2/703/457/19 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі судового засідання Бойко Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, -

встановив:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18 серпня 2016 року між ним та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» було укладено договір (поліс) добровільного страхування від нещасних випадків № CSSBNS-167IG7T із страховою сумою 50 000 гривень. 1 квітня 2018 року під час катання на лижах, він впав та вдарився головою, отримавши травму голови звернувся на амбулаторний прийом до невролога та був направлений на КТ головного мозку. Після проведення обстеження було встановлено, що падіння призвело до закритої черепно - мозкової травми, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив. З 4 квітня 2018 року по 13 квітня 2018 року він знаходився на стаціонарному лікуванні в Смілянській центральній районній лікарні в неврологічному відділенні, що підтверджується випискою з хвороби №1476/203. З 15 травня 2018 року по 22 травня 2018 року він перебував в неврологічному відділенні для хворих з порушенням мозкового кровообігу КЗ «Черкаська обласна лікарні Черкаської обласної ради. Звернувшись до СК «КРЕДО» 10 квітня 2018 року з заявою про настання страхової події за договором страхування від 18 серпня 2018 року, він отримав відмову у виплаті страхової суми, а саме зазначеної в п.6.1.2 «ушкодження нервової системи, черепно-мозкова травма». У своїй відмові СК «КРЕДО» констатує увагу на п.11.5 договору страхування, а саме, що у разі несплати або неповної сплати відповідної частини страхового платежу договір не набуває чинності і жодні виплати страхового відшкодування по ньому не здійснюються, хоча всупереч доводам СК «КРЕДО» він надав до документів про страховий випадок, розрахунок проведення страхових платежів, які страховою компанією, з незрозумілих для нього підстав, не взялися до уваги. Також страховою компанією не було взято до уваги і той факт, що даний страховий випадок став причиною для огляду його медико-соціальною експертною комісією, яка дала заключення про присвоєння ІІ-ї групи інвалідності. Враховуючи викладене, змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав та просить суд стягнути з ТДВ Страхова компанія «КРЕДО» на його користь страхову суму 50 000 гривень відповідно до договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків № CSSBNS-167IG7T та понесені ним витрати на правничу допомогу.

В судове засідання позивач та представник позивача не з`явилися, позивач надіслав до суду заяву в якій розгляд справи просить проводити без його, позивача, участі, на задоволенні позову та стягненні витрат на правничу допомогу наполягає.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в надісланому на адресу суду відзиві проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що дійсно 18 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Страхова компанія «Кредо» був укладений договір добровільного страхування від нещасних випадків. Застрахованою особою по даному договору є позивач, страхова суму склала 50000 гривень. 10 квітня 2018 року до ТДВ СК «Кредо» від ОСОБА_1 надійшло звернення про те, що 1 квітня 2018 року з ним стався нещасний випадок. Однак, у виплаті страхового відшкодування останньому було відмовлено, оскільки договір страхування діє 12 місяців з 24 серпня 2016 року по 23 серпня 2017 року включно, при цьому набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня наступного за днем сплати страхового платежу на поточний рахунок страховика. Цей договір лонгується на такий же строк у разі сплати наступних страхових платежів, якщо жоден з учасників не заявить про бажання його припинити. Договором страхування передбачено сплату щомісячного регулярного платежу в розмірі 20 гривень. Однак, страхові платежі від позивача надходили нерегулярно, відтак, договір страхування розпочав свою дію 7 лютого 2018 року і закінчив 6 березня 2018 року, чергового регулярного платежу у березні 2018 року зроблено не було. Таким чином договір страхування припинив свою дію на підставі п. 11.5 договору, відповідно до якого у разі несплати або неповної сплати відповідної частки страхового платежу на перший оплачений період страхування цей договір не набуває сили і ніякі виплати страхового відшкодування за ним не здійснюються. Крім того, згідно п. 4.2 умов страхування до договору страхування не визнаються страховими випадками травматичні ушкодження, функціональні розлади, смерть застрахованої особи, які відбулися після припинення дії цього договору. За таких обставин, випадок, що стався 1 квітня 2018 року з ОСОБА_1 відбувся в той момент, коли договір страхування припинив свою дію, тому страхова компанія 4 травня 2018 року прийняла рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, відтак підстави для його виплати, як і для задоволення позову, відсутні. Вказав також, що скрін-шот, який на погляд позивача підтверджує списання страхового платежу за березень у травні місяці є неналежним доказом та не містить інформації щодо предмету доказування, оскільки не є платіжним документом та свідчить про суб`єктивне прийняття певних подій певною особою, яка, до того ж, не є працівником страхової компанії. Страховий платіж в березні місяці не поступав, а оплата ж декількох платежів в одному місяці не узгоджується з нормою п. 7 договору страхування, яка передбачає, що якщо страховий платіж надійшов у діючому періоді страхування, то сплачуємий період починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем закінчення попереднього періоду страхування. Тобто оплата страхових платежів «заднім числом» , як того бажає позивач, не передбачена умовами договору страхування. Крім того, розмір виплати яку позивач просить стягнути на його користь не може бути 100%, відповідно до договору добровільного страхування від нещасних випадків. Зазначив також, що виплата у разі «Ушкодження головного мозку» становить 10% від страхової суми та при наявності стаціонарного лікування не менше 14 днів. Однак, як свідчить виписка з історії хвороби термін лікування ОСОБА_1 складає 10 днів, відтак, така подія, якщо б навіть договір страхування діяв, не підлягала б відшкодуванню.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи приходить до наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 18 серпня 2016 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» було укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків №CSSBNS-167IG7T (а.с. 14).

Відповідно до п. 4. 1 договору страхування предметом такого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані з життям, здоров`ям та працездатністю застрахованої особи (а.с. 14).

Згідно п. 6.1 договору страхування страховими випадками згідно вказаного договору і правил страхування є події, які сталися внаслідок нещасного випадку, що мав місце під час дії договору страхування та підтверджені документами, виданими компетентними органами у встановленому законом порядку (медичними закладами, судом, тощо).

Пункт 6.1.2. Договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків за № CSSBNS-167IG7T від 18 серпня 2016 року визначає види пошкодження здоров`я застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, згідно Додатку №1 до Правил страхування, зокрема ушкодження нервової системи, черепно-мозкова травма з розміром виплати в розмірі від 3% до 100% страхової суми.

Згідно п.6.2 договору добровільного страхування від нещасних випадків за № CSSBNS-167IG7T від 18 серпня 2016 року, страховими випадками за зазначеним договором слід вважати, раптову, випадкову, короткочасну, незалежну від волі застрахованої особи (страхувальника, вигодонабувача, спадкоємця) подію, що фактично відбулась і внаслідок якої настав розлад здоров`я (травматичне пошкодження, опіки, відмороження, випадкове гостре отруєння, отруйними рослинами, хімічними речовинами (промисловими або побутовими), недоброякісними харчовими продуктами ( за винятком сальмонельозу, дизентерії), ліками; ботулізм; захворювання клещовим енцефалітом, поліемієлітом, сказ внаслідок укусу тварини, правець) застрахованої особи або її смерть. Не дає підстав для здійснення страхової виплати отримання внаслідок травми саден, припухлостей м`яких тканей та ран до 2 кв. см та глибиною до підшкірної клітковими, а також ушкоджень, що потребують безперервного стаціонарного та/або амбулаторного лікування строком не менше 3 днів.

Відповідно до п. 7 договору страхування такий діє 12 місяців з 24 серпня 2016 року 00 годин 00 хвилин по 23 серпня 2017 року 00 годин 00 хвилин включно (але не більше ніж сплачуємий період). При цьому договір набуває чинності з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем сплати страхового платежу на поточний рахунок страховика. Договір лонгується на такий же строк у разі сплати наступних страхових платежів. Сплачуємий період страхування - 1 місяць та починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем надходження страхового платежу на поточний рахунок страховика. Якщо страховий платіж надійшов у діючому періоді страхування, то сплачуємий період починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем закінчення попереднього періоду страхування (а.с. 14).

Відповідно до п. 8 договору страхування страхова сума становить 50000 гривень (а.с. 14).

Згідно ст.22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а норми Конституції є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретної справи мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Згідно ч.3 ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

З огляду на приписи статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору.

Особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

З огляду на гарантування Конституцією України захисту прав споживачів, договором не може бути звужено можливість реалізації таких прав на захист.

Відповідно до абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів за № 5 від 12 квітня 1996 року» оскільки Закон (Закон України «Про захист прав споживачів») не визначає певних меж своєї дії, судам слід мати на увазі, що до відносин, які ним регулюються, належать, зокрема, ті, що виникають із договорів купівлі-продажу, майнового найму (в тому числі найму (оренди) жилого приміщення в частині відносин між наймачем (орендарем) і наймодавцем (орендодавцем), який одночасно є виконавцем комунальних послуг і послуг по ремонту житлового фонду та інженерного обладнання), побутового прокату, безоплатного користування майном, підряду (в тому числі побутового замовлення чи абонементного обслуговування), доручення, перевезення громадян та їх вантажу, комісії, схову, страхування, із договорів про надання фінансово-кредитних послуг для задоволення власних побутових потреб громадян (у тому числі про надання кредитів, відкриття й ведення рахунків, проведення розрахункових операцій, приймання і зберігання цінних паперів, надання консультаційних послуг). Відносини, щодо захисту прав споживачів можуть виникати також з актів законодавства або з інших угод, які не суперечать Закону.

З урахуванням того, що діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що міститься в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом України «Про захист прав споживача».

Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про страхування» від 7 березня 1996 року, страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно ст.979 ЦК України та ст. 16 Закону України «Про страхування» визначено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані з: 1) життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) -ст.980 ЦК України.

Приписами ст. 981 ЦК України визначено, що договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката). У разі недодержання письмової форми договору страхування такий договір є нікчемним.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про страхування», предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з життям, здоров`ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування).

Частинами 1, 6 ст. 6 вищевказаного закону, передбачено, що добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Страхування життя - це вид особистого страхування, який передбачає обов`язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору страхування життя можуть також передбачати обов`язок страховика здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи.

Згідно з ч.1 ст. 10 Закону України «Про страхування» страхувальник вносить страховику певну плату, яка називається страховим платежем (страховим внеском, страховою премією) .

За змістом ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частинами 1-3 ст. 28 цього Закону передбачено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі: закінчення строку дії; виконання страховиком зобов`язань перед страхувальником у повному обсязі; несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки.

При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору; ліквідації страхувальника - юридичної особи або смерті страхувальника - фізичної особи чи втрати ним дієздатності, за винятком випадків, передбачених ст. ст. 22, 23 і 24 цього Закону; ліквідації страховика у порядку, встановленому законодавством України; прийняття судового рішення про визнання договору страхування недійсним; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Дію договору страхування може бути достроково припинено за вимогою страхувальника або страховика, якщо це передбачено умовами договору страхування.

Дія договору особистого страхування не може бути припинена страховиком достроково, якщо на це немає згоди страхувальника, який виконує всі умови договору страхування, та якщо інше не передбачено умовами договору та законодавством України.

Про намір достроково припинити дію договору страхування будь-яка сторона зобов`язана повідомити іншу не пізніш як за 30 календарних днів до дати припинення дії договору страхування, якщо інше ним не передбачено.

Відповідно до п 15.1.3 договору страхування укладеного між ОСОБА_1 та ТДВ «СК «Кредо» при несплаті страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки договір припиняється та втрачає свою чинність. При цьому, договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший, або черговий, страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом 10 робочих днів з дня пред`явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 сплачував щомісячні страхові платежі починаючи з 24 серпня 2016 року нерегулярно, однак, представником відповідача не надано суду доказів на предмет не сплати ним чергових платежів за письмовою вимогою страховика протягом 10 робочих днів з дня її пред`явлення, відтак, суд приходить до висновку, що посилання відповідача на припинення дії договору страхування є безпідставним та необгрунтованим. Крім того, суд звертає увагу, що в разі припинення договору страхування з підстав передбачених законом, страхувальник повинен повернути страховику переплачені ним страхові платежі, однак, як вбачається з матеріалів справи такі позивачу повернуті не були. Окрім того позивач і в подальшому, після настання страхового випадку, продовжував сплачувати страхові платежі, однак, жодного листа на предмет припинення дії договору страхування ТДВ СК «Кредо» йому надіслано не було, відтак суд приходить до висновку, що договір страхування на момент настання страхового випадку відповідно до вимог закону припиненим не був та продовжив свою дію.

Відповідно до вимог ст.988 ЦК України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з виписки з історії хвороби № 1476/203 Смілянської центральної районної лікарні, ОСОБА_1 знаходився на стаціонарному лікуванні з 4 квітня 2018 року по 13 квітня 2018 року з діагнозом - забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив з стійким цефалічним, вираженим церебрастенічним синдромом. Хвороба виникла 1 квітня 2018 року під час катання на лижах, де ОСОБА_1 впав та вдарився головою (а.с. 8).

Згідно виписки з медичної карти №04608 Черкаської обласної лікарні «Черкаської обласної ради» ОСОБА_1 поступив на лікування до вищевказаного закладу 15 травня 2018 року та був виписаний – 22 травня 2018 року. Перебував у закладі із діагнозом - відновний період повторних мозкових геморагічних інсультів (а.с. 9).

Відповідно до проведеної КТ головного мозку від 3 квітня 2018 року у ОСОБА_1 було виявлено субарахноїдальний крововилив в лівій тімяній частині. Ушиб м`яких тканин потиличної частини (а.с. 7).

Згідно протоколу обстеження магнітно-резонансеної томографії головного мозку з в/в посиленням від 14 травня 2018 року у ОСОБА_1 виявлено не мозкове додаткове об`ємне утворення лівої тьмяно-потиличної ділянки (а.с. 10).

Відповідно до комп`ютерної томографії №910 головного мозку від 17 травня 2018 року обласного діагностично-консультативного центру у ОСОБА_1 при КТ- дослідженні головного мозку виявлено геморагічний інсульт лівої тьмяно-потиличної ділянки (а.с. 11).

Як вбачається з довідки до акту огляду МСЕК серії 12ААБ №126152 ОСОБА_1 встановлена ІІ група інвалідності за загальним захворюванням. Інвалідність встановлена на строк до 1 вересня 2019 року (а.с. 4 на звороті).

Листами від 5 травня 2018 року та 2 серпня 2018 року ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування оскільки з врахуванням несплати або несвоєчасної сплати відповідної частини страхового платежу договір страхування не набуває чинності і ніякі виплати страхового відшкодування по ньому не здійснюються (а.с. 5-6, 17).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як зазначено в ч.ч. 1, 2 ст. 26 Закону України «Про страхування» підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є: 1) навмисні дії страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на дії, пов`язані з виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, в стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації. Кваліфікація дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, встановлюється відповідно до чинного законодавства України; 2) вчинення страхувальником - фізичною особою або іншою особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет договору страхування або про факт настання страхового випадку; 4) отримання страхувальником повного відшкодування збитків за майновим страхуванням від особи, винної у їх заподіянні; 5) несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) інші випадки, передбачені законом. Умовами договору страхування можуть бути передбачені інші підстави для відмови у здійсненні страхових виплат, якщо це не суперечить закону.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Виходячи зі змісту вищевказаних норм чинного законодавства України, можна зробити висновок, що коли виникає страховий випадок, страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування, а інші умови договору є підставою для відмови лише в тому разі, якщо таке порушення положень договору страхувальником перешкодило страховику переконатися, що ця подія є страховим випадком, і має оцінюватись окремо у кожному випадку.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що обставин, передбачених договором страхування та ЗУ « Про страхування», які б стали підставою для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування, під час розгляду справи встановлено не було, відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.

Крім того, у відповідності із ч.3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, повязані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно з ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Договором про надання правничої допомоги, укладеним 1 серпня 2018 року між адвокатом Геріх М.А. та позивачем ОСОБА_1 . передбачено, що за надання правничої допомоги за цим договором клієнт сплачує адвокату вартість наданих послуг при наданні правничої допомоги, перелік та вартість яких визначається в розрахунку обсягу вартості наданих послуг та розміру компенсації витрат по наданню правничої допомоги.

Як вбачається з попереднього розрахунку витрат позивач зазначив, що його витрати за надання правничої допомоги та представництво інтересів в суді складає 9400 гривень, відтак, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за надання правничої допомоги у вищевказаному розмірі.

Оскільки позивач від сплати судового збору звільнений на підставі ЗУ «Про захист прав споживачів» від 1 березня 2006 року за таких умов, на підставі ч. 7 ст. 141 ЦПК України, судові витрати компенсуються за рахунок держави.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 22, 42 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 76, 77, 81, 89, 259, 263-265,273,354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 979, 980, 981, 988, 991 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів» від 1 березня 2006 року, ЗУ «Про страхування» від 7 березня 1996 року, постановою Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів за № 5 від 12 квітня 1996 року», -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо», м. Запоріжжя, проспект Мотобудівників, 34 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає в с. Плоске Смілянського району Черкаської області, вул. П.Мирного, 9, страхову суму в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч ) гривень відповідно до договору (полісу) добровільного страхування від нещасних випадків № CSSBNS-167IG7T та 9400 (дев`ять тисяч чотириста) гривень понесених витрат на правничу допомогу, а всього 59400 (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста) гривень.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо», м. Запоріжжя, проспект Мотобудівників, 34 на користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 (вісімдесят) копійок.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Сторони по справі:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Кредо» м. Запоріжжя, проспект Мотобудівників, 34.

Головуючий О.П.Опалинська