КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/722/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною та скасувати, винесену Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2018 року №Ф-149095-52 про сплату ОСОБА_1 15819,54 грн. боргу, з яких 15819,54 грн. сума недоїмки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана вимога винесена відповідачем протиправно, оскільки рішенням суду від 18.05.2010 припинено його підприємницьку діяльність.

З огляду на викладене, позивач не має зобов'язання зі сплати єдиного внеску.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки оскаржувана вимога є законною, обґрунтованою та нарахованою у зв'язку з наявною у позивача заборгованістю по єдиному соціальному внеску.

Представник відповідача вказав, що позивач перебував на обліку в органах доходів і зборів як фізична особа - підприємець та на дату формування оскаржуваної вимоги не було припинено його підприємницьку діяльність.

Станом на 03.04.2019 року в картці особового рахунку НОМЕР_2 по фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 проведено автоматичні нарахування єдиного внеску за період 2017-2018 років:

- єдиний соціальний внесок у розмірі 8 448 грн. за 2017 рік;

- щоквартальні нарахування єдиного соціального внеску в розмірі 2 457,18 грн. (а.с. 23-24).

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якої відповідач не спростував доводів позивача.

Також зазначив, що виникає питання як податкові органи протягом 9 років не можуть здійснити припинення державної реєстрації підприємницької діяльності на підставі отриманого за їх же позовом рішення (а.с. 35-36).

Дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Позивачу надійшла вимога про сплату боргу (недоїмки) від 26.12.2018 № Ф-149095-52, згідно якої загальна сума боргу платника єдиного внеску, станом на 31.10.2018 становить 15819,54 грн. (а.с. 7).

Позивач не погодившись із зазначеною вимогою звернувся із заявою до Кропивницького відділення ГУ ДФС у Кіровоградській області (а.с. 10).

Кропивницьким відділення ГУ ДФС у Кіровоградській області надана позивачу відповідь від 14.02.2019, що станом на 14.02.2019 року від державних реєстраторів до Кропивницької ДПІ Кропивницького управління по фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 електронні відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням або за судовим рішенням, не надходили.

Станом на 14.02.2019 за позивачем рахується заборгованість з єдиного соціального внеску (далі - ЄСВ) в сумі 18276,72 гривні. (а.с. 11-12).

Не погодившись із вимогою про сплату боргу, позивач оскаржив її у судовому порядку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VІ) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно п. 2 ч. 1 Закону № 2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VІ платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 2464-VІ облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом.

Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників.

Згідно Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон № 755), регулюються відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб -підприємців.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 755 фізична особа - підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Згідно п. 9 розділу III Порядку формування та подання (страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за № 460/26905, у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності страхувальників, зазначених у пункті 2 цього розділу, такі особи зобов'язані подати самі за себе Звіт із зазначенням типу форми "ліквідаційна", де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до положень абз. 7 ч. 1 ст. 5 Закону № 2464-VІ зняття з обліку платників єдиного внеску, зокрема фізичних осіб - підприємців здійснюється органами доходів і зборів на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку.

Таким чином, відповідно до Закону № 2464-VІ початком нарахування єдиного внеску, для фізичних осіб-підприємців, є дата державної реєстрації фізичної особи, як підприємця; а закінчення нарахування єдиного внеску, для цієї категорії осіб, є дата внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців запису про припинення підприємницької діяльності.

Так, згідно постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-781/10/1170 за позовом Державної податкової інспекції у м.Кіровограді до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, судом встановлено, що 24.06.2004 року виконкомом Кіровської районної ради м.Кіровограда ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи платника податків та інших обов'язкових платежів - НОМЕР_1. Державною податковою інспекцією у м.Кіровограді відповідача взято на облік як платника податків з 06.07.2004 року.

Цією ж постановою суду постановлено:

- позов Державної податкової інспекції у м.Кіровограді до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності задовольнити;

- припинити підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про державну реєстрацію 04055268ф0180710 від 24.06.2004р.;

- покласти обов'язок на Державну податкову інспекцію у м.Кіровограді здійснити дії щодо фактичного припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1;

- копію постанови, після набрання постанови суду законної сили, направити Державному реєстратору Кіровської районної ради м.Кіровограда на виконання (а.с. 8-9).

Згідно інформації Діловодства спеціалізованого суду постанова набрала законної сили.

На підставі постанов Кабінету Міністрів України від 21 вересня 2011 р. N 981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України» від 06.08.2014 р. №311 Головне управління ДФС у Кіровоградській області є правонаступником Державної податкової інспекції у м.Кіровограді.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З огляду на викладене, обставини встановлені постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-781/10/1170, не потребують повторного доказування у цій справі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 19.04.2019, відсутні відомості про реєстрацію ОСОБА_1, як фізичної особи-підприємця (а.с.31).

Таким чином, судом встановлено, що згідно постанови Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року у справі № 2а-781/10/1170 припинено підприємницьку діяльність суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності - платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, номер запису про державну реєстрацію 04055268ф0180710 від 24.06.2004р.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не надано доказів того, що протягом 2017-2018 років позивач був зареєстрований, як фізична особа - підприємець.

З огляду на викладене, а також враховуючи те, що закінчення нарахування єдиного внеску, для цієї категорії осіб, є дата внесення до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців запису про припинення підприємницької діяльності, відповідач протиправно нарахував позивачу суму єдиного внеску за 2017-2018 роки у сумі 15819,54 грн. та відповідно виніс та направив позивачу оскаржувану вимогу.

Таким чином позовні вимоги є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн. (а.с. 2).

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 768,40 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139, 246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (вул. Велика Перспективна, 55 м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006, код ЄДРПОУ 39393501) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати винесену Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 26 грудня 2018 року №Ф-149095-52, якою визначено ОСОБА_1 суму боргу з єдиного внеску у розмірі 15819,54 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби України у Кіровоградській області у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, встановлені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржене у порядку та строки, встановлені статтями 293, 295-296 та пунктом 15.5 Перехідних положень цього Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун