Провадженя№ 3/266/357/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.04.2019 року м.Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Курбанової Н.М.,

за участю секретаря Макогон С.Б., Циганкової М.М.,

захисника Нікітіна С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП не відомий, громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 130 ч. 1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2019 року о 00 год. 10 хв. у Приморському районі м. Маріуполя, по пр. Луніна, біля буд. 77, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мова. Від проходження відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, відмовився у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину не визнав, пояснив, що 01 лютого 2019р. о 23год.50хв. його зупинили за допомогою спецсигналу, нібито не працювали задні габаритні вогні, але вони були в робочому стані. Автомобіль «Форд» належить ОСОБА_3 , а не йому. Він вважає, що до нього було упереджене ставлення, вони спілкувалися протягом 40хв., один екіпаж залишив рапорт і передав іншому екіпажу, який приїхав. Він попросив, щоб його перевірили на «Драгері», однак перед цим він попросив, щоб до цього йому надали документи на «Драгер», і працівники поліції вважали це за відмову від проходження огляду і запросили свідків, для оформлення як відмови. Він просив провести його до лікарні, однак і це прохання поліцейські теж проігнорували. Працівники поліції відкрито викрали його документи, коли він доставав інші документи з автомобіля. Він переглянув відеозапис та побачив, що відсутній відеозапис 40 хвилин. Йому запропонували звернутися до відділку поліції з питання викрадення в нього документів. Інших документів, про притягнення його до відповідальності за ліхтарі, ніж протокол за 130 КУпАП на місці не було складено. Всі світлові прилади були у робочому стані, тому причина зупинки була надумана. Йому не говорили, що він знаходиться у стані алкогольного сп`яніння. Рапорт склали без його участі. Зупинили його працівники Приморського ВП, а протокол склав інший інспектор, який його не зупиняв. В рапорті час його зупинки не був зазначений. Інспектор навіть його адресу невірно зазначив. На місці він не відмовлявся від проходження огляду, він наполягав щоб йому надали документи на «Драгер», він бажав порівняти номер на приладі і в сертифікаті. Мундштук до приладу розкрили та передали свідку, без рукавиць, йому не дали оглянути. Обох свідків відпустили, однак час зазначений у протоколі не співпадає з часом надання свідками пояснень. Йому не надали можливості ознайомитися з протоколом. Тимчасове посвідчення на право керування йому не одразу дали. Він не відмовлявся під підпису, йому не надали можливості ознайомитися з протоколом. Увесь час вівся відеозапис, однак 40 хвилин запису не вистачає.

Судом були допитані ОСОБА_1 , свідки, досліджені писмові докази та відеозаписи подій, розглянуті всі заявлені в судовому засіданні клопотання, але в судове засідання, призначене на 26.04.2019 року ОСОБА_1 , який належиним чином був повідомлений про день та час слухання справи, не з,явився, суду належних доказів поважності неявки не надав, тому суд завершив розгляд справи у його відсутності. При цьому суд керувався практикою Європейського суду з прав людини, нормами національного законодавства.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди повинні неухильно виконувати вимоги ст. 268 КУпАП, щодо розгляду справи про адміністративні правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи, це можливо у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі ст. 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих ст. 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і спів ставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному Рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_4 було відомо про дату судового засідання, однак він для участі у судовому засіданні до суду не з`явився, суд прийшов до висновку про те, що його поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та є зловживання своїми правами.

Вислухавши особу, яку притягається до адміністративної відповідальності, допитавши свідків, дослідивши письмові матеріали справи, відеозаписи подій, надані до протоколу та направлені до суду за клопотанням сторони захисту з боку УПП м. Маріуполя , суд встановив, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.245КУпАП одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст.280КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (стаття 251 КУпАП).

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП орган, посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що він працює поліцейським водієм РПОП ГУНП у Донецькій області, під час патрулювання у Приморському районі по бульвару Приморському вони побачили «Форд Мондео» без увімкнених сввітлових приборів, який рухався в їх сторону. Автомобіль ОСОБА_1 їхав їм на зустріч приблизно зі швидкістю 50км.год., він прийняв рішення наздогнати автомобіль. Вони увімкнули спецсигнал, у гучномовець він просив зупинитися даний транспортний засіб, говорив марку та номер автомобіля, якому треба зупинитися, був темний час доби, біля 23.00год.-24.00год., але водій «Форда» прибавив швидкість і їхав вперед. Автомобіль їхав постійно метрів 50-100м. від них, у їх полі зору. Коли «Форд» прибавив швидкость десь до 90 км/год, він знаходився на відстані 200м., вони його наздогнали та зменшили відстань до 30м. Жезла в нього не було, свистків в них не було. Вони зупинили транспортний засіб в районі «Стрілки». Водій вийшов, їх в групі було четверо, вони взяли ОСОБА_1 від візуальний контроль, оглянули автомобіль, багажник, почули запах алкоголю з порожнини рота, звернули увагу на нерозбірливу мову ОСОБА_1 , блиск очей. ОСОБА_1 пояснив, що відпочивав на святі начальника у ресторані, говорив що працював у прокуратурі. Вони не складають протоколи, викликають УПП . Представник УПП приїхав, вони йому передали рапорт та поїхали далі патрулювати. Він підтверджує той факт, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння під час керування та зупинки тарнспортного засобу. Він може визначити факт знаходження у людини у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що він працює поліцейським РПОП ГУНП у Донецькій області, вони патрулювали, їхали у автомобілі, коли вирішили затримати автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , це було у темний час доби, можливо о 24.00год., у Приморському районі, оскільки у автомобілі «Форд» світлові прибори не працювали. У екіпажі їх було четверо: він, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 і ще одна особа з Приморського РВ. В їх обов`язки входить патрулювання, охорона публічного порядку. Вони їхали у бік кафе «Барбарис», ОСОБА_1 їхав назустріч, без світла, вони включили «синю» мигалку, говорили у гучномовець зупинитися. Біля 2 км. вони їхали за «Фордом», з сиреною, водій не реагував на їх вимогу зупинитися. Відеореєстратора у їх автомобілі не має. Чи вів хтось зйомку, він не бачив. ОСОБА_1 сам зупинився на підйомі до мосту, всі вийшли з автомобіля, почали задавати питання, оглянули автомобіль та відчули перегар. Сказали ОСОБА_1 , що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння та викликали УПП.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що він працює поліцейським взводу № 1 РПОП ГУНП у Донецькій області, що в ніч з 01 на 02 грудня 2019р. вони рухались під час патрулювання по бульвару Приморському у Приморському районі м. Маріуполя, побачили автомобіль, розвернулися за ним, при цьому увімкнули маячки, сигнал та гучномовець. З моменту розвороту їх автомобіля до того, як вони наздогнали автомобіль, проїхали приблизно 1-2 км. Зупинилися, ОСОБА_1 розмовляв по телефону, почули від нього запах спиртного, викликали УПП, залишили рапорт, який він написав. У автомобіля «Форд» не горіли габарити, автомобіль рухався взагалі без світла.

Згідно із ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про Національну поліцію», національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Відповідно до ст. ст. 30, 31 ЗУ «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені КУпАП та КПКУ, на підставі та в порядку, визначених законом. Поліція для охорони прав і свобод людини, запобігання загрозам публічній безпеці і порядку або припинення їх порушення також застосовує в межах своєї компетенції поліцейські превентивні заходи та заходи примусу, визначені цим Законом. Поліція може застосовувати в тому числі такі превентивні заходи: перевірка документів особи; опитування особи; поверхнева перевірка і огляд; зупинення транспортного засобу; обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов`язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Відповідно до ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення.

Згідно з п. п. 1-5 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про боротьбу з тероризмом», у районі проведення антитерористичної операції посадові особи, залучені до операції, мають також: застосовувати відповідно до законодавства України зброю і спеціальні засоби; затримувати і доставляти в органи Національної поліції осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до антитерористичної операції, або дії, пов`язані з несанкціонованою спробою проникнення в район проведення антитерористичної операції і перешкоджання її проведенню; перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що посвідчують особу, а в разі відсутності документів - затримувати їх для встановлення особи; здійснювати в районі проведення антитерористичної операції особистий догляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та речей, які ними перевозяться; тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях та дорогах, не допускати транспортні засоби, у тому числі транспортні засоби дипломатичних представництв і консульських установ, та громадян на окремі ділянки місцевості та об`єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об`єктів, відбуксировувати транспортні засоби.

Судом з пояснень свідків встановлено, що посадові особи поліції, патрулюючи громадський порядок у місті, законно зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, дотримуючись положень ст. ст. 30-32 «Про Національну поліцію», обґрунтовано вважаючи, що останній вчинив адміністративне правопорушення, передбачене КУпАП, так як останній керував транспортним засобом в темну пору доби без ввімкнених зовнішніх світлових приладів, та якій тривалий час не виконував законних вимог про зупинку транспортного засобу, поданих за допомогою спецсигналів, через гучномовець та проблисковими маячками. Екіпажем, який проводив патрулювання в зоні Операції об`єднаних сил, також в складі допитаних судом свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , після зупинення транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 був встановлений факт перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, і для складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення ними був викликаний другий екіпаж, який наділений такими повноваженнями.

Таким чином, посадові особи поліції діяли в межах наданих їм повноважень та зупинка ними транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 була законною.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумція факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія Педе Сполученого Королівства» (Ireland v. The UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 жовтня 2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі Педенного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Диспозицією частини першої статті 130 КупАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого П`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від провадження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого П`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого П`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачений ст.266 КупАП, Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008р. №1103, якою затверджено «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого П`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»; спільним наказом МВС та МОЗ України віл 9 листопада 2015р. № 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого П`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», самої Інструкцією.

На підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП, працівниками поліції до суду надані протокол про адміністративне правопорушення серії БД №049666 від 02.02.2019 року, пояснення свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , рапорт інспектора ОСОБА_12 , рапорт поліцейського Дячук А.Ю.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що працює патрульним поліцейським УПП м. Маріуполя та 02.02.2019 р. вони заступили на зміну. Виклик надійшов на робочий планшет. Їх екіпаж прибув на місця події, де знаходився водій ОСОБА_1 На місці вже знаходився інший екіпаж, який зупинив ОСОБА_1 З пояснень співробітників іншого екіпажу їм стало відомо, що ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Вони знайшли двох свідків, яким необхідно було бути присутніми при огляді за допомогою газоаналізатора "Drager Alkotest", щоб зафіксувати факт алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відмовився пройти медичний огляд за допомогою газоаналізатора "Drager Alkotest" і також відмовився проїхати в наркологію. Він зажадав сертифікат на відповідність приладу, який йому було надано співробітниками патрульної поліції. Після його відмови, ними було складено протокол про адміністративне правопорушення. На даний момент він не можу точно сказати, в який час був складений протокол про адміністративне правопорушення. Після ознайомлення з протоколом, може сказати, що протокол був складений о 01:30 год. ночі 02.02.2019 р. Як вони знаходили свідків, зараз сказати не може, тому що не пам`ятає всіх подій тієї ночі. Коли він спілкувався зі ОСОБА_1 , з порожнини його рота був чути запах алкоголю. Співробітники патрульної поліції просили його залишатися на місці, але він постійно ходив і хитався, тому що знаходився в стані алкогольного сп`яніння. Документи ним у ОСОБА_13 не викрадались. Протокол ним був зачитаний вголос.. У нього 12 річний досвід роботи в правоохоронній діяльності. В патрульній поліції він працює 4 роки, до цього працював в системі МВС України. В той день він був старшим патрульної групи. Звання у нього ОСОБА_14 . В той день він перебував за кермом патрульної машини. В зміну ним складається досить протоколів. Час він вказав в протоколі про адміністративне правопорушення, який співробітники поліції написали в рапорті. Транспортний засіб ОСОБА_1 він не зупиняв. Звідки точно він дізнався час сказати не може, чи то в усній розмові, чи з рапорту інших співробітників поліції. Хто саме зупиняв транспортний засіб ОСОБА_1 він не пам`ятає, це був інший екіпаж, до якого входили три людини, хто саме сказати не може. Виклик був здійснений на 102, потім вони передали їм на планшет цю інформацію і вони виїхали на місце події. У кожному екіпажі є робочий планшет, на який надходить виклик, якщо час не зазначено в рапорті, то він є в робочому планшеті. Протокол складався ним. Докази, якими вони підтверджують факт алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є - протокол про адміністративне правопорушення, рапорт і пояснення свідків. Свідки запрошуються для того, щоб в їх присутності було проведено огляд особи на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора "Drager Alkotest" або його згоду проїхати до медичного закладу. Всі докази, які підтверджують факт алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 є в матеріалах адміністративної справи. Він не пам`ятаєю, чи говорив ОСОБА_1 , що він буде доводити свою невинність в суді. Згідно п. 2.5 ПДР водій повинен пройти медичний огляд на наявність алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився це зробити, це було зафіксовано. Згідно наказу №1452 поліцейський має право провести медичний огляд на місці за допомогою газоаналізатора "Drager Alkotest". Права, передбачені ст. 268 КУпАП, він ОСОБА_1 роз`яснював. ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп`яніння і неадекватно себе вів. Підписів ОСОБА_1 в протоколі немає, тому що він відмовився підписувати протокол про адміністративне правопорушення. Газоаналізатора "Drager Alkotest" у їх екіпажу не було, його надав інший екіпаж, який теж приїхав до них на допомогу. Співробітник поліції Пухтін хотів оглянути ОСОБА_1 , він був з газоаналізатором "Drager Alkotest". Хто вставляв мундштук в газоаналізатор "Drager Alkotest" він не пам`ятає. У них є два папери, які підтверджують якість і законність використання газоаналізатора "Drager Alkotest" - це свідоцтво та сертифікат на перевірку. Свідки, яких вони залучили були громадянами України. Документ разом з водійським посвідченням випали у ОСОБА_1 з кишені, він підібрав водійське посвідчення і склав протокол про адміністративне правопорушення. Решту документів він віддав в руки ОСОБА_1 Право на захист ОСОБА_15 він роз`яснив. Захисника він йому надавати не зобов`язаний. Посвідчення співробітника поліції надавалося ним ОСОБА_1 у відкритому вигляді. Оригінал протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 в руки не давався, він його йому зачитав, на відео це зафіксовано. У графі отримання тимчасового посвідчення водія ОСОБА_1 розписався. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення свідки були присутні, тому є їх підписи. У протоколі про адміністративне правопорушення у фабулі обвинувачення не вказується про те, що він відмовився проходити медичний огляд. Там вказується диспозиція статті. ОСОБА_1 не тільки не захотів підписувати протокол про адміністративне правопорушення, він також відмовився написати в ньому свої пояснення. Направлення до медичного закладу ОСОБА_1 ним не виписувалося, в зв`язку з тим, що він відмовився від його проходження.

За клопотанням сторони захисту судом витребувані з УПП м. Маріуполя відеозаписи, на якому зафіксовані події, що мали місце 02.02.2019р. за участю ОСОБА_1

Із переглянутого судом відеозапису події встановлено, що інспектор Дімнич І.І. представився ОСОБА_1 , який стояв поряд з автомобілем «Форд», біля буд. 77 по пр. Луніна у Приморському районі м. Маріуполя, пред`являв своє службове посвідчення, залучив двох свідків, і пояснив, що при спілкуванні зі ОСОБА_1 вбачає перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тому запропонував пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу. ОСОБА_1 , за його вимогою, в присутності двох свідків, наданий для огляду сертифікат до технічного засобу «Алкотест-6820». ОСОБА_1 в присутності двох свідків погодився пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу, а пізніше відмовився, оскільки сертифікат до технічного засобу йому не дали в руки. Він наполегливо вимагав надання сертифікату йому у руки, не бажаючи читати його з рук інспектора. На проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі ОСОБА_1 спочатку погодився, а пізніше відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_1 роз`яснені положення ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 було неодноразово запропоновано ознайомитися з протоколом про адміністративне правопорушення (відеоролик 20190202073959000895, 01.00хв.), на що останній відмовився, оскільки бажав знайомитися з ним сидячі в автомобілі. ОСОБА_1 продовжував наголошувати, що бажає ознайомитися з протоколом, однак не знайомився з ним. ОСОБА_1 отримав тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом під підпис. ОСОБА_1 пояснив, що не вживав алкоголь.

З переглянутого відеозапису файл 20190202073013000878 вбачається, що інспектор в присутності двох свідків, роз`яснив, що при спілкуванні зі ОСОБА_1 встановлено перебування останнього у стані алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови, з чим ОСОБА_1 не погодився. На 01.40 хвилині запису ОСОБА_1 в присутності двох свідків чітко відмовився від проходження медичного огляду на місці за допомогою «Драгеру» та відмовився від проходження огляду у медичному закладі. Пізніше почав просити прочитати сертифікат на газоаналізатор «Драгер» та надати йому сертифікат особисто у руки та його прохання інспеторами було задоволено.

З переглянутого відеозапису файл 20190202073013000879 встановлено, що ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд на місці за допомогою «Драгеру», однак знову просить надати йому в руки сертифікат на газоаналізатор «Драгер». Поліцейські показують запечатану трубочку до газоаналізатора, сам газоаналізатор, його номер, ОСОБА_1 неодноразово наголошує, що йому не надали можливість ознайомитися, однак (03.29хв.) зазначив, що пройде огляд за допомогою «Драгеру». Поліцейський ввімкнув «Драгер» і запропонував продути, однак ОСОБА_1 зазначив, що йому не надали можливість ознайомитися з документами, і він не відмовляться пройти тест, але не проходить його. ОСОБА_1 ще раз надають сертифікат на «Драгер» вже у руки, з яким ОСОБА_1 знайомиться і одразу ж говорить, що йому не надали ознайомитися з сертифікатом і просить надати в руки прилад «Драгер». Поліцейські неодноразово запитують ОСОБА_1 чи бажає він пройти огляд на місці, або у медзакладі, на що останній в присутності двох свідків, не відповідає, йому роз`яснюють, що поліцейські розцінюють це як відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, про що ОСОБА_1 заперечує (06.30) і наголошує, щоб йому надали документи на прилад у руки і сам прилад в руки.

Як встановлено судом з переглянутого відеозапису водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я. Також, ОСОБА_1 зловживав своїми правами, які були йому роз`яснені працівниками поліції, не відповідав на чітко і неодноразово поставленні питання: чи бажає він пройти огляд на виявлення стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи в закладі охорони здоров`я; чи бажає він ознайомитися з протоколом про адміністративне правопорушення; час від часу змінював свої рішення. ОСОБА_1 наполегливо бажав ознайомитися з сертифікатом на прилад «Драгер», але цього не зробив. Однак самостійно ОСОБА_1 до медичного закладу охорони здоров`я для проходження огляду на виявлення стан алкогольного сп`яніння не поїхав, висновку про знаходження його у тверезому стані суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що з боку посадових осіб УПП м. Маріуполя не було порушень вимог закону та нормативно-правових актів, дії поліцейскіх були послідовні та відповідали вимогам закону.

В той час суд звертає увагу, що ОСОБА_1 зловживав правами під час виконання посадовими особами УПП своїх обов,язківа щодо огранізації проходження огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп,яніння та розцінює його дії як намагання уникнути адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, так як фактично неодноразово відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп,яніння як на місці, так і в медичному закладі.

Відмова водія транспортного засобу від проходження огляду на виявлення стану алкогольного сп`яніння є порушенням вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, за яке підлягає адміністративній відповідальності, тому суд приймає рішення про застосування до нього адміністративного стягнення, у виді та межах, передбачених законом за його вчинення.

Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір.

Керуючись ст. ст. 283, 284, 130 ч.1 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень (код класифікації доходів бюджету 21081300, рахунок отримувача № 31112149005001, банк отримувача казначейство України (ел.адм.податків), МФО 899998, ЄДРПОУ 38033949, отримувач коштів Донецьке УК/Дон.обл./21081300) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 899998, розрахунковий рахунок № 31211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців із дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Донецького апеляційного суду через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя Курбанова Н. М.