open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

справа №619/1584/19

провадження №3/619/463/19

ПОСТАНОВА

іменем України

08 травня 2019 року м. Дергачі

Дергачівський

районний суд Харківської області

у

складі

головуючого

- судді

Болибока

Є.А.

розглянув

у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який

притягається до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.184 КУпАП,

встановив:

30 березня 2019 року приблизно о 12 год 00 хв син ОСОБА_1 – неповнолітній ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вищевказаного правопорушення доказана в повному обсязі, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи.

Частина 3 статті 184 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність батьків або осіб, які їх замінюють, за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 1734 цього Кодексу.

Суддя вважає за необхідне зазначити, що стаття 184 КУпАП спрямована на забезпечення належного виховання дітей в сім`ї, здійснення постійного нагляду за ними з боку батьків та осіб, що їх заміняють, припинення випадків невиконання деякими громадянами батьківських обов`язків.

Обов`язок батьків щодо виховання та розвитку дитини закріплений у ст.150 СК України. До кола обов`язків батьків входить турбота про здоров`я, фізичний, психічний і моральний розвиток дитини. У розумінні положень ч.1 ст.18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини.

Відповідно до ч.1 та 6 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Статтею 35 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що особи, винні у порушенні вимог законодавства про охорону дитинства, несуть цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законів України.

Під невиконанням обов`язків по вихованню дітей слід розуміти різні форми бездії, внаслідок чого відсутня належна турбота про виховання та освіту неповнолітніх. Виховання складається з різного роду дій батьків, одним з елементів якого є нагляд за поведінкою дитини. А тому легковажне чи байдуже відношення батьків чи осіб, що їх замінюють, до поведінки дитини, відсутність належного нагляду за поведінкою і її відповідності нормам життя суспільства нерідко ведуть до вчинення дітьми правопорушень. В силу цього підставою для відповідальності батьків в разі вчинення дітьми адміністративних проступків і інших правопорушень є також неналежне виконання батьками обов`язків по вихованню, що призвело до правопорушення неповнолітнього.

Тому, вчинення неповнолітнім ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, свідчить про відсутність належного контролю батька за його поведінкою, про наявність прогалин у його вихованні, за що несе відповідальність саме ОСОБА_1

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП, а саме вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом.

Згідно до ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст.34 КУпАП, щире розкаяння винного, судом визнається обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення.

Згідно ст.35 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Таким чином, з огляду на характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини за адміністративне правопорушення, суддя дійшов до висновку про накладення адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.п.5 п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення: 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2019 року встановлений в розмірі 1921 гривня.

Так як на ОСОБА_1 накладається адміністративне стягнення, то відповідно до ст.401 КУпАП йому необхідно сплатити судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.184 ч.3, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.184 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 384,20 грн судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніше 15 днів з дня вручення йому цієї постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

Відповідно до ч.2 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в поряду, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Є. А. Болибок

Джерело: ЄДРСР 81607996
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку