ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 905/1538/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Студенець В.І.,

за участю секретаря судового засідання Низенко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області

на рішення Господарського суду Донецької області

у складі судді Курило Г.Є.

від 12.12.2018

та постанову Східного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Лакіза В.В., Бородіна Л.І., Здоровко Л.М.

від 12.02.2019

за позовом Першого заступника керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області

до: 1) Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівпромресурс"

про визнання недійсними договорів постачання вугілля

за участю представників:

позивача: не з`явилися

відповідача-1: не з`явилися

відповідача-2: не з`явилися

прокуратури: Красножон О.М.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

У серпні 2018 року перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунальної установи "Олександрійський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівпромресурс" про визнання недійсними договорів постачання вугілля № 12/18 від 12.02.2018, № 13/18 від 13.02.2018, № 23/18 від 23.02.2018, № 1/18 від 01.03.2018, № 2/18 від 02.03.2018, укладених між відповідачами.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні договори суперечать вимогам статей 2, 3, 7 та 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки стосуються одного і того самого предмету закупівлі (вугілля кам`яного), мають однаковий термін дії, були укладені без проведення процедури закупівлі, що фактично свідчить про те, що предмет закупівлі був поділений на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів відповідно до положень Закону України "Про публічні закупівлі".

В якості підстав для звернення до суду з цим позовом заступник керівника прокуратури посилається на загрозу порушення економічних інтересів держави внаслідок укладення незаконних правочинів, завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат, та зазначає про те, що Олександрівська районна рада Донецької області, як орган владних повноважень, не здійснює неналежним чином захист інтересів держави, контроль цільового використання коштів за спірними договорами та не вчиняє дії, направлених на захист інтересів держави та територіальної громади в суді.

2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.

Олександрівська районна рада рішенням № 7/13-161 від 23.12.2016 затвердила нову редакцію статуту Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області.

Відповідно до пункту 1.2. зазначеного статуту Комунальна установа "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області є бюджетною установою, яка фінансується з районного бюджету.

Згідно з 2 розділом статуту метою діяльності Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області є:

- забезпечення організаційних, координуючих функцій з питань фінансово-господарської діяльності та звітності закладів і установ освіти, що фінансуються з районного бюджету, матеріально-технічного оснащення, створення умов для їх безпечної діяльності (пункт 2.1. Статуту);

- забезпечення організації бухгалтерського обліку та звітності по виконанню кошторису видатків і установ освіти Олександрівського району, які утримуються за рахунок районного бюджету на договірних засадах (пункт 2.2. Статуту).

Відповідно до статуту Комунальна установа "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області на договірних засадах обслуговує 20 закладів і установ освіти Олександрівського району.

28.12.2017 Комунальна установа "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" оголосила про проведення відкритих торгів на закупівлю ДК 021:2015 09110000-3 твердого палива (вугілля кам`яного марки Г (13-100) або еквівалент) очікуваною вартістю 3 219 256,52 грн з ПДВ, про що опублікувала інформацію на веб-порталі уповноваженого органу за номером оголошення UA -2017-12-28-000605-b.

Відповідно до реєстру отриманих тендерних пропозицій на участь у торгах подали пропозиції 4 учасника, а саме: Приватне підприємство "Лідер Актив", Приватне виробничо-комерційне підприємство "НИРТ", ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю "Артанс Трейд".

15.01.2018 відбувся аукціон. За результатами оцінки пропозицій учасників аукціону пропозиція учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Артанс Трейд" була визнана найбільш економічно вигідною, однак за наслідками розгляду зазначеної пропозиції на відповідність кваліфікаційним критеріям, встановленим статтею 16, вимогам, встановленим статтею 17 Закону України "Про публічні закупівлі" та умовам тендерної документації, була визнана такою, що не відповідає вимогам тендерної документації. Переможцем аукціону була визнана Фізична особа-підприємець Устименко Оксани Олександрівни з ціною пропозиції 2 650 450,00 грн.

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішенням № 821-р/пк-пз від 31.01.2018 прийняла до розгляду скаргу Приватного виробничо-комерційного підприємства "НИРТ" щодо порушення Комунальною установою "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області порядку проведення процедури закупівлі - ДК 021:2015 09110000-3 тверде паливо (вугілля кам`яне марки Г (13-100) або еквівалент) (оголошення UA -2017-12-28-000605-b).

Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішенням № 1402-р/пк-пз від 16.02.2018 зобов`язала Комунальну установу "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" скасувати рішення про визнання Фізичної особи-підприємця Устименко Оксани Олександрівни переможцем процедури закупівель ДК 021:2015:09110000-3 тверде паливо (вугілля кам`яне марки Г (13-100) або еквівалент), оголошення про проведення якої оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу за № UA -2017-12-28-000605-b).

У зв`язку з прийняттям Постійно діючою адміністративною колегією Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель рішення № 1402-р/пк-пз від 16.02.2018 Комунальна установа "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" відхилила всі пропозиції учасників зазначеної процедури закупівлі, як такі, що не відповідають вимогам тендерної документації.

08.02.2018 голова Олександрівської районної державної адміністрації звернувся до голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника обласної військово-цивільної адміністрації з листом №01/15-105, в якому просив надати дозвіл на закупівлю вугілля кам`яного у формі укладання прямих договорів до 200 000,00 грн на період оскарження без використання системи електронних закупівель "Prozorro". Голова Донецької обласної державної адміністрації, керівник обласної військово-цивільної адміністрації у листі від 09.02.2018 погодив зазначене прохання голови Олександрівської районної державної адміністрації.

З метою поставки вугілля для дошкільних і загальноосвітніх закладів та установ з метою опалення приміщень, між Комунальною установою "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селидівпромресурс", як постачальником, були укладені договори на постачання вугілля, а саме:

- № 12/18 від 12.02.2018,

- № 13/18 від 13.02.2018,

- № 23/18 від 23.02.2018,

- № 1/18 від 01.03.2018,

- № 2/18 від 02.03.2018 (далі по тексту - договори, спірні договори).

Згідно з пунктами 1.1., 1.2. договорів постачальник зобов`язався поставити замовнику товар - вугіллі кам`яне марки ДГ (13-100), ДК 021:2015 09110000-3 "тверде паливо", а замовник - прийняти і оплатити вартість товару, визначеного в асортименті та кількості.

У пунктах 1.2. та 3.3. договорів сторони визначили кількість вугілля, що підлягає поставці за кожним окремим договором та ціну договору. Відповідно до зазначених пунктів договору постачальник зобов`язався поставити замовнику вугілля:

- за договором № 12/18 у кількості 44,420 тон за ціною 199 890,00 грн (без ПДВ),

- за договором № 13/18 у кількості 44,4 тон за ціною 199 800,00 грн (без ПДВ),

- за договором № 23/18 у кількості 44,420 тон за ціною 199 890,00 грн (без ПДВ),

- за договором № 1/18 у кількості 43,45 тон за ціною 199 870,00 грн (без ПДВ),

- за договором № 2/18 у кількості 43,45 тон за ціною 199 870,00 грн (без ПДВ).

Згідно з пунктами 4.1., 4.2., 4.3 договорів розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до Бюджетного кодексу України шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка та після підписання сторонами акта приймання-передачі товарів (накладної). Оплата здійснюється згідно договірних зобов`язань, залежно від обсягів реального фінансування. Фінансові зобов`язання по договору виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань, та фактичних надходжень на реєстраційний рахунок.

За умовами пунктів 5.1., 5.2. та 5.3. договорів постачальник здійснює поставку товару згідно із заявкою замовника одноразово, партіями максимальною кількістю до 5 тонн, або за узгодженістю з адміністрацією у робочі дні з 8:00 години до 15:00 години. Строк поставки товару: до 31.12.2018. Місце поставки товару: смт. Олександрівка та Олександрівський район Донецької області (загальноосвітні та дошкільні заклади Олександрівського району).

У пункті 10.1 договорів сторони узгодили, що договори набирають чинності з дня їх підписання сторонами і діють до 31.12.2018, але в будь-якому разі - до повного виконання сторонами зобов`язань.

У день укладання зазначених договорів відповідна інформація опублікована на сайті уповноваженого органу з питань закупівель системи "ProZorro".

Умови договорів постачання щодо поставки вугілля та оплати за поставлене вугілля були виконані відповідачами, що підтверджується видатковими накладними, рахункам на оплату та платіжними дорученнями, на загальну суму 999 320,00 грн.

Згідно з відомостями витрат вугілля, наданих закладами та установами освіти Олександрійського району, вугілля використано для опалення закладів освіти в період з лютого 2018 року по березень 2018 року.

У серпні 2018 року перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Олександрівської районної ради Донецької області звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Селидівпромресурс" про визнання недійсними договорів постачання вугілля № 12/18 від 12.02.2018, № 13/18 від 13.02.2018, № 23/18 від 23.02.2018, № 1/18 від 01.03.2018, № 2/18 від 02.03.2018, укладених між відповідачами.

3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.

Господарський суд Донецької області рішенням від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019, відмовив у задоволенні позову.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що прокурор не довів факт порушення або загрози порушення інтересів держави спірними договорами, оскільки матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про порушення під час укладання оспорюваних договорів економічних інтересів держави, завдання шкоди державному бюджету та місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат внаслідок укладення спірних договорів. Суди також дійшли висновку про те, що спірні договори були укладені не за результатами процедури закупівлі на публічних торгах, а є наслідком вимушених дій Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" для забезпечення закладів та установ освіти кам`яним вугіллям для безперебійного опалення приміщень навчальних закладів в період з лютого по березень 2018 року у зв`язку з оскарженням порядку проведення процедури закупівлі до органу оскарження, спірні договори виконані, закуплене на підставі договорів вугілля використане для опалення дитячих навчальних закладів, а обраний прокурором спосіб захисту про визнання недійсними договорів не є ефективним способом захисту. Суди також дійшли висновку, що прокурор неправильно визначив позивача у справі, оскільки Олександрівська районна рада Донецької області не є стороною спірних правочинів та не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.

У касаційній скарзі заступник прокурора Харківської області просить скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 12.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права. Прокурор зазначає про те, що суди попередніх інстанцій:

- дійшли помилкового висновку про те, що прокурор неправильно визначив позивача у цій справі, а органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державна аудиторська служба, оскільки не врахували, що до компетенції цих органів не віднесено звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів закупівлі та спірні правочини не порушують інтереси зазначених органів;

- неправильно застосували Положення про Державну аудиторську службу України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, та не врахували, що відповідно до зазначеного положення Державна аудиторська служба має право звертатись до суду в інтересах держави однак лише у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Проте у спірних правовідносинах Держаудитслужба фінансовий контроль цієї закупівлі не проводила та не має повноважень на звернення до суду з таким позовом;

- неправильно застосували статтю 22 Бюджетного кодексу України та положення Статуту Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти", відповідно до яких саме Олександрівська районна рада є головним розпорядником бюджетних коштів та органом, відповідальним за діяльність Комунальної установи та є належним позивачем у справі;

- не застосували до спірних правовідносин норми статті 203 Цивільного кодексу України та частини 7 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", яким суперечать спірні правочини, оскільки були укладені за наслідком штучного поділу предмета закупівлі на частини і зазначений факт є доведеним, а також норми статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", в якій передбачена можливість проведення як альтернативної переговорної процедури закупівлі для окремих виняткових випадків, зокрема у разі непроведення двічі оголошеного тендера, та не врахували, що така альтернативна процедура відповідача не була застосована;

- дійшли помилкового висновку про те, що прокурор не обґрунтував порушення інтересів держави та не врахували, що звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби при вирішенні суспільно-значимого питання щодо належного розпорядження бюджетними коштами з метою захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить закрити касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника прокурора Харківської області, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, вимоги, викладі в ній не відповідають чинному законодавству, суди попередніх інстанцій всебічно, повно і об`єктивно дослідили усі обставини справи, доводи та заперечення учасників справи та докази, на які вони послались, надали правильну юридичну оцінку обставинам справи та ухвалили правильні рішення відповідно до норм чинного законодавства. Також у відзиві на касаційну скаргу відповідач-1 просить розглядати справу за відсутності представника відповідача-1.

Від відповідача-2 відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Позиція Верховного Суду

7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанцій.

Касаційний господарський суд, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судами, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. У справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з частиною 2 статті 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частин 1, 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб`єктом владних повноважень.

Відповідно до частин 4 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Згідно зі статтею 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. В розумінні положень статей 53, 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор в кожному конкретному випадку при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави, навести та обґрунтувати підстави для здійснення представництва інтересів держави в суді, зазначити в чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави, необхідність їх захисту, визначити орган, уповноважений державою на здійснення відповідних функції у спірних правовідносинах, навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, надати належні та допустимі докази здійснення прокурором повідомлення на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду від його імені, а також надати докази того, що суб`єкт владних повноважень не здійснює або здійснює неналежним чином захист інтересів держави.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 поняття "інтереси держави" є оціночним, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Аналіз наведених вище норм закону свідчить про те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Як правильно зазначили суди при вирішенні спору про визнання недійсним правочину підлягають застосуванню загальні положення статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину й має бути встановлено чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого особа звернулась до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулось.

Суди попередніх інстанцій встановили, що звертаючись з позовом на захист порушених економічних інтересів держави прокурор в якості підстав для звернення до суду в інтересах держави з даним позовом послався на загрозу порушень економічних інтересів держави внаслідок укладання незаконних правочинів, завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат.

Згідно з частиною 6 статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Відповідно до частини 1 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частин 4, 5 статті 61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та закріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених цим та іншими законами.

Однак, як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, прокурор звертаючись з позовом на захист порушених економічних інтересів держави, посилається на наявність загрози порушення економічних інтересів держави та завдання шкоди місцевому бюджету. При цьому, прокурор не зазначає, в чому полягає порушення економічних інтересів держави або загроза їх порушення та в чому полягає завдання шкоди саме державному бюджету.

Разом з цим суди встановили, що матеріали справи не містять достатніх доказів, які б свідчили про порушення під час укладання договорів № 12/18 від 12.02.2018, № 13/18 від 13.02.2018, № 23/18 від 23.02.2018, № 1/18 від 01.03.2018, № 2/18 від 02.03.2018 економічних інтересів держави та завдання шкоди саме державному бюджету внаслідок укладення спірних договорів, у зв`язку з чим дійшли правильного висновку про те, що прокурор не довів факт порушення або загрози порушення інтересів держави спірними договорами.

Крім того, як встановили суди попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, прокурор не зазначив, які саме незаконні витрати з місцевого бюджету були здійснені внаслідок укладення спірних правочинів та в чому полягає назаконність витрат. Натомість, суди, врахувавши лист Головного управління статистики у Донецькій області № 01.3-03/227 від 25.01.2018 про середню споживчу ціну на кам`яне вугілля, зареєстровану на споживчому ринку Донецької області, встановили, що прокурор не довів належними доказами факт завдання шкоди місцевому бюджету у вигляді незаконних витрат внаслідок укладання спірних договорів. Заступник прокурора області і в касаційній скарзі не навів жодних доводів в спростування зазначеного.

Як встановили суди, перший заступник керівника Костянтинівської місцевої прокуратури визначив позивачами у справі Олександрівську районну раду Донецької області. В якості обґрунтування того, що Олександрівська районна рада Донецької області є позивачем у цій справі прокурор послався на те, що зазначена районна рада є засновником відповідача-1 - Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрівської районної ради Донецької області, що підтверджується Статутом зазначеної установи та згідно із Статутом відповідача-1 останній є бюджетною установою, яка фінансується з районного бюджету.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні № 3-рп/99 від 08.04.1999 поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади. (пункти 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999).

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" в редакції, чинній станом на дати укладення спірних договорів, виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Отже, суб`єктом владних повноважень, який здійснює виконавчу владу на території Олександрівського району Донецької області, та реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою, є Олександрівська районна державна адміністрація.

До відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема бюджету, фінансів та обліку (пункт 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 18 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" в редакції, чинній станом на дати укладення спірних договорів, місцева державна адміністрація складає і подає на затвердження ради проект відповідного бюджету та забезпечує його виконання; звітує перед відповідною радою про його виконання.

Отже, районна державна адміністрація є суб`єктом владних повноважень, що здійснює виконавчу владу на відповідній території, до основних завдань якої належить зокрема підготовка та виконання районного бюджету та відповідно до пункту 5 частини 1 статті 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" має право звертатися до суду за захистом порушених прав та/або охоронюваних законом інтересів, пов`язаних зокрема з неправомірним використанням бюджетних коштів.

Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 22 Бюджетного кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, є виключно місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Положеннями наведеної норми спростовуються твердження заступника прокурора Харківської області в касаційній скарзі про те, що саме Олександрівська районна рада є головним розпорядником бюджетних коштів.

Крім того, безпідставними є також і посилання заступника прокурора Харківської області в касаційній скарзі на те, що Олександрівська районна рада є органом, відповідальним за діяльність відповідача-1 з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 27 частини 1 статті 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до повноважень районної ради віднесено прийняття рішень щодо делегування місцевим державним адміністраціям окремих повноважень районних, обласних рад.

Згідно із Статутом Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрійської районної ради Донецької області Олександрівська районна рада делегує Олександрівській районній державній адміністрації управління і контроль за виконанням завдань та обов`язків, покладених на установу державною.

Відповідно до пунктів 3.1., 3.4., 3.5. Статуту Комунальної установи "Олександрівський районний центр фінансово-господарського обслуговування закладів та установ освіти" Олександрійської районної ради Донецької області органом управління Центру є відділ освіти Олександрівської районної державної адміністрації. Головним розпорядником бюджетних коштів Центру є відділ освіти. Розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня є Центр. Кошторис видатків затверджується начальником відділу освіти райдержадміністрації. До повноважень Органу управління належать зокрема здійснення контролю за обсягом бюджетного фінансування загальноосвітніх навчальних закладів освіти, які перебувають у комунальній власності, за цільовим використанням Центром бюджетних коштів та майна, фінансовою та матеріально-технічною діяльністю Центру; затвердження кошторису видатків на утримання загальноосвітніх, позашкільних та інших закладів, які на договірних засадах обслуговуються Центром.

З огляду на викладене Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що прокурор неправильно визначив позивача у справі, оскільки Олександрівська районна рада Донецької області не є органом, уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Посилання заступника прокурора Харківської області в касаційній скарзі на те, що Міністерство економічного розвитку і торгівлі України та Державна аудиторська служба України не є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах є безпідставними, оскільки відповідно до статті 1, частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 459 від 20.08.2014, Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як уповноважений орган у сфері державних закупівель, основними завданнями якого є формування та забезпечення державної політики у сфері державних закупівель, державного замовлення, а також Державна аудиторська служба України, як центральний органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є належними органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні функції щодо реалізації державної політики у сфері державних закупівель. Аналогічна правова позиція, викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 924/1256/17, а твердження Прокуратури не відповідає зазначеній правовій позиції об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

З огляду на викладене суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що прокурор неправильно визначив позивача у справі та не довів наявності порушення інтересів держави внаслідок укладення спірних договорів, у зв`язку з чим правильно та обґрунтовано відмовили у задоволенні позовних вимог.

8. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Матеріали справи свідчать про те, що місцевий господарський суд всебічно, повно і об`єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав правильну юридичну оцінку обставинам справи та з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права вирішив спір у справі. Переглядаючи справу в апеляційному провадженні господарський суд апеляційної інстанції правильно залишив прийняте місцевим господарським судом рішення без змін.

9. Судові витрати

Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд - ,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 12.12.2018 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.02.2019 у справі № 905/1538/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді Г. Вронська

В. Студенець