Справа № 650/120/19

Провадження № 2/650/112/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі: головуючого - судді Хомик І.І.

за участі секретаря - Ткаченко І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. В.Олександрівка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Наталії Володимирівни, Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області про стягнення моральної шкоди ,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області КорнієнкоН . В. , Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області про стягнення моральної шкоди. Позовну заяву мотивовано тим, що позивач являється законним представником малолітньої ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій надано статус дитини-інваліда, оскільки вона з серпня 2012 року хворіє на «Ювенальний ревматоїдний артрит» та потребує систематичного дороговартісного лікування імунобіологічними препаратами. Через високу вартість лікарських засобів та неспроможність позивача через матеріальний стан самостійно придбати такі ліки для лікування дитини, він змушений був звернутися до органів місцевого самоврядування з проханням сприяти виділенню бюджетних коштів на придбання таких препаратів.

Однак селищним головою Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н.В. упродовж 2016 року, 2017 року, а також січня-лютого 2018 року, питання про виділення у місцевому бюджеті коштів для закупівлі лікарських засобів для дитини-інваліда ОСОБА_5 на розгляд сесії Великоолександрівської селищної ради не виносилось, що свідчить про грубе порушення суб`єктом владних повноважень вимог чинного законодавства, протиправність та незаконність бездіяльності селищного голови.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності селищного голови Великооолександрівської селищної ради Херсонської області Корнієнко Н.В. щодо невинесення (підготовки) до розгляду сесії Великоолександрівської селищної ради питання про виділення коштів дитині-інваліду ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 за зверненням головного лікаря КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Великоолександрівського району» протиправною, а також зобов`язано селищного голову винести на розгляд сесії селищної ради питання про виділення коштів дитині-інваліду ОСОБА_5 . Дане судове рішення не оскаржувалось та набрало законної сили.

Про бездіяльність селищного голови було добре відомо депутатам Великоолександрівської селищної ради, оскільки ними неодноразово приймались рішення про надання згоди на придбання лікарських засобів для ОСОБА_5 Незважаючи на те, що депутати Великоолександрівської селищної ради підтримали необхідність виділення коштів на придбання ліків, в подальшому жодних заходів щодо забезпечення реалізації висновків, рішень та рекомендацій, прийнятих на засіданнях постійної комісії селищної ради, вжито не було, що свідчить про незабезпечення ними виконання представницьких функцій.

Внаслідок протиправних та незаконних дій селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н.В. та Великоолександрівської селищної ради позивачеві були заподіяні психологічні страждання, розмір відшкодування яких згідно Висновку експерта № 9218 за результатами психологічного дослідження від 22.12.2018 року

становить 1 072 224,00 грн., які підлягають відшкодуванню відповідачами.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав в межах і з підстав, викладених у ньому. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Селищний голова Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що дійсно до Великоолександрівської селищної ради надходили листи про виділення коштів на лікування хворої доньки, дані листи передавалися на розгляд планово - бюджетної комісії. На прийняття комісєю рішень по даному питанню вона не впливала. Виділення коштів на лікування громадян які хворіють на рідкісні захворювання здійснюється за рахунок державного бюджету. Місцеві бюджети - обласний, мають право виділяти кошти на лікування даної категорії громадян, відповідно до затвердженої програми. Великоолександрівська селищна рада таку програму не приймала та не затверджувала на 2016-2017 роки. Тому відповідно і виділити кошти на придбання ліків для доньки позивача не вбачалось можливим. Вона як селищний голова взагалі до розподілу бюджету ради не мала відношення. Дана функція є виключно компетенцією сесії селищної ради. Тому вважає, що не вчиняла будь яких дій, які можна було визнати протиправними та направленими на заподіяння моральної шкоди позивачу. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області в судовому засіданні вимоги позову не визнала, і пояснила, що рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року визнано протиправною бездіяльність селищного голови і зобов`язано вчинити дію, але даним рішенням не встановлено, що позивачу заподіяно моральної шкоди в результаті бездіяльності селищного голови. Позов про стягнення моральної шкоди пред`явлено також до Великоолександрівської селищної ради як солідарного співвідповідача, однак не зазначено доказів, які підтверджують неправомірну бездіяльність селищної ради та заподіяння нею моральної шкоди. Крім того, наданий суду висновок експерта № 9218 від 22.12.2018 року є єдиним доказом по справі та має рекомендаційний характер, тому вимоги позову задоволенню не підлягають. Також вказала, що фінансування лікування громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захворювання рахунок коштів бюджету селищної ради не є єдиним і основним джерелом лікування. Перш за все, видатки на здійснення заходів щодо безперебійного і безоплатного їібезпечення громадян, які страждаютьна рідкісні (орфанні) захворювання здійснюються за рахунок державного бюджету, а вже потім за рахунок місцевих бюджетів, до яких відносяться також обласний та районний бюджети. Але на законодавчому рівні невизначено в яких випадках та в якому обсязі використовуються кошти кожного із джерел фінансування.

Згідно відповіді фінансового управління Великоолександрівської районної державної адміністрації від 18.02.2019р. протягом 2016-2018 років з районного бюджету було виділено коштів на загальну суму 369860 гривень для лікування хворих на орфанні (рідкісні) заxвopювaння. У 2016 та 2018 роках навіть не всі кошти були використані.

На даний час видатки на потреби громадян, які страждають на рідкісні (орфанні) захвоpювaння Великсолександрівська селищна рада здійснює на підставі затверджених програм. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона являється депутатом Великоолександрівської селищної ради, членом бюджетної комісії. У них є свій бюджет, своя програма. ОСОБА_8 звернулася до селищної ради з проханням виділити на лікування доньки позивача 140 000 грн. і вони попросили селищного голову дослідити це питання. 31.10.2016 року надійшов лист від Великоолександрівської РДА на виділення 44 000 грн., які вирішили виділити. Однак коли потрібно було розглядати звернення на сесії, селищний голова сказала відкласти його розгляд, оскільки прийшов інший лист по даному питанню. Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що у Великоолександрівській селищній раді з 2016 року був лист ОСОБА_8 про виділення коштів на придбання ліків для дитини-інваліда ОСОБА_5 . Оскільки у селищній раді немає певної програми вирішили вивчити це питання. Потім планувалося виділити 44 000 грн., але надійшов лист виділити іншу суму на інший препарат. Були також листи від ОСОБА_8 на 429 000 грн.,

щоб спланувати кошти на слідуючий бюджетний рік. Свідок ОСОБА_10 суду пояснив, що він є депутатом Великоолександрівської селищної ради. У 2016 році стояло питання про виділення коштів на лікування доньки позивача. Він пояснив позивачеві, що повинна бути заява. ОСОБА_5 написав заяву виділили 49 000 грн., чому це питання не внесли на розгляд сесії не пам`ятає. Свідок ОСОБА_11 пояснив, що він є депутатом селищної ради та членом планово-бюджетної комісії. У 2016 році надійшло звернення позивача про виділення коштів на лікування його дитини. Комісією було вирішено не виносити дане звернення на розгляд сесії, не було програми лікування. Останні два роки є така програма, під цю програму виділяються кошти, в тому числі і позивачу. Це прерогатива бюджетів вищих рівнів, а селищна рада виділяє кошти лише за результатами виконання бюджету. 21.11.2016 року всі члени комісії були за виділення 44 000 грн., але до сесії питання не дійшло, оскільки 24.11.2016 року надійшов новий лист від ОСОБА_8 що змінено препарат і його вартість становить 15 000 грн. на місяць. Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що на момент звернення позивача у селищної ради не було ніякого права фінансувати лікування дитини. На комісії вирішили, що немає законних підстав і тому на сесію це питання не виносили. У 2017 році була прийнята програма «Турбота», на підставі якої виділялися кошти на лікування. Потім надійшов лист про зміну препарату і вирішили на сесію це питання не виносити. Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що ОСОБА_1 звертався із заявою про виділення коштів на лікування дитини до Великоолександрівської РДА, у них є програма по дітках які хворіють на орфанні захворювання. Вони фінансували цю програму та пропонували селищній раді також виділити кошти на лікування хворих дітей. Це питання розглядалося у присутності ОСОБА_8 - лікаря, який супроводжує дану програму. Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що він є депутатом Великоолександрівської селищної ради. Він був присутній на засіданні бюджетної комісії, коли розглядалося питання про виділення коштів на лікування ОСОБА_15 , оскільки розглядалося і питання за його клопотанням. Про результати розгляду питання, щодо виділення коштів, на лікування дитини ОСОБА_5 йому не відомо. Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що донька позивача страждає рідкісним орфанним захворюванням. У Великоолександрівському районі близько 70 таких хворих і належне лікування отримують не всі. Лікарня не отримує коштів з державного бюджету на їх лікування. Ці хворі повинні лікуватися з державного бюджету, але місцевим бюджетам також не заборонено виділяти кошти. КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Великоолександрівського району» звернувся до Великоолександрівської селищної ради за коштами на лікування малолітньої ОСОБА_5 на підставі 160-ї постанови. Зверталися двічі, оскільки змінився препарат, і просили виділити кошти на 1 місяць, але їх селищна рада не виділила.

Заслухавши осіб, які брали участь у справі, покази свідків, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково, з огляду на таке. Суд встановив, що ОСОБА_1 , є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій надано статус дитини - інваліда. З серпня 2012 року ОСОБА_5 по даний час хворіє на тяжку хворобу - «Ювенальний ревматоїдний артрит». Лікування імунобіологічними препаратами дає змогу дитині рости та розвиватись, не відрізняючись від ровесників. Для підтримання ремісії, нормального розвитку та росту дитина потребує постійного тривалого лікування препаратом Адалімумаб-Хуміра або АКТЕМРА. Відповідно до пп. 1 п. 1 Переліку груп населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 №1303, діти - інваліди належать до груп населення, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби за рецептами лікарів відпускаються безоплатно. Вказаною постановою Кабінету Міністрів України затверджено, що вказане захворювання належить до переліку категорій захворювань, у разі амбулаторного лікування яких лікарські засоби відпускаються безоплатно. Ч.1 ст. 10 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і

дітей з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, в тому числі Фонду соціального захисту інвалідів, місцевих бюджетів, а також органами місцевого самоврядування за місцевими програмами соціального захисту окремих категорій населення за рахунок коштів місцевих бюджетів. Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.1998 № 1303 «Про впорядкування безоплатного та пільгового відпуску лікарських засобів за рецептами лікарів у разі амбулаторного лікування окремих груп населення та за певними категоріями захворювань» встановлено, що витрати, пов`язані з відпуском лікарських засобів безоплатно і на пільгових умовах, провадяться за рахунок асигнувань, що передбачаються державним та місцевими бюджетами на охорону здоров`я. У зв`язку з відсутністю безкоштовних ліків, закуплених за кошти державного бюджету, для лікування дитини в КЗ «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня», позивач звернувся з проханням сприяти виділенню бюджетних коштів на придбання таких препаратів до Великоолександрівської районної державної адміністрації, Великоолександрівської районної ради та Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району». 25.08.2016 року за вихідним № 620 головним лікарем Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району» ОСОБА_8 було направлено звернення до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н.В. щодо виділення коштів для забезпечення продовження лікування дитини - інваліда з діагнозом «Ювенальний ревматоїдний артрит» імунобіологічним препаратом «Адалімумамб - Хуміра» в розмірі 140 000 грн. Зазначений лист 08.09.2016 року було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та управління об`єктами комунальної власності Великоолександрівської селищної ради, постійна комісія вирішила: «Рекомендувати селищному голові Корнієнко Н.В. додатково вивчити питання щодо порядку фінансування проведення лікування дитини, яка страждає на рідкісне захворювання», про що свідчить витяг з протоколу засідання комісії № 9 (протокол засідання постійної комісії селищної ради № 9 від 08.09.2016). 31.10.2016 року головою Великоолександрівської районної державної адміністрації Цвігуненко І.М. та головою Великоолександрівської районної ради Гречаною С.Ю. було направлено спільного листа на адресу селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н.В. , в якому повідомили, що ОСОБА_5 потребує постійної підтримки імунобіологічним препаратом Адалімумамб-Хуміра . Потреба в препараті складає по 20 г два рази на місяць, що коштує 29 тис. грн. У 2015 році та в 2016 році з районного бюджету виділено кошти на придбання зазначеного препарату в сумі 72 тис. грн. для однієї дитини, у зв`язку з тим, що звернулися батьки й інших дітей, прийнято рішення щодо співфінансування 50 % на 50% з районного бюджету та місцевих бюджетів. Просили вирішити питання щодо виділення коштів у сумі 44 тис. грн. на придбання препарату Адалімумамб-Хуміра. Даний лист було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та управління об`єктами комунальної власності Великоолександрівської селищної ради 21.11.2016, про що свідчить витяг з протоколу засідання постійної комісії селищної ради № 12. Постійна комісія вирішила надати згоду на виділення із селищного бюджету коштів у розмірі 44000 грн. на придбання препарату для лікування дитини. Головним лікарем Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району» ОСОБА_8 14.11.2016 було направлено звернення до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Корнієнко Н.В. щодо виділення коштів для забезпечення лікування дитини та при формуванні бюджету на 2017 рік виділити кошти в сумі 429 000 грн. для лікування дитини. Листом від 24.11.2016 за вихідним № 799 головним лікарем Комунального закладу «Центр первинної медико - санітарної допомоги Великоолександрівського району» було уточнено, у зв`язку зі зміною основного препарату для лікування дитини після додаткового консультування (препарат ХУМІРА замінено препаратом АКТЕМРА), просив розглянути питання щодо виділення коштів у грудні 2016 року в сумі 15 000 грн. по КЕКВ 2730 «Інші виплати населенню».

Вищевказане звернення 09.12.2016 було розглянуто на засіданні постійної комісії з питань бюджету, фінансів, соціально-економічного розвитку та управління об`єктами комунальної власності Великоолександрівської селищної ради, згідно протоколу засідання постійної комісії селищної ради № 13 вирішила: «Рекомендувати сесії Великоолександрівської селищної ради розглянути питання про виділення коштів із селищного бюджету в 2017 році на лікування Шахман А.А. за кодом економічної класифікації видатків 2730 «Інші виплати населенню» у вигляді субвенції районному бюджету з коштів перевиконання доходів селищного бюджету у 2016 році».

Великоолександрівська селищна рада кошти на придбання ліків для дитини - інваліда ОСОБА_5 у вигляді субвенції районному бюджету з коштів перевиконання доходів селищного бюджету упродовж 2016 та 2017 років не перераховувала, оскільки відповідне питання на розгляд сесії Великоолександрівської селищної ради Херсонської області її головою не виносилося.

Така бездіяльність голови Великоолександрівської селищної ради Херсонської області, відповідно до рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18.04.2018 року, яке набрало законної сили 24.05.2018 року, визнана протиправною, зважаючи на те, що згідно положень ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» саме селищний голова є відповідальним за скликання та проведення чергової сесії селищної ради, а також винесення питань та їх розгляд на сесії селищної ради. Також суд зобов`язав селищного голову винести на розгляд сесії відповідне питання, що нею було виконано, та на сорок другій сесії Великоолександрівської селищної ради питання про виділення коштів на придбання ліків для лікування ОСОБА_5 розглянуто, за результатами чого прийнято рішення № 749, яким відмовлено головному лікарю Комунального закладу «Центр первинної медико-санітарної допомоги Великоолександрівського району» у виділенні коштів для придбання ліків.

Таким чином, вказаним рішенням суду встановлена протиправність бездіяльності відповідача - голови Великоолександрівської селищної ради Херсонської області Корнієнко Н.В. , щодо невнесення на розгляд сесії Великоолександрівської селищної ради Херсонської області питання про виділення коштів на придбання ліків для лікування ОСОБА_5 , із якою позивач пов`язує завдання йому моральної шкоди.

Крім того, незаконність бездіяльності голови Великоолександрівської селищної ради Херсонської області відповідачами не заперечувалась, а отже такі обставини у відповідності до ч.1 ст. 82 ЦПК України не підлягали доказуванню, при тому, що обґрунтовані сумніви щодо достовірності цих обставин у суду відсутні.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 56 Конституції України, ст.ст. 1173, 1174 ЦК України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень незалежно від вини цих органів чи посадових осіб.

При цьому, частиною першою статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень (частина п`ята статті 42 вказаного Закону).

Так, згідно з частиною першою статті 77 зазначеного Закону, шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а

в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом. Правовою підставою для цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, є правопорушення, що включає такі складові елементи як: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Стаття 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч.3, 5 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 57 ЦПК України, у вказаній редакції).

Відповідно до статті 60 ЦПК України (у вказаній редакції) кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених статтею 61 цього Кодексу.

При вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та чим він при цьому керувався, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Обґрунтовуючи наявність підстав для задоволення позову, позивач посилався на ту обставину, що факт протиправних дій селищного голови встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили, а неможливість реалізувати своє право забезпечення дитини ліками за рахунок місцевого бюджету в законний спосіб завдало позивачу моральних страждань.

Відповідно до висновку експерта № 9218 складеного 22.12.2018 року за результатами психологічного дослідження встановлено, що для позивача бездіяльність селищного голови Великоолександрівської селищної ради, яка полягає в ухиленні від винесення на розгляд сесії селищної ради питання про виділення бюджетних коштів на придбання ліків для лікування його неповнолітньої доньки ОСОБА_5 упродовж періоду з 29.08.2016 року по 01.06.2018 роки є психотравмуючою ситуацією, в наслідок чого позивачу було завдано страждань у виді моральної шкоди, розмір якої може становити 288 мінімальних заробітних плат.

Вказаний висновок експерта у відповідності до п.2 ч.2 ст. 76 ЦПК України є доказом, який з огляду на відповідність його вимогам закону (ст. 102 ЦПК України), отримання у встановленому законом порядку (ст. 106 ЦПК України) є належним та допустимим. Представники відповідачів не скористалися своїм правом на виключення вказаного доказу з числа наданих доказів (ч.11 ст. 83 ЦПК України) та виходячи з загальних правил доказування (статті 12, 13, 81 ЦПК України) не навели доказів та аргументів, які б спростовували наведені в ньому обставин, а говорячи про сумніви щодо його достовірності не заявили клопотань про призначення повторної експертизи або допит експерта.

Таким чином, висновком експерта, а також іншими дослідженими у справі доказами, які узгоджуються між собою, є достатніми та достовірними, доведено факт завдання позивачу моральної шкоди саме бездіяльністю посадової особи органу місцевого самоврядування, що виразилось у тому, що позивач будучи батьком тяжко хворої на невиліковну рідкісну хворобу дитини, знаючи про урядові програми щодо забезпечення останніх коштовними ліками за рахунок місцевого бюджету та не маючи власних коштів на їх придбання, мав обґрунтоване сподівання на обговорення питання про забезпечення дитини ліками у єдиний можливий спосіб шляхом включення його до порядку денного регулярної сесії селищної ради, не отримав його реалізації.

Суд вважає, що стан безпорадності позивача, який був підсилений батьківською турботою та неможливістю виконання ним свого обов`язку щодо підтримання здоров`я дитини, неодмінно супроводжується душевними стражданнями, оскільки це відповідає людській природі, суті відносин батьків та дітей.

Зважаючи на факт завдання позивачу моральної шкоди є підстави для її відшкодування у розмірі, який визначається виходячи з характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин (п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

З урахуванням наведеного, враховуючи вимоги розумності і справедливості, розмір заявленої моральної шкоди, який становить 536112 грн щодо кожного з відповідачів, визначений розмір можливого відшкодування згідно з висновком експерта, характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, факту завдання такої шкоди з боку посадової особи, яка зобов`язана діяти в інтересах населення, суд вважає суму в розмірі 75000 грн достатньою для відшкодування позивачу завданої моральної шкоди.

Зокрема, суд враховує, що позивач досить тривалий час перебував у стані невизначеності, не маючи при цьому виправдання бездіяльності посадової особи, постійно очікуючи на розгляд його питання та вживаючи активні дії щодо спонукання селищного голови до ініціювання відповідного питання на сесії селищної ради. Для цього він був змушений витрачати час та вчиняти дії, які б не були необхідні в разі вирішення його питання своєчасно у встановлений законом спосіб.

Крім того, необхідність розгляду відповідного питання на сесії селищної ради мала для позивача підвищену важливість, з огляду на його вразливість, як фізичної особи, яка не має важелів впливу на посадових осіб, у зв`язку з чим вимушена була лише подавати повторні звернення та чекати на відновлення його прав, в решті решт будучи змушеною звертатись за захистом порушених прав до судових органів.

При цьому, суд вважає недоведеними твердження позивача про те, що у нього були порушені нормальні життєві зв`язки через неможливість продовження активного громадського життя та порушені стосунки з оточуючими людьми, оскільки позивач не навів обставин, які б могли про це переконливо свідчити.

В судовому засіданні позивач пояснив, що його дитина була забезпечена необхідними ліками постійно з бюджетів інших рівнів, а він був змушений купляти ліки за власні кошти лише одного разу. Він не повідомив про те, в чому у нього проявлялось активне громадське життя та в чому виразилося його припинення, в яких суспільних заходах він брав участь та яку громадянську позицію відстоював до порушення його прав головою селищної ради. Не вказав також про те, з ким з оточуючих людей у нього були порушені стосунки та який характер таких стосунків був до порушення.

Суду не надані докази перебування позивача у депресії, проходження ним у зв`язку з цим лікування у психотерапевта, призначення та приймання ним відповідних ліків. До лікарів позивач не звертався з цього приводу, а експерту відповідні питання не ставилися, а отже не досліджувалися.

Посилання у висновку експерта на те, що у позивача була порушена рівновага звичайного ритму сім`ї, погіршано матеріальний стан, здійснено роз`єднання його із соціально-активною та конструктивною трудовою діяльністю, є необґрунтованими оскільки відповідні питання експертом у належний спосіб із опитуванням його членів сім`ї та колег по роботі, та матеріального стану не досліджувались, і не можуть бути встановлені виключно за поясненнями особи. Такі порушення мають неодмінно проявлятись у поведінці особи, яка приймається оточуючими відповідним чином.

Крім того, твердження експерта про суттєве погіршання матеріального стану позивача спростовуються встановленими судом обставинами відповідно до яких, як було зазначено вище, дитина позивача була забезпечена ліками, а витрати понесені позивачем на здійснення судового захисту є судовими витратами, наявність яких не тягне відшкодування моральної шкоди з огляду на встановлений законом спосіб на їх відшкодування.

Таким чином, наведені обставини свідчать про те, що оскільки відповідач в особі селищного голови протиправною бездіяльністю завдав позивачу моральну шкоду, яку на час розгляду справи не відшкодував в добровільному порядку, в межах доведеного розміру, права останнього, за захистом яких мало місце звернення до суду, були порушені, а тому підлягають захисту шляхом стягнення вказаної суми за рішенням суду.

Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди з Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області не підлягають задоволенню з огляду на недоведеність позивачем факту неправомірної бездіяльності органу місцевого самоврядування та завдання такою бездіяльністю моральної шкоди позивачу.

Обставини на які послався позивач щодо неправомірної бездіяльності селищного голови виключають неправомірну бездіяльність селищної ради, яка не наділена повноваженнями перебирати на себе функції селищного голови та скликати сесію і ініціювати вказане питання перед сесією селищної ради.

Інститут допустимості доказів, закріплений у статті 78 ЦПК України, визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Зважаючи на завдання та основні засади адміністративного судочинства (ст. 2 КАС України), які встановлені спеціально для можливості здійснення перевірки законності рішень, дій або бездіяльності, зокрема органів місцевого самоврядування, враховуючи не висунення позивачем вимоги про визнання бездіяльності селищної ради незаконною, а отже вона не підлягала вирішенню в межах даного провадження, слід дійти висновку про недоведеність позивачем факту протиправності бездіяльності вказаного відповідача, у зв`язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, згідно п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача - голови Великоолександрівської селищної ради на користь позивача підлягає стягненню: сума в розмірі 1608,36 грн., яка складає судові витрати понесені позивачем у вигляді сплати судового збору; вартість витрат позивача на проведення експертного психологічного дослідження в розмірі 1620 грн.

Наведений позивачем розрахунок розміру витрат на правову допомогу від 30.01.2019 року на суму 34978,50 грн. та витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду на суму 2089,20 грн. є не обґрунтованим, у зв`язку з чим не підлягають відшкодуванню.

Судові витрати є самостійним предметом доказування під час розгляду справи, а відтак вони мають бути підтверджені належними та допустимими доказами.

Натомість суду не було надано доказів на підтвердження факту виконання робіт з надання правової допомоги саме адвокатом, виконання ним наведених у розрахунку робіт, її оплати.

Так само не надано доказів на підтвердження витрат сторін та їхніх представників, пов`язаних з явкою до суду, адже неможливо встановити факт оплати вказаної суми, маршрут та вид транспорту на якому здійснювався переїзд вказаних осіб, вид та місцезнаходження житлового приміщення, яке винаймалося, виправданість таких витрат.

Керуючись статтями 12, 13, 141, 200, 209, 259, 263 - 265 ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області суд

в и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Наталії Володимирівни, Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області про стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Наталії Володимирівни на користь ОСОБА_1 75 000 (сімдесят п`ять тисяч) грн. моральної шкоди.

Стягнути з селищного голови Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області Корнієнко Наталії Володимирівни на користь ОСОБА_1 1608,36 грн. судового збору та 1620,00 грн. витрат, пов`язаних з витратами на проведення експертного психологічного дослідження.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великоолександрівської селищної ради Великоолександрівського району Херсонської області про стягнення моральної шкоди та судових витрат.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде складено впродовж п`яти днів.

СУДДЯ І.І.Хомик