Провадження №2/592/665/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Чайка Т. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

23.03.2018 року представник позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” за довіреністю – юрисконсульт департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” Чепіга Дмитро Олексійович звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, із змісту якого вбачається, що відповідно до укладеного договору № б/н від 12.06.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п. 2.1.1.2.3. , п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою, затвердженими наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та “Тарифами банку” , які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ , складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Копії Умов та Правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою додаються до позовної заяви. При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Згідно цієї статті ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому “Тарифами банку” , які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ , з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п. 2.1.1.12.6. Правил користування платіжною карткою. Одночасно п. 1.1.3.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг передбачена можливість односторонньої зміни Тарифів та інших невід`ємних частин договору. Таким чином, розмір відсоткової ставки за кредитом може змінюватись банком за умови інформування позичальника шляхом надання виписки по картковому рахунку на умовах, зазначених в п. 1.1.3.1.9. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 1.1.2.3. до обов`язків позичальника відноситься отримання виписки про стан картрахунків та про здійснені операції по картрахункам. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки. ПАТ КБ “ПриватБанк” свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідно до п. 2.1.1.5.5. Умов та Правил надання банківських послуг позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Згідно п. 2.1.1.5.6. Умов та Правил надання банківських послуг у разі невиконання зобов`язань за договором, на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту) , оплати винагороди банку. Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 1.1.2.7. Умов та Правил надання банківських послуг. Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг – при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5 % від суми позову. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) , тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання заданим договором. Ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання. Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до п. 2.1.1.12.9. Правил користування платіжною карткою боржник доручає списувати з будь-якого рахунку відкритого в банку, зокрема, з картрахунку грошові кошти для здійснення платежу з ціллю повного або часткового погашення боргових зобов`язань. Відповідно до п. 1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг за незгодою зі зміною Правил та/або Тарифів банку, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ позичальник зобов`язується надати банку письмову заяву про розірвання цього договору та погасити виниклу перед банком заборгованість. На підставі п. 1.1.3.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/ , а також інших умов обслуговування рахунків. Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є правом заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Згідно п. 2.1.1.3.5. Умов та Правил надання банківських послуг клієнт доручає банку здійснювати списання грошових коштів з рахунків клієнта, відкритих в валюті кредитного ліміту, в межах суми, підлягаючих сплаті банку за даним договором, при настанні строків платежів, а також списання грошових коштів з картрахунку у разі настання строків платежів за іншими договорами клієнта в межах, встановлених цими договорами (договірне списання) , в межах платіжного ліміту картрахунку. Відповідно до п. 2.1.1.12.11. Правил користування платіжною карткою банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором. Згідно п. 1.1.3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного договору та/або у разі виникнення овердрафту банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов`язків в цілому або у встановленою банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов`язків та інших обов`язків за цим договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2018 року має заборгованість 52905,44 грн. , яка складається з наступного: - 30278,37 грн. – заборгованість за кредитом; - 1878,97 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; - 848,60 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) ; - 2495,50 грн. – штраф (процентна складова) . Розрахунок суми заборгованості додається. Розрахунок заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання та заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ “ПриватБанк” . Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. П. 1.1.7.12 Умов та Правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. В ст. 599 ЦК України зазначено про те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитного договору. Викладені у позовній заяві обставини підтверджуються наступними доказами: - розрахунком заборгованості; - копією заяви позичальника; - витягом з “Тарифів банку” ; - витягом з Умов та Правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до п. 9 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) . Отримання позивачем інформації щодо місяця реєстрації відповідача ускладнюється тим, що відповідно до ст. 5 Закону України “Про захист персональних даних” персональні дані є інформацією з обмеженим доступом; відповідно до ст. 14 поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Відповідно до ст. 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” надання відомостей про місце проживання особи та її персональні дані здійснюється виключно у випадках, передбачених ПК України та законами України, або за згодою самої особи. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Також обмеження можливості отримання позивачем відповідної інформації закладено в Законі України “Про інформацію” та не вимагає додаткових доказів у силу правової природи нормативно-правового акту – Закону. Виходячи з вищенаведених норм, позивач не має права на отримання даних від Державної міграційної служби України щодо місця проживання відповідача, тому позов подається за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача, а саме: до Ковпаківського районного суду м. Суми, оскільки останнім відомим ПАТ КБ “ПриватБанк” місцем реєстрації відповідача є: АДРЕСА_1 . Вжиття заходів досудового врегулювання спору. Заходи досудового врегулювання спору позивачем не проводились, оскільки законом не встановлені їх обов`язковість для спірних правовідносин. Попередній розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку із розглядом справи. Відповідно до приписів ст. 1 Закону України “Про судовий збір” та ч. 4 ст. 177 ЦПК України позивачем при пред`явлені цього позову було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. Статтею 4 Закону Україні “Про судовий збір” визначено, ідо судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткової!: мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідні заява або скарга подається до суду. - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі Відповідно до Закону України “Про Державний бюджет України на 2018 рік” розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2018 року становить 1762,00 грн. Ціна позову: 52905,44 грн. . Оскільки при розрахунку 1,5 відсотків від ціни позову розмір судового збору складає менше мінімальне встановленого, позивачем було сплачено 1762,00 грн. судового збору. Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України; ст. ст. 4, 5, 19, 28, 184 ЦПК України; ст. ст. 5, 14 Закону України “Про захист персональних даних” ; ст. 6 Закону України “Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні” , він просив стягнути з відповідача – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ПАТ КБ “ПриватБанк” : 1. Заборгованість у розмірі 52905,44 грн. за кредитним договором № б/н від 12.06.2015 року, яка складається з наступного: - 30278,37 грн. – заборгованість за кредитом; - 1878,97 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; - 848,60 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) ; - 2495,50 грн. – штраф (процентна складова) . 2. Судові витрати у розмірі 1762,00 грн. . 3. В разі неявки в судове засідання відповідача. ПАТ КБ “ПриватБанк” не заперечує проти розгляду справи за відсутності представника банку та винесення заочного рішення судом. На виконання вимог п. 8 ч. 3 ст 175 ЦПК України позивач зазначає щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додані до цієї заяви (вхідний № 11618/18 від 23.03.2018 року) (а. с. 4 – 6) .

30.10.2018 року представник відповідача ОСОБА_1 за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_2 Вікторович надав до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться № 592/2953/18 за позовною заявою ПАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. З зазначеними позовними вимогами відповідач не погоджується в повному обсязі з огляду на наступне. 11.05.2017 року відповідачем було виявлено відсутність кредитної картки НОМЕР_1 , яку йому було видано позивачем відповідно до Угоди № SAMDNWFC00017858188 від 12.06.2015 року. Одразу відповідачем було здійснено телефонний дзвінок на “гарячу лінію” позивача з заявою про блокування зазначеної кредитної картки та видачі нової. При отримані нової кредитної картки 12.05.2017 року відповідачем було виявлено несанкціоноване списання коштів з кредитного рахунку невідомими особами шахрайським шляхом в сумі 24891 грн. . 13.05.2017 року відповідачем було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до ГУНП в Сумській області за ч. 1 ст. 185 КК України, відповідно до якої 14.05.2017 року було відкрито кримінальне провадження та було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017200440001866. 21.07.2017 року відповідач звернувся із заявою до Сумської філії позивача (вхід. № 1878) , в якій він зазначив обставини несанкціонованого списання кредитних коштів з рахунку та з проханням проведення службового розслідування. До цього часу відповіді на зазначено заяву відповідачем отримано не було та замість неї позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості. На даний час досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12017200440001866 не завершено та під час проведених заходів було встановлено особу – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яким було здійснено несанкціоноване зняття коштів з кредитної картки відповідача 11.05.2017 року в банкоматі біля ТРЦ “Мануфактура” та придбання телевізору у магазині “Комфі” . Згідно ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його ж рахунка, банк повинен негайно, після виявлення порушення, зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом. Згідно п. 37.2. ст. 37 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню в розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними. Відповідно до п. п. 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок. Відповідно до п. 9 розд. VI Положення про порядок емісії електронних платежів засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу та його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно до п. п. 2.1.3.14. Умови та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ “ПриватБанк” при отриманні інформації про несанкціоноване списання грошових коштів з дебетної карти (у тому числі за допомогою SMS-інформування та повідомлень через мобільний додаток “Приват24” ) клієнт зобов`язується негайно повідомляти про це в банк. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення банку або зателефонувати за номером 3700 (безкоштовно по Україні) , НОМЕР_2 (для VІР-кіентов) , НОМЕР_3 716 11 НОМЕР_4 (для дзвінків з-за кордону) . Верховним Судом України в постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 було надано наступний правовий висновок: “відповідно до п. п. 6.7. , 6.8. Положення “Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням” , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року № 223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Отже, відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив позивача та правоохоронні органи про цей факт. Відповідно, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого було встановлено особу, яка протиправно заволоділа грошовими коштами та те, що позивачем не було здійснено передбачених нормативними актами дій для встановлення відповідних фактів та не було додано до позовної заяви доказів, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, він вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Враховуючи викладене, керуючись ст. 178 ЦПК України, він просив ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви ПАТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (вхідний № 46213 від 3010.2018 року) (а. с. 76 – 78) .

03.01.2019 року представниця позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” за довіреністю – юрисконсульт департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” Гаренко Надія Володимирівна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми відповідь на відзив, із змісту якої вбачається, що в провадженні Ковпаківського районного суду м. Суми знаходиться справа № 592/2953/18 за позовом АТ КБ “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Відповідач подав відзив на позовну заяву, на який вона вважає за необхідне надати наступну відповідь. Відповідно до укладеного договору № б/н від 12.06.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. При оформленні кредиту заява на отримання кредиту підписується повнолітньою, дієздатною особою (здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання п. 1 ч. 2 п. 1 ст. 30 ЦК України) , яким підтверджується, що позичальник був ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами, позичальник підтвердив свою згоду на те, що Заява, Умови та Правила надання банківських послуг, Правила користування платіжною карткою та Тарифи складають між ним і банком договір про надання банківських послуг. Укладання договору здійснюється за принципом укладання між банком і клієнтом договору приєднання (ст. 634 ЦК України) . Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком Умов та Тарифів. Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Щодо посилання відповідача на заволодіння коштами третіми особами. Законом України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” встановлено визначення електронного платіжного засобу (п. 1.14. ) – платіжний інструмент, який надає його держателю можливість за допомогою платіжного пристрою отримати інформацію про належні держателю кошти та ініціювати їх переказ. П. 1.27. дається визначення платіжній картці – електронне платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунку платника або з відповідного рахунку банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором. Ч. 16 ст. 14 встановлено, що користувач після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов`язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. До моменту повідомлення користувачем банку ризик збитків від здійснення операцій та відповідальність несе користувач. Втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення держателем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу або його реквізитів. Відповідно до умов договору клієнт зобов`язаний: - застосовувати заходи до запобігання втрати картки, ПІНа (персонального ідентифікаційного номера) або інформації, нанесеної на карту та магнітну смугу, або їх незаконного використання (п. 1.1.2.10. У і П) ; -інформувати банк, а також правоохоронні органи за фактом втрати карти, ПІНу або отримання звістки про їх незаконне використання (п. 1.1.2.11. У і П) . У 3-х денний термін після усної заяви про втрату картки, ПІНа надати письмову заяву в банк (п. 1.1.2.12 У і П) . Клієнт несе відповідальність за всі операції, що супроводжуються авторизацією, до моменту письмової заяви про блокування коштів на картрахунку та за всі операції, які не супроводжуються авторизацією, до моменту постановки картки до стоп-листа платіжної системи (п. 1.1.5.29. договору) . Також вона зазначає про те, що відповідно до заяви відповідача банком було проведено аналіз ситуації, що склалася, котрий показав, що всі зазначені операції по карті були здійснені успішно при наявності картки з коректним введенням НОМЕР_5 -коду. Відповідач був проінформований та в письмовій відповіді не потребував, про що особисто заявив. Відповідно особа (або ж сам відповідач) , яка отримала кошти, мала в наявності платіжну карту та знала ПІН-код, властивий даній карті, а згідно п. 1.1.1.122. договору PIN-код відомий лише держателю карти та необхідний для здійснення операцій з платіжною картою. Також вона зазначає про те, що з наданих відповідачем доказів вбачається, що триває досудове розслідування, більш актуальної інформації відповідачем не було надано. Винна особа за рішенням суду не визнана. Клієнт у свою чергу має право стягнути суму відшкодування з винних осіб, встановлених в кримінальному порядку. Заперечення відповідача не можуть прийматися судом до уваги, оскільки являються необґрунтованими. Одночасно ст. 526 ЦК України наголошує на тому, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Так, на даний час, відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. Враховуючи викладене, вона просила суд задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі (вхідний № 435 від 03.01.2019 року) (а. с. 96, 97, 101, 102) .

23.04.2018 року, 13.06.2018 року, 17.08.2018 року, 30.10.2018 року, 18.12.2018 року, 22.01.2019 року, 21.02.2019 року представники позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” за довіреністю: юрисконсульт департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” Чепіга Дмитро Олексійович, юрисконсульт департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” Гаренко Надія Володимирівна в судові засідання не з`явилися. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином (а. с. 52, 53, 56, 58, 65, 67, 69, 70, 85, 88, 94, 95, 108) .

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_4 не з`явилися. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

За таких підстав суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність представників позивача ПАТ КБ “ПриватБанк” за довіреністю: юрисконсульта департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” Чепіги Дмитра Олексійовича, юрисконсульта департаменту з супроводу судового та виконавчого провадження публічного акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” Гаренко Надії Володимирівни, відповідача ОСОБА_1 , його представника за нотаріально посвідченою довіреністю ОСОБА_4 , що у повній мірі узгоджується та не суперечить положеннями ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Ознайомившись із позовною заявою, відзивом на позовну заяву, відповіддю на відзив, дослідивши письмові докази справи, враховуючи наявність судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

12.06.2015 року підписавши заяву, ОСОБА_1 погодився та ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг в публічному акціонерному товаристві комерційний банк “ПриватБанк” , надав свою згоду на те, що заява з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складають договір, укладений між ним та позивачем.

На підставі вищевказаної заяви відповідачу було відкрито рахунок та оформлено кредитну картку “Visa classic” НОМЕР_1 .

Таким чином, між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого банк надав відповідачеві кредитний ліміт на платіжну картку у розмірі 2000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 43,20 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

З наданих позивачем доказів неможливо встановити, який саме розмір кредиту було надано відповідачу у вигляді встановленого кредитного ліміту, оскільки відсутня первісна бухгалтерська документація, яка підтверджує нарахування.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ст. ст. 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, тому позичальник зобов`язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.

Згідно наданому позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12.06.2015 року станом на 28.02.2018 року розмір заборгованості становить 52905,44 грн. , з яких: - 30278,37 грн. – заборгованість за кредитом; - 18782,97 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; - 848,60 грн. – заборгованість за пенею та комісією, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов та Правил надання банківських послуг: - 500,00 грн. – штраф (фіксована частина) ; - 2495,50 грн. – штраф (процентна складова) (а. с. 7, 8) .

Також з наданого розрахунку вбачається, що з 23.01.2016 року до 28.02.2018 року відбувалися операції по картковому рахунку, користування кредитними коштами, сплата заборгованості за кредитом та відсотками за його користування та інші платежі (а. с. 7, 8) .

11.05.2017 року ОСОБА_1 , виявивши відсутність кредитної картки НОМЕР_1 , яку йому було видано позивачем відповідно до договору № б/н від 12.06.2015 року, зателефонував на “гарячу лінію” позивача за телефоном 3700 з заявою про блокування зазначеної кредитної картки та видачі нової.

При отримані нової кредитної картки 12.05.2017 року відповідачем було виявлено несанкціоноване списання коштів з кредитного рахунку невідомими особами шахрайським шляхом у сумі 24891 грн. .

13.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Сумського ВП ГУНП в Сумській області із заявою про крадіжку належної йому банківської карти.

14.05.2018 року за підставі заяви ОСОБА_1 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за № 12017200440001866 та було розпочато досудове розслідування (а. с. 62) .

21.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Сумської філії ПАТ КБ “ПриватБанк” та із заявою про несанкціоноване зняття кредитних коштів із карткового рахунку та проведення службової перевірки у зв`язку з проведенням досудового розслідування кримінального провадження та відшкодування завданої йому шкоди (а. с. 79) .

Відповіді від ПАТ КБ “ПриватБанк” відповідачу не надходило. Представниками позивача підтверджень направлення та отримання відповідачем відповіді до суду надано не було.

10.01.2018 року в кримінальному провадженні № 12017200440001866 було встановлено особу, яка протиправно заволоділа грошовими коштами відповідача. Ним виявився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а. с. 80, 81) .

Твердження представниці позивача у відповіді на відзив про те, що відповідно до заяви відповідача банком було проведено аналіз ситуації, що склалася, котрий показав, що всі зазначені операції по картці здійснені успішно при наявності картки з коректним введенням PIN-коду та відповідно відповідач був проінформований та в письмовій відповіді не потребував, про що особисто заявив, не заслуговують на увагу суду, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Відповідно до п.п. 2.1.3.14. Умов та Правила надання банківських послуг ПАТ КБ “ПриватБанк” при отриманні інформації про несанкціоноване списання грошових коштів з дебетної карти (у тому числі за допомогою SMS-інформування і повідомлень через мобільний додаток “Приват24” ) клієнт зобов`язується негайно повідомляти про це в Банк. При настанні вищевказаних випадків необхідно звернутися у відділення банку або зателефонувати за номером 3700 (безкоштовно по Україні) , НОМЕР_2 (для VIP-кіентов) , НОМЕР_3 716 11 НОМЕР_4 (для дзвінків з-за кордону) .

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Крім того, ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України визначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тобто процесуальними нормами встановлено обов`язок учасників справи доказувати обставини при невизнані або оспорюванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до положень ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з п. 37.2. ст. 37 Закону України Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі ініціації неналежного переказу з рахунка неналежного платника з вини ініціатора переказу, що не є платником, емітент зобов`язаний переказати на рахунок неналежного платника відповідну суму грошей за рахунок власних коштів, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми неналежного переказу за кожний день, починаючи від дня неналежного переказу до дня повернення відповідної суми на рахунок, якщо більший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Відповідно до п. п. 7, 8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року № 705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором. Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов`язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу. Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.

Підтвердження проведення зазначених дій представниками позивача до суду не надано.

Враховуючи викладене, позивачем не доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 виконав свої обов`язки перед банком щодо погашення заборгованості за договором кредиту, відповідно до умов договору, повідомив банк про несанкціоноване списання грошових коштів з його рахунку та звернувся до правоохоронних органів з приводу вчинення шахрайських дій з картковим рахунком. У свою чергу, представниками позивача не було надано суду належних доказів на підтвердження того, що відповідач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права був викладений у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року по справі № 6-71цс15, згідно якому, відповідно до п. п. 6.7. , 6.8. Положення “Про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 року № 223, банк у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Встановивши, що представниками позивача не було доведено вчинення відповідачем дій чи бездіяльності, які сприяли втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера (коду) або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції за кредитною карткою, а відповідач, виявивши безпідставне списання коштів, невідкладно повідомив позивача та правоохоронні органи про цей факт, врахувавши наявність кримінального провадження, у межах якого встановлюється особа, яка протиправно заволоділа грошовими коштами, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ПАТ КБ “ПриватБанк” .

При вирішенні спору судом було взято до уваги правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 року по справі № 6-71цс15, яку підтримав Верховний Суд в постанові від 14.02.2018 року по справі № 127/23496/15-ц, провадження № 61-3239св18.

Із змісту п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України вбачається, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові – на позивача.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід відмовити повністю.

При ухваленні даного рішення судом були взяті до уваги правові позиції, викладені в судових рішеннях, а саме: - постанова Верховного Суду України від 13.05.2015 року по справі № 6-71цс15 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/44268905) ; - постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року по справі № 127/23496/15-ц, провадження № 61-3239св18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/72269095) ; - постанова Верховного Суду від 20.06.2018 року по справі № 691/699/16-ц, провадження № 61-16504св18 (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/74963673) (а. с. 82, 83) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 141, 259, 265, 268, 272 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається апеляційному суду Сумської області через суд першої інстанції – Ковпаківський районний суд м. Суми, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий: І.Г. Бичков