open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.000761

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Коморний О.І.,

секретар судового засіданняБабич Ю.Б.

за участю:

представника позивачаМатвіїв Є.І.

представника позивача Барабаш М.В.

представника відповідача Яцик Г.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років;

- визнати незаконним та скасувати Рішення №9 від 31.05.2018 р. про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 ;

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо надання Рішення № 9 від 31.05.18 р. з порушенням встановленого строку надання такого рішення;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області дорахувати загальний стаж згідно трудової книжки і записів форми ОК-5;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області призначити позивачу пенсію за вислугу років з моменту звернення з заявою до відповідача, тобто з 28.02.2018 р.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач 21.08.1961 р.н., має право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зазначає, що його загальний трудовий стаж по трудовій книзі склав 27 років 3 місяці 13 днів, з яких 19 років 5 місяців 27 днів спеціальний стаж. Вказує, що 28.02.2018 року звернувся до Стрийського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії. Однак, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 9 від 31.05.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. Зазначене рішення № 9 від 31.05.18 р. надане представнику позивача за довіреністю, Барабаш М.В. 05.07.2018 pоку, більше ніж через місяць після винесення вказаного рішення. Позивач вважає незаконними дії відповідача щодо надання рішення № 9 від 31.05.2018 року з порушенням встановленого строку надання такого рішення. Рішення № 9 від 31.05.18 р. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку 20.07.2018 року. У відповіді від 16.08.2019 року відповідач у задоволенні скарги відмовив та зазначив, що позивачу розраховано загальний трудовий стаж 27 років 03 місяці 21 день, з них 10 років 6 місяців (з необхідних 12 років 6 місяців) на посадах плавскладу суден. Позивач вважає, що відповідачем невірно пораховано його стаж роботи та неправомірно відмовлено в призначення пенсії. Також зазначає, що рішення №9 від 31.05.2018 року не є об`єктивним та обґрунтованим, не містить зазначення періодів роботи, які відповідачем враховувались при визначенні загального та спеціального стажу роботи, а які не враховувались. Відтак, оскаржуване рішення вважає протиправним та просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позову повністю. Зазначає, що позивачем надано трудову книжку та довідку №282 від 06.06.2016 року яка уточнює пільговий характер роботи. На запит від 05.03.2018 року №293/02.06 відділу обслуговування 22.05.2018 року надійшла уточнююча довідка №282/1 від 28.04.2018 року, видана філіалом ПАТ «Далекосхідне морське пароплавство», про підтвердження стажу роботи на посадах плавскладу в якості члена екіпажів суден «Далекосхідного морського пароплавства». Враховуючи дані довідки від 28.04.2018 року №282/1 за період з 17.11.1982 року по 30.03.1998 року, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, враховано періоди роботи на посадах моториста, моториста-матроса, токаря, токаря- моториста, матроса. Зазначає, що оплачувана навчальна відпустка, довготривалі відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням, періоди оплачуваного резерву, періоди тимчасового переведення для роботи на суднах під іноземним прапором, робота в радгоспі «Луговий», у в/ч 54603 Львівської області з отриманням зарплати в місцях переведення до спеціального стажу не може бути зараховано. Відповідач посилається на те, що до плавскладу відносяться працівники, оплата праці яких проводиться за ставками та посадовими окладами, затвердженими для членів екіпажів морського і річкового флоту. Час знаходження в резерві не зараховується до спеціального стажу роботи працівників плавскладу морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості для призначення пенсії за вислугу років. Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 03 місяці 21 день, з них 10 років 6 місяців (з необхідних 12 років 06 місяців) на посадах плавскладу суден. Рішенням № 9 від 31.05.2018 року ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років. 05.07.2018 року Рішення та оригінали документів отримані довіреною особою. Крім того, зазначив, що вимогу позивача у скарзі щодо призначення пенсії за Списком №2, Пенсійний фонд розглянув та не встановив підстав для призначення такої пенсії.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначив, що спеціального стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком на підставі п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» достатньо, наявність достатнього загального стажу роботи у позивача відповідачем не заперечується, вимоги щодо пенсійного віку дотримано, тому відмова у призначенні пенсії є необґрунтованою та незаконною.

Представник відповідача подав суду заперечення на відповідь в якій зазначив, що враховуючи норми ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підстав для зарахування до спеціального стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за вислугу років періоду оплачуваного резерву немає. Тому, вважає, що відповідачем правомірно винесено оскаржуване рішення №9 від 31.05.2018 року.

Ухвалою суду від 28.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 28.03.2019 року справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали повністю та просять суд задовільнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Суд всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на позов, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та

встановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у віці 56 років, звернувся 28.02.2018 року до Стрийського відділу обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії. (а.с.9-11).

До заяви позивачем надано документи, що долучені до матеріалів справи, а саме: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру ОСОБА_1 ; паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 30.07.1996 р. Стрийським MB УМВС України у Львівській області; трудову книжку серії НОМЕР_2 ; військовий квиток № НОМЕР_3 ; атестат №9407 від 20.07.1979 pоку, атестат № 10441 від 16.11.1082 pоку; довідка про заробіток № 632; довідка, що визначає право на пенсію за вислугу років № 282 від 06.06.2016 року.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 9 від 31.05.2018 року, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років. Дане рішення мотивоване, тим що відповідно до даних у довідці від 28.04.2018 року №282/1 за період з 17.11.1982 року по 30.03.1998 року, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії за вислугу років, враховано періоди роботи на посадах моториста, моториста-матроса, токаря, токаря- моториста, матроса. Оплачувана навчальна відпустка, довготривалі відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням, періоди оплачуваного резерву, періоди тимчасового переведення для роботи на суднах під іноземним прапором, робота в радгоспі Луговий, у в/ч 54603 Львівської області з отриманням зарплати в місцях переведення до спеціального стажу не може бути зараховано. Відповідно до наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний трудовий стаж ОСОБА_1 становить 27 років 03 місяці 21 день, з них 10 років 6 місяців (з необхідних 12 років 06 місяців) на посадах плавскладу суден. (а.с. 12-13)

Зазначене рішення № 9 від 31.05.2018 року вручене представнику позивача 05.07.2018 року.

20.07.2018 року позивач подав скаргу до відповідача на рішення № 9 від 31.05.2018 року. (а.с.37)

16.08.2018 року Головне управління пенсійного фонду України у Львівській області у задоволенні скарги відмовило. (а.с.38-39)

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Суд згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Докази суду надають відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно п. 2-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають плавсклад морського, річкового флоту і флоту рибної промисловості (крім суден портових, що постійно працюють на акваторії порту, службово-допоміжних, роз`їзних, приміського і внутріміського сполучення) - після досягнення 55 років і при стажі роботи для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону, а саме: у період з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок.

Загальний стаж позивача не є спірним та складає 27 років 3 місяці 13 днів, що визнається позивачем у розрахунку стажу (калькулятор стажу). (а.с.43)

Позивач досяг пенсійного віку у 55 років 21.08.2016 року, що підтверджується копією його паспорту НОМЕР_4 .(а.с.45)

Згідно записів трудової книги, необхідний для призначення пенсії пільговий стаж позивач здобув працюючи за періоди:

1. з 01.09.1978 року по 20.07.1979 року - період навчання, атестат № 9407 від 20.07.1979 року (запис в трудовій відсутній) - 10 місяців 20 днів; (а.с.31-32)

2. з 01.08.1979 року по 14.11.1979 року - токар 4 розряду - 3 місяці 14 днів;

3. з 18.11.1979 року по 12.12.1981 року - служба в рядах Радянської армії - 2 роки 25 днів;

4. з 29.01.1982 року по 16.11.1982 року - навчання по спеціальності моторист 1 кл., матрос 1 кл., атестат № 10441 від 16.11.1082 р. - 9 місяців 19 днів;

5. з 17.11.1982 року 20.08.1990 року - робота на посадах токар, моторист-матрос, токар-моторист суден - 7 років 9 місяців 4 дні;

6. з 21.08.1990 року - 04.09.1991 року - тимчасово переведений у військову частину 54603 - 1 рік 15 днів;

7. з 05.09.1991 року - 02.10.1991 року - запис про повернення в склад плавскладу - 28 днів;

8. з 03.10.1991 року -26.07.1992 року -токар-моторист-9 місяців 25 дні;

9. з 27.07.1992 року - 05.10.1993 року - токар-моторист 1 кл. на т/к «Артем» - 1 рік 2 місяці 9 днів;

10. з 06.10.1993 року - 18.10.1993 року запис про повернення до плавскладу - 13 днів;

11. з 19.10.1993 року - 15.11.1993 року -матрос 1 кл. -28 днів;

12. з 16.11.1993 року - 05.06.1994 - моторист 1 кл.-матрос 2 кл. - 6 місяців 21 днів;

13.з 06.06.1994 року - 29.03.1995 року - токар-кладовщик-моторист 2 кл. - 9 міс. 24 дні;

14. з 30.03.1995 року -25.01.1997 року -моторист 1 кл.-матрос 2 кл. - 1 рік 9 місяців 27 днів;

15. з 26.01.1997 року -20.04.1998 року - токар-моторист-кладовщик 1 кл. - 1 рік 2 місяці 26 днів;

16. з 28.01.2000 року - 25.07.2000 року - центр зайнятості - 5 місяців 28 днів;

17. з 17.09.2001 року - 25.05.2003 року - правильник 3 розряду в цеху з підготовки вагонів - 1 рік 8 місяців 9 днів;

18. з 26.05.2003 року -21.01.2004 року - слюсар по ремонту рухомого складу 3 розряду в колісно-візковий цех - 7 місяців 27 днів;

19. з 22.01.2004 року - 23.02.2007 року - токар 4 розряду в колісно-візковому цеху - 3 роки 1 місяць 2 дні;

20. з 28.02.2007 року - 01.08.2007 року - сторож пожежно-сторожової охорони - 5 місяців 5 дні;

21. з 10.11.2009 року - 14.04.2011 року - фрезерувальник 3 розряду в ковальсько-механічному цеху - 1 рік 5 місяців 5 днів;

Всього загальний трудовий стаж по трудовій книзі склав 27 років 3 місяці 13 днів, з яких 19 років 5 місяців 27 днів спеціальний стаж. (а.с.14-18)

Відтак, відомості про наявність у позивача пільгового стажу роботи в першу чергу підтверджуються записами в трудовій книжці.

Із вказаних періодів відповідач визнає лише 10 років 06 місяців спеціального стажу позивача як працівника плавскладу, та не враховує до нього дані відповідно до уточнюючої довідки від 28.04.2018 року за період з 17.11.1982 по 30.03.1998 року, а саме оплачувану навчальну відпустку, довготривалі відпустки без збереження заробітної плати за власним бажанням, періоди оплачуваного резерву, періоди тимчасового переведення для роботи на суднах під іноземним прапором, робота в радгоспі «Луговий», у в/ч 54603 Львівської області з отриманням зарплати в місяцях переведення.

Згідно із ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Також основним документом, що підтверджує стаж роботи трудову книжку визначено і в п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок №637).

Суд не може погодитись з доводами представника відповідача на відсутність підстав до зарахування до спеціального стажу роботи, періоди знаходження останнього у резервах, учбовій відпустці, оплачуваній відпустці, у відпустці без збереження заробітної плати, оскільки норма п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» не містить таких заборон або обмежень.

Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерством юстиції України, Міністерством соціального захисту населення України 29.07.93 року N 58, передбачено, що до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України.

Аналізуючи данні норми, суд вважає, що відсутні правові підстави для не зарахування до спеціального стажу роботи, періодів, коли позивач, будучи працевлаштованим знаходився у резервах, учбових відпустках та у відпустках без збереження заробітної плати.

Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Як встановлено з матеріалів справи, наявність у позивача стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років підтверджується записами трудової книжки та уточнюючими довідками.

Так, в уточнюючій довідці ПАО «Дальневосточное морское пароходство» № 282 від 06.06.2016 року та довідці №282/1 від 28.04.2018 року, чітко зазначено, що підтверджується стаж роботи позивача на посадах плавскладу в якості члена екіпажу суден та вказано, що не працював на умовах неповного робочого дня чи тижня та відпустки без збереження заробітної плати по особистій заяві не брав. (а.с.34,96-97)

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що час перебування в резерві, оплачуваній відпустці, відпустці без збереження заробітної плати не може бути зараховано до спеціального стажу роботи. Право на відпустку являється соціальною гарантією працівника. Згідно Кодексу моряка, яким являється сукупність міжнародних конвенцій, таке право працівникам морської галузі гарантується (зокрема, але не виключно Женевська конвенція про працю в морському судноплавстві, 2006 р.). Надання соціальних пільг і гарантій не може бути підставою для позбавлення права на пенсійне забезпечення. Також відповідно до ч. 1 ст. 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення» робота на водному транспорті протягом повного навігаційного періоду зараховується за рік роботи.

Суд зазначає щодо періоду роботи під іноземним прапором, такий зазначений в трудовій книзі, запис про який внесено відповідно до чинного законодавства та який свідчить про пільговий характер роботи.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч.1 ст. 2 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» (2232-12) час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Також, відповідно до абз. 1 ст. 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний, і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Судом встановлено, що згідно запису № 7, № 8 трудової книги, зарахування після закінчення навчального закладу позивач був на наступний день зарахований на роботу по спеціальності матрос, токарь, що дає право на зарахування періоду навчання по спеціальності до пільгового стажу, що дає право на вислугу років.

Таким чином, періоди військової служби та професійного навчання, на переконання суду, повинні бути зараховані до спеціального стажу, що дає право на пенсію за вислугу років, а саме з 18.11.1979 року по 12.12.1981 року - служба в рядах Радянської армії - 2 роки 25 днів; 21.08.1990 року - 04.09.1991 року - тимчасово переведений у військову частину НОМЕР_5 - 1 рік 15 днів; 29.01.1982 року по 16.11.1982 року - навчання по спеціальності моторист 1 кл., матрос 1 кл., атестат № 10441 від 16.11.1082 р. - 9 місяців 19 днів.

Отже, позивач маючи більше 26 років 6 місяців загального стажу та більш ніж 12 років 6 місяців стажу за професією, передбаченою п. «д» ст. 55 Закону України «Про пенсійне убезпечення», набув права на призначення пенсії з 55-річного віку.

Також відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

У пункті 3 постанови КМУ від 4 червня 1998 р. N 794, установлено, що починаючи з 1 липня 2002 р. обчислення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12 ) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 1 липня 2000 р. за даними системи персоніфікованого обліку. ( Постанову доповнено пунктом 3 згідно з Постановою KM N 1498 ( 1498-2001-п ) від 16.11.2001).

Згідно відомостям, що містяться у Довідці за формою ОК-5 позивач ОСОБА_1 працював: 06.02.2001 року по 31.08.2001 року - депо станції Стрий ОК - 5 .

Судом встановлено, що відомості про роботу у трудовій книжці відсутні, однак вони містяться в системі персоніфікованого обліку. Стаж роботи за зазначений період складає - 6 місяців 26 днів та має бути включений до загального стажу роботи. (а.с.40-42)

Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається із більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулось не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Таким чином, позивач звернувшись із заявою до відповідача про призначення пенсії за вислугу років 28.02.2018 року, має право на призначення такої з моменту звернення.

Крім того, суд зазначає, що терміни розгляду звернень громадян встановлені ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», відповідно до якої, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.

Судом встановлено з матеріалів справи, що позивач вернувся до Головного управління пенсійного фонду із заявою від 28.02.2018 року, проте, всупереч вимогам ст. 20 Закону України «Про звернення громадян», рішення №9 від 31.05.2018 року відповідач надав лише 05.07.2018 року.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищенаведені приписи нормативно-правових актів, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Щодо судових витрат, відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір, що підтвердженого квитанцією №20 від 21.02.2019 року на суму 768,40 грн, відповідності до вимог ст.139 КАС України, такий належить присудити на користь позивача.

Представник позивача 21.03.2019 року подав заяву вх. № 9551 про відшкодування судових витрат та на професійну правничу допомогу на користь позивача у сумі 4768,40 грн та долучив до матеріалів справи документи на підтвердження таких витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу подано Договір про надання правової допомоги № 2018/11/П-Ф від 29.11.2018 року між Адвокатом Матвіїв Є.І. та Пятаков В.О., ордер серії ЛВ № 139029 на надання правової допомоги від 15.02.2019 року. (а.с.54-56, 58).

Відповідно до додатку 1 до договору про надання правової допомоги № 2018/11/П-Ф від 29.11.2018 року передбачено сплату гонорару у сумі 4000 грн, що є фіксованою вартістю надання послуг, незалежно від обсягу роботи/витраченого часу. (а.с.57)

В додатку 2 до договору про надання правової допомоги № 2018/11/П-Ф від 29.11.2018 року зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), та складено акту прийняття виконаних робіт (послуг), що включає в себе: вивчення питання клієнта 8 год.; здійснення розрахунку стажу роботи, що дає право на пенсію по вислузі років 40 хв.; усні та письмові консультації по справі 3 год.; складання позовної заяви- 10 год.; оформлення додатків -30 хв.; подання адміністративного позову до суду 40 хв.; клопотання про долучення доказів сплати судового збору 30 хв. (а.с.85)

Згідно долученого до матеріалів справи меморіального ордеру №@2PL088021 від 14 березня 2019 року підтверджено оплату послуг за надання правової допомоги в сумі 4000,00 грн.(а.с.86).

Враховуючи вищевикладене, а також документальне підтвердження наданих адвокатом Матвіїв Є.І. послуг, суд вважає обґрунтованими доводи про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн, понесених позивачем у даній справі.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 257- 262 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років.

3. Визнати протиправним та скасувати Рішення №9 від 31.05.2018 року про відмову у призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .

4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області щодо надання Рішення № 9 від 31.05.18 р. з порушенням встановленого строку надання такого рішення.

5. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ: 13814885) дорахувати ОСОБА_1 (с.Гірне, Стрийський р., Львівська обл.; РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) загальний стаж згідно трудової книжки і записів форми ОК-5.

6. Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ: 13814885) призначити ОСОБА_1 (с.Гірне, Стрийський р., Львівська обл.; РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) пенсію за вислугу років з моменту звернення із заявою - з 28.02.2018 року.

7. Стягнути на користь ОСОБА_1 (с.Гірне, Стрийський р., Львівська обл.; РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ: 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп.

8. Стягнути на користь ОСОБА_1 (с.Гірне, Стрийський р., Львівська обл.; РНОКПП НОМЕР_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000; ЄДРПОУ: 13814885), за рахунок бюджетних асигнувань, понесенні витрати на правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 22.05.2019р.

Суддя Коморний О.І.

Джерело: ЄДРСР 81915341
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку