ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/7631/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Білоуса В.В., Катеринчук Л.Й.,

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентойл",

представник позивача - Маноха В.А. (довіреність № 04/2019 від 14.05.2019),

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс",

представник відповідача - Данилова Т.А. (ордер ЗП № 021679 від 16.10.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.10.2018

у складі судді: Ващенко Т.М.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 04.02.2019

у складі колегії суддів: Разіної Т.І. (головуючий), Тищенко А.І., Михальської Ю.Б.,

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентойл",

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс",

про зобов`язання визнати подію страховим випадком та стягнення 194 400, 00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Рентойл" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" про зобов`язання відповідача виконати свої договірні зобов`язання та визнання події, що сталась 19.04.2017 із майном позивача страховим випадком, стягнення 194 400, 00 грн. страхового відшкодування на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 02/636/2017 від 14.04.2017.

2. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконання відповідачем умов договору добровільного страхування наземного транспорту № 02/636/2017 від 14.04.2017.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/7631/18 позовні вимоги задоволено частково. Зобов`язано Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" визнати страховим випадком за договором № 02/636/2017 від 14.04.2017 добровільного страхування наземного транспорту подію, що сталась 19.04.2017 на нафтобазі "Вишневе" по вул. Київській 35 у м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області з транспортним засобом COBO SOA-40, д.р.н. НОМЕР_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

4. Рішення мотивоване наявністю правових підстав для визнання страховим випадком за договором № 02/636/2017 від 14.04.2017 добровільного страхування наземного транспорту подію, що сталась 19.04.2017 на нафтобазі "Вишневе" по вул. Київській, 35 у м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області з транспортним засобом СОВО SOA-40, д.р.н. НОМЕР_1 . Щодо іншої частини позовних вимог, суд вказав на те, що позивачем до матеріалів справи подано лише рахунок-фактуру № 16 від 26.02.2018 на суму 194 400, 00 грн., без доказів оплати такого рахунку та не обґрунтовано розміру пред`явленого до стягнення страхового відшкодування.

5. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

5.1. 14.04.2017 між позивачем та відповідачем укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 02/636/2017, відповідно до умов якого, його предметом є майнові інтереси позивача, за договором страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов`язані із законним володінням, користуванням та розпорядженням застрахованими засобами наземного транспорту.

5.2. Згідно з додатками № 1 та № 2 до договору відповідач прийняв під страховий захист, зокрема, транспортний засіб COBO SOA-40, д.р.н. НОМЕР_2 .

5.3. Пунктом 3.1.3 договору сторонами визначено такий страховий ризик як пожежа, самозапалювання, вибух, стихійні лиха.

5.4. За результатами діяльності комісії у складі провідного інспектора Києво-Святошинського РВ ГУ ДСНС України у Київській області та свідків складено Акт про пожежу, яка виникла 19.04.2017 о 10:25 год. на нафтобазі "Вишневе" по вул. Київській, 35 у м. Вишневому Києво-Святошинського району Київської області, відповідно до якого ймовірною причиною пожежі вказано електростатистичний розряд.

5.5. Позивач у встановлені договором строки звертався до відповідача із заявою про настання страхового випадку, додавши до неї всі визначені договором документи для прийняття відповідачем рішення про підтверджують настання страхового випадку, проте відповідачем рішення про визнання чи невизнання вказаного випадку страховим не прийнято, страхове відшкодування не виплачено, у зв`язку із чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 у справі № 910/7631/18, вищезазначене судове рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

7. Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, апеляційний суд вказав на те, що відмова у позові в частині стягнення страхового відшкодування обґрунтована саме відсутністю доказів оплати рахунку-фактури № 16, тобто позивачем не обґрунтовано розмір пред`явленого до стягнення страхового відшкодування, а не відсутністю підстав для задоволення позову в частині зобов`язання страховика визнати випадок страховим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції від 09.10.2018 та постановою апеляційного господарського суду від 04.02.2019, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, з вимогою їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

9. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7631/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2019.

10. Ухвалою від 18.03.2019 Верховний Суд прийняв справу № 910/7631/18 Господарського суду міста Києва до провадження та відкрив касаційне провадження; призначив розгляд справи на 14.05.2019.

11. 16.04.2019 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентойл" надійшов Відзив на касаційну скаргу, з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

12. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/7631/18 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоус В.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2019.

13. Ухвалою Верховного Суду від 14.05.2019 прийнято справу № 910/7631/18 до провадження у визначеному складі судової колегії та вирішено здійснити розгляд касаційної скарги у встановлену раніше ухвалою від 18.03.2019 дату - 14.05.2019.

14. В засідання суду касаційної інстанції з`явились представники позивача та відповідача, які надали пояснення у справі.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс")

15. Скаржник вказує на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права та незастосування до спірних правовідносин ст. 1, ст. 8, ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування", ст. 47 Закону України "Про автомобільний транспорт", Розділ 11 "Завантаження, розвантаження та оброблення небезпечних вантажів" Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених Наказом МВС 26.07.2004 № 822.

16. Скаржник доводить, що подія, яка мала місце 19.04.2017, хоча й належить до подій, визначених п. 3.1.3 договору страхування, але підпадає під ознаки виключень зі страхових випадків, що передбачено п. 5.1.2 договору страхування, не може бути визнана страховим випадком з подальшим обов`язком страховика здійснити виплату страхового відшкодування.

Доводи позивача

(Товариства з обмеженою відповідальністю "Рентойл")

17. Позивач вказує, що місцевий та апеляційний господарські суди при ухвалені відповідних рішень не порушували загальних норм права в галузі страхування і перевезення та зауважує, що судові рішення взагалі не стосуються перевезення небезпечних вантажів і визначень, що містить чинне законодавство України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

19. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Відносини в сфері страхування врегульовано Цивільним Кодексом України (глава 67 "Страхування") та Законами України, серед яких базовим є Закон України "Про страхування".

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, і також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 979 ЦК України визначено правову природу договору страхування як договору, за яким страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі ст. 982 ЦК України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Отже, початок дії договору співпадає з початком строку, узгодженого сторонами для його дії.

При цьому, загальними положеннями ЦК України про договір, зокрема, ч. 2 ст. 631 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його укладення, тоді як спеціальна норма ст. 983 ЦК України пов`язує момент набрання чинності договором страхування з моментом внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Відтак, страховик та страхувальник при укладенні договору страхування вправі визначити момент набрання ним чинності інший, ніж з моменту внесення першого страхового платежу, що відповідатиме принципу свободи цивільно-правового договору, передбаченого ст. 627 ЦК України, в тому числі визначити, що договір набирає чинності з моменту його укладення.

Тобто, момент укладення договору може не збігатися з моментом набрання ним чинності. При цьому юридичне значення має факт внесення страхового платежу.

Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій вищезазначеного враховано не було та, як наслідок не досліджено обставин справи на предмет існування між сторонами спору договірних зобов`язань (набрання чинності договору страхування) на момент виникнення події, що була заявлена позивачем, як страховий випадок.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно ст. 8 вказаного Закону, страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону).

Договори страхування укладаються відповідно до правил страхування.

Правила страхування розробляються страховиком для кожного виду страхування окремо і підлягають реєстрації в Уповноваженому органі при видачі ліцензії на право здійснення відповідного виду страхування (ст. 17 Закону).

Зі змісту договору страхування вбачається, що останній укладався відповідно до Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 2 від 02.09.2009.

Разом з цим, господарськими судами попередніх інстанцій не надавалась оцінка вищезазначеним правилам в контексті спірних правовідносин.

Крім того, судова колегія касаційної інстанції звертає увагу, що вимога щодо встановлення або спростування певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в межах господарського судочинства, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 2, ст. 20 ГПК Украйни до повноважень господарського суду не належать повноваження щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення.

Юридичні факти можуть встановлюватися господарськими судами при існуванні та розгляді між сторонами спору про право цивільне, як елемент оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості позовних вимог.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Не в повному обсязі встановлені судами обставини не дають можливості дійти однозначного висновку про наявність/відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, тобто, спір вирішено при недостатньому дослідженні фактичних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та ненаданні цим обставинам відповідної правової оцінки.

Не з`ясувавши відповідних обставин, не дослідивши пов`язані з ними докази, попередні судові інстанції припустилися порушення норм процесуального права, а саме ч. 1 ст. 86 ГПК України щодо всебічного, повного, об`єктивного дослідження наявних у справі доказів та ч. 5 ст. 236 названого Кодексу стосовно ухвалення судового рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин.

20. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.

В силу приписів ч. 2 ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Таким чином, у касаційної інстанції відсутні процесуальні повноваження щодо переоцінки фактичних обставин справи, встановлених під час розгляду справи місцевим господарським судом та під час здійснення апеляційного провадження.

Згідно п. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 310 ГПК України, підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є, зокрема, порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" та скасування постанови апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції з направленням справи на новий розгляд до місцевого господарського суду в іншому складі суддів.

Під час нового розгляду справи, господарському суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні.

21. Судові витрати

У зв`язку зі скасуванням постанови апеляційного господарського суду та рішення суду першої інстанції і передачею справи на новий розгляд, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 308, 310, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український фінансовий альянс" задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 09.10.2018 у справі № 910/7631/18 скасувати.

3. Справу № 910/7631/18 направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк Судді В.В. Білоус Л.Й. Катеринчук