ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/2113/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Довгополова О.М.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року (головуючої судді Маєцької Н.Д., суддів Дору Ю.Ю., Рейті С.І.) розглянуте у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород о 08 год. 35 хв. повний текст рішення складено 08.01.2019 у справі №807/426/18 за позовом Закарпатської обласної державної адміністрації до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача - Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріо Термал», Служба автомобільних доріг у Закарпатській області, Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» про визнання незаконним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Закарпатська обласна державна адміністрація 14.05.2018 звернулася в суд з позовом до Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області судом залучено третіх осіб Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріо Термал», Службу автомобільних доріг у Закарпатській області, Мукачівський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Закарпатське обласне управління лісового господарства Державного агентства лісових ресурсів України, Державне підприємство «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» імені Ю.М. Білоконя» в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 «Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району».

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Косоньська сільська рада Берегівського району Закарпатської області подала апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Мукачівським прикордонним загоном Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України та Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області подано пояснення по суті апеляційної скарги.

Закарпатська обласна державна адміністрація подала відзив на апеляційну скаргу, в яких викладено заперечення щодо змісту і вимог апеляційної скарги.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Гусак С.М. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Славич Б.С., представник Управління містобудування та архітектури Закарпатської обласної державної адміністрації Павлей М.В., представник Мукачівського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України Сідак П.П. проти апеляційної скарги заперечили, просили скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до приписів частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Косоньська сільська рада звернулася до Закарпатської обласної адміністрації та Управління містобудування та архітектури облдержадміністрації із листом від 05 липня 2017 року № 71, яким просили надати перелік та характеристику загальнодержавних та регіональних інтересів, які визначені у Схемі планування території Закарпатської області, для їх врахування під час розроблення проекту генерального плану с. Косонь.

Містобудівною радою Берегівської районної державної адміністрації рекомендовано Косоньській сільській раді винести на обговорення та подальше затвердження генеральний план населеного пункту с. Косонь, у відповідності до чинного законодавства, що підтверджується протоколом містобудівної ради від 11 січня 2018 року.

20 лютого 2018 року в Косоньській сільській раді проведено громадське слухання з питання обговорення проекту генерального плану села Косонь Берегівського району Закарпатської області, за результатами якого рекомендовано проект «Генеральний план села Косонь Берегівського району Закарпатської області» подати на затвердження сесією сільської ради, що підтверджується протоколом від 20 лютого 2018 року.

Косоньською сільською радою Берегівського району Закарпатської області прийняте рішення від 21 лютого 2018 року № 444 «Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району», яким затверджено «Генеральний план села Косонь Берегівського району Закарпатської області», розроблений ДП «Український Державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» м. Київ.

20 квітня 2018 року Закарпатська ОДА листом № 2101/06-05 повідомила Косоньську сільську раду Берегівського району, що генеральний план с. Косонь Берегівського району розроблений та затверджений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема пункту 4 частини 1 статті 2 та частини 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». У зв`язку з чим, просило Косоньську сільську раду надати повний комплект текстових та графічних матеріалів генерального плану с. Косонь та проекту плану зонування території зазначеного населеного пункту, в тому числі матеріали погодження вказаних проектів з уповноваженими службами та установами. Також, рекомендовано не приймати рішень щодо затвердження проекту плану зонування території с. Косонь та винести на розгляд чергового засідання сільської ради питання про призупинення дії рішення Косоньської сільської ради від 21 лютого 2018 року щодо затвердження проекту генерального плану с. Косонь.

Листом Закарпатська ОДА від 02 травня 2018 року № 4485/06-21 повідомила Косоньську сільську раду, що перелік та характеристики державних та регіональних інтересів для врахування при розробленні генерального плану населеного пункту будуть надані після доопрацювання та затвердження Схеми планування території району.

Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА листом від 07 травня 2018 року № 197/01-09 за результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Берегівського району повідомила Закарпатську ОДА про наступне: 1. Генеральний план с. Косонь Берегівського району розроблений та затверджений з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема пункту 4 частини 1 статті 2 та частини 2 статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», в частині врахування та взаємоузгодження державних, приватних та громадських інтересів: - в матеріалах відсутній лист облдержадміністрації про надання державних інтересів; - генеральний план с. Косонь не розглядався на архітектурно-містобудівній раді при Управлінні містобудування та архітектури облдержадміністрації; 2. У матеріалах генерального плану відсутнє погодження Служби автомобільних доріг Закарпатської області щодо будівництва західного об`їзду населеного пункту. 3. У матеріалах генерального плану відсутня вихідна інформація та матеріали погодження щодо розміщення на території населеного пункту аеродрому малої авіації. 4. Не враховано або враховано частково зауваження до проекту Схеми планування території Берегівського району. 5. Проектні рішення генерального плану та плану зонування території с. Косонь передбачають використання земель оборони (прикордонна смуга між лінією інженерних загороджень та лінією державного кордону) як земель сільськогосподарського та рекреаційного призначення.

За результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Управлінням містобудування та архітектури винесено пропозиції щодо подальших дій з вказаних питань, зокрема: винесення на чергову сесію сільської ради питання про призупинення дії або скасування у встановленому порядку рішення Косоньської сільської ради про затвердження генерального плану с. Косонь від 21 лютого 2018 року № 444; доопрацювання проекту генерального плану та плану зонування території с. Косонь з врахуванням вищевказаних зауважень.

Мукачівський прикордонний загін у листі від 10 травня 2019 року № 903/5024, з метою попередження випадків протиправного захоплення земельних ділянок, які необхідні для утримання та облаштування інженерних споруд та загороджень в межах прикордонної служби, просив затвердити генеральний план с. Косонь Берегівського району, після врахування державних інтересів по землям оборони.

Відповідно до листа від 10 травня 2018 року № 01/03-804 Закарпатське обласне управління лісового господарства вказало, що не погоджує включення частини земель лісогосподарського призначення, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Берегівське ЛГ», в межі генплану населеного пункту с. Косонь, тому що, питання не розглядалось та не погоджувалось постійним користувачем та управлінням, що суперечить чинному законодавству.

Листом від 10 травня 2018 року № 181/01-21 Управління цивільного захисту Закарпатської ОДА проінформувало позивача, про те, що до Управління не надходив для розгляду та надання пропозицій проект генерального плану населеного пункту Косино Берегівського району.

Служба автомобільних доріг у Закарпатській області листом від 11 травня 2018 року № 638 повідомила позивача, що розробка і затвердження генерального плану села в частині розвитку дорожньої інфраструктури не може бути розглянуто та погоджено без узгодження з генеральним плануванням області і району зокрема, щодо розробки та погодження генерального плану с. Косино до Служби автомобільних доріг ніхто не звертався.

ТОВ «Тріо Термал» листом від 10 травня 2018 року № 27 повідомило Закарпатську ОДА, що генеральний план села Косонь має на меті обмежити можливість розвитку та подальшого будівництва рекреаційних об`єктів крім вже існуючих. Генеральний план в частині рекреаційної зони, розроблений та затверджений виключно в інтересах двох існуючих закладів, не відповідає приватним інтересам як ТОВ «Тріо Термал» так і будь-якої іншої особи, яка бажає на власній земельній ділянці облаштувати свердловину та побудувати оздоровчий комплекс.

За результатами розгляду матеріалів генерального плану с. Косонь Берегівського району, Головне управління Держгеокадастру у Закарпатській області листом від 10 травня 2018 року № 13-7-0.161-3370/2-18 повідомило позивача, що згідно з експлікацією проектних об`єктів генерального плану (Схема проектних планувальних обмежень) на території села Косонь запроектовано будівництво гольф-клубу, зони відпочинку, спортивного комплексу, аеродрому малої авіації, АЗС та інше, будівництво, яких частково заплановано на землях, що підлягають паюванню. Також, запроектованим рішенням генерального плану с. Косонь передбачено розташування об`єктів інфраструктури і будівництва вздовж лінії Державного кордону України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що генеральний план с. Косонь затверджений без урахування державних інтересів та не відповідає вимогам чинного законодавства.

Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 12 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 №2780-XII до компетенції сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування на відповідній території належить затвердження відповідно до законодавства місцевих програм, генеральних планів відповідних населених пунктів, планів зонування територій, а за відсутності затверджених в установленому законом порядку планів зонування території - детальних планів територій.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038 VI (далі - Закон № 3038) генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Згідно із статті 16 Закону № 3038 планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Відповідно до статті 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Згідно із частиною 2 статті 17 Закону № 3038 генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради (частина 5 статті 17 Закону № 3038).

Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада (частина 6 статті 17 Закону № 3038).

Відповідно до частини 7 статті 17 Закону № 3038 виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2) визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3) звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Відповідно до частини 10 статті 17 Закону № 3038 генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

У відповідності до частини 1 статті 20 Закону № 3038 для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів (частина 2 статті 20 Закону № 3038).

Відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 3038 спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури, при якому функціонує архітектурно-містобудівна рада, за 20 робочих днів до розгляду на засіданні ради містобудівної документації письмово інформує про дату та місце такого розгляду державні органи, які відповідно до закону мають повноваження щодо розгляду містобудівної документації, та забезпечує можливість ознайомлення з її розділами (за відповідним напрямом). За результатами розгляду зазначені органи подають спеціально уповноваженому органові містобудування та архітектури свої висновки.

У разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами.

Після погодження зазначеними у цій частині цієї статті органами проекту містобудівної документації такі органи та їх посадові особи не беруть участі у будь-який спосіб у проведенні земельних торгів, процедурі надання або продажу земельних ділянок або прав на них, розробленні та погодженні землевпорядної документації, не надають документів дозвільного характеру, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 4 статті 20 Закону № 3038 архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам`яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини.

Архітектурно-містобудівна рада розглядає проекти будівництва об`єктів за зверненням замовників таких проектів.

Результати розгляду радою зазначених проектів мають виключно рекомендаційний характер і не можуть вимагатися під час погодження та затвердження проекту будівництва (частина 5 статті 20 Закону № 3038).

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1. Типового положення про архітектурно-містобудівні ради, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 07.07.2011 року за № 108 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за №903/19641 (далі - Типове положення), типове положення визначає порядок роботи архітектурно-містобудівних рад (далі - Рада) при уповноважених органах містобудування та архітектури, що утворюються за рішенням місцевої державної адміністрації або виконавчого комітету міської ради і постійно діє при уповноваженому органі містобудування та архітектури Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях, виконавчих органах міських рада, архітектурно-містобудівна рада розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури, а саме щодо визначення державних інтересів у проектах містобудівної документації (Генеральна схема планування території України; схеми планування території на регіональному рівні; генеральні плани населених пунктів; детальні плани територій, проекти зонування територій).

Згідно пункту 2.3. Типового положення результати розгляду Радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Пункт 5.10. Типового положення встановлює, що за результатами розгляду й обговорення питань секретарем складається протокол, який підписується головуючим на засіданні та секретарем.

Як встановлено судом, генеральний план с. Косонь, замовником якого є Косоньська сільська рада, не розглядався на архітектурно-містобудівній раді при управлінні містобудування та архітектури Закарпатської ОДА.

А тому колегія суддів спростовує доводи позивача про те, що відповідно до частини 3 статті 20 Закону № 3038, у разі ненадання письмових висновків до проекту містобудівної документації протягом 20 днів з дня надходження інформації про розгляд містобудівної документації такий проект вважається погодженим цими органами, оскільки містобудівна документація генерального плану с. Косонь Архітектурно-будівельній раді Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА не подавалася, відтак не могла бути розглянута, у зв`язку з цим не може вважатися погодженою.

Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що генеральний план с. Косонь Берегівського району Закарпатської області розроблений та затверджений без визначення Закарпатською ОДА державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту як того вимагає пункт 3 частини 7 статті 17 Закону № 3038.

Вказане підтверджується наявними в матеріалах справи зверненнями Мукачівського прикордонного загону, Закарпатського обласного управління лісового господарства, Управління цивільного захисту Закарпатської ОДА, Служби автомобільних доріг у Закарпатській області, ТОВ «Тріо Термал», Управління Держгеокадастру у Закарпатській області про не врахування державних та громадських інтересів.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про автомобільні дороги» від 08.09.2005 №2862-IV (далі Закон №2862-IV) автомобільні дороги загального користування поділяються на автомобільні дороги державного та місцевого значення.

Автомобільні дороги державного значення підрозділяються на міжнародні, національні, регіональні та територіальні.

До міжнародних автомобільних доріг належать дороги, що суміщаються з міжнародними транспортними коридорами та/або входять до Європейської мережі основних, проміжних, з`єднувальних автомобільних доріг та відгалужень, мають відповідну міжнародну індексацію і забезпечують міжнародні автомобільні перевезення.

Судом встановлено, що через с.Косонь проходить дорога загального користування державного значення М-25 КПП «Соломоново- Велика Добронь-Яноші з під`їздом до КПП «Косини», яка є міжнародною автомобільною дорогою, що з`єднує автомобільним сполученням Україну та Угорщину.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд зазначає, що під час розробки і погодження генерального плану с. Косонь повинні враховуватись перспективні плани розвитку магістральних міжнародних доріг, а скаржником не доведено, що генеральний план с. Косонь містить погодження Служби автомобільних доріг Закарпатської області щодо будівництва західного об`їзду населеного пункту.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 76 Повітряного Кодексу України визначення місця розташування або розширення аеропорту (аеродрому) здійснюється відповідними місцевими органами виконавчої влади за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації на основі розгляду матеріалів технічного і екологічного висновків та оцінки впливу на довкілля з урахуванням соціальної ситуації в регіоні з представленням альтернативних варіантів.

Разом з тим, генеральний план с. Косонь не містить вихідної інформації та матеріалів погодження щодо розміщення на території населеного пункту аеродрому малої авіації.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України «Про використання земель оборони».

Відповідно до статті 22 Закону України «Про державний кордон України» з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про використання земель оборони» землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України (далі - військові частини).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про використання земель оборони» військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про використання земель оборони» уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель.

Землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що межі земель оборони (прикордонної смуги) повинні бути зафіксовані у проектах генерального плану прикордонних населених пунктів, разом з тим, затвердженим генеральним планом с. Косонь використання земель оборони (прикордонна смуга між лінією інженерних загороджень та лінією державного кордону), як земель сільськогосподарського та рекреаційного призначення не враховано про що і не заперечувалось представником відповідача.

Стосовно посилань відповідача на те, що на вказані землі не оформлено право власності чи користування Мукачівським прикордонним загоном із посиланням на Державний земельних кадастр суд вказує.

У вересні 1945 року Рада Народних Комісарів СРСР (як найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади СРСР) постановила: НКВС СРСР прийняти під охорону ділянки кордону СРСР з Польщею, Чехословаччиною, Угорщиною та Румунією в межах Закарпатської України (Постанова РНК СРСР № 2292-588сс від 08.09.1945 року, м. Москва, Кремль). На виконання зазначеної Постанови і на підставі наказу НКВС СРСР № 001043 від 12.09.1945 року, Управління ПВ Прикарпатського округу передислоковано в м. Мукачеве (Закарпатська область), прийнято під охорону ділянки державного кордону з Польщею, Чехословаччиною, Угорщиною та Румунією в межах Закарпатської України і перейменовано в Управління ПВ Закарпатського округу. В зазначений період часу відведено та/або вилучено з користування колгоспів та інших господарств земельні ділянки та надані для державних потреб землекористувачу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) під будівництво спецоб`єктів в межах Закарпатської області для облаштування прикордонної смуги.

Постановою Ради Міністрів УРСР від 24.03.1947 року № 342/0012 (розсекречена), передано в розпорядження прикордонних військ МВС, землі прилеглих до державного кордону в межах Закарпатської області (далі - мова оригіналу): « 1. Установить в пределах Закарпатской области на участках государственной границы, пограничные полосы: … Границы пограничных полос определить по прилагаемой карте в масштабе 1:100 000, издание 1944 года. 2. Земли пограничных полос, установленных в п.1 настоящего постановления, передать в полное распоряжение пограничных войск Министерства Внутренних Дел».

Мукачівським прикордонним загоном отримано з ЦДАВО України карту в масштабі 1:100000, видання 1944 року (Карта 2-х кілометрової та 800 метрової прикордонної смуги в межах Закарпатської області УРСР), на якій встановлені межі прикордонних смуг.

Вказані обставини встановлені постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в адміністративній справі № 807/246/18, яка залишена в силі постановою Верховного Суду від 24 квітня 2018 року.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить висновку, що земельні ділянки в межах прикордонної (від лінії кордону до лінії інженерних прикордонних споруд) належать до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих в межах прикордонної смуги. Відтак, відсутність встановленої Земельним кодексом України документації по оформленню права користування вказаними земельними ділянками не позбавляє їх статусу земель оборони.

Всі майнові права прикордонних військ МВС, у тому числі і право розпорядження землями прилеглими до державного кордону в межах Закарпатської області, перейшли до його правонаступника Адміністрації Державної прикордонної служби України.

Фактичний користувач Мукачівський прикордонний загін Державної прикордонної служби України право користування земельною ділянкою, прилеглою до державного кордону в межах Закарпатської області, в смузі місцевості, що розташована в межах прикордонної смуги (у смузі місцевості (її ширині), що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень, що були розташовані за часів Радянського Союзу) з 24 березня 1947 року не припиняв.

Відтак, включення до генерального плану земельних ділянок, що належать до земель оборони, не відповідає вимогам Земельного кодексу, Закону України «Про використання земель оборони» та «Про державний кордон України».

Крім того, колегія суддів вважає, що вказаною вище постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2017 року в адміністративній справі № 807/246/16 зобов`язано Мукачівський прикордонний загін (військова частина НОМЕР_1 ) вжити заходи, передбачені статтями 92, 116, 123, 125, 126 Земельного кодексу України з метою набуття права користування наступними земельними ділянками у межах прикордонної смуги між лінією державного кордону та лінією основних інженерних споруд на території Берегівського, Виноградівського, Хустського, Тячівського та Рахівського районів орієнтовною площею 8821,38 га та з метою їх формування як об`єкта цивільних прав вартістю понад 232 млн. грн. та оформлення речових прав на них, зокрема: земельна ділянка - прикордонна смуга орієнтовною площею 756 га на території Свободянської, Батрадівської, Попівської, Косоньської, Великобийганської, Дийдянської, Астейської, Мочолянської, Чомської, Бадалівської, Галаборської, Варівської, Четфалвівської сільських рад (за межами населених пунктів) Берегівського району.

Відповідно до генерального плану с. Косонь, що не заперечувалось представником апелянта включено частину земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у постійному користуванні «ДП Берегівського ЛГ», разом з тим, колегією суддів з матеріалів справи не встановлено, що відповідач звертався до постійного користувача та Закарпатського обласного Управління лісового господарства щодо погодження включення таких земель до генерального плану с. Косонь.

Як вже встановлено судом, листом від 10 травня 2018 року Закарпатське обласне управління лісового господарства повідомило Закарпатську ОДА, що не погоджує включення частини земель лісогосподарського призначення, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Берегівського ЛГ» до генерального плану с. Косонь.

Відповідно до частини 1 статті 55 Земельного кодексу України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Згідно з частиною 1 статті 56 Земельного кодексу України землі лісогосподарського призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Відповідно до статті 57 Земельного кодексу України земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Таким чином, включення таких земель до складу населеного пункту шляхом розроблення його генерального плану потребує відповідного погодження з їх власниками, землекористувачами згідно з наділеними законом повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками.

Відтак, включення земельних ділянок до складу населеного пункту с. Косонь за відсутності відповідного погодження з боку ДП «Берегівське ЛГ» та Закарпатського обласного управління лісового господарства є протиправним.

Крім того, колегія суддів вважає, що відповідно до частини 1 статті 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Відповідно до пункту «б» пункту 15 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2019 року не допускається: зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення (використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами.

Разом з тим, згідно з експлікацією проектних об`єктів генерального плану (Схема проектних планувальних обмежень) на території села Косонь запроектовано будівництво гольф-клубу, зони відпочинку, спортивного комплексу, аеродрому малої авіації, АЗС, будівництво яких частково заплановано на землях, що піддягають паюванню, чим порушуються вищезазначені вимоги Земельного кодексу України.

Також колегія суддів враховує, що генеральні плани населених пунктів, відповідно до ДБН Б 1.1-5:2007 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження розділу інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) у містобудівній документації» (друга частина), мають містити розділ інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони) (далі Розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО))

Відповідно до пункту 8.1 Розділу 8 ДБН Б 1.1-5:2007 Розділи ІТЗ ЦЗ (ЦО) є складовою частиною зазначених видів проектних робіт і затверджуються в установленому порядку у складі комплексу містобудівної документації (схеми планування території або генерального плану).

Містобудівна документація, що виконана без розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО), не може бути представлена на затвердження (пункт 8.2 Розділу 8 ДБН Б 1.1-5:2007).

Відсутність розділу ІТЗ ЦЗ (ЦО) у складі генерального плану с. Косонь підтверджується розробником генерального плану ДП «Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто ім. Ю.М. Білоконя» та листом Управління цивільного захисту Закарпатської ОДА, а тому затвердження генерального плану с. Косонь здійснено з порушенням вимог ДБН Б 1.1-5:2007.

Архітектурно-містобудівною радою Управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА на засіданні 25 жовтня 2017 року розглянуто схему планування Берегівського району Закарпатської області, що підтверджується витягом з Протоколу засідання вказаної ради.

За результатами розгляду схеми планування Берегівського району Архітектурно-містобудівною радою зроблено наступні зауваження та пропозиції: 1) Нанести місця перетину Державного кордону з Угорщиною МТК Крітський № та МТК у відповідності до чинного законодавства та ратифікованих міжнародних угод; 2) Звернутися до Укравтодору щодо надання вихідних даних; 3) Нанести місце розміщення інфекційних скотомогильників; 4) Опрацювати питання формуванням туристично-оздоровчого комплексу «Косино» (курортної зони).

Разом з тим, судом встановлено, що при розробці генерального плану села Косонь не враховано або враховано частково зауваження до проекту Схеми планування території Берегівського району, при тому, що вказані зауваження та пропозиції Архітектурно-містобудівної ради до проекту Схеми планування території району мають безпосереднє відношення до території Косоньської сільської ради та с. Косонь.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до умов генерального плану с. Косонь передбачене окреме планування рекреаційної зони с. Косонь.

Генеральним планом передбачено, що розвиток рекреаційної зони пропонується на базі існуючих закладів «Еко-Термал» та «Термальні води «Косино». Крім того, генеральним планом встановлено, що рекреаційна зона села передбачає розширення комплексу Термальні води «Косино» на 10 га. Також в рекреаційній зоні пропонується облаштування гольф-клубу на площі 65 га, центр обслуговування відпочивальників на 18 га.

ТОВ «Тріо Термал» отримало згоду на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки мінеральних (лікувальних) вод зі свердловини 28-Т, разом з тим на генеральному плані с. Косонь не вказано свердловину 28-Т.

Відповідно до частини 2 статті 17 Закону № 3038 Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Згідно п. 1.4 ДБН Б. 1-3-97 Генеральний план населеного пункту повинен відповідати вимогам: Конституції України, законів України, указів Президента України та постанов Кабінету Міністрів України, санітарного законодавства, державних нормативних документів, що регламентують будівельні, екологічні та інші аспекти містобудування.

Посилання скаржника про те, що саме бездіяльність Закарпатської ОДА призвела до того, що генеральний план був затверджений без відповідних погоджень та визначення державних інтересів, колегія суддів вказує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження вчинення дій, спрямованих на визначення державних інтересів та погодження генерального плану з відповідними органами після звернення до Закарпатської ОДА 05 липня 2017 року, а така на думку відповідача бездіяльність обласної адміністрації не оскаржувалась до суду, що підтверджено представником апелянта у суді апеляційної інстанції.

Стосовно посилань відповідача на те, що відповідно до частини 10 статті 17 Закону № 3038 генеральні плани населеного пункту затверджується відповідними сільськими радами протягом трьох місяців з дня їх подання, то суд зазначає, що вказаний строк не може бути підставою для затвердження генерального плану без визначення державних інтересів та без погодження його з органами державної влади, коли це передбачено законом.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Косоньською сільскою радою не доведено правомірності оскарженого рішення про затвердження генерального плану с.Косонь, вимоги позивача щодо визнання такого рішення відповідача протиправним відповідають вимогам законодавства та встановленим судом обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв`язку з чим позов підлягає задоволенню та необхідно визнати протиправним та скасувати рішення Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області від 21 лютого 2018 року № 444 «Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району».

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку, що генеральний план с. Косонь затверджений без урахування державних інтересів та не відповідає вимогам чинного законодавства, а позов про визнання протиправним та скасування рішення Косоньської сільської ради «Про затвердження Генерального плану села Косонь Берегівського району» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Косоньської сільської ради Берегівського району Закарпатської області залишити без задоволення.

Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у справі №807/426/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

О.М. Довгополов

Повний текст постанови складено 27.05.2019