open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року

Справа № 160/9232/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання - Чорній М.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Суріної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за правилами загального позовного провадження за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575 від 27.09.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у серпні 2018 року уповноваженою особою відповідача було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, про що було складено відповідний акт, на підставі якого прийнято оскаржувану постанову №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575 від 27.09.2018 року. У Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області були відсутні підстави для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_3 Позивач вважає інспекційне відвідування, акт та відповідно до нього прийняту постанову протиправними, які не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а ґрунтуються на припущеннях, не відповідають фактичним обставинам справи, без належної оцінки всіх документів (матеріалів). Не погоджуючись з порушеннями вимог законодавства, виявленими під час заходу державного нагляду (контролю), у вересні 2018 року позивач подала відповідачу письмові пояснення по суті акту, але враховуючи, що за результатами розгляду вищевказаних пояснень, відповідачем не було вжито жодних заходів, позивач звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що за результатами інспекційного відвідування 31.08.2018 року було складено акт та припис від 03.09.2018 року на направлено засобами поштового зв'язку, а також 07.09.2018 року винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1286/262/АВ/ТД/ІП. 27.09.2018 року відповідачем було винесено постанову про накладення штрафу уповноваженим посадовими особами №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575. Відповідач вважає, що інспекційне відвідування було проведено в рамках та з додержанням норм чинного законодавства, наголошує, що позивач допустила посадову особу відповідача до здійснення перевірки, за результатами якої було встановлено порушення вимог чинного законодавства про працю, та не скористалася правом не допуску до проведення зазначеної перевірки, чим фактично визнала наявність відповідних підстав для її проведення. Представник відповідача вважає постанову №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575 від 27.09.2018 року про накладення штрафу законною та обґрунтованою, а тому просила суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідка - ОСОБА_4, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що підставі протоколу №7л від 30.07.2018 року проведення засідання міської робочої групи з питань соціально-економічного захисту найманих працівників (а.с.74), Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було видано наказ №704-1 від 29.08.2018 року «Про призначення інспекційного відвідування», яким наказано уповноваженій особі відповідача у період з 30.08.2018 року по 31.08.2018 року провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ФОП ОСОБА_3 (50074, АДРЕСА_1) за місцем здійснення діяльності (а.с.73).

На підставі направлення на проведення перевірки від 29.08.2018 року №280 (а.с.16), з 30.08.2018 року по 31.08.2018 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, застрахованих осіб, зайнятість, працевлаштування інвалідів та з питань дитячої праці у Криворізькому регіоні Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області ОСОБА_4 було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_3, про що було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН-1286/262/АВ від 31.08.2018 року (а.с.18-44).

За висновками акту інспекційного відвідування було встановлено, що після звільнення 27.07.2018 року ОСОБА_5, працівниця позивача продовжує працювати продавцем продовольчих товарів в павільйоні ковбасні вироби «Колбаскоff» без оформлення трудових відносин, чим було порушено ФОП ОСОБА_3 вимоги ч.1 ст.21, ч.1, 3 ст.24 КЗпП України та постанови КМУ №413 від 17.06.2015 року.

Відповідно до ст.21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з піддяганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Крім того працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення до територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ч.1 та 3 ст.24 КЗпП України, визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Порядок повідомлення Державної фіскальної служби та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу затверджений постановою КМУ від 17.06.2015 року №413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу.

03.09.2018 року відповідачем було складено припис про усунення виявлених порушень №ДН-1286/262/АВ/П (а.с.95)

На підставі акту, 07.09.2018 року було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН1286/262/АВ/ТД/ІП, яким було призначено розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю (а.с.96).

За результатами розгляду справи про накладення штрафу, відповідачем було винесено постанову №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575 від 27.09.2018 року, якою накладено на ФОП ОСОБА_3 штраф у розмірі 111 690 грн. (а.с.13-15).

Не погоджуючись з винесеною постановою, 26.09.2018 року позивачем було подано письмові пояснення до відповідача по суті акту (а.45).

Правомірність і обґрунтованість винесеної постанови №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575 від 27.09.2018 року, є предметом спору, який передано на розгляд суду.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 КЗпП України, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно з ч.1 ст.259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V визначено підстави для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю).

В той же час, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28 грудня 2014 року № 77-VIII частину другу статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» доповнено словами (дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів) «державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення».

Постановою КМУ від 10.09.2014 року №442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» створено Державну службу України з питань праці.

Згідно до Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 р. №390 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів.

Згідно з наказом, (за умови не поширення дії Закону № 877-V на відносини, що виникають під час здійснення заходів, про що зазначено вище) позапланові перевірки за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктами господарювання вимог законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюються за наявності згоди Держпраці України на їх проведення.

Зазначена норма передбачає застосування до суб'єктів господарювання юридичних осіб фінансової відповідальності, яка не належить до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Зокрема, частиною 2 статті 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до частини 4 статті 265 КЗпП України, штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною 2 статті 265 КЗпП України та частинами 2-7 статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що процедуру проведення відповідачем перевірок встановлено Порядком проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 (далі - Порядок №390).

Відповідно до положень п.6 Порядку №390 перевірка складається з таких етапів: робота з документами, наданими суб'єктами господарювання на вимогу Інспектора; оформлення документів за результатами перевірки; знайомлення суб'єктів господарювання з документами, оформленими за результатами перевірки.

Згідно з п.7 Порядку №390, за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України №295 «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26.04.2017 року (далі - Постанова №295), встановлено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, яким визначено, що цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування).

Відповідно до вимог п.19 Порядку, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Пунктом 20 Порядку передбачено, що акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Згідно із п.21 Порядку, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п.24 Порядку, припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Так, в порушення п.20 вищезазначеного Порядку, акт інспекційного відвідування №ДН-1286/262/АВ від 31.08.2018 року інспектором праці не був вручений ФОП ОСОБА_3 в день проведення перевірки для підписання, позивач не відмовлявся від підписання цього акту та отримання свого екземпляру, отже, відповідач фактично позбавив позивача можливості ознайомитися з даним актом та надати необхідні зауваження.

У судовому засіданні 28.03.2019 року судом було допитано в якості свідка ОСОБА_4, який надав показання суду щодо подій, які відбувались під час проведення перевірки, вручення направлення на проведення перевірки, складання акту інспекційного відвідування, щодо повідомлення та дати отримання акту, складання акту про відмову від підпису в акті.

Відповідно до направлення на проведення інспекційного відвідування від 29.08.2018 р. №280, підставою на проведення інспекційного відвідування визначено наказ, але в направленні не вказано дату прийняття цього наказу та його номер (а.с.16).

Вказане свідчить про недотримання відповідачем вимог Порядку здійснення державного контролю в частині надання суб'єкту перевірки документів, які підлягають пред'явленню до початку такої перевірки, тобто, інспекційного відвідування.

Також, п.5 Порядку визначено, що інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про: невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності; факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень; факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом; роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Звернення фізичних осіб, стосовно яких порушено правила оформлення трудових відносин, працівників і роботодавців може бути подане через уповноваженого представника.

Рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

У направленні від 29.08.2018 року №280 вказано, що рішення про проведення інспекційного відвідування прийнято за результатами аналізу Протоколу №7л від 30.07.2018 року засідання міської робочої групи з питань соціально-економічного захисту найманих працівників, проте згідно із вичерпним переліком п.5 Порядку здійснення державного контролю, відсутні такі підстави проведення інспекційного відвідування, а саме, за результатами аналізу документів органів державної влади.

Разом з тим, сам Протокол №7л від 30.07.2018 року позивачу разом із направленням відповідачем не надавався.

Також, в силу п.19 Порядку здійснення державного контролю, за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення, та відповідно до п.24 Порядку здійснення державного контролю припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Так, ФОП ОСОБА_3 припис про усунення виявлених порушень №ДН-1286/262/АВ/П від 03.09.2018 року отримала лише 21.09.2018 року, належних та допустимих письмових доказів в спростування зазначеного відповідач до суду не надав, отже, суд вважає, що припис не міг бути виконаний у строки, що визначені в ньому, а саме, до 12.09.2018 року, оскільки про його наявність позивачу не було відомо. Крім того, на виконання вимог припису позивачем було подано письмові пояснення, разом з додатковими документами (а.с.45).

У межах спірних правовідносин адміністративним судом не вирішується питання доцільності притягнення позивача до відповідальності, а перевіряється виключно законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, станом на момент їхнього прийняття або вчинення, за наслідками чого суд може визнати протиправними рішення та дії (бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, а також зобов'язати його вчинити певні дії.

Також, обов'язок доказування правомірності оскаржуваного рішення покладається на контролюючий орган, як на суб'єкта владних повноважень, що заперечує проти задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи, що інспекційне відвідування відповідачем здійснено з порушенням Порядку, що в свою чергу призвело до прийняття оскаржуваного рішення, оскільки була порушена процедура здійснення інспекційного відвідування, тому враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати протиправною постанову №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575 від 27.09.2018 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, та скасувати її.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду у розмірі 1762 грн., що документально підтверджується дублікатом квитанції №0.0.1162368223.1 від 18.10.2018 року (а.с.3).

Отже, судовий збір у сумі 1 762 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову №ДН1286/262/АВ/ТД-ФС/575 від 27.09.2018 року, прийняту Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1 762 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 19.04.2019 року.

Суддя

К.С. Кучма

Джерело: ЄДРСР 81531143
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку