав власників приміщень на володіння і користування спільним майном членів ОСББ; належне утримання будинку і прибудинкової території; сприяння членам ОСББ в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; виконання членами ОСББ обов`язків, пов`язаних із діяльністю об`єднання (ст. 4 Закону № 2866).

Судом установлено, що ОСББ «Висотка» об`єднує співвласників квартир в будинку АДРЕСА_6 . Позивач в опалювальні періоди 2016-2017 та 2017-2018 років був власником квартир № 12 та 20 у вказаному будинку. У квартирах позивача на системі опалення забудовником встановлені лічильники гарячої води Гидротек ЕТ - 1,5 U (Україна) зі штуцером (110 мм), які за характеристикою вимірюють її проходження в системі опалення через квартири позивача в кубічних метрах (а.с.221).

Належних та допустимих доказів встановлення в цих квартирах лічильників придатних для обліку теплової енергії, ОСОБА_1 не надав, хоча це, згідно приписів ст. 81 ЦПК України, є його обов`язком.

Рішенням загальних зборів ОСББ «Висотка» від 28 жовтня 2016 року, яке оформлене протоколом, була прийнята пропозиція всім власникам квартир включити опалення на опалювальний сезон 2016 - 2017 роки з мінімальною нормою опалювальної одиниці в розмірі 1,0 м3/добу. На цих зборах позивач брав участь та проголосував за цю пропозицію (а.с.133-134).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Це рішення загальних зборів позивач не оскаржував, а тому суд першої інстанції вірно не надавав йому правову оцінку щодо законності. Через це посилання позивача в апеляційній скарзі на незаконність рішення є безпідставним.

09 грудня 2017 року Загальними зборами ОСББ «Висотка» вирішено визнати лічильники газу типу «Гідротек» та аналогічні, що встановлені забудовником в квартирах на систему опалення і не здатні вимірювати обсяг спожитої теплової енергії у Гкал - непридатними для обліку теплової енергії в квартирах.

Запропоновано співвласникам встановити в квартирах прилади обліку теплової енергії, які вимірюють обсяг спожитої теплової енергії у Гкал (кал) та здійснювати опалення квартир шляхом самозабезпечення за допомогою орендованої котельні.

Також цим рішенням визначено порядок сплати співвласниками за опалення, згідно якого розрахунок за опалення в квартирах, в яких відсутні прилади обліку теплової енергії, які вимірюють обсяг спожитої теплової енергії у Гкал (кал), здійснюється шляхом множення вартості опалення за 1 кв.м. на загальну площу квартири, при цьому вартість опалення за 1 кв.м. у вказаних квартирах визначається як різниця між загальним обсягом виробленої теплової енергії котельною та витратами на опалення місць загального користування та обсягу теплової енергії спожитої квартирами з лічильниками - поділена на загальну площу квартир без приладів обліку теплової енергії.

-4-

Як встановлено судом, з позиції сторін та наданих ними доказів, саме за таким алгоритмом було нараховано заборгованість позивачу за опалення належних йому квартир.

Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновки районного суду про відсутність підстав для задоволення позову про неправильність нарахування боргу за опалення, списання заборгованості за послуги з опалення та стягнення коштів, є правильними.

Дослідженими судом доказами доведено, що відповідач підставно нараховував позивачу оплату за опалення належних йому квартир за порядком розрахунку за опалення в квартирах, в яких відсутні прилади обліку теплової енергії, оскільки останнім не доведено встановлення на системах опалення лічильників, які б вимірювали обсяг спожитої теплової енергії у Гкал (кал).

Посилання позивача на те, що він не користувався опаленням квартир, належними доказами не підтверджено.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що рішення загальних зборів ОСББ «Висотка» від 09 грудня 2017 року щодо встановлення в квартирах приладів обліку теплової енергії не було обов`язковим, та він не був належним чином повідомленим про проведення загальних зборів, правильність висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки законність такого рішення позивачем не оспорювалась, а визначений цим рішенням порядок оплати за опалення, є обов`язковим для всіх співвласників будинку.

З 01 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417), який визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Законом № 417 встановлено, що власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку, спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників (статті 4 і 5).

Статтею 9 Закону № 417 визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками; за рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Статтею 12 Закону про ОСББ визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління.

За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Стаття 11 Закону № 417-VIII регулює управління багатоквартирним будинком управителем. У свою чергу, в пункті 8 частини першої статті 1 Закону № 417-VIII наводиться визначення управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (пункт 2 частини першої статті 1 Закону № 417-VIII).

-5-

З пояснень представника відповідача в судовому засіданні апеляційного суду вбачається, що управління багатоквартирним будинком здійснюється об`єднанням через створені ним органи управління. Функції з управління багатоквартирним будинком нікому не передані.

З 10 червня 2018 введено в дію Закон України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні-послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), предметом регулювання якого є, в тому числі, відносини, що виникають у процесі надання послуги з управління багатоквартирним будинком.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 Закону № 2189-VIII предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Не є предметом регулювання цього Закону відносини, що виникають між співвласниками, а також між співвласниками та об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку при забезпеченні потреб співвласників шляхом самозабезпечення відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Законом № 2189-VIII визначено нову класифікацію видів житлово-комунальних послуг в порівнянні із Законом України від 24 червня 2004 року № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги». Так, статтею 5 Закону № 2189-VIII встановлено перелік житлово-комунальних послуг, до якого належить житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Законом № 2189-VIII встановлено, що послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.

Послуга з управління багатоквартирним будинком, включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку.

Наведені норми Закону «Про житлово-комунальні послуги» підкреслюють, що ОСББ не є виконавцем робіт або надавачем послуг, як і не є суб`єктом господарювання взагалі.

Відповідно до ст. 14 Закону № 2866 співвласник має право, зокрема, вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства.

Зазначеному праву співвласника кореспондує передбачений ст. 18 Закону № 2866 обов`язок об`єднання забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна, що належить членам об`єднання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що між сторонами виник спір з приводу користування майном, ОСББ не є ні виробником, ні надавачем послуг, тому положення Закону України «Про захист прав споживачів» на спірні правовідносини не поширюються.

-6-

Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення судом його прав на судовий захист відповідно до ст. 55 Конституції України є необґрунтованим, оскільки право позивача на звернення до суду в порядку, встановленому цивільно-процесуальним законодавством, судом не обмежене. Порушень судом норм міжнародного законодавства не встановлено.

Отже, відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 382 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 березня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Головуючий Н.В. Самчишина

Судді: Л.М. Прокопчук

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 07 червня 2019 року.