open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Справа № 285/1283/19

провадження у справі 3/0285/592/19

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 травня 2019 року м. Новоград-Волинський

Суддя Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області Мозговий В.Б. за участю прокурора Мельник І. В. особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали, які надійшли від Управління захисту економіки в Житомирській області (далі - УЗЕ в Житомирській області) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, мешканку АДРЕСА_1 , працюючої економістом Ємільчинської ЦРЛ, за ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно адміністративних матеріалів, що надійшли до суду, ОСОБА_1 обіймаючи у період з 31.102018 по 09.01.2019 посаду старшого державного інспектора відділу моніторингу доходів та обліков-звітних систем Новоград-Волинського управління ГУ ДФС у Житомирській області та будучи, відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення вимог частини 2 статті 45 Закону несвоєчасно без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період не охоплений раніше поданими деклараціями, чим порушила вимоги, передбачені чинним законодавством України.

ОСОБА_1 в судовому засіданні визнала, що декларація нею була подана з порушенням строку.

Прокурор вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а тому просить накласти на неї адміністративне стягнення. Також звертала увагу, що Національна поліція є уповноваженим органом на проведення перевірки та складання протоколу щодо порушень пов`язаних з несвоєчасним поданням декларацій, а тому наявні в матеріалах справи докази є належними. Крім того, зазначила, що моментом виявлення правопорушення є дата зібрання всіх доказів уповноваженим органом, а саме 02.04.2019.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

За змістом ст.ст. 252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 172-6 КУпАП передбачає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно підпункту "в" п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, ОСОБА_1 будучи державним службовцем, відносилась до суб`єкту, на якого поширюється дія вказаного Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЗУ «Про запобігання корупції», особи, зазначені у п. 1, пп. "а" і "в" п. 2, п. 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Особи, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію у порядку затвердженому рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року №3 «Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

Відповідно до підпункту 2 пункту 5 розділу 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року №3, ОСОБА_1 повинна була подати електронну декларацію суб`єкта декларування, який припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, не пізніше дня такого припинення.

Відповідно до абзацу 1 пункту 2 Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 року №19 від 06.09.2016 про «Порядок перевірки факту подання суб`єктами декларування декларацій відповідно до ЗУ «Про запобігання корупції» та повідомлення НАЗК про випадки неподання чи несвоєчасного подання таких декларацій», припинення діяльності, пов`язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування є день видачі трудової книжки суб`єкту декларування, із зазначенням підстав такого припинення.

Згідно наказу начальника ГУ ДФС у Житомирській області від 09.01.2019 року №352-о ОСОБА_1 була звільнена з посади за власним бажанням 09 січня 2019 та того ж дня отримала трудову книжку. Проте подала електронну декларацію лише 11.01.2019р.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вказаних обставин не заперечувала.

За викладених обставин, вважаю що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим, суддя не погоджується з висновком, що фактичним моментом виявлення правопорушення слід вважати дату зібрання всіх матеріалів перевірки та складання адміністративного протоколу, тобто 02 квітня 2019 року, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

З даної норми вбачається, що строк накладення стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, має відраховуватися з дня його виявлення.

Разом з цим, діючим законодавством чітко не визначено, що слід розуміти під виявленням правопорушення.

Згідно з вимогами ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності. Вказане ЄСПЛ зокрема висловлює у рішеннях «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, «Фельдман проти України» від 08 квітня 2010 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, тощо.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, з вимогою, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого питання, порушує вимогу «якості закону». В разі, коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Така правова позиція узгоджується зі ст.8 Конституції України, відповідно до якої, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Встановлено, що повідомлення про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації на адресу НАЗК було направлено 14.01.2019 року та отримано останнім 18.01.2019. Інших відомостей про виявлення факту порушення законодавства ОСОБА_1 матеріли справи не містять, а запит суду щодо обставин виявлення поліцією даного правопорушення УЗЕ в Житомирській області на день розгляду справи залишився без реагування.

Таким чином, вже 18 січня 2019 стало відомо уповноваженому органу, якій зобов`язаний був розпочати проведення перевірки або доручити її проведення іншому уповноваженому органу (поліції) по виявленому вищевказаному факту.

Викладене свідчить про те, що на момент розгляду справи в суді, тобто станом на 11 травня 2019 року, строки, передбачені ст.38 КУпАП, закінчились.

З висновками особи, що склала протокол, що датою виявлення правопорушення в даному випадку є 02 квітня 2019 року, тобто дата складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , погодитись неможна, як з такими, що не узгоджується з принципом правової визначеності, оскільки несвоєчасне проведення ефективної адміністративної перевірки не може бути підставою для штучного подовження строків, визначених у ст.38 КУпАП.

Такий висновок узгоджується і з правовою позицією, викладеною у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 25 травня 1998 року «Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов`язані з корупцією».

Таким чином, на момент розгляду судом першої інстанції даної справи закінчились строки, передбачені ст.38 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає закриттю на підставі п.7 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. 38, п. 7 ст. 247, ст.ст.251, 280, 283, 284 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.172-6 КУпАП закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення стягнення, передбаченого ст.38 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя В.Б. Мозговий

Джерело: ЄДРСР 81664617
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку