ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2019 року

м. Полтава

Справа № 440/1207/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ЛІР" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправним та скасування припису,

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2019 року Приватне підприємство "ЛІР" (надалі - позивач, ПП "ЛІР") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису від 20.03.2019 №ПЛ777/170/АВ/П.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржуваний припис винесено на підставі необґрунтованих висновків контролюючого органу про порушення вимог трудового законодавства. Позивач пояснював, що з найманою фізичною особою ОСОБА_1 було укладено цивільно-правовий договір підряду, що не заборонено чинним законодавством. Зауважував, що в порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, відповідач виніс припис в день підписання акту інспекційного відвідування від 20.03.2019, проігнорувавши зауваження ПП "ЛІР" до акту. Вважає, оскільки висновки відповідача, про які зазначено в акті перевірки, зроблено без урахування всіх істотних обставин, винесений припис про усунення виявлених порушень є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 08.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження із викликом часників справи.

02.05.2019 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на правомірність висновків акту перевірки. Пояснював, що характер відносин, які склались між позивачем та ОСОБА_1 є саме трудовими, а не цивільно-правовими. Таким чином, позивачем порушено приписи ст. 265 КЗпП України, а саме не оформлено належним чином трудові відносини з ОСОБА_1 шляхом укладення трудового договору у відповідності до ст. 24 КЗпП України. Вказував, що під час підписання документів інспекційного відвідування керівник позивача не висловив будь-яких зауважень та без заперечень підписав акт, припис та протокол про адміністративне правопорушення. Надати зауваження відмовився. Заперечення на акт інспекційного відвідування від представника позивача надійшли лише 27.03.2019 без будь-яких відміток на акті та поза межами передбаченого чинним законодавством триденного строку на їх подання, на які йому було надано відповідні роз`яснення щодо строку подання зауважень до акту.

08.05.2019 представник позивача надав до суду відповідь на відзив на адміністративний позов, в якому вказав, що відповідач відповідно до чинного законодавства не наділений повноваженнями щодо тлумачення змісту правочину, укладеного між позивачем та робітником Кошовим М.А., погодженого сторонами щодо обсягу роботи та оплати результатів. Стосовно тверджень відповідача щодо небажання керівника ПП «ЛІР» надавати зауваження щодо висновків Держпраці зауважив, що даний випадок не можна тлумачити як згоду з висновками представників Управління Держпраці у Полтавській області.

Представник позивача до суду з`явився, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та розгляд справи повідомлений належним чином. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи за його відсутності в письмовому провадженні.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.03.2019 до Управління Держпраці у Полтавській області надійшов лист Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області від 01.03.2019 № 134-7195/19, яким повідомлено про здійснення Полтавською місцевою прокуратурою процесуального керівництва у кримінальному провадженні №12019170300000195 від 28.02.2019 за фактом порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав тяжкі тілесні ушкодження за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України. Установлено, що 27.02.2019 до Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що до реанімації обласної лікарні доставлений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , котрий впав з 5 поверху на будівництві в АДРЕСА_1 . За вказаною адресою будується багатоповерховий будинок Приватним підприємством «ЛІР» (код ЄДРПОУ 31684652) та проводяться роботи, пов`язані з підвищеною небезпекою, керівником підприємства є ОСОБА_2 (а.с. 56-57).

У зв`язку з надходженням листа Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області, Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено наказ від 19.03.2019 № 68П "Про проведення заходів державного контролю", відповідно якого, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Ягодовській Я. доручено провести заходи державного контролю щодо відповідності вимогам законодавства про працю у діяльності ПП "ЛІР" (а.с. 58-59).

Відповідно до направлення на проведення заходу державного контролю №555 від 19.03.2019 головному державному інспектору Управління Держпраці у Полтавській області Ягодовській Я. було доручено провести інспекційне відвідування на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, оплати праці у діяльності ПП "ЛІР", що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Янтарна, 25-А (а.с. 60).

В подальшому на підставі наказу від 19.03.2019 № 68П, направлення на проведення заходу державного контролю №555 від 19.03.2019, головним державним інспектором Управління Держпраці у Полтавській області Ягодовською Я.В. проведено інспекційне відвідування ПП "ЛІР" на предмет додержання ним вимог законодавства про працю, за результатами якого складено акт від 20.03.2019 №ПЛ3777/170/АВ (а.с. 14-29).

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог статті 24 КЗпП України щодо допущення працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу.

В ході інспекційного відвідування надано договір підряду №20 від 01.02.2019, укладений ПП "ЛІР" (замовник) з ОСОБА_1 (виконавець), де останній бере на себе зобов`язання виконати підсобні роботи на будівельному майданчику Полтавської №1 та №3, черга №3, №4. Згідно договору замовник забезпечує виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Термін дії договору з 01.02.2019 по 28.02.2019.

Пунктом 2.1 передбачено, що за виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 1 год. – 40 грн.

Згідно акту здавання-приймання виконаних робіт від 28.02.2019 Замовник сплачує Виконавцеві винагороду за відпрацьовані 128 у розмірі 5120,00 грн.

За висновком інспектора, гр. ОСОБА_1 був фактично допущений до роботи без належного оформлення трудових відносин.

20.03.2019 інспектором праці Ягодовською Я.В. винесено припис про усунення виявлених в ході інспекційного відвідування порушень АДРЕСА_2 ПЛ3777/170/АВ/П, яким зобов`язано директора ПП «ЛІР» ОСОБА_2 усунути виявлені порушення у строк до 05.04.2019 (а.с. 37-40).

Позивач не погодився із означеним приписом та оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та аргументам учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Основними нормативно-правовими актами, що регулюють спірні правовідносини є: Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26.04.2017.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №100 "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" утворено Державну службу України з питань праці, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №929-р "Питання Державної служби з питань праці" на Державну службу України з питань праці покладено здійснення функцій і повноважень Державної інспекції з питань праці, що припиняється.

Положення про Державну службу України з питань праці затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (надалі - Положення).

Відповідно до п.1 вказаного Положення Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення, Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 54 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці має право накладати у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

В цьому випадку Управління Держпраці у Полтавській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю, у тому числі щодо оформлення трудових відносин.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" № 295 від 26.04.2017 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, надалі – Порядок № 295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Підстави проведення інспекційного відвідування встановлені в пункті 5 Порядку №295, відповідно до якого інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю.

Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (п. 21 Порядку №295).

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду (пункт 24 Порядку №295).

Представник позивача в позовній заяві зазначив, що інспектор праці в порушення порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю одночасно з врученням акту перевірки надав ПП «ЛІР» припис про усунення виявлених порушень від 20.03.2019.

Як встановлено судом, акт інспекційного відвідування № ПЛ3777/170/АВ від 20.03.2019, складений та підписаний головним державним інспектором 20.03.2019 та в той же день, всупереч Порядку № 295 складено припис про усунення порушень.

Таким чином, інспектор праці, приймаючи припис про усунення порушень позбавив підприємство права на надання зауважень до акту інспекційного відвідування та власних пояснень з приводу встановлених порушень.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначає Кодекс законів про працю України (далі – КЗпП України).

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини. Законодавство про працю встановлює високий рівень умов праці, всемірну охорону трудових прав працівників (стаття 1 КЗпП України).

Частиною 1 статті 1 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Як встановлено судом, між ПП «ЛІР» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець) укладено цивільно-правовий договір підряду від 01.02.2019 №20 (а.с. 41). Відповідно до предмету вказаної угоди, замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання виконати такі роботи: підсобні роботи на будівельному майданчику Полтавської №1 та №3, черга №3, №4. Договором визначено, що виконавець виконує роботу на свій ризик та не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Виконавець зобов`язаний виконувати роботу відповідно до вимог державних стандартів та вимог, які висуваються до даного виду робіт ОСОБА_3 . Замовник забезпечує Виконавця усім необхідним для виконання роботи, передбаченої цим договором. Замовник зобов`язаний своєчасно прийняти та оплатити виконану Виконавцем роботу.

Пунктом 2.1. цивільно-правового договору обумовлено сплату винагороди за виконану роботу у розмірі 1 год – 40 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Загальне визначення цивільно-правового договору міститься у статті 626 Цивільного кодексу України, згідно частини 1 якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому, відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦКУ).

Статтею 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Відтак, цивільно-правовий договір - це угода між сторонами: громадянином і організацією (підприємством, тощо) на виконання першим певної роботи (а саме: договір підряду, договір про надання послуг, виконання робіт тощо), предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Суд зазначає, що за цивільно-правовим договором, укладеним між власником і громадянином, останній зобов`язується за винагороду виконувати для підприємства індивідуально визначену роботу. Основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Тому цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

При цьому за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами не робиться.

Водночас відповідно до п. “а” ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків зараховується до стажу роботи, що дає право на трудову пенсію.

Отже, основною ознакою, яка відрізняє трудові відносини від цивільно-правових є те, що трудове законодавство регулює процес трудової діяльності, її організації, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Суд вважає за потрібне зазначити, що у випадку, коли фізичні особи не надавали замовнику трудових книжок, вони не входять до штату підприємства, не підлягають правилам внутрішнього трудового розпорядку, облік їхнього робочого часу замовником не здійснюється, заробіток осіб, з якими укладені договори, залежить виключно від кількісних показників виконання договору-кількості виконаних заявок замовника, а відносини між товариством та виконавцем не передбачають заздалегідь встановлених норм виконання робіт, мінімальної плати за договором, то вказані відносини відповідають ознакам договору про надання послуг.

Виконавець за цивільно-правовим договором на відміну від працівника за трудовим договором не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Ще одна відмінність між цивільно-правовим та трудовим договорами полягає в тому, що відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства і не може змінюватися сторонами трудового договору, а відповідальність у цивільно-правових відносинах визначається сторонами у договорі або чинним законодавством України, зокрема нормами Цивільного кодексу України.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду, викладеній у постанові від 18.01.2018 у справі № 350/403/16-ц.

Як свідчить зміст цивільно-правового договору, метою його укладання є виконання її стороною певного визначеного обсягу робіт. Предметом договору є виконання конкретних робіт - підсобних робіт на будівельному майданчику Полтавської №1 та №3, черга №3, №4. Фактично громадянином ОСОБА_1 виконувалась індивідуально визначена робота.

Крім того, цивільно-правовим договором передбачено, що виконавець виконує роботу на свій ризик, самостійно організовує виконання роботи, не підпадає під дію правил внутрішнього трудового розпорядку.

Отже, вказані положення договору дозволяють виконавцю самостійно організовувати виконання роботи і не підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно поданого позивачем штатного розпису працівників ПП «ЛІР» з 01.01.2019 працівник ОСОБА_1 у штаті підприємства відсутній (а.с. 44).

28.02.2019 директором ПП «ЛІР» одноособово складено акт здавання-приймання виконаних робіт, відповідно до якого роботи згідно з умовами цивільно-правового договору підряду №20 від 01.02.2019 виконано якісно, в строк і в обсязі з 01.02.2019 по 27.02.2019 відпрацьовано 128 годин по 40 грн/год. За виконану роботу Замовник сплачує Виконавцеві винагороду у розмірі 5120,00 грн. Жодних претензій по якості та обсягу робіт Замовник не має.

В акті здавання-приймання виконаних робіт директор ПП «ЛІР» також зазначив, що робітник ОСОБА_1 27.02.2019 в 10:00 год отримав тяжку травму і не може підписати акт виконаних робіт, тому затвердив акт здавання-приймання виконаних робіт без підпису робітника.

Відповідно до видаткового касового ордеру від 06.03.2019, ОСОБА_1 за виконані роботи одержав кошти, про що свідчить його підпис (а.с. 45).

Отже, результати робіт надано працівником по мірі виконання робіт та оплачено за договірною ціною пропорційно до обсягу виконаних робіт. А відтак, оплачено не процес праці, а її результати, які визначено після закінчення робіт і складання акту здавання-приймання виконаної роботи, на підставі якого проведена оплата.

Також за умовами вищевказаного договору встановлена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання покладених на них зобов`язань згідно з чинним законодавством, тоді як відповідальність працівників у трудових відносинах регулюється лише імперативними нормами законів та не може визначатися і змінюватися роботодавцем і працівником та позивач не бере на себе жодних зобов`язань по забезпеченню умов праці, не надає виконавцям відповідний інвентар та не забезпечує засобами індивідуального захисту (у непогоду тощо).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що договір, укладений між ПП «ЛІР» та ОСОБА_1 за своїм змістом є цивільно-правовим договором, а відносини, що склалися між сторонами цього договору, - суто цивільно-правовими.

Враховуючи зазначене, суд при розгляді даної справи дійшов висновку про недопущення позивачем у спірному випадку порушення статті 24 КЗпП України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач у ході розгляду справи не довів, що приймаючи припис він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, оскільки під час розгляду справи суд дійшов висновку, що ПП «ЛІР» не було порушено статті 24 КЗпП України, позовні вимоги про визнання протиправним та скасування припису від 20.03.2019 №ПЛ3777/170/АВ/П підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ЛІР" (вул. Янтарна, 25-А, м. Полтава, Полтавська область, 36013, код ЄДРПОУ 31684652) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправним та скасування припису задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених порушень Управління Держпраці у Полтавській області від 20 березня 2019 року №ПЛ3777/170/АВ/П.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця Приватного підприємства "ЛІР" за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1 921 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя

Н.Ю. Алєксєєва