ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА _{01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua}

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2019

Справа № 910/14401/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді: Літвінової М.Є.,

за участю секретаря судового засідання: Зінчук С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства «АНТЕ»

до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

1. Фізична особа - підприємець Васильєв Олександр Олександрович

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ-БУД"

3. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК"

про стягнення 464 577, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Кожем`яченко В.В.;

від відповідача: Дячок С.М.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Анте" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" (далі - відповідач) про стягнення безпідставно списаних з банківського рахунку коштів в сумі 464 577, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на те, що 12.10.2015 директором (власником) ПП «Анте» було виявлено, що 08.10.2015 з рахунку позивача, відкритому у ПАТ «Державний ощадний банк України», за відсутності будь-якого доручення та відома позивача було здійснено два платежі: в сумі 141 837, 73 грн. на користь ФОП Васильєва О.О. та в сумі 322 739, 30 грн. на користь ТОВ «СІТІ БУД».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14401/16, її розгляд призначено на 31.08.2016 року.

31.08.2016 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником відповідача подано відзив, у якому викладені заперечення проти позову обґрунтовані тим, що перерахування грошових коштів було здійснено на підставі платіжних документів № 300 від 08.10.2015 на суму 141 837, 73 грн. та № 301 від 08.10.2015 на суму 322 739, 30 грн., на які накладено електронний цифровий підпис, за яким система «Інтернет-Клієнт-Банк» безпомилково ідентифікувала користувача клієнта - директора ПП «АНТЕ» ОСОБА_4 Отже, відповідач отримавши засобами системи «Інтернет-Клієнт-Банк» спірні платіжні доручення та здійснивши їх перевірку щодо повноти, цілісності та достовірності відповідно до вимог п. 22.6. ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», п.п. 2.4., 11.5. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ №22 від 21.01.2004, правомірно виконав вищевказані платіжні доручення, перерахувавши належні позивачу грошові кошти на користь отримувачів таких коштів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 31.08.2016 на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особі - підприємця Васильєва Олександра Олександровича, Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ-БУД" та Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПРИВАТБАНК", відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 21.09.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.09.2016 в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі №910/14401/16, на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 10.10.2016.

В судовому засіданні 10.10.2016 представником позивача було подано клопотання про витребування у відповідача витягу з протоколу роботи системи дистанційного обслуговування "Інтернет-Клієнт-Банк" за 08.10.2015 з чітким відображенням порядку роботи системи щодо створення та виконання спірних платіжних доручень (часу входу в систему (серверний та клієнтський), часу створення документу, часу виходу із системи тощо), зокрема ІР адреси, з яких позивач нібито здійснив вхід в систему та створив вищевказані платіжні доручення, тип входу в систему, ідентифікатор ключа користувача та інші дані, які б відображали повну картину роботи системи для ПП "Анте" 08.10.2016.

Означене клопотання представника позивача судом залишено без задоволення у зв`язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2016 на підставі статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справі № 910/14401/16 призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському обласному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2016 зупинено провадження у справі № 910/14401/16 на час проведення судової експертизи відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

У зв`язку з призначенням у справі судової експертизи матеріали справи № 910/14401/16 із супровідним листом № 06-37.1/2129/16 були направлені до Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України для виконання судової комп`ютерно-технічної експертизи.

16.11.2016 до господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/14401/16 із повідомленням судового експерта про неможливість проведення судової експертизи, в якому зазначено, що проведення судових експертиз у КОНДЕКЦ здійснюється за черговістю їх надходження, на даний час у секторі комп`ютерно-технічних досліджень відділу ДСІТ перебуває на виконанні 151 комп`ютерно-технічна експертиза. Відповідно до вимог наказу МВС України від 03.11.2016 № 1154 "Про ліквідацію Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України", з 08.11.2016 КОНДЕКЦ перебуває у процесі ліквідації.

З огляду на вищевикладене, судовий експерт повідомив суд та учасників судового процесу про неможливість виконання судової експертизи у справі № 910/14401/16, у зв`язку із завершенням проведення судових експертиз, які перебувають на виконанні у відділі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2016 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі №910/14401/16, її розгляд призначено на 05.12.2016.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.12.2016 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 11.01.2017 року.

11.01.2017 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Літвінової М.Є. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.01.2017, після виходу судді Літвінової М.Є. з лікарняного, розгляд справи № 910/14401/16 призначено на 30.01.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 13.02.2017 року, запропоновано учасникам судового процесу надати суду письмові пояснення стосовно експертної установи, на вирішення якої можливо доручити проведення судової експертизи у справі № 910/14401/16.

Представники відповідача та третіх осіб в судове засідання 13.02.2017 року не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень щодо експертної установи, на вирішення якої можливо доручити проведення судової експертизи у справі № 910/14401/16 не надали.

Представник позивача в судовому засіданні 13.02.2017 року також не надав письмових пояснень щодо експертної установи, на вирішення якої можливо доручити проведення судової експертизи у справі № 910/14401/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2017 було вирішено доручити проведення призначеної у справі № 910/14401/16 судової комп`ютерно-технічної експертизи Київському міському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Одночасно, ухвалою господарського суду міста Києва від 13.02.2017 зупинено провадження у справі № 910/14401/16 на час проведення судової експертизи відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

28.03.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від судового експерта надійшло клопотання № 230/іт від 23.03.2017 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.04.2017 поновлено провадження у справі № 910/14401/16; клопотання судового експерта задоволено та зобов`язано сторін надати додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи, зупинено провадження у справі №910/14401/16 на час проведення судової експертизи.

05.07.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від судового експерта надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи разом з матеріалами справи № 910/14401/16.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.07.2017 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України поновлено провадження у справі №910/14401/16, її розгляд призначено на 20.07.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.07.2017 на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 16.08.2017 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2017 було вирішено доручити проведення призначеної у справі № 910/14401/16 судової комп`ютерно-технічної експертизи Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України. Одночасно, ухвалою господарського суду міста Києва від 16.08.2017 на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі на час проведення судової експертизи.

12.10.2017 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від судового експерта Київського міського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України надійшло клопотання № 9/23 від 09.10.2017 про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення призначеної у даній справі судової експертизи.

14.12.2018 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від Київського науково - дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта № 9/698 від 15.05.2018.

Разом з тим, суд зазначає, що 15.12.2017 набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до пункту 9 частини 1 Перехідних положень якого справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.12.2018 у справі № 910/14401/16 поновлено провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 28.01.2019.

25.01.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

Представники позивача та відповідача у підготовчому засіданні 28.01.2019 заявили усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Судом у підготовчому засіданні 28.01.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 18.02.2019.

Судом у підготовчому засіданні 18.02.2019 постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання у зазначеній справі до 13.03.2019.

Представники третіх осіб 1-3 у підготовче засідання 13.03.2019 не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

Судом відмовлено в задоволенні клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.03.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/14401/16 до судового розгляду по суті на 09.04.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.04.2019 у судовому засіданні оголошено перерву до 18.04.2019.

15.04.2019 через відділ діловодства господарського суду третьою особою ФОП Васильєвим О. О . подано заяву щодо заявлених позовних вимог та розгляд справи без його участі. У вказаній заяві зазначено, що жодних правових відносин ФОП Васильєвим О.О. з ПП "Анте" не мав, а кошти які надійшли йому від останнього він віддав працівникам Ощадбанку, у зв`язку із чим проти позову не заперечує.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.04.2019 розгляд справи відкладено на 27.05.2019. В порядку частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» докази на підтвердження чи спростування факту повернення Фізичною особою - підприємцем Васильєвим Олександром Олександровичем працівникам Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» грошових коштів в сумі 141 837, 73 грн., а у Фізичної особи - підприємця Васильєва Олександра Олександровича докази, що підтверджують повернення працівникам Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» грошових коштів в сумі 141 837, 73 грн.

23.05.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

В судовому засіданні 27.05.2019 представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, а також подав письмові пояснення по справі та заявив клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Частиною 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Так, судове засідання по суті відкрито 09.04.2019.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

Позивачем не наведено поважних причин, за яких клопотання не могло бути подане у підготовчому засіданні. Більше того, вказане клопотання про витребування доказів не відповідає вимогам, встановленим ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, про які судом зазначено позивачу при відмові у попередньому клопотанні про витребування доказів.

З огляду на викладене, у судовому засіданні 27.05.2019 судом постановлено ухвалу про залишення без розгляду клопотання позивача про витребування доказів, яку внесено до протоколу судового засідання.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.05.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши усні пояснення сторін, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

28.05.2015 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (за договором - Банк) та Приватним підприємством "Анте" (за договором - Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку № 1141 (далі - Договір-1), за умовами якого відповідно до законодавства України Банк зобов`язується надавати Клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов`язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього Клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язується оплачувати вартість таких послуг та надає Банку право користуватися тимчасово вільними коштами Клієнта на власний розсуд.

Згідно п. 2.1. Договору-1 Банк протягом трьох банківських днів після надання всіх необхідних документів зобов`язується відкрити Клієнту, поточний(і) рахунок(нки): №26004301012543.

Відповідно до п. 2.4. Договору-1 договірне списання коштів з Рахунку(ів) Клієнта на користь третіх осіб або на власні рахунки, які відкриті в установах АТ «Ощадбанк» чи іншому уповноваженому банку, окрім випадків, зазначених в цьому Договорі, здійснюється на підставі додаткових договорів до цього договору або інших договорів про надання банківських послуг.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів Клієнта та встановлювати обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд, крім випадків, передбачених законодавством України та цим Договором (п. 2.5. Згідно п. 2.1. Договору-1).

Згідно умов Договору-1 Банк зобов`язався:

- відкрити Клієнту Рахунок(ки) протягом трьох банківських днів після надання Клієнтом всіх необхідних документів згідно з вимогами нормативно-правових актів Національного банку України (п. 4.1.1. Договору-1);

- виконувати доручення Клієнта на здійснення договірного списання коштів з його Рахунку(ів) у відповідності до умов цього Договору (п. 4.1.14. Договору-1).

Цей Договір набуває чинності з дати підписання Сторонами та діє протягом одного календарного року. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із Сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії Договору (п. 9.1. Договору-1).

24.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" (за договором - Банк) та Приватним підприємством "Анте" (за договором - Клієнт) було укладено Договір на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» № 201 (далі - Договір-2), за відповідно до умов якого Банк зобов`язується надавати Клієнту послуги згідно наступного переліку (надалі за текстом - Послуги): 2.1.1. послуги з підключення Користувачів до Системи «Інтернет-Клієнт-банк»; 2.1.2. послуги з надання доступу для перегляду руху коштів по Рахунку(ах) Клієнта; 2.1.3. послуги з виконання операцій по переказу грошей з/на Рахунку(ів)/Рахунок(и) Клієнта на умовах договору(ів) банківського рахунку, кредитного(их) договору(ів), а також виконання інших операцій, передбачених цим договором та на умовах цього Договору; 2.1.4. послуги з формування виписки(ок) по Рахунку(ах), та інші послуги, передбачені в Додатку 1 до цього Договору.

У п. 2.2. Договору-2 зазначено, що для належного надання Банком Послуг за цим Договором Банк передає Клієнту Дистрибутив для підключення Клієнта до Системи „Інтернет-Клієнт-банк", надає інструкцію з підключення робочих місць, а також надає Користувачам, які мають право першого підпису від імені Клієнта - Макет особистого ключа ЕЦП на Захищених носіях ключової інформації. Всім іншим Користувачам надається Макет особистого ключа ЕЦП (у разі бажання - Макет особистого ключа ЕЦП на захищених носіях ключової інформації). Зв`язок з WEB-сервером Системи „Інтернет-Клієнт-банк" здійснюється за протоколом HTTPS. За фактом передачі Дистрибутиву, макетів ключів ЕЦП (за бажанням клієнта - Захищених носіїв ключової інформації), Сторони підписують акт приймання-передачі. Підписаний Сторонами акт приймання-передачі є підставою для сплати Клієнтом на користь Банку вартості Послуг згідно Тарифів банку - одноразового вступного внеску за підключення до Системи «Інтернет-Клієнт-банк» та/або вартості Послуг згідно Тарифів банку за активацію ключів ЕЦП до Системи „Інтернет-Клієнт-банк".

Згідно п. 2.4. Договору-2 Клієнт зобов`язується використовувати Систему „Інтернет-Клієнт-банк" для отримання послуг, що надаються Банком у відповідності до умов цього Договору, без права її передачі третім особам.

У п. 2.5. Договору-2 сторони визнають, що використання Системи „Інтернет-Клієнт-банк" та наданих Банком засобів криптографічного захисту забезпечує конфіденційність, цілісність та підтвердження авторства інформації при здійсненні передачі Електронних розрахункових документів між Клієнтом та Банком.

У п. 2.6. Договору-2 сторони визнають, що документи, надані в електронному вигляді засобами Системи „Інтернет-Клієнт-банк" та підписані Електронним цифровим підписом, мають однакову юридичну силу з іншими платіжними документами, оформленими у паперовому вигляді, і є підставою для виконання розрахункових операцій за Рахунком(ами). Клієнта.

Відповідно до п. 3.1. Договору-2 Банк передає Клієнту Дистрибутив для підключення Клієнта до Системи „Інтернет-Клієнт-банк", надає інструкцію з підключення робочих місць та Макети особистих ключів ЕЦП (для користувачів, які мають право першого підпису від імені Клієнта та, в разі бажання Клієнта, для інших користувачів - на захищених носіях ключової інформації) визначеним Користувачу(ам), перелік яких Клієнт надає Банку в заявці на отримання доступу, протягом 5 (п`яти) банківських днів після укладення цього Договору.

Згідно п. 3.2. Договору-2 протягом 5 (п`яти) банківських днів після укладення цього Договору Банк забезпечує надання доступу Користувачам до ресурсів Системи "Інтернет-Клієнт-банк" згідно прав, визначених заявкою на отримання доступу до Системи „Інтернет-Клієнт-банк".

У п. 3.3. Договору-2 зазначено, що порядок здійснення Банком розрахункових операцій та надання інших пов`язаних з ними Послуг за допомогою Системи «Інтернет-Клієнт-банк» визначається договором(ами) про надання банківських послуг, укладених між Банком і Клієнтом, та діючим законодавством України, зокрема: Законом України „Про банки і банківську діяльність", Законом України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Законом України „Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму", Законом України „Про електронний цифровий підпис", Законом України „Про електронні документи та електронний документообіг", іншими нормативно-правовими актами України, в тому числі нормативно - правовими актами Національного банку України.

Пунктом 3.6. Договору-2 встановлено, що Клієнт для здійснення операцій з переказу коштів в національній, іноземній валюті або банківських металів з рахунку подає до Банку Електронний розрахунковий документ Системою „Інтернет-Клієнт-банк", оформлений відповідно до вимог нормативно - правових актів Національного банку України, вимог договору(ів) про надання банківських послуг, що регламентують правила оформлення розрахункових документів і строки їх подання в Банк.

Згідно п. 3.7. Договору-2 користувачі накладають Електронний цифровий підпис під час створення Електронного розрахункового документу за допомогою Особистого ключа Електронного цифрового підпису.

Відповідно до пп. 4.1.9., 4.1.10. Договору Банк зобов`язується

- здійснювати перерахування (списання) коштів на Рахунок(и) з Рахунку(ів) Клієнта тільки за його дорученням;

- виконувати доручення Клієнта на здійснення договірного списання коштів з його Рахунку(ів) у відповідності до умов цього Договору та договору(ів) про надання банківських послуг, укладених між Банком та Клієнтом.

Відповідно до пп. 4.3.5., 4.3.6., 4.3.7. Договору Клієнт зобов`язується:

- забезпечувати схоронність ключів ЕЦП;

- протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту виявлення втрати або компрометацію засобів криптозахисту повідомляти Банк про такі обставини з наданням письмового повідомлення (листа), засвідченого підписом уповноваженої особи Клієнта та відбитком печатки. Всі Електронні розрахункові документи, виконані Банком до отримання останнім такого повідомлення, вважаються підписаними належним чином уповноваженою особою Клієнта та такими, що виконані Банком правомірно. Відповідальність за виконання Банком цих документів несе Клієнт;

- забезпечити право доступу до Системи „Інтернет-Клієнт-банк" виключно Користувачам.

У п. 5.2. Договору-2 сторони погодили, що за цим Договором Клієнт доручає Банку здійснювати договірне списання з поточного рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Ощадбанк» (надалі - Поточний рахунок), код банку 300465 вартості наданих послуг в розмірі визначеному Додатком 1 до цього Договору, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним місяцем, в якому було надано Послуги.

Клієнт створює Електронні розрахункові документи виключно засобами Системи „Інтернет- Клієнт-банк" (п. 6.1. Договору-2).

Згідно п. 6.2. Договору-2 Банк оброблює одержані Електронні розрахункові документи Клієнта, підписані Електронним цифровим підписом уповноважених осіб, що надійшли за допомогою Системи „Інтернет-Клієнт-банк", в операційний час. Операційний час триває з 09 год. 30 хв. до 16 год. 30 хв. (крім вихідних, святкових та небанківських днів), в п`ятницю, передсвяткові дні - до 15 год. 30 хв. Електронні розрахункові документи, що надійшли в Банк в післяопераційний час, приймаються Банком у міру можливості того ж дня, але не пізніше наступного банківського дня, та підлягають виконанню відповідно до умов договору(ів) банківського рахунку та кредитного(их) договору(ів).

У п. 7.2. Договору-2 сторони погодили, що Банк не несе відповідальності за негативні наслідки неналежного зберігання Клієнтом Особистих ключів ЕЦП, а також за наслідки порушення Клієнтом „Вимог щодо поводження з засобами криптографічного захисту інформації" (Додаток 2 до цього Договору) та спричинені цим збитки.

Позивач з основними правилами щодо використання засобів криптографічного захисту інформації в системі дистанційного обслуговування був ознайомлений, про що свідчить підписаний сторонами Додаток 2 до Договору-2 «Вимоги щодо поводження з засобами криптографічного захисту інформації», згідно з якими власник особистого ключа повинен забезпечувати таємність PIN - коду доступу до носія та паролю доступу до ключа та здійснювати періодичну заміну паролю. Пароль не повинен зберігатися у відкритому вигляді (записаним на папері, у блокноті тощо). Відповідальність за зберігання та використання особистого ключа несе власник ключа. Власник особистого ключа не має права передавати носій інформації з ключем третім особам та/або повідомляти їм пароль до ключа. Відповідальність за схоронність носіїв ключової інформації несе власник ключа.

Клієнт несе повну відповідальність за зміст Електронних розрахункових документів, підписаних ключами ЕЦП Клієнта, які надходять у Банк за допомогою Системи «Інтернет-Клієнт-банк». Відповідальність за правильність заповнення реквізитів Електронного розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе Клієнт (п. 7.6. Договору-2).

Клієнт самостійно обирає організацію - провайдера, яка забезпечує доступ до мережі Інтернет, та здійснює підключення до мережі Інтернет за рахунок власних коштів. Всі витрати, пов`язані з підключенням до мережі Інтернет, експлуатацією і обміном даних по Системі «Інтернет-Клієнт-банк» через мережу Інтернет виконуються Клієнтом за рахунок власних коштів (п. 7.7. Договору-2).

Клієнт повністю несе всі ризики, які пов`язані з підключенням його обчислювальних засобів до мережі Інтернет. Клієнт самостійно забезпечує захист власних обчислювальних засобів та ключів ЕЦП від несанкціанованого доступу та вірусних атак з мережі Інтернет. Сторони також визнають, що вихід з ладу будь-якого робочого місця Системи „Інтернет-Клієнт-банк" в разі втручання з мережі Інтернет, розглядається як вихід з ладу з вини Клієнта (п. 7.8. Договору-2).

Цей Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення Їх підписів відбитками печаток Сторін та діє протягом 1 (одного) року, у випадку невиконання будь-якою із Сторін своїх зобов`язань по даному Договору, строк дії Договору продовжується до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов`язань за цим Договором. Дія Договору автоматично продовжується на кожний наступний рік на тих самих умовах, якщо жодна із сторін не попередить в письмовій формі іншу сторону про припинення його дії не менше ніж за один місяць до закінчення відповідного строку дії цього Договору (п. 10.1. Договору-2).

Позивач звернувся до відповідача з Заявкою на отримання доступу до системи «Інтернет-Клієнт-банк» від 24.02.2015, у якій просив надати права на доступ до Системи «Інтернет-Клієнт-банк» до рахунків №№ НОМЕР_1 , 26044301012543 користувачу - директору ОСОБА_4 .

На виконання п. 3.1. Договору-2 відповідно до підписаного представниками сторін та скріпленого печатками підприємств Акту приймання-передачі від 11.03.2015 відповідач передав, а позивач прийняв: дистрибутив для підключення до Системи «Інтернет-Клієнт-банк» відповідно до умов Договору на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» № 201 від 24.02.2015 разом з експлуатаційною документацією Системи «Інтернет-Клієнт-банк»; ключі ЕЦП у кількості 1 шт.; захищені носії ключової інформації SmartCard у кількості 1 шт.; картрідери до захищених носіїв у кількості 1 шт.

12.10.2015 директор ПП «АНТЕ» ОСОБА_4 звернувся до відповідача з листом, у якому повідомив, що 08.10.2015 ним було виявлено два незаконні платежі з рахунку № НОМЕР_1 на користь ФОП Васильєва О.О. в сумі 141 837,73 грн. та на користь ТОВ «Сіті Буд» в сумі 322 739,30 грн., які ним не здійснювались.

Перерахування коштів з рахунку позивача № НОМЕР_1 на користь ФОП Васильєва О.О. в сумі 141 837,73 грн. та на користь ТОВ «Сіті Буд» в сумі 322 739,30 грн. підтверджуються банківською випискою по вказаному рахунку за 08.10.2015, яка отримана позивачем у філії - Луганське обласне управління АТ «Ощадбанк» 08.10.2015.

20.05.2016 позивач звернувся до Луганського обласного управління АТ «Ощадбанк» з заявою від 20.05.2016, у якій просив надати завірені копії розпоряджень ПП «АНТЕ», на підставі яких 08.10.2015 з рахунку № НОМЕР_1 було здійснені два платежі на користь ФОП Васильєва О.О. в сумі 141 837,73 грн. та на користь ТОВ «Сіті Буд» в сумі 322 739,30 грн.

У відповідь на вказану заяву відповідач листом №73/12-37/93-2272 від 26.05.2016 повідомив позивача, що через електронну систему «Інтернет-Клієнт-банк» надійшли платіжні доручення: №300 від 08.10.2015 на суму 141837,73 грн. та №301 від 08.10.2015 на суму 322739,30 грн. Вказані електронні розрахункові документи були підписані за допомогою особистого ключа електронного цифрового підпису. При цьому, Банк не має можливості надати розпорядження у зв`язку з тим, що документи надійшли в електронному вигляді, завірені директором ПП «АНТЕ» ОСОБА_4 за допомогою особистого ключа електронного цифрового підпису.

20.05.2016 позивач звернувся до відповідача з заявою від 19.05.2016 про поновлення на рахунку коштів, які були безпідставно списані 08.10.2015.

У відповідач на вказану заяву відповідач листом №20-13/04-6222 від 23.06.2016 повідомив, що ним було проведене службове розслідування інциденту, а саме: платежу у сумі 141 837,73 грн. (платіжне доручення від 08.10.2015 р. №300) на рахунок НОМЕР_2 ФОП Васильєв О.О., відкритий у філії - Дніпропетровському облуправління АТ «Ощадбанк», МФО 305482; платежу у сумі 322 739,30 грн. (платіжне доручення від 08.10.2015 р. №301) на рахунок НОМЕР_3 ТОВ «Сіті Буд», відкритий в ПАТ КБ ПРИВАТБАНК», МФО 305299, за результатами якого встановлено, що зазначені платіжні доручення оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України; при створенні платіжних документів за інцидентом, накладанні електронного цифрового підпису, відправленні платіжних документів система дистанційного обслуговування (далі - СДО) безпомилково ідентифікувала користувача - Саакяна Армена Айказовича; спірні платежі було виконано з застосуванням легітимних на час операцій ключів; жодних збоїв в роботі СДО, підозр на зовнішнє втручання в роботу системи не зафіксовано, а тому причин вважати оскаржувані платежі безпідставними немає.

Позивач вважає, що грошові кошти на користь ФОП Васильєва О.О. в сумі 141 837,73 грн. та на користь ТОВ «Сіті Буд» в сумі 322 739,30 грн. 08.10.2015 були перераховані відповідачем без належної правової підстави, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні позову належить відмовити з наступних підстав.

Користування системою "Інтернет-Клієнт-Банк" регулюється окрім договору між Банком та Клієнтом, Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Законом України "Про електронний цифровий підпис", Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

За п. 6.3 ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" порядок відкриття банками рахунків та їх режими визначаються Національним банком України. Умови відкриття рахунка та особливості його функціонування передбачаються в договорі, що укладається між банком і його клієнтом - власником рахунка.

Згідно до вимог ст. 18 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" електронний документ на переказ має однакову юридичну силу з паперовим документом. Електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа на переказ. Порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису, для засвідчення електронного документа на переказ установлюється нормативно-правовими актами Національного банку України. Відповідальність за достовірність інформації, що міститься в реквізитах електронного документа, несе особа, яка наклала на цей документ електронний цифровий підпис. В іншому разі відповідальність несе банк або інша установа - учасник платіжної системи. Електронний документ на переказ, що не засвідчений електронним підписом, не приймається до виконання. Учасник платіжної системи має передбачити під час приймання електронних документів на переказ: процедуру перевірки електронного підпису; процедуру перевірки цілісності, достовірності та авторства електронного документа на переказ. У разі недотримання зазначених вимог банк або інша установа - учасник платіжної системи несуть відповідальність за шкоду, заподіяну суб`єктам переказу.

Відповідно до п. 1.6 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті № 22, затвердженої Постановою Національно Банку України від 21.01.2004, банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися коштами на власний розсуд.

Згідно п.1.7 Інструкції № 22 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі розрахункових документів стягувачів, згідно з главами 5 та 12 цієї Інструкції.

Крім того, згідно з п. 2.10 Інструкції № 22 клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку. Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.

Так, відповідно до п. 11.1 Інструкції № 22 оперативне ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обмін технологічною інформацією, визначеною в договорі між банком та клієнтом, клієнт може здійснювати за допомогою систем дистанційного обслуговування. Дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг" тощо.

Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку (п. 11.3 Інструкції ).

Відповідно до ч. 1 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до п.11.5 Інструкції № 22 під час здійснення розрахунків за допомогою систем дистанційного обслуговування ("клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" тощо) застосовуються електронні розрахункові документи.

Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах дистанційного обслуговування, визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суму цифрами; призначення платежу; електронний/і цифровий/і підпис/и;інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".

Відповідальні особи платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і на законних підставах володіють особистим ключем, від свого імені або за дорученням особи, яку представляють, накладають підписи під час створення електронного розрахункового документа.

Згідно п.11.8. Інструкції № 22 під час використання систем дистанційного обслуговування клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів.

При надходженні до банку платіжного доручення від клієнта, у відповідності до норм Глави 2 Інструкції № 22 банк перевіряє відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів, крім інкасових доручень (розпоряджень), вимогам додатка 8 до цієї Інструкції, зокрема банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та " Підписи платника" (якщо згідно з формою документа вимагається їх заповнення).

Відповідно до п. 3.8 Інструкції № 22 реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. При цьому, повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Законодавець не вказує на конкретний перелік інформації, яку повинен вказати платник у реквізиті "Призначення платежу", а саме платник визначає достатність зазначеної інформації.

Згідно з п. 1.19 Інструкції № 22 банк не несе відповідальності за достовірність змісту платіжного доручення, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (обов`язкових платежів). Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в платіжному дорученні, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.

Крім того, відповідно до п. 3.8 Інструкції № 22 саме платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

Пунктом 22.6 статті 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" також визначено, що обслуговуючий платника банк зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунка платника і його коду та приймати цей документ до виконання тільки у разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність та достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому Національним банком України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.

Судом встановлено, що 08.10.2015 відповідачем було отримано від позивача електронні розрахункові документи (платіжні доручення) № 300 про перерахування на користь ФОП Васильєва О.О. коштів в розмірі 141 837, 73 грн. та №301 про перерахування на користь ТОВ «Сіті Буд» коштів в розмірі 322 739, 30 грн.

Зазначені електронні розрахункові документи було перевірено відповідачем згідно вимог п.22.6 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", в тому числі проведена процедура перевірки електронного цифрового підпису.

За результатами перевірки ЕЦП встановлено, що платіжні документи №№ 300, 301 від 08.10.2015 від імені ПП «АНТЕ» засвідчено належним електронним цифровим підписом уповноваженого користувача позивача, який ідентифікований відповідачем, а саме - Саакяном Арменом Айказовичем, ідентифікатор ключа 14160C01.

Як встановлено судом, у п. 7.2. Договору-2 сторони погодили, що Банк не несе відповідальності за негативні наслідки неналежного зберігання Клієнтом Особистих ключів ЕЦП, а також за наслідки порушення Клієнтом „Вимог щодо поводження з засобами криптографічного захисту інформації" (Додаток 2 до цього Договору) та спричинені цим збитки.

Позивач з основними правилами щодо використання засобів криптографічного захисту інформації в системі дистанційного обслуговування був ознайомлений, про що свідчить підписаний сторонами Додаток 2 до Договору-2 «Вимоги щодо поводження з засобами криптографічного захисту інформації», згідно з якими власник особистого ключа повинен забезпечувати таємність PIN - коду доступу до носія та паролю доступу до ключа та здійснювати періодичну заміну паролю. Пароль не повинен зберігатися у відкритому вигляді (записаним на папері, у блокноті тощо). Відповідальність за зберігання та використання особистого ключа несе власник ключа. Власник особистого ключа не має права передавати носій інформації з ключем третім особам та/або повідомляти їм пароль до ключа. Відповідальність за схоронність носіїв ключової інформації несе власник ключа.

Клієнт несе повну відповідальність за зміст Електронних розрахункових документів, підписаних ключами ЕЦП Клієнта, які надходять у Банк за допомогою Системи «Інтернет-Клієнт-банк». Відповідальність за правильність заповнення реквізитів Електронного розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе Клієнт (п. 7.6. Договору-2).

Клієнт самостійно обирає організацію - провайдера, яка забезпечує доступ до мережі Інтернет, та здійснює підключення до мережі Інтернет за рахунок власних коштів. Всі витрати, пов`язані з підключенням до мережі Інтернет, експлуатацією і обміном даних по Системі «Інтернет-Клієнт-банк» через мережу Інтернет виконуються Клієнтом за рахунок власних коштів (п. 7.7. Договору-2).

Клієнт повністю несе всі ризики, які пов`язані з підключенням його обчислювальних засобів до мережі Інтернет. Клієнт самостійно забезпечує захист власних обчислювальних засобів та ключів ЕЦП від несанкціанованого доступу та вірусних атак з мережі Інтернет. Сторони також визнають, що вихід з ладу будь-якого робочого місця Системи „Інтернет-Клієнт-банк" в разі втручання з мережі Інтернет, розглядається як вихід з ладу з вини Клієнта (п. 7.8. Договору-2).

Частиною 1 ст. 1071 ЦК України закріплено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Спірні платіжні доручення №№ 300, 301 від 08.10.2015 містять всі необхідні реквізити електронного розрахункового документа: дату і номер; назву, код платника та номер його рахунку; код банку платника; назву, код одержувача та номер його рахунку; код банку одержувача; суми цифрами; призначення платежу, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Забезпечення належного зберігання програмного забезпечення системи, документів, що відносяться до захисту електронних розрахунків, ключів носіїв ЕЦП, знаходиться в сфері відповідальності клієнта.

З метою встановлення факту щодо наявності/відсутності несанкціонованого доступу до системи «Інтернет-Клієнт-Банк» та незаконного списання з поточного рахунку позивача грошових кошті судом ухвалою від 16.08.2017 призначено у справі судову комп`ютерно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

На виконання вказаної ухвали експертом Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України за результатами проведення судової комп`ютерно-технічної експертизи складено Висновок №9/698 від 15.05.2018.

З вказаного висновку вбачається, що позивачем на вимогу експерта надано персональний комп`ютер «Asus» моделі «X51L» з маркувальним позначенням 86№AS 66424258.

Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження, що вказаний ПК належить саме Приватному підприємству «Анте» та перебуває у нього на балансі, в тому числі на момент формування спірних платіжних доручень, та був підключений до Системи «Інтернет - Клієнт - банк».

Також, з метою проведення експертизи , призначеної ухвалою від 16.08.2017, судовий експерт просив надати «лог» - файли використання програмного забезпечення з серверів відповідної банківської установи, в якій здійснювалось банківське обслуговування ПП «Анте».

Натомість, відповідачем надано протоколи з`єднань (IP-адреси та дати входу), а тому експертом дослідження вказаних об`єктів не проводилось.

У зв`язку із наведеним, поставлені експерту ухвалою суду від 16.08.2017 питання «Яка технологія та хронологія створення електронного документа - платіжного доручення № 300 від 08.10.2015 про перерахування з рахунку Приватного підприємства «Анте» № 26004301012543 на рахунок Фізичної особи - підприємця Васильєва О.О. № НОМЕР_2 грошових коштів в сумі 141837,73 грн.?», «Яка технологія та хронологія створення електронного документа - платіжного доручення №301 від 08.10.2015 про перерахування з рахунку Приватного підприємства «Анте» № 26004301012543 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ БУД» № 26001050256077 грошових коштів в сумі 322 739,30 грн.?» не вирішувались, а наступні питання вирішити не виявилось можливим: «З якого пристрою (персональний комп`ютер, мобільний телефон тощо) було входження до системи «Інтернет-Клієнт-Банк» під таємним ключем, логіном та паролем, присвоєним Приватному підприємству «Анте» 08.10.2015 при формуванні платіжного доручення №300 та платіжного доручення №301, яка йому надана IP адреса, за якою поштовою адресою вона була закріплена? Кому вказана IP адреса належить (ідентифікуючі ознаки)?», «Чи було несанкціоноване втручання в систему «Інтернет-Клієнт-Банк» на момент формування платіжного доручення № 300 від 08.10.2015 та № 301 від 08.10.2015?», «Чи була будь-яка підміна даних Приватного підприємства «Анте» в системі «Інтернет-Клієнт-Банк» (підміна логіну, паролю, електронного підпису, номеру телефону, на який приходять смс з кодом доступу до конкретної операції) 08.10.2015?».

Разом з тим, судом враховано, що відповідач є користувачем Системи „Інтернет-Клієнт-банк", а не розробником, у зв`язку із чим ним були надані експерту лише наявні в нього дані для проведення експертизи.

На питання «Чи містить комп`ютер Приватного підприємства «Анте», з якого він здійснює свою підприємницьку діяльність і користується системою «Інтернет-Клієнт-Банк», інформацію про формування платіжного доручення № 300 від 08.10.2015 та платіжного доручення № 301 від 08.10.2015 в системі «Інтернет-Клієнт-Банк»?» експерт зазначив, серед інформаційного вмісту накопичувача на жорстких магнітних дисках з наданого на експертизу досліджуваному комп`ютері інформацію про формування платіжних доручень №№ 300, 301 від 08.10.2015 не виявлено.

Викладене також стало підставою того, що не експертом не вирішувались наступні питання: «Яка технологія та хронологія створення електронного документа - платіжного доручення № 300 від 08.10.2015 про перерахування з рахунку Приватного підприємства «Анте» № 26004301012543 на рахунок Фізичної особи - підприємця Васильєва О.О. № НОМЕР_2 грошових коштів в сумі 141837,73 грн.?», «Яка технологія та хронологія створення електронного документа - платіжного доручення №301 від 08.10.2015 про перерахування з рахунку Приватного підприємства «Анте» № 26004301012543 на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ БУД» № 26001050256077 грошових коштів в сумі 322 739,30 грн.?», «Чи був можливий на момент формування платіжного доручення №300 від 08.10.2015 та платіжного доручення №301 від 08.10.2015 несанкціонований доступ до системи «Інтернет-Клієнт-Банк»?».

Також, у Висновоку №9/698 від 15.05.2018 експертом зазначено про неможливість відтворення архітектури мережевого обладнання за якої працював досліджуваний ППК та встановити зовнішню IP-адресу, а тому не виявляється можливим вирішити питання: «Чи був переніс IP да адреси та будь-яких даних з вищенаведеного досліджуваного комп`ютера на це Інший комп`ютер 08.10.2015?» та «Чи була у вищенаведеного досліджуваного комп`ютера 08.10.2015 подвійна IP адреса?».

На питання «Чи була підміна IP адреси досліджуваного комп`ютера 08.10.2015? Якщо так, то який маршрут їх слідування?» експерт зазначив, що даних щодо заміни IP-адреси 08.10.2015 не виявлено.

Питання «Чи був можливий на момент формування платіжного доручення №300 від 08.10.2015 та платіжного доручення №301 від л 08.10.2015 несанкціонований доступ до системи «Інтернет-Клієнт-Банк»?» та «Чи було несанкціоноване втручання в систему «Інтернет-Клієнт-Банк» на момент формування платіжного доручення № 300 від 08.10.2015 та № 301 від II 08.10.2015?» та «Чи можлива взагалі така ситуація, що треті особи шляхом несанкціонованих дій, без відома посадових осіб Приватного підприємства «Анте» заволоділи терсональними даними для входу до системи «Інтернет-2 Клієнт-Банк» (логін, пароль цифровий підпис), втрутились до серверу, де знаходиться система «Інтернет-Клієнт-Банк», здійснили підміну даних Приватного підприємства «Анте», зайшли до її акаунту з іншого комп`ютера та здійснили формування електронного платіжного доручення № 300 від 08.10.2015 та № 301 від 08.10.2015? Якщо так, то який алгоритм та хронологія дій? Чи необхідна для цього співучасть співробітників ПАТ «Державний ощадний банк України»?» не вирішувалось, оскільки виходять за межі компетенції судового експерта.

У Висновок №9/698 від 15.05.2018 експерт зазначив, що на момент проведення дослідження файлів, що ідентифікуються антивірусними програмами як шкідливе програмне забезпечення не виявлено, однак питання «Чи мав місце факт зараження комп`ютера позивача шкідливим програмним забезпеченням (вірусом), який мав можливість здійснити крадіжку даних входу до системи «Інтернет-Клієнт-Банк» на момент здійснення платежів, що розглядаються?» не виявилось можливим.

Таким чином, судом з матеріалів справи, в тому числі експертного висновку, не встановлено будь-яких фактичних обставин та способу формування, підписання ЕЦП та направлення до Банку платіжних доручень, які могли б підтвердити або спростувати доводи позивача про втручання у банківську систему "Клієнт-Інтернет-Банк" третіми особами або наявності збою в роботі системи "Клієнт-Інтернет-Банк" з вини відповідача.

Викладене спростовує твердження позивача про незабезпечення відповідачем системи дистанційного обслуговування рахунків "Клієнт-Банк" захистом, який би унеможливлював втручання до неї сторонніх осіб, оскільки як встановлено вище вхід до системи "Інтернет-Клієнт-Банк" було здійснено за допомогою таємного ключа і електронного цифрового підпису, власником яких є уповноважена особа позивача - директор ОСОБА_4, банк перевірив дешифрування та справжність електронного цифрового підпису уповноваженої особи клієнта, ключ для здійснення електронних цифрових підписів на час підписання платіжних доручень був дійсним, сторонніх втручань в систему "Клієнт-Банк" не встановлено.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що банк у відповідності з чинним законодавством на підставі платіжних доручень, сформованих і підписаних з використанням дійсного електронного цифрового підпису посадової особи позивача - директора ОСОБА_4, належним чином виконав свої договірні зобов`язання по проведенню безготівкових платежів.

Відповідно до п. 32.3 ст. 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач не довів належними та допустимими доказами своїх тверджень, що списання з його поточного рахунку № 26004301012543 на підставі платіжних доручень №№ 300, 301 від 08.10.2015 грошових коштів, відбулося з вини банку, оскільки як встановлено під час розгляду справи, відповідач при виконані електронних платіжних доручень №№ 300, 301 від 08.10.2015 в операційний час, перевіривши правильність заповнення їх реквізитів, сформованих і підписаних з використанням дійсних електронних цифрових підписів посадової особи позивача, виконав доручення клієнта, що містилося в розрахункових документах. При цьому, докази несанкціонованого списання коштів з вини банку в матеріалах справи відсутні, а відповідно протиправна поведінка та вина відповідача суду не доведена, що виключає відшкодування банком завданих позивачу збитків.

При цьому, складений на виконання ухвали суду від 16.08.2017 висновок експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 9/698 від 15.05.2018 тверджень про протилежне не містить.

Крім того, Висновок експерта №9/698 від 15.05.2018 не містить беззаперечної відповіді про те, що входження до системи «Інтернет-Клієнт-Банк» під таємним ключем, логіном та паролем, присвоєним Приватному підприємству «Анте» 08.10.2015 при формуванні платіжного доручення №300 та платіжного доручення №301 відбувалось не з персонального комп`ютера позивача, який був наданий на дослідження.

Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б доводили факти втручання в роботу системи «Інтернет-Клієнт-Банк» зі сторони третіх осіб 08.10.2015 з вини відповідача.

Відтак, суд дійшов висновку, що саме порушення позивачем пп. 4.3.5., 4.3.6., 4.3.7. Договору на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» № 201 від 24.02.2015 стало безпосередньою причиною відправки 08.10.2015 з комп`ютера позивача платіжних доручень №№ 300, 301 від 08.10.2015 на перерахування 464 577, 00 грн. на рахунки третіх осіб.

Отже, за відсутності доступу третіх осіб до ключів ЕПЦ позивача, будь-яке використання системи дистанційного обслуговування без відома позивача було б неможливим.

З вищенаведеного вбачається відсутність вини Банку в події несанкціонованого списання з рахунку позивача грошових кошів в сумі 464 577, 00 грн., та в силу положень Договору та закону Банк не несе відповідальність за наслідки несанкціонованого використання таємних ключів ЕЦП Позивача.

При цьому, виконуючи платіжні доручення №№ 300, 301 від 08.10.2015, відповідач виконував взяті на себе обов`язки за Договором банківського рахунку № 1141 від 28.05.2015 та Договором на виконання розрахункових операцій системою дистанційного обслуговування «Інтернет-Клієнт-банк» № 201 від 24.02.2015 у відповідності до норм чинного законодавства.

Також, суд не приймає до уваги твердження ФОП Васильєва О.О . про те, що кошти які надійшли йому від позивача він віддав працівникам Ощадбанку, оскільки зазначене матеріалами справи не підтверджується та не спростовує ні відсутності вини відповідача, ні відповідальності позивача за перерахування грошових коштів, здійсненого на підставі платіжних доручень №№ 300, 301 від 08.10.2015.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи висновки суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог, згідно приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Відповідно до частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Згідно з підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147- VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено та підписано 06.06.2019 року.

Суддя

М.Є. Літвінова