ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2019 року м.Житомир справа № 240/6127/18

категорія 9.2.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Капинос О.В.,

секретар судового засідання Климчук К.О., Недашківська Н.В. ,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.12.2018 р. №0012481402,

встановив:

Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 №0012481402.

В обґрунтування позову зазначив, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом (угодою): №16/09/2016 від 16.09.2016 за період з 26.05.2017 по 06.08.2018 Офісом великих платників податків ДФС України складено акт від 30.08.2018р. №2433/28-10-14-02/00375504 та винесено податкове повідомлення-рішення, яким підприємству нарахована пеня у розмірі 5674251,74 грн. Вказане рішення прийнято на підставі встановлених перевіркою порушень ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - при виконанні зовнішньоекономічного контракту №16/09/2016 від 16.09.2016 із нерезидентом "Brockett Services LTD" (Великобританія), а саме: порушено граничні строки розрахунків (граничні строки зарахування валютної виручки). Вважає такі висновки протиправними, оскільки з метою уникнення виникнення у підприємства простроченої дебіторської заборгованості підприємством було укладено договір відступлення права вимоги №160117 від 16.01.2017 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Екліпс-Інвест". Отже, позивач перестав бути стороною контракту, тому застосування до нього заходів відповідальності за порушення в сфері валютних розрахунків є протиправним.

Ухвалою від 15.01.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 13.02.2019.

08.02.2019 відповідачем подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву зазначено, що єдиним суб"єктом господарювання відповідальним за своєчасне повернення валютної виручки по контракту №16/09/2016 від 16.09.2016 є ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" і застосування штрафних санкцій у вигляді пені за порушення граничних строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності до ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" є підтвердженням того, що норми ч.2 ст.61 Конституції України повністю дотримуються.

13.02.2019 у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.02.2019.

25.02.2019 позивач подав заперечення на відзив, в якому зазначив, що в судовому порядку встановлено факт належного укладення та виконання ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Екліпс-Інвест" договору відступлення права вимоги №160117 від 16.01.2017, а також підтверджено правову позицію відносно того, що за наявності договору відступлення права вимоги, суб"єкт господарювання, який відступив таке право, перестає бути стороною ЗЕД, втрачає право на отримання сум розрахунків та припиняються правовідносини з нерезидентом. (а.с.180-182)

25.02.2019 в підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 14.03.2019.

14.03.2019 справу знято з розгляду у зв"язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання призначено на 25.03.2019.

Ухвалою від 25.03.2019 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 11.04.2019.

11.04.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 22.04.2019.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з неможливістю явки.

Дослідивши доводи клопотання, з огляду на встановлені строки розгляду справи, суд не вбачає підстав для відкладення її розгляду, тому у задоволенні клопотання відмовляє.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом (угодою): №16/09/2016 від 16.09.2016 за період з 26.05.2017 по 06.08.2018 Офісом великих платників податків ДФС України складено акт від 30.08.2018 №2433/28-10-14-02/00375504 .

Перевіркою встановлено порушення ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" - при виконанні зовнішньоекономічного контракту №16/09/2016 від 16.09.2016 із нерезидентом "Brockett Services LTD" (Великобританія), а саме порушено граничні строки розрахунків (граничні строки зарахування валютної виручки).

Не погоджуючись з висновками акту, підприємством було подано до відповідача заперечення від 06.09.2018 №520 з додатками: копія постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2018 у справі №806/2513/17; копія постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у справі №806/3572/17; копія листа ТОВ "Екліпс Інвест" від 23.08.2018 з додатком; копії акта зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.06.2018 з компанією "Brockett Services LTD".

Листом від 14.09.2018 №438679/10/28-10-14-02-10 про розгляд заперечення ОВПП повідомило підприємство, що обставини, викладені у запереченнях не спростовують висновки акту, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

На підставі висновків акту ОВПП було винесено податкове повідомлення-рішення №0001402, яке датоване вереснем 2017 та яким підприємству застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) або пені в розмірі 5 674 251,74 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням підприємство подало скаргу №5-575 від 01.10.2018 до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 24.10.2018 №34469/6/99-99-11- 01-02-25 строк розгляду скарги було продовжено до 02.12.2018.

Рішенням про результати розгляду скарги від 30.1 1.2018 №38827/6/99-99-11-04-02- 25 Державна фіскальна служба України скаргу підприємства залишила без задоволення, однак скасувала податкове повідомлення-рішення №0001402 від вересня 2017 та зобов’язала ОВПП винести нове податкове повідомлення-рішення з дотриманням Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204.

Враховуючи рішення ДФС за результатами розгляду скарги підприємства, ОВПП було винесено податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 №0012481402, яким застосовано до позивача пеню за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 5 674 251,74 грн (а.с. 73).

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню суд виходить з наступного.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" гарантує суб'єктам зовнішньо-економічної діяльності свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.

Приписами ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94-ВР від 23.09.1994 (далі - Закон №185/94, в редакції чинній на час існування відповідних правовідносин) визначено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку. Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно листа Національного банку України №13-118/2401 від 14.04.2011 при відступлені права вимоги до нового резидента-кредитора у повному обсязі переходить право вимоги за зобов'язанням нерезидента-боржника, виручка у іноземній валюті підлягає зарахуванню на його валютний рахунок. При цьому відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями також покладається на резидента, до якого перейшли права первісного кредитора.

Матеріали справи свідчать, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за зовнішньоекономічним контрактом (угодою): №16/09/2016 від 16.09.2016 за період з 26.05.2017 по 06.08.2018 Офісом великих платників податків ДФС України складено акт від 30.08.2018 №2433/28-10-14-02/00375504 та спірне податкове повідомлення-рішення, яким підприємству нарахована пеня у розмірі 5674251,74 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок контролюючого органу про порушення ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) при виконанні зовнішньоекономічного контракту №16/09/2016 від 16.09.2016 із нерезидентом "Brockett Services LTD" (Великобританія), а саме порушено граничні строки розрахунків (граничні строки зарахування валютної виручки).

Не погоджуючись з такими висновками контролюючого органу позивач стверджує, що підприємство перестало бути стороною контракту, оскільки право вимоги за ним перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю"Екліпс-Інвест" згідно договору про відстулення права вимоги, отже підстави для нарахування пені відсутні.

Суд погоджується з такими доводами, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 Постанови НБУ № 386 від 14.09.2016 розрахунки за операції з експорту та імпорту товарів, передбачені статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 120 календарних днів.

16.09.2016 позивачем було укладено договір купівлі-продажу №16/09/16 з компанією Brockett Services LTD (Великобританія) (а.с.75-79)

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов’язується поставити і передати у власність Покупця Товар в кількості і якості, визначеній в специфікації (специфікаціях), що є невід’ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити Товар.

Умови поставки Товару визначені в розділі 3 Договору. Так, згідно з п. 3.1 Продавець забезпечує проведення процедур митного очищення товару для вивезення його закордон. Пунктом 3.2. передбачено, що Товар поставляється на умовах FCA - Городок або інше відповідно до п. 6.2 згідно з термінологією "Інкотермс-2010".

Відповідно до п. 4.1 Договору Покупець здійснює оплату не пізніше 85 (вісімдесят п’ять) днів після поставки товару.

Специфікацією №1 до Договору передбачено, що Продавець зобов’язується поставити і передати у власність Покупця сік яблучний концентрований освітлений натуральний в кількості 1 000 000 +/- 10% кг за ціною FCA Інкотермс-2010: Україна, Львівська обл., м. Городок, вул. Львівська, 274а, Євро/кг- 0,495.

На виконання умов Договору підприємством було поставлено зазначений Товар компанії Brоcket Services LTD, що підтверджується наступними вантажно-митними деклараціями:

- № 209000019/2016/024170 від 21.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024172 від 21.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024173 від 21.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024174 від 21.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024177 від 21.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/024179 від 21.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024512 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024515 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024518 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024520 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024522 від 24.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/024524 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024525 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024526 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024534 від 24.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/024535 від 24.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/024580 від 25.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024719 від 25.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/024724 від 25.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/024023 від 22.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/025056 від 27.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/025057 від 27.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/025058 від 27.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/025059 від 27.09.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро;

- № 209000019/2016/025063 від 27.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/025252 від 28.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/025399 від 29.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/025400 від 29.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/025401 від 29.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- №209000019/2016/025403 від 29.09.2016 на 11,24000 кг соку наливом на суму 11880 євро;

- № 209000019/2016/025430 від 01.10.2016 на 11,22000 кг соку наливом на суму 10890 євро (а.с.80-141)

З метою уникнення простроченої дебіторської заборгованості між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та ТОВ "Екліпс-Інвест" було укладено договір відступлення права вимоги №160117 від 16.01.2017 (а.с.142).

Відповідно до п. 1 Договору №160117 у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Цедент передає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за Договором купівлі-продажу №16/09/16 від 16.09.2016, укладеного між Цедентом і компанією Brockett Services LTD (Великобританія) - реєстраційний номер 09785832, адреса Unit 8, Watch Oak Business Centre, Chain Lane, Battle, East Sussex, TN33 0GB, United Kingdom (Beneficiary bank: ABLV BANK Riga, Latvia.Beneficiary’s account: LV04AIZK0000010401502, SWIFT: AIZKLV22).

Згідно з п. 5 Договору №160117 Цесіонарій зобов’язаний сплатити Цеденту грошові кошти у сумі 9 960 985,80 (дев’ять мільйонів дев’ятсот шістдесят тисяч дев’ятсот вісімдесят п’ять) гривень, 80 копійок. Строк розрахунку між Цесіонарієм та Цедентом становить 1 (один) календарний рік з моменту підписання даного Договору, але не пізніше наступного робочого дня після дати отримання Цесіонарієм коштів від Боржника.

Цього ж дня 16.01.2017 - позивачем та ТОВ "Екліпс-Інвест" було підписано акт приймання-передачі права вимоги до договору відступлення права вимоги №160117. Змістом акту приймання-передачі права вимоги до договору відступлення, підтверджується перехід права вимоги на суму 350460,00 євро, що еквівалентно 9960985,80 грн. та передачу відповідних документів, на яких базується таке право (а.с.143).

Повідомлення № 5-24 від 17.01.17 про перехід права вимоги за зовнішньоекономічним контрактом до нового кредитора - ТОВ "Екліпс-Інвест", 08.02.2017 вручено представнику "Brockett Service LTD".

Починаючи з 20.09.2017 по 27.11.2017 ТОВ "Екліпс-Інвест" повністю погасило заборгованість перед підприємством за Договором №160117 на суму 9960985,80 грн., що було відображено в бухгалтерському обліку підприємства .

Листом від 23.08.2018 ТОВ "Екліпс-Інвест" повідомило ДП "ЖЛГЗ", що зобов’язання компанії "Brockett Services LTD"зa Договором купівлі-продажу №16/09/16 від 16.09.2016 погашені в повному обсязі згідно з актом зарахування зустрічних однорідних вимог від 04.06.2018.

Відповідно до статей 627, 628 Цивільного кодексу України, сторони вільні у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте це не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема, відступленням права вимоги.

Згідно з ч.1 ст. 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право:

-самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з- поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам;

-безпосередньо брати і надавати комерційні кредити за рахунок власних коштів у діючій на території України валюті та в іноземній валюті як у межах, так і за межами України, самостійно приймати рішення у зазначених лизаннях;

-вільно обирати банківсько-кредитні установи, які будуть вести їх валютні рахунки та розрахунки з іноземними суб'єктами господарської діяльності, користуватись їх послугами, з додержанням при цьому вимог чинних законів України.

Зазначені норми однозначно вказують на те, що суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності гарантовано свободу підприємницької діяльності, яка здійснюється у порядку та у спосіб, що не заборонені законом.

За визначенням ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною першою статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 519 Цивільного кодексу України, первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.

Аналіз наведених правових норм та встановлені обставини свідчать на користь висновку, що при уступці вимоги до нового резидента-кредитора право вимоги переходить у повному обсязі.

Аналогічних висновків дійшов і Вищий адміністративний суду України в ухвалі від 26.09.2017 №К/800/37444/15, де зазначив, що передбачена цивільним законодавством України можливість здійснення уступки права вимоги не суперечить Закону №185/94- ВР, якщо право вимоги переходить до іншого резидента. Оскільки при уступці вимоги до нового резидента-кредитора право вимоги переходить у повному обсязі, то і відповідальність за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортно-імпортними операціями покладається на нього.

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне відмітити, що суб’єкти ЗЕД відносин не обмежені у праві укладати будь які цивільно-правові договори які припиняють зобов’язання за ЗЕД контрактами. При цьому, наслідком такого припинення зобов’язань є відсутність підстав для притягнення до відповідальності суб’єкта який втратив право на отримання валютної виручки, скільки при уступці вимоги до нового резидента-кредитора право вимоги переходить у повному обсязі і відповідальність за порушення закону.

За наявності договору відступлення права вимоги, суб'єкт господарювання перестає бути стороною зовнішньоекономічного договору і втрачає право на отримання сум розрахунків.

Таким чином, правовідносини між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та нерезидентом після укладення договору відступлення права вимоги припинилися . При цьому, вищезазначений зовнішньоекономічний договір та договір відступлення права вимоги були укладені підприємством в рамках звичайної господарської діяльності, не забороненої чинним законодавством та недійсними не визнавалися.

Щодо направлення на рахунки позивача, нерезидентом "Brockett Service LTD" по контракту № 16/09/2016 від 16.09.2016 - 25.07.2017 платежа в розмірі 20000,00 євро, то позивач пояснив це помилковістю та на підтвердження чого надав лист від 26.07.2017 №5-469, яким звернено увагу компанії "Brockett Service LTD" на помилку в направленні коштів (а.с.148).

Листом від 04.08.2017 компанія "Brockett Service LTD" повідомила, що кошти були перераховані позивачу помилково, натомість вони призначалися для погашення заборгованості компанії перед новим кредитором ТОВ "Екліпс-Інвест" (а.с.149).

Тобто, всі учасники правовідносин своїми діями підтверджують факт належного укладання та існування договору відступлення права вимоги.

Дана обставина знайшла своє підтвердження і в постанові Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2017 (справа №806/2513/17), яка набрала законної сили 18.01.2018 та, відповідно до якої було зобов"язано ПАТ "Укрсіббанк" зняти з валютного контролю ЗЕД операції по договору №16/09/16 від 16.09.2016 з компанією "Brockett Service LTD" (Великобританія), відобразивши заміну первісного кредитора - ДП "ЖЛГЗ" на нового кредитора - ТОВ "Екліпс Інвест".(а.с.49-51)

Залишаючи без змін рішення першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що чинне законодавство не передбачає неприпустимість заміни сторони за зобов'язаннями в зовнішньоекономічному договорі та не містять прямої заборони проведення операцій з переведення боргу за такими договорами.

Більш того, постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2018 у с праві №806/3572/17 позовні вимоги ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ОВПП від 29.11.2017 №00089.

У вказаній справі суд дійшов висновку щодо належного укладання та виконання ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та TOB "Екліпс Інвест" договору відступлення права вимоги №160117 від 16.01.2017, а також, відмітив, що за наявності договору відступлення права вимоги, суб’єкт господарювання, який відступив таке право, перестає бути стороною зовнішньоекономічного договору, втрачає право на отримання сум розрахунків та припиняються правовідносини з нерезидентом.

Крім того, представником позивача надано акт від 04.06.2018 року, складений між ТОВ "Екліпс-Інвест" та компанією "Brockett Service LTD", який долучено до матеріалів справи та відповідно до якого зобов"язання зазначених в акті сторін за зовнішньоекономічним договором купівлі-продажу №16/09/16 від 16.09.2016 припинені в повному обсязі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. (а.с.47-48)

Таким чином, доводи відповідача що правовідносини між ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" та нерезидентом після укладення договору відступлення права вимоги не припинилися є хибним, оскільки договір відступлення права вимоги недійсним не визнавався і ТОВ "Екліпс-Інвест" здійснювало погашення своєї заборгованості за даним договором, а отже договір виконувався.

Доводи представника відповідача, що по договору відступлення права вимоги до цесіонарія не переходили обов'язки перед державою є протиправними, оскільки обов'язок по поверненню валютної виручки покладено на суб’єкта господарювання - учасника зовнішньоекономічного договору. Внаслідок укладення договору цесії первісний кредитор (ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод") вибуває з цих правовідносин, а його права та обов’язки у повному обсязі переходять до суб’єкта, який його замінює - ТОВ "Екліпс-Інвест".

Відтак, ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" вибув із даних х договірних відносин та втратив статус резидента за зовнішньоекономічними операціями за цими договорами, а тому відпали підстави для здійснення валютного контролю щодо позивача при проведенні розрахунків за вказаними договорами.

Таким чином, оскільки позивач більше не є стороною зобов’язання, не має будь-яких важелів впливу на боржника-нерезидента, то припиняються і будь-які обов’язки його перед державою, у зв’язку з чим відсутні підстави для притягнення його до відповідальності.

Враховуючи викладене, в ході розгляду справи не знайшли своє підтвердження висновки акту перевірки стосовно порушення позивачем ст. 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", а отже відповідачем безпідставно нарахована позивачу пеня у розмірі 5674251,74 грн., шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 05.12.2018 №0012481402.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем, як суб"єктом владних повноважень не доведено правомірність спірного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАСУ понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9,77,90,242-246,371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (вул.Св.Ріхтера,38, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 00375504) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул.Дегтярівська,11-г, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) податкове повідомлення-рішення від 05.12.2018 №0012481402.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України (вул.Дегтярівська,11-г, м.Київ, 04119, код ЄДРПОУ 39440996) на користь Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (вул.Св.Ріхтера,38, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 00375504) понесені судові витрати у вигляді 85113,78 грн. (вісімдесят п"ять тисяч сто тринадцять гривень сімдесят вісім копійок) судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

Повне судове рішення складене 02 травня 2019 року