Справа № 420/2290/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Стефанова С.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТОН» до Управління Державного рибного господарства в Одеській області, Державного агентства рибного господарства України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – приватне підприємство «РОЛИСФИШ» про визнання протиправними дії щодо погодження режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТОН» (надалі по тексту – позивач або ТОВ «ТРИТОН») до Управління Державного рибного господарства в Одеській області (надалі по тексту – відповідач 1), Державного агентства рибного господарства України (надалі по тексту – відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – приватне підприємство «РОЛИСФИШ» (надалі по тексту – третя особа або ПП «РОЛИСФИШ»), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Управління Державного рибного господарства в Одеській області щодо погодження 18 жовтня 2018 року приватному підприємству «РОЛИСФИШ» режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області;

- визнати протиправними дії Державного агентства рибного господарства України щодо погодження 28 березня 2019 року приватному підприємству «РОЛИСФИШ» режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області;

- стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

Адміністративний позов обґрунтовано наступним

Позивачу стало відомо, що на частині Дністровського лиману обмежено промислове рибальство та надане одноосібне право приватному підприємству «РОЛИСФИШ» здійснювати спеціальне використання водних біоресурсів (риби та інших водних живих ресурсів) шляхом погодження вказаному підприємству режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області. Вказаним Режимом передбачено надання ПП «РОЛИСФИШ» права промислового вилову оселедця, судака, лящу, коропу, раків, щуки, окуня - тобто практично всіх видів риби, вказаних у наявному у Позивача Дозволі. Позивач зазначає, що відповідачами невизначено статус вказаного водного об`єкту, як рибогосподарського, не враховано відсутність права на використання земельної ділянки водного фонду, Режим рибогосподарської експлуатації не погоджено з територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України. Незважаючи на відсутність у Дністровського лиману статусу рибогосподарського водного об`єкту та погоджень територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є вказаний водний об`єкт, Державним агентством рибного господарства України вказаний Режим рибогосподарської експлуатації був протиправно погоджений.

Таким чином, погодження вказаного Режиму рибогосподарської експлуатації Державним агентством рибного господарства України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства та виходить за межі повноважень, оскільки зазначений орган, згідно із п.2.4 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, наділений повноваженнями приймати рішення про затвердження режиму, а не його погодження, а тому дії щодо погодження режиму є протиправними, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою судді від 22 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 10 травня 2019 року.

08 травня 2019 року від Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву (вхід. №16567/19), згідно якого відповідач 1 просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

08 травня 2019 року від приватного підприємства «РОЛИСФИШ» надійшли пояснення третьої особи щодо позову (вхід. №16562/19) згідно яких третя особа просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

10 травня 2019 року від позивача надійшла заява (вхід. №16622/19) про розгляд справи за відсутності позивача.

Відзив Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області на адміністративний позов обґрунтовано наступним

Відповідач 1 зазначає, що на виконання приписів ст. 68 Водного кодексу України, Кабінет Міністрів України постановою від 22.05.1996 року №552 включив басейн р. Дністер з лиманами, водосховищами до Переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об`єктів (їх частин). Крім того, відповідач 1 також звертає увагу що наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.12.2018 року №592, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.12.2018 року за № 1465/32917 «Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) на 2019 рік», виданий на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2012 року №1149 нормативно-правовий акт Міністерства аграрної політики та продовольства України визначає Пониззя Дністра та Дністровського лиману рибогосподарським водним об`єктом.

Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області зазначає, що Державне агентство рибного господарства України законно й обґрунтовано керувалося актом вищої юридичної сили погоджуючи Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області ПП «РОЛИСФИШ» без погодження територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №159.

Відповідач 1 наголошує на тому, що рибогосподарська діяльність на частині рибогосподарського водного об`єкта може здійснюватися, як на підставі Закону України «Про аквакультуру» так і на підставі Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів». За таких обставин посилання позивача на Закон України «Про аквакультуру», як на акт, який регулює спірні правовідносини є помилковими, так як цей закон регулює питання рибництва, а спеціальне використання водних біоресурсів, у т.ч. за режимами рибогосподарської експлуатації водних об`єктів є рибальством.

Питання, права на земельну ділянку пов`язано із розмежуванням понять рибництво та рибальство. При рибництві (аквакультурі) оформлення права користування рибогосподарським водним об`єктом (його частиною) за правилами Закону України «Про аквакультуру» є обов`язковим, при рибальстві такий обов`язок відсутній. Отже, відповідач 1 зазначає, що позивач безпідставно ототожнює земельні ділянки зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами (під водою) із земельними ділянками зайнятими прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм.

Пояснення ПП «РОЛИСФИШ» на позовну заяву обґрунтовано наступним

Згідно пунктів 1 та 2 цієї Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 13 березня 2013 року «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» було передбачено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства охорони навколишнього природного середовища за переліком згідно з додатком. Установити, що територіальні органи, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують виконання своїх повноважень до 17 травня 2013 року. Отже, станом на дату погодження відповідачами спірного Режиму, погодження вказаного Режиму «територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України» було неможливо у зв`язку з відсутністю такого органу як суб`єкта владних повноважень.

Третя особа посилається на абзац 21 статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», згідно якого посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають повноваження погоджувати режими рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечувати державний контроль (нагляд) за їх дотриманням.

До того ж, позивач, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду з даним позовом, зазначає, що він має право на спеціальне використання водних біоресурсів у Пониззі Дністра та Дністровському лимані, яке набув на підставі дозволу №22/32-01/30723 на спеціальне використання водних ресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) від 17 березня 2016 року, оформленого відповідачем 2. З огляду на це, самим позивачем надано суду доказ рибогосподарської експлуатації «Пониззя Дністра та Дністровського лиману», що вказує на наявність відповідного правового статусу цього об`єкт як рибогосподарського водного об`єкта.

В судовому засіданні, яке було призначене на 10 травня 2019 року об 11 год. 00 хв. представник позивача не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справ за його відсутності (вхід. №16622/19). Від представника Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області та ПП «РОЛИСФИШ» надійшли заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

10 травня 2019 року ухвалою суду на місці, яка була занесена до протоколу судового засідання, керуючись ч.9 ст.205 КАС України клопотання відповідача 1 та представника третьої особи задоволено, продовжено розгляд справи в порядку письмового провадження.

22 травня 2019 року від ТОВ «ХОЛОД-СЕРВИС» (вхід. №18250/19) та 23 травня 2019 року від ПП «КАЛКАН» (вхід. №18490/19), а також ПП «Риболовецький союз «Укррибекспорт» (вхід. №18491/19) надійшли заяви про вступ у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача.

Відповідно до ч.2 ст.49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки.

Таким чином, враховуючи те, що розгляд адміністративної справи №420/2290/19 відбувається за правилами спрощеного позовного провадження, перше судове засідання було призначене на 10 травня 2019 року, а заяви від ТОВ «ХОЛОД-СЕРВІС», ПП «КАЛКАН» та ПП «Риболовецький союз «Укррибекспорт» про залучення їх в якості третіх осіб надійшли до суду 22 та 23 травня 2019 року, керуючись ч.2 ст.49 КАС України суд відмовляє в задоволенні заяв про залучення їх в якості третіх осіб.

Вивчивши матеріали справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, відзив на позовну заяву та пояснення третьої особи, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРИТОН» (код ЄДРПОУ 32895009) є юридичною особою, видами діяльності якої є: післяурожайна діяльність (01.63); оброблення насіння для відтворення (01.64); морське рибальство (03.11); прісноводне рибальство (03.12); перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків (10.20); оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (46.38); роздрібна торгівля рибою, ракоподібними та молюсками в спеціалізованих магазинах (47.23), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.18).

17 березня 2016 року Західно-Чорноморським басейновим Управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства надано товариству з обмеженою відповідальністю «ТРИТОН» Дозвіл №22/32-01/30723 від 17.03.2016 року на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (а.с.16-17). Вид спеціального використання – промислове рибальство. Назва рибогосподарського водного об`єкту – Пониззя Дністра з озерами та Дністровський лиман. Строк дії Дозволу з 17.03.2016 року по 16.03.2021 року.

На замовлення ПП «РОЛИСФИШ» Національним університетом біоресурсів і природокористування України розроблений Режим рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області (а.с.11-15). Зазначений Режим погоджений 08 жовтня 2018 року Управлінням Державного агентства рибного господарства в Одеській області та 28 березня 2019 року Державним агентством рибного господарства України. Місцезнаходження водного об`єкта: Верхня частина Дністровського лиману в межах Овідіопольського та Білгород-Дністровського районів Одеської області. Термін дії Режиму з 29.03.2019 року до 31.12.2028 року.

Позивач, вважаючи дії Управління Державного агентства рибного господарства в Одеській області та Державного рибного господарства України щодо погодження 18 жовтня 2018 року та 28 березня 2019 року ПП «РОЛИСФИШ» Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до статті 6 Водного кодексу України води (водні об`єкти) є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Згідно статей 3, 4 цього Кодексу до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, водосховищами та іншими водними об`єктами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08 липня 2011 року №3677-VI (далі – Закон №3677-VI) режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта - це установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення водних біоресурсів за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання водних біоресурсів рибогосподарського водного об`єкта (його частини). Цією ж статтею визначено, що рибогосподарський водний об`єкт (його частина) - водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

Відповідно до статей 9, 10 Закону №3677-VI до повноважень центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства та посадових осіб органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства, серед інших повноважень, належать й погодження режиму рибогосподарської експлуатації водних об`єктів та забезпечення державного контролю (нагляду) за їх дотриманням.

Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято Наказ №592 від 12.12.2018 року «Про затвердження лімітів та прогнозів допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у рибогосподарських водних об`єктах (їх частинах) (крім Азовського моря із затоками) на 2019 рік». Зазначеним Наказом встановлені ліміти та прогнози допустимого спеціального використання водних біоресурсів загальнодержавного значення у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, пониззях Дністра та Дунаю, Дністровському лимані та Кучурганському водосховищі на 2019 рік.

Постановою Кабінету Міністрів України №552 від 22.05.1996 року затверджено перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об`єктів (їх частин) до якого входить також Басейн річки Дністер з лиманами, водосховищами.

Таким чином, суд критично ставиться до твердження позивача, щодо невизначеності статусу Пониззя Дністра та Дністровського лиману як рибогосподарського водного об`єкта.

Згідно пункту 1.3 Інструкції про порядок здійснення штучного розведення, вирощування риби, інших водних живих ресурсів та їх використання в спеціальних товарних рибних господарствах, затвердженої наказом Державного комітету рибного господарства України від 15 січня 2008 року №4, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 січня 2008 року за №64/14755 (далі - Інструкція №4) режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта (далі - Режим) - установлена на відповідний термін сукупність вимог, умов та заходів щодо обсягів робіт з відтворення ВЖР за їх віковими та видовими характеристиками, строків лову, типів і кількості знарядь та засобів лову, обсягів вилучення, регламентації любительського і спортивного рибальства, ощадливого використання туводних видів, виконання якого забезпечує раціональне використання ВЖР рибогосподарського водного об`єкта або його ділянки.

При цьому, відповідно до пункту 1.3 Інструкції №4 рибогосподарські водні об`єкти - озера, річки, моря з лиманами та естуаріями, водосховища, ставки, а також окремі технологічні водойми, які використовуються або можуть використовуватися для розведення, вирощування, відтворення та (або) вилову риби та інших водних живих ресурсів, де господарська діяльність усіх учасників водогосподарського комплексу обмежується в інтересах рибного господарства.

Вимогами пункту 2.1 Інструкції №4 визначено, що для здійснення штучного розведення, вирощування ВЖР та їх використання користувач подає до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства України:

- заяву (додаток 1), погоджену з територіальним органом рибоохорони, у зоні контролю якого перебуває рибогосподарський водний об`єкт (його ділянка);

- режим (додаток 2), погоджений з територіальним органом рибоохорони та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, у зоні діяльності яких є рибогосподарський водний об`єкт, який розробляється на підставі науково-біологічного обґрунтування;

- науково-біологічне обґрунтування (далі - НБО) щодо рибогосподарського водного об`єкта (його ділянки), на якому створюється СТРГ, повинне містити таку інформацію: загальна характеристика; гідрологічний та гідрохімічний режими; видовий, віковий, розмірно-ваговий склад ВЖР; обсяги запасів, визначені за даними проведених досліджень; рибопродуктивність за видами ВЖР; строки заборони лову (добування) ВЖР; видовий склад водних рослин, зоопланктону, фітопланктону, бентосу, їх біомаса, ефективність використання кормової бази; розрахунки обсягів вселення цінних видів ВЖР та проведення рибоводно-меліоративних робіт; розрахунки обсягів (лімітів) вилову туводних ВЖР та планові показники з вилову видів - вселенців; наявність чи відсутність видів рослин і тварин, занесених до Червоної книги України, та ендемічних видів; заходи з недопущення погіршення екологічного стану, а також запобіжні заходи з недопущення зменшення чисельності або знищення цінних та рідкісних видів туводних ВЖР; регламентація ведення любительського та спортивного рибальства, яка повинна включати виділення ділянок для любительського та спортивного рибальства на умовах загального та спеціального використання ВЖР та не суперечити чинним нормативно-правовим актам у галузі регулювання любительського та спортивного рибальства; для мідійно-устричних господарств - характеристика технології та технічних засобів для вирощування (носії, спеціалізація, установка);

- карту-схему розташування СТРГ;

- документи (засвідчені у встановленому законодавством порядку копії): свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для фізичної особи); статут, свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності (для юридичної особи);

- при розробці Режиму на водні об`єкти об`ємом більше 1 млн. м 3 (водосховища) - ліцензію на право господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом риби на промислових ділянках рибогосподарських водойм, крім внутрішніх водойм (ставків) господарств;

- при розробці Режиму на водні об`єкти, де вже здійснювалась рибогосподарська діяльність, відносини між користувачами, які традиційно (3 і більше років) здійснюють спеціальне використання ВЖР, та суб`єктом господарювання, що подає Режим на затвердження, врегульовуються шляхом згоди всіх користувачів щодо участі в створеному СТРГ або затвердженням спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України Режимів на окремі ділянки водного об`єкта.

Пунктами 2.3, 2.4 Інструкції №4 визначено, що науково-біологічне обґрунтування та проект Режиму на замовлення користувача розробляються рибогосподарською науково-дослідною установою, організацією відповідно до погодженої із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства України програми дослідних робіт. Програма дослідних робіт повинна містити методику, за якою проводитимуть дослідження.

Режим погоджується територіальним органом рибоохорони, у зоні якого здійснюватимуть діяльність, та територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України протягом місяця з дня його отримання. Якщо Режим не погоджується, то в місячний термін він надсилається користувачу з мотивованим повідомленням та відправляється на доопрацювання.

Суд зазначає, що Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 13.03.2013 року «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища», ліквідовано, зокрема, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області, однак відповідні зміни до Інструкції №4 не внесено, таким чином посилання позивача на непогодження вищевказаного Режиму є безпідставними враховуючи ліквідацію територіального органу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України в зоні діяльності якого є Рибогосподарський водний об`єкт, а тому погодження Режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області відбулось у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ст.59 Земельного кодексу України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Землі водного фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування:

а) державним водогосподарським організаціям для догляду за водними об`єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами, а також ведення аквакультури тощо;

б) державним підприємствам для розміщення та догляду за державними об`єктами портової інфраструктури;

в) державним рибогосподарським підприємствам, установам і організаціям для ведення аквакультури.

Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об`єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об`єктів портової інфраструктури та інших об`єктів водного транспорту. Землі водного фонду можуть бути віднесені до земель морського і річкового транспорту в порядку, встановленому законом.

Використання земельних ділянок водного фонду для рибальства здійснюється за згодою їх власників або за погодженням із землекористувачами.

Суд зазначає, що при отриманні Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, користувачам надаються у користування лише водні біоресурси, а не водний об`єкт чи земля під водою. При цьому, діюче законодавство у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів не містить норми, які б зобов`язувала користувача водних біоресурсів, який здійснює рибальство мати правовстановлюючі документи на рибогосподарський водний об`єкт для здійснення спеціального використання водних біоресурсів.

Таким чином, суд не погоджується з твердженням позивача, що використання Дністровського лиману (його ділянки) з метою промислового вилову риби можливе лише за наявності права на земельну ділянку водного фонду, або ж у разі надання відповідного погодження її власника чи постійного користувача.

В той же час, суд зазначає, що відповідачами дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах ПП “РОЛИСФИШ” не видавався, а лише погоджено Режим рибогосподарської експлуатації водного об`єкта, який сам по собі не створює підстав для користування водними біоресурсами.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що для погодження Режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта відповідачам, третьою особою було надано усі передбачені нормативно-правовими актами документи, а тому вчиняючи оскаржувані дії щодо погодження такого режиму відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами, а відтак відсутні підстави для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 листопада 2018 року у справі №806/449/15.

Згідно з вимогами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Закону, що і було зроблено позивачем.

Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку що позовні вимоги ТОВ «ТРИТОН» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИТОН» до Управління Державного рибного господарства в Одеській області, Державного агентства рибного господарства України, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – приватне підприємство «РОЛИСФИШ» про визнання протиправними дії щодо погодження режиму рибогосподарської експлуатації верхньої частини Дністровського лиману розташованого в басейні річки Дністер Одеської області – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили, згідно ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

При цьому, відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Суддя С.О. Cтефанов

.