open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/4394/18

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

04 червня 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Волочиського районного споживчого товариства про застосування заходів реагування,

В С Т А Н О В И В :

в грудні 2018 року позивач - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Волочиського районного споживчого товариства про застосування заходів реагування.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Комбінат громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів та вимог апеляційної скарги у відповідності до ч. 1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що на підставі наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 16.10.2018 року №658 у період з 19.11.2018 року по 20.11.2018 року, посадовими особами позивача, з метою додержання та виконання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки території, будівель та споруд було здійснено позапланову перевірку ресторану "Золотий колос" комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства.

За результатами проведеної перевірки складений акт перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №98 від 20.11.2018 року.

Відповідно до вказаного акту перевірки позивачем відображено ряд порушень, а саме:

- приміщення не обладнані знаками пожежної безпеки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» та ГОСТ12.4.026- 76 "ССБТ. Цвета сигнальние и знаки безопасности" (п. 8, розділ II ППБУ);

- використовуються речовини та матеріали, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки (вагонка) (п. 9, розділ II ППБУ);

- керівником не визначено своїм розпорядчим документом спеціальні місця для куріння, які позначені відповідним знаком або написом та не встановлено урну або попільницю з негорючих матеріалів (п. 1.19, розділ III ППБУ);

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) будівлі не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (п. 2.5, розділ III ППБУ);

- з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в підсобному приміщені не виконано за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (п. 1.6, розділ IV ППБУ);

- електрощити, групові електрощитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаними значеннями номінального струму апаратів захисту (п. 1.16, розділ IVППБУ);

- електророзетки, вимикачі, перемикачі та інші подібні апарати встановлені на горючих основах (конструкціях) або без підкладання під них суцільного негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 метра (п. 1.17, розділ IVППБУ);

- допускається використання пошкоджених розеток, вимикачі (п. 1.18, розділ IV ППБУ);

- допускається експлуатація світильників зі знятими ковпаками (розсіювачами) (п. 1.18, розділ IVППБУ);

- допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи (п. 1.18, розділ IV ППБУ);

- не проведено замір опору ізоляції і перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замкнення (п. 1.20, розділ IV ППБУ);

- наявна пожежна сигналізація знаходиться в неробочому стані, а сигнали приймально-контрольного приладу не виведені на пульт централізованого пожежного спостереження (п. 1.2, розділ VППБУ, додаток А ДБНВ. 2.5-56:2014);

- не забезпечено запас пожежних сповіщувачів не менше 10 % від загальної кількості змонтованих (п. 1.2, розділ V ППБУ, п. 7.2.22 ДБН В. 2.5-56:2014);

- не ведеться журнал обліку вогнегасників (п. 3, розділ III Наказу МВС № 25 від 15.01.2018);

- приміщення не забезпечені в повній мірі первинними засобами пожежогасіння (п. 1,4 розділ V Наказу МВС № 25 від 15.01.2018);

- переносні вогнегасники не розміщені шляхом навішування за допомогою кронштейнів на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м. від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для їх повного відчинення, або у пожежні шафи пожежних кран-комплектів, на пожежні щити, стенди, підставки та спеціальні тумби (п. 6, розділ III Наказу МВС № 25 від 15.01.2018);

- не проводиться огляд вогнегасників при їх експлуатації особою, відповідальною за пожежну безпеку на об`єкті, не рідше одного разу на місяць (п. 10, розділ III Наказу МВС № 25 від 15.01.2018);

- не встановлено для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2008 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір", ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальние и знаки безопасности» (п. 3.10, розділ V ППБУ);

- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників (п. 3.17, розділ V ППБУ);

- не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виявлення аварії (п. 3, частини першої cт. 20 Кодексу цивільного захисту України);

- не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки (п. 8 частини першої cт. 20 Кодексу цивільного захисту України);

- не забезпечено працівників засобами колективного та індивідуального захисту відповідно до законодавства (п. 2 частини першої cт. 20 Кодексу цивільного захисту України);

- не проводиться інструктаж з питань техногенної безпеки (п. 4.5.1 Наказу МВС №557 від 15.08.2018).

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до абз.2 ст.1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною першою статті 3 Закону України Закону №877-V державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Частиною першою статті 4 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону України №877-V на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до пп.12 п.1 ст.67 КЦЗ України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Згідно з ч.2 ст.68 КЦЗ України, у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.70 Кодексу цивільного захисту, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Встановлено, що під час проведення позивачем вказаної перевірки зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей, які його відвідують.

Відповідно до ч.1 ст.70 КЦЗ України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 статті 70 КЦЗ України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

В даному випадку, суд першої інстанції дійшов висновку, що виявленні посадовими особами позивача порушення законодавства ігноруються та не усунуті тривалий термін, отже такі порушення продовжують створювати загрозу життю та здоров`ю людей.

З матеріалів справи вбачається, що у відзиві на позов відповідачем наголошено, що Волочиське районне споживче товариство є неналежним відповідачем у справі, оскільки позовні вимоги заявлені до Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства.

Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження відповідача про те, що Комбінат громадського харчування є юридичною особою, а Волочиське районне споживче товариство не являється відповідачем у справі, що колегія суддів вважає помилковим, зазначаючи наступне.

Статтею 96 Цивільного Кодексу України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Крім цього, зазначеною статтею передбачено що учасник засновник юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Пунктом 1.9 Статуту Волочиського районного споживчого товариства, затвердженого постановою дев`ятих зборів уповноважених Волочиського районного споживчого товариства четвертого скликання від 15.09.2017 року визначено, що споживче товариство самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями усім своїм майном. Члени споживчого товариства відповідають за зобов`язаннями споживчого товариства в межах внесеного ними паю, крім податкових пайових внесків, внесених для формування фінансових ресурсів споживчого товариства, його підприємств (об`єднань). Споживче товариство не відповідає за зобов`язаннями члена споживчого товариства та не несе по них відповідальності.

Пунктами 1.4. Статуту Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства встановлено, що споживче підприємство самостійно є юридичною особою, має печатку, штамп з вказанням своєї назви, розрахунковий та інший рахунки в відділеннях банку, закінчений баланс; має право від свого імені укладати господарські та інші договори, набувати майнові і немайнові права, нести відповідальність, бути позивачем і відповідачем в судах. Районне споживче товариство не несе відповідальності по зобов`язаннях підприємства.

Окрім зазначеного, перевірка проводилася у господарюючого суб`єкта Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства.

Крім того, в переліку об`єктів, щодо проведення позапланової перевірки включені Комбінат громадського харчування, а також посвідчення на проведення перевірки від 19.11.2018 року №99 видане на проведення планової/позапланової перевірки території, приміщень, будівель та споруд ресторану "Золотий колос" Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства за адресою: Волочиський район, м. Волочиськ, вул. Незалежності, 27.

Однак, суд першої інстанції не надав належної оцінки даним обставинам та прийняв рішення, яким обмежено право Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства на здійснення господарської діяльності без участі останнього.

Згідно з положеннями ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства задовольнити повністю.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області до Волочиського районного споживчого товариства, Комбінату громадського харчування Волочиського районного споживчого товариства про застосування заходів реагування скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий

Боровицький О. А.

Судді

Совгира Д. І. Курко О. П.

Джерело: ЄДРСР 82194086
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку